"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2002 > Тема "Писав писака"
#36 за 06.09.2002
ГІРКА ПРАВДА...
Лідія Степко, власкор "КС". Севастополь.
Думається, що у сиву давнину слова праведний і правдивий були синонімами. Пізніше тлумачні словники дещо розрізнили ці поняття, залишивши першому релігійно-моральний зміст, поняття ж правдивий трактується сьогодні як той, хто просто говорить правду. Надміру широке застосування цього слова у минулому столітті так і не наблизило його до поняття істини. Правда була різною: піонерською, комсомольською, залежала від географічного положення. Сьогодні психологи стверджують, що взагалі правда у кожного - своя. У севастопольських комуністів, що мислять категоріями минулого, вона так і лишилася з географічним відтінком. Від чого їхній місцевий часопис називається "Севастопольская правда", хоч мав би йменуватися "Правдой севастопольских коммунистов". Є в нас іще Пост правди - відгалуження від "Севастопольского вече" (донедавна "Русское вече"). Це новоутворення - також з комуністів, але найбільш радикальних. Різницю між тими й іншими у приймальні міського комітету компартії пояснювали і нерішуче, і неохоче. Я так зрозуміла, що комуністи з Поста правди від слів "незалежна Україна" просто впадають у кому. Решту з них також судомить, але менше. Думається, через те, що головному компартійцеві нещодавно у Києві востаннє нагадали, в якій країні він, місцевий нардеп, займає посаду держслужбовця. Нарешті, усі разом вони належать до організації "Севастопольский бастион", і вже з того бастіону борються з Україною усіма правдами і неправдами. Вищезгаданий пост свій бастіон облаштував біля входу на Приморський бульвар, де нещодавно керівництво міста у ностальгійному пориві поновило "Доску Почёта", оновивши разом із нею і барельєфні символи радянської доби: зірки та серпи з молотами. Під дорогою серцю символікою і збираються щосуботи, розвішуючи портрети Леніна, Сталіна, Симоненка, Лукашенