Версiя для друку Обговорити в форумi

Пам’ять

Слава Україні! Дорогі «світличани»! Прошу Бога, щоб все було гаразд у кожного з нас і в Україні загалом! З болем у серці слухаю новини з Криму. Тримаймося! Наприкінці лютого була в Києві, брала участь в акції «Чорна хустина». Ніколи не пізно пом’янути Героїв, тому відправляю вам свою розповідь про цю поїздку і два вірші, один з них я читала зі сцени Майдану...
З надією на Бога і мир в Україні — Віра ОЛЕШ

«ЧОРНА ХУСТИНА» - ЖАЛОБНА АКЦІЯ ГАЛИЧАНОК

26 лютого 2014 року — дев’ятий день з початку численної героїчної загибелі захисників Майдану... До Києва прибули галичанки: активістки жіночих громадських організацій, які виступають проти насильства і новітнього терору. Очолила спільноту жіночого спротиву Лідія Бойчишин. Акцію розпочали з Михайлівського собору, де молились, ставили свічки, спілкувалися з священнослужителями.
Територію Михайлівського Золотоверхого повністю віддано на потреби майданівців. Тут є все: операційна, кухня, інфоцентр, пункт видачі одягу та інші важливі місця. Всюди чисто, спокійно, організовано. У самому Храмі є територія, відділена від прихожан, яка служить місцем відпочинку. Правиться Служба Божа, священики сповідають всіх бажаючих, підтримують дух кожного бійця, кожного, хто приходить в Храм…
Далі жінки в чорних хустинах на знак жалоби пройшли кривавим маршрутом, на якому гинули наші хлопці. У руках несли портрети Небесної сотні. Кожен портрет був у терновому вінку на знак мученицької смерті Героя. Довга процесія — більше 50-ти жінок — пройшла місцями боїв, співаючи сумні пісні, промовляючи молитви і скандуючи: «Герої не вмирають!». Зупинялись... молились... продовжували сумну ходу… Всі ці трагічні місця, де гинули наші захисники, вкриті безліччю квітів, лампадок, свічок. Сльози рясно котились з очей усіх, хто бачив ходу… І жінки, і чоловіки не стримували сліз…
До учасниць акції підходили люди, дякували зі сльозами на очах за вшанування Героїв. Цікавим було знайомство з кримчанином Євгеном Мельничуком, координатором Інфоцентру ДПС. Молодий чоловік — то російською, то українською мовами — розповідав, що прагне миру в державі, що йому безмежно шкода загиблих людей і він гордиться тим, що живе в Україні.
На сцені Майдану галицькі активістки виступили зі зверненням до людей, до влади, до захисників Майдану. Далі перед сценою встановили стовп гніву, на якому розмістили фото тих жінок, які були при владі, але не дослухались до прохань зупинити криваву розправу над українцями... Коли процесія прийшла до стін Верховної Ради, її зустріли деякі народні обранці. Вийшов і Олександр Турчинов. Портрети Героїв поставили перед стінами ВР. Після короткої бесіди жінки зайшли у приміщення ВР. Там їх зустрів Арсеній Яценюк, інші урядовці. На другому поверсі всі портрети Героїв поставили під стіну з великою картиною... Вони мають стояти до 40-ка днів як нагадування можновладцям про необхідність повернутися на служіння народу України, який за свою державу віддає життя. Молились і співали Гімн України... Великим поминальним хлібом галичанки пригостили народних обранців, а тоді вийшли на вулицю і пригощали всіх навколо, і киян, і наших захисників... Вічная пам’ять Небесній Сотні! Слава Україні! Героям слава!
* * *
— Мамо, чому Ви вдягнулись
 у чорну хустину?
— То за тобою в жалобі я,
 сину…
— Мамо, я прагнув
 вернутись додому…
— Сину, тебе ми зустріли
 потому…
Потому, як впав ти
 на землю холодну,
Як світ обірвався твій
 в чорну безодню…
Твої побратими
 несли тебе, сину,
І падали сльози мої
 в домовину…
І плакало небо! І я помирала!
І руки холодні твої цілувала!..
Та куля летіла
 крізь серце, крізь долю,
І світ наш розбила
 бідою страшною!..
…Тепер я, синочку,
 у чорній хустині,
Бо все, чим жила я,
 навік в домовині…
25.02.2014 р.
* * *
Плач, серце! Виплакуй жалі!
Виплакуй усі свої біди!
Плач, серце! Змивай із душі
Тягар до найменшого сліду!

Плач, серце! А то й голоси!
Бо скільки ти можеш мовчати!?
Ти бачиш, як вперто
 ідуть вороги
До нашої рідної хати!

Плач, серце! Признайся собі,
Що інколи в хмарах літало…
Що інколи вірило сліпо усім
І часто чужим довіряло…

Плач, серце! І думку гостри,
Бо плакати все ж перестанеш!
За слізьми побачиш
 початок пори,
Коли полетиш на майдани!

Плач, серце… Пошану віддай
Героям Небесної Сотні…
Вони — не померли!
 Ти це пам’ятай!
І зрадити їх нам не можна!

Плач, серце… Не бійся сльози.
Зникають ворожі кордони!
До бою готуйся — за правду іди!
Ти бачиш: з тобою — мільйони!

Віра ОЛЕШ
м. Соснівка на Львівщині —
Київ, Майдан

ТИМ ЧАСОМ...

У МОСКВІ НА ТВЕРСЬКІЙ ВУЛИЦІ ПОЛІЦІЯ ЗАТРИМАЛА ВСІХ УЧАСНИКІВ ОДИНОЧНИХ ПІКЕТІВ, ЩО ВИЙШЛИ В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ ПІД ЧАС СУТИЧОК НА МАЙДАНІ В КИЄВІ.

Затримані три особи, повідомляє NEWSru.com з посиланням на «Дождь». Поліцейські підійшли до кожного з них і супроводили в автозак. «Всі затримані для профілактичної бесіди і для перевірки на участь в акціях, які проходили раніше», — пояснив співробітник поліції. «Їх доставлять у відділення поліції. Якщо нічого за ними не числиться, то відпустять через три години», — додав поліцейський.
Як розповіли ОВС-Інфо самі затримані — Сергій Яковлєв, Дмитро Зворикін і Марк Гальперін — вони вийшли на Тверську вулицю, дотримуючись відстані в 50 метрів один між одним, з портретами загиблих 20 лютого в Києві активістів у руках. Таким чином вони збиралися вшанувати пам'ять загиблих 40 днів тому українців.
За їх словами, поліцейські не звинувачували їх у порушенні правил одиночного пікетування, але затримали «у зв'язку з нестабільною ситуацією в країні» для проведення роз'яснювальної бесіди. При цьому поліцейські відібрали паспорти у двох із трьох затриманих. Всіх трьох доставили у ВВС «Тверське» і через деякий час відпустили без складання протоколів про адміністративне правопорушення...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "Українці мої..."