Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ТАКЕ П╤Д СИЛУ Т╤ЛЬКИ КОЗАКУ: СВО╢ РОБИТИ МУДРО Й ТЕРПЕЛИВО...»
Нашому кримському укра╖нському побратиму Олександру Польченку цими днями виповню╓ться 65 л╕т!


Данило КОНОНЕНКО: «НЕХАЙ ЖИТТЯ ЙОГО Н╤КОЛИ НЕ ЗАСТУПА╢ СМУТКУ ДИМ. ЛИШАЙТЕСЬ НАЗАВЖДИ, МИКОЛО, ВКРА╥НЦЕМ ЧЕСНИМ ╤ ПРЯМИМ!»
З╕ святом, Миколо ╤вановичу! Хай в╕риться й можеться!


ЩЕДР╤СТЬ ДУШ╤, ЩЕДР╤СТЬ ТАЛАНТУ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня в б╕бл╕отец╕-ф╕л╕╖ № 22 ╕мен╕ Т. Г. Шевченка в м. Ялта в╕дбулась етнограф╕чна...


«СВЯТИЙ ВОГОНЬ, ЩО ЙОГО МИ СМ╤ЛИВО ЗАПАЛИЛИ, УЖЕ Н╤КОЛИ НЕ ПОГАСНЕ»…
Знати власну ╕стор╕ю… Бути самим собою ╕ до к╕нця залишиться в╕дданим сво╖й Нац╕╖… Чи...


60-Л╤ТТЯ РОМАНА КОВАЛЯ
Час показав, що державне мислення ма╓ Роман Коваль, а не наш╕ можновладц╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 28.06.2013
Микола Лисенко ╕ Тарас Шевченко

Шевченк╕ана

В Укра╖н╕ неможливо знайти композитора, який би не звертався до поез╕╖ Тараса Шевченка. Та найглибшим ╕ най╜рунтовн╕шим ╕нтерпретатором твор╕в поета в музиц╕, безумовно, ╓ Микола Лисенко. Це дивовижний випадок, коли композитор звертався до поез╕╖ одного автора протягом усього свого життя. Його цикл, який назива╓ться «Музика до «Кобзаря», м╕стить 87 твор╕в р╕зних жанр╕в ╕ форм. ╤з «Кобзаря» Шевченка Микола В╕тал╕йович, власне, розпочав св╕й творчий шлях. В╕н завжди був в╕рним супутником, об’╓ктом творчо╖ уваги та натхнення для композитора. На слова Тараса Шевченка Лисенко створив також 56 романс╕в, 19 хор╕в, 9 вокальних ансамбл╕в ╕ 3 кантати.
У 1861 роц╕ студент Ки╖вського ун╕верситету Микола Лисенко зустр╕чав труну з т╕лом Тараса Шевченка, яка довго мандрувала з далекого Петербурга «на Вкра╖ну милу». До само╖ пристан╕ йшов в╕н у густому натовп╕, плечем сво╖м п╕дтримуючи важку домовину. До останн╕х дн╕в життя Микола В╕тал╕йович свято шанував пам’ять Тараса. Щороку в березн╕, всупереч заборонам ╕ пересл╕дуванням, у Ки╓в╕ проводились Шевченк╕вськ╕ вечори ╕ концерти, орган╕затором яких незм╕нно виступав Лисенко. Традиц╕йними також стали по╖здки у Кан╕в, на могилу Кобзаря. Як т╕льки зазелен╕ють «лани широкопол╕ ╕ Дн╕про, ╕ круч╕», Микола В╕тал╕йович уже не знаходить соб╕ м╕сця. По╖здка в Кан╕в вважалась родинною традиц╕╓ю Лисенк╕в, та завжди в останню хвилину до них при╓днувались десятки знайомих – Старицьк╕, Косач╕, учн╕, хористи Миколи В╕тал╕йовича. Пот╕м довго п╕дн╕мались на крутий пагорб, ╕шли мовчки. Композитор не раз зупинявся, важко дихаючи. Йому, людин╕ з хворим серцем, нелегко давалась гора, та в╕н не скаржився. Довг╕ хвилини простоював над дорогою могилою свого вчителя, товариша, старшого брата. Про що думав в╕н у ц╕ хвилини? Н╕хто не зна╓…
Важко нав╕ть уявити соб╕, що майбутнього композитора в дитинств╕ виховували на аристократичний лад, з╕ знанням св╕тських манер, в╕льним волод╕нням французькою мовою. Спас╕нням для нього, як стверджувала Олена Пч╕лка, було село. Адже Лисенко народився ╕ виховувався в сел╕, де няньки ╕ велика дв╕рня оточували панських д╕тей з ранку до вечора. До того ж батьки не забороняли синов╕ гратися чи сп╕лкуватися з с╕льськими д╕тьми.
Михайло Старицький згадував: «…В т╕ роки, кр╕м звичайного початкового навчання, хлопчика вчили грати на фортеп╕ано. Ц╕ заняття в╕н любив ╕ взагал╕ здобув у музиц╕ швидких усп╕х╕в… Одного разу д╕стали ми заборонен╕ в╕рш╕ Шевченка ╕ ц╕лу н╕ч читали ╖х, захоплюючись ╕ формою, ╕ словом, ╕ см╕лив╕стю зм╕сту. Лисенко, що звик до рос╕йсько╖ чи французько╖ мови, був особливо вражений ╕ зачарований музичною звучн╕стю ╕ силою простого народного слова».
А дал╕ був Ки╖вський ун╕верситет з його духом в╕льнодумства, фольклорними експедиц╕ями, р╕зноман╕тними гуртками, «нед╕льними школами» тощо. Починаючи в╕д створеного композитором у 1862 роц╕ хору студент╕в, протягом усього життя Лисенко збирав «не просто тенор╕в ╕ бас╕в, але найперше св╕домих укра╖нц╕в». Де т╕льки м╕г, в╕н намагався згуртувати людей, особливо мистецьку молодь, навколо нац╕онально╖ ╕де╖. Щор╕чно орган╕зовуючи концерти пам’ят╕ Шевченка, Лисенко породив нову концертну форму – зм╕шаний концерт. Сам Микола В╕тал╕йович виступав ╕ як п╕ан╕ст, ╕ як хоровий диригент, звучали його обробки народних п╕сень ╕ авторськ╕ твори, композиц╕╖ ╕нших автор╕в на слова Шевченка та ╕нших поет╕в, в╕рш╕ Тараса Шевченка та фрагменти вистав за його творами. Нин╕ така концертна форма для нас звична, але в Укра╖н╕ вона бере початок саме в╕д Лисенкових концерт╕в.
Останньою в житт╕ композитора акц╕╓ю з ув╕чнення пам’ят╕ Шевченка стало вшанування 50-х роковин смерт╕ поета. Величезний концерт в╕дбувся в Москв╕, де прозвучала кантата М. Лисенка на слова Т. Шевченка «Б’ють пороги». Композитора не в╕дпускали з╕ сцени. Василь Овчинн╕ков, режисер д╕йства, написав, що «в його (Лисенка) особ╕ присутн╕ в╕тали Укра╖ну». Але п╕сля повернення додому насл╕дком описано╖ под╕╖ стало в╕дкриття пол╕ц╕йно╖ справи про закриття «Ки╖вського укра╖нського клубу» та «притягнення член╕в ради стар╕йшин на чол╕ з учителем музики М. В. Лисенком до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за протиурядову д╕яльн╕сть». Через 4 дн╕ п╕сля оголошення ц╕╓╖ постанови композитор помер в╕д серцевого нападу.
Його життя почалося водев╕лем з малорос╕йським забарвленням, а зак╕нчилось античною трагед╕╓ю, коли композитора в╕дсп╕вував хор, що складався з 1200 ос╕б, ╕ майже 30 тисяч людей прийшли попрощатися з ним – «Шевченком у музиц╕» — як називали М. В. Лисенка ще за життя, адже значення його для укра╖нсько╖ культури ╕ взагал╕ для Укра╖ни неоц╕ненне.

Там╕ла ЧУПАК,
зав╕дувач музею О. С. Пушк╕на ╕ П. ╤. Чайковського Кам’янського ╕сторико-культурного запов╕дника

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 28.06.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11955

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков