Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3106)
З потоку життя (6330)
Душі криниця (3468)
Українці мої... (1457)
Резонанс (1489)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1663)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОЖИТИ ЖИТТЯ Г╤ДНО
Якби… Якби ми вчилися так, як треба… Якби знали свою ╕стор╕ю, то не повторювали б...


ДРУЖБА НАТАЛ╤╥ ГЛУХЕНЬКО╥ ТА В╤РИ РО╥К
14 березня 2019 року виповню╓ться 15 рок╕в в╕д дня смерт╕ в╕домого укра╖нського мистецтвознавця,...


ЛЮДИНА ЖИВЕ, ПОКИ ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ПРО НЕ╥
Вже стало традиц╕╓ю, що «Кримська св╕тлиця» щор╕чно пов╕домля╓ читачам про под╕╖,...


НЕ СТАЛО СВ╤ТЛИЧАНИНА МИКОЛИ МОСКАЛЕНКА…
Скорботну зв╕стку передали з Дн╕пра – не стало нашого кримського укра╖нського земляка,...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО: ТЕПЛОТА СЕРДЕЦЬ ╤ НЕЗАБУТН╤ ВРАЖЕННЯ
До 185-р╕ччя в╕д дня народження л╕каря й поета




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 13.07.2012
ВИСОКЕ НЕБО НАД БЕРЕЗ╤ВКОЮ

ЗНАЙТИ СЕБЕ У ХРАМАХ ПРЕДК╤В

Тримаю в руках книгу «Добридень, Берез╕вко!» – ╕сторико-кра╓знавчий нарис про одне з с╕л В╕нниччини, ╕ бачу на обкладинц╕ знайом╕, в червоно-чорному кольоровому тон╕ мережки в╕домо╖ кримсько╖ вишивальниц╕, Героя Укра╖ни, заслуженого майстра народно╖ творчост╕ Укра╖ни В╕ри Ро╖к ╕ декоративне панно з п╕вником, що гордовито п╕дняв греб╕нець, а розкритий для сп╕ву дзьоб на св╕танку пробуджу╓ сонце.
— Це вже друге, доповнене видання ц╕╓╖ книги обсягом б╕льше 270 стор╕нок з фото╕люстрац╕ями. Перше вийшло друком у 2011 роц╕, — сказав Вадим Ро╖к, один з ╖╖ геро╖в. – Моя мама, В╕ра Серг╕╖вна, у сво╖й книз╕ «Мелод╕╖ на полотн╕» детально описала наш родов╕д по ж╕ноч╕й л╕н╕╖ родини з пр╕звищем Сосюрко. А завдяки ц╕й книз╕ особисто я ╕ вся моя с╕м’я д╕зналися нов╕, нев╕дом╕ нам ран╕ше подробиц╕ з життя мого батька – Михайла Ро╖ка, його батька ╕ мого д╕да Стратона та багатьох ╕нших представник╕в ц╕╓╖ г╕лки нашого генеалог╕чного дерева, чим вони були знаменит╕, чим займалися, ╕ за це я щиро вдячний автору.
Петро Ман╕ленко – автор книги — при╖жджав у червн╕ до Криму ╕ подарував В. Ро╖ку один ╖╖ прим╕рник, другий – у Музей ╕стор╕╖ С╕мферополя для пост╕йно д╕ючо╖ експозиц╕╖ про В╕ру Ро╖к, а трет╕й – для майбутнього музею укра╖нсько╖ вишивки ╖╖ ╕мен╕, в╕дкриття якого в╕дбудеться восени на баз╕ Кримського етнограф╕чного музею. Для широкого загалу читач╕в презентац╕я ц╕╓╖ книги разом з двома ╕ншими новими виданнями, присвяченими кримськ╕й вишивальниц╕, — в╕нком сонет╕в Серг╕я Сурмача «Я, В╕ра...» та зб╕рником матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Творч╕сть В. С. Ро╖к у контекст╕ розвитку декоративно-прикладного мистецтва Укра╖ни» в╕дбудеться в серпн╕ у С╕мферопольськ╕й центральн╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. О. Пушк╕на.
У мене ж ╓ можлив╕сть прочитати ╖╖ вже зараз ╕ розпов╕сти, як в╕нничани змогли в╕дшукати в анналах ╕стор╕╖, арх╕вах, книгосховищах, матер╕алах приватного характеру та листування достов╕рн╕ факти про сво╖х предк╕в, провести родову л╕н╕ю з сьогодн╕шнього дня у минуле до д╕д╕в-прад╕д╕в ╕ ще глибше.
У слов╕ до читач╕в П. Ман╕ленко, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, пише, що досл╕джувати ╕стор╕ю р╕зних населених пункт╕в В╕нниччини, зв╕дки ╕ сам родом, розпочав, ще працюючи заступником редактора районно╖ газети в Гайсин╕, а згодом – двадцять рок╕в редактором газети «Бершадський край». З╕бран╕ за цей час ╕нформац╕йн╕ матер╕али, враження в╕д зустр╕чей з людьми – ветеранами в╕йни ╕ прац╕, кра╓знавцями, педагогами ╕ школярами доповнив науковими даними, документами з районних та обласного арх╕в╕в, музе╖в, б╕бл╕отек ╕, починаючи з 2007 року, уклав ╕ видав книгу «Розкрилля» (у сп╕вавторств╕), сувен╕рне видання «Укра╖нського столу родзинка: 400 рецепт╕в в╕д птахокомб╕нату «Бершадський», ╕сторико-кра╓знавчий нарис «Джулинка всм╕ха╓ться стол╕ттям», зб╕рку гумору «Веселим бути модно».
Адресу наступного N-ного к╕лометра под╕льських дор╕г П. Ман╕ленку п╕дказав учений-металург, доктор техн╕чних наук, професор Нац╕онально╖ металург╕йно╖ академ╕╖ Укра╖ни (м. Дн╕пропетровськ) Анатол╕й Овчарук, з яким в╕н познайомився на свят╕ села Берез╕вка. Юнак ╕з с╕м’╖ колгоспник╕в, в╕н в арм╕╖ служив моряком-зв’язк╕вцем у Микола╓в╕ та Севастопол╕, а з дипломом ╕нженера-металурга став науковцем, лауреатом двох Державних прем╕й Укра╖ни у галуз╕ науки ╕ техн╕ки в 1988 ╕ 1998 роках, прем╕╖ ╕м. Ярослава Мудрого АН Вищо╖ школи Укра╖ни. За вагомий особистий внесок у зм╕цнення сп╕вроб╕тництва м╕ж Укра╖ною ╕ Кита╓м нагороджений у 2009 ╕ 2011 роках медалями «Дружби» ц╕╓╖ велико╖ кра╖ни Сходу.
Не в кожному сел╕ можуть сказати, що мають власного академ╕ка. За сприяння А. Овчарука тут спорудили дерев’яну двоярусну трикупольну церкву, а в╕н за цей вчинок мецената нагороджений орденом Святого Миколая. Коли книга «Добридень, Берез╕вко!» була написана, вчений допом╕г автору коштами для ╖╖ випуску. Другий вар╕ант, доповнений жителями села на презентац╕ях першого видання, наприклад, надрукований у зм╕неному формат╕ тиражем 400 прим╕рник╕в.

М╤РА ЖИТТЯ В РУС╤ ТВОРЕННЯ

Весною Берез╕вка просто потопа╓ в яблунево-вишневому цв╕т╕, а в╕д ╖╖ голосистих п╕вн╕в перед вран╕шньою з╕ркою прокидаються в╕дразу в чотирьох областях – В╕нницьк╕й, Черкаськ╕й, К╕ровоградськ╕й та Одеськ╕й, бо саме тут сходяться ╖хн╕ меж╕, об╕ймаються крилами кольоров╕ веселки над каскадом ставк╕в. Населених пункт╕в з такою поетичною, ╓сен╕нською назвою, як я д╕зналася з книги, на територ╕╖ колишнього Союзу – 93, в Укра╖н╕ – 46, у тому числ╕ на В╕нниччин╕ – 6. Так називаються, зокрема, район на Микола╖вщин╕, м╕сто в Одеськ╕й област╕, селище м╕ського типу на Харк╕вщин╕ ╕ с╕м укра╖нських р╕чок.
На початку ХХ стол╕ття у бершадськ╕й Берез╕вц╕ проживало 1400 чолов╕к, у 1925 роц╕ – 1524, а нин╕ – 850. У сел╕ 379 двор╕в, розташованих на 21-й вулиц╕, дв╕ загальноосв╕тн╕ школи ╤-╤╤ ступен╕в, два фельдшерсько-акушерських пункти, будинок культури, клуб, дв╕ б╕бл╕отеки, дитячий садок, п’ять торгових точок, поштове в╕дд╕лення. Вих╕дц╕ з села проживають у р╕зних кра╖нах св╕ту, про що св╕дчать листи, як╕ надходять ╖хн╕м р╕дним ╕з США, Рос╕╖, Казахстану та багатьох рег╕он╕в Укра╖ни.
Гортаю стор╕нки книги. Читаю в╕ршован╕ рядки ╤рини Терлецько╖, що працювала в м╕сцевому с╕льгоспп╕дпри╓мств╕, присвячен╕ селу, ╕стор╕ю його утворення (ймов╕рно в 1745 роц╕) та назви за пр╕звищем поселенця Березовського. ╤ нин╕ тут прожива╓ к╕лька с╕мей Березняк╕в, як╕ вважають себе нащадками засновника колишнього хутора – ре╓стрового козака. Однак за ╕ншими даними, зокрема видання «╤стор╕я м╕ст ╕ с╕л УРСР», поблизу Берез╕вки виявлено залишки поселення ще доби неол╕ту. На м╕сцевих полях механ╕затори ╕ в наш╕ дн╕ виорюють рештки глиняного посуду та ╕нш╕ реч╕, як╕ археологи в╕дносять до трип╕льсько╖ культури.
В ╕стор╕╖ Берез╕вки був пер╕од, коли м╕сцевими землями волод╕ла графська родина Потоцьких, що створила неперевершений шедевр садово-паркового мистецтва в Уман╕ – «Соф╕╖вку», до яко╖ зв╕дси – 45 к╕лометр╕в. Радянську владу в сел╕ встановили в 1920 роц╕. ╤ в числ╕ перших – з 1925 до 1927 року — головою с╕льсько╖ ради працював Михайло Ро╖к. Пот╕м в╕н служив в арм╕╖, навчався в школ╕ молодших командир╕в. Демоб╕л╕зувавшись, працював в органах м╕л╕ц╕╖ в Пирятин╕, Хорол╕, Полтав╕. У 1935 роц╕ М. Ро╖к одружу╓ться з В╕рою Сосюрко, пере╖жджа╓ в Лубни Полтавсько╖ област╕, зв╕дки вона родом. Там у них в 1938 роц╕ народжу╓ться син Вадим, який буде продовжувати одну з г╕лок берез╕вського родоводу Ро╖ки-Чапалди, що нин╕ знаходиться в С╕мферопол╕.
╤з скрупульозною точн╕стю б╕ографа-документал╕ста П. Ман╕ленко розпов╕да╓ про велику с╕м’ю Стратона Панкратовича Ро╖ка, який народився у Берез╕вц╕ в 1870 роц╕, його трьох д╕тей – двох син╕в Михайл╕в ╕ дочку Клавд╕ю та онук╕в, серед яких ╓ науковц╕, в╕йськовослужбовц╕, ╕нженери, педагоги...
К╕лька стор╕нок з фото╕люстрац╕ями присвячено одн╕й з нев╕сток Ро╖ка-старшого, В╕р╕ Ро╖к, що стала знаменитою в держав╕ вишивальницею, яку ╓дину в ц╕й галуз╕ народного мистецтва нагороджено Золотою з╕ркою Героя Укра╖ни. Автор розпов╕да╓ про ╖╖ житт╓вий ╕ творчий шлях, виставкову д╕яльн╕сть, мужн╕сть ╕ ц╕леспрямован╕сть, здобуття високо╖ оц╕нки творчост╕, про ╖╖ перебування у В╕нниц╕ в липн╕ 2006 року в рамках виставкового туру м╕стами Укра╖ни з нагоди свого 95-р╕ччя.
У книз╕ вм╕щена стаття Вадима Ро╖ка «╤ рушник вишиваний на щастя, на долю дала», опубл╕кована в газет╕ «Кримська св╕тлиця» 30 вересня 2011 року, в як╕й розпов╕да╓ться про те, що зробила укра╖нська громада Криму, Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр Державного ком╕тету телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни вже п╕сля смерт╕ В╕ри Ро╖к у жовтн╕ 2010 року для в╕дзначення ╖╖ стол╕тнього юв╕лею. Зокрема, були встановлен╕ мемор╕альн╕ дошки на буд╕вл╕ г╕мназ╕╖ № 9, де у 50-х роках минулого стол╕ття майстриня працювала викладачем рукод╕лля, на будинку № 9 по вулиц╕ Декабрист╕в. ╥╖ ╕м’ям за р╕шенням м╕сько╖ ради названо площу в С╕мферопол╕. ╥й присвячено п╕сн╕, в╕рш╕, сер╕ю документальних передач на телеканал╕ «Крим». Верховна Рада АРК ухвалила постанову «Про збереження культурно╖ спадщини Ро╖к В. С.», якою передбачено створення музею укра╖нсько╖ вишивки ╕м. В╕ри Ро╖к та вид╕лення в 2012 роц╕ кошт╕в на видання книг, присвячених ╖╖ пам’ят╕.
Незвичайною особист╕стю ╓ ╕ син В╕ри Серг╕╖вни – Вадим Ро╖к. ╤нженер-буд╕вельник зал╕зничного транспорту за фахом, в╕н зводив аеропорти, реконструював зл╕тно-посадков╕ смуги для сучасних ав╕алайнер╕в, за що йому присво╓но звання заслуженого прац╕вника транспорту Укра╖ни та Автономно╖ Республ╕ки Крим. Побував у 35 кра╖нах св╕ту – Швец╕╖, ╤тал╕╖, Мексиц╕, Япон╕╖, Австрал╕╖... Зустр╕чався в 1994 роц╕ з президентом США Б╕ллом Кл╕нтоном п╕д час навчання в школ╕ б╕знесу при Лу╖з╕анському державному ун╕верситет╕. 29 вересня 2008 року англ╕йц╕ назвали ╕м’ям Вадима Ро╖ка планету. Сво╖ роздуми про життя ╕ м╕сце людини в сусп╕льств╕ в╕н виклав в автоб╕ограф╕чн╕й книз╕ «Минуле завжди поряд ╕з сьогоденням», окрем╕ витяги з яко╖ наводяться у виданн╕ П. Ман╕ленка.
Сестра брат╕в Ро╖к╕в – Клавд╕я Стратон╕вна залишилася проживати в Берез╕вц╕, вийшла зам╕ж за ╤саака Чапалду. Р╕д Ро╖к╕в-Чапалд╕в – один з найчисленн╕ших у сел╕, — пише в книз╕ ветеран педагог╕чно╖ прац╕, в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти Укра╖ни Володимир Чапалда, що нин╕ живе в м. Гайворон╕ К╕ровоградсько╖ област╕. Розлет╕лися ╖хн╕ д╕ти по всьому св╕ту, як птахи ╕з свого гн╕зда. Проте н╕коли не забувають мало╖ батьк╕вщини, при╖жджають вклонитися могилам р╕дних ╖м людей, порогам, з яких розпочиналася ╖хня житт╓ва дорога.

 ╤ БУДЕ ЩЕДРИМ ДЕНЬ У СВ╤ТЛ╤ ЛЮБОВ╤

Л╕топис Берез╕вки нев╕дд╕льний в╕д ╕стор╕╖ Укра╖ни. Чорним смерчем прон╕сся над нею голодомор 1932-1933 рок╕в, в╕д якого, за даними в╕нницьких науковц╕в, на Под╕лл╕ померло б╕льше п╕втора м╕льйона ос╕б. Звертаю увагу на те, що в списку смертного виру в сел╕, який пода╓ П. Ман╕ленко, багато д╕тей. А т╕, що залишилися в живих, як очевидц╕ розпов╕дають про цей невигойний для них собор пам’ят╕ на стор╕нках книги.
На фронтах ╕ в п╕дп╕лл╕ воюючи з н╕мецько-фашистськими окупантами в роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, берез╕вчани оф╕церами ╕ рядовими солдатами, партизанськими ком╕сарами ╕ нескореними месниками проявляли хоробр╕сть ╕ мужн╕сть, як╕ в╕дзначен╕ орденами Слави. А про бо╖ за визволення села в╕йськами 52-╖ арм╕╖ 11 березня 1944 року згаду╓ колишн╕й голова Берез╕всько╖ с╕льради Микола Рудик.
Жител╕ села, переживши голокост ╕ пол╕тичн╕ репрес╕╖, почали в╕дбудовувати зруйноване в╕йною господарство. ╤ ╖хня трудова звитяга на хл╕боробськ╕й нив╕ сформувала династ╕╖ Стародуб╕в, Гуренк╕в, розцв╕в сад Володимира Мартиновського, орден╕в Трудового Червоного Прапора удосто╓н╕ дв╕ Марфи Олексюк: ланкова Марфа ╤лл╕вна ╕ доярка Марфа Григор╕вна. А 12 березня 2012 року геро╖нею дня стала Юхима Рубленко: ╖й виповнилося 100 рок╕в. В╕тали ╖╖ з цим юв╕ле╓м ус╕м селом, а голова Бершадсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ Олександр Сн╕гур прив╕з ╕з собою под╕льськ╕й довгожительц╕ прив╕тання в╕д Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича. Секрет ╖╖ довгол╕ття – у прац╕, активн╕й житт╓в╕й позиц╕╖ ╕ в особливих стравах берез╕всько╖ кухн╕. Окрем╕ ╖╖ рецепти друкуються в книз╕. М╕сцев╕ ж д╕ти, апетитно ласуючи варениками сво╖х бабусь, промовляють: вони найсмачн╕ш╕.
Хтось назива╓ Берез╕вку теплою точкою на карт╕ Укра╖ни, а для когось вона ╕ сьогодн╕ ╓ ц╕лою планетою в м╕н╕атюр╕, на як╕й живуть, працюють, розвивають юн╕ обдарування, записують сво╖ думки вголос у поез╕╖, проз╕ та гумористичних жанрах з присвятою р╕дному селу, яке називають прив╕тним ╕ нав╕ть склали про нього кросворд, м╕сцевим ж╕нкам-труд╕вницям, д╕тям, онукам:
Пахне хл╕бом ╕з печ╕,
Пирогами ╕з вишн╕ й суниц╕.
╤ з╕гр╕╓ мене р╕дне поле,
╤ притулить в об╕йми
Мого батька ╕ мами пор╕г.
Тут турбуються про еколог╕ю, прикрашають садиби кв╕тами, вишукують у навколишн╕й природ╕ чудернацьк╕ витвори, завжди рад╕ гостям ╕ сам╕ ходять у гост╕ з р╕здвяним вертепом, усм╕шками, п╕снями ╕ щиро рад╕ють, що берез╕вського цв╕ту ╓ багато по всьому св╕ту:
Разом ус╕ ╓дин╕.
Мо╓ село, моя м╕цна родина.
╤ жити буде в╕чно Укра╖на!
Над омитою дощами, з╕гр╕тою серцем землею сходить сонце. Прокида╓ться новий день, ╕ кожен з нас може зробити ще один крок, щоб наблизити шлях до сво╓╖ вершини, щоб п╕дкорити великого життя зен╕т. Все – в наших руках!

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10516

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков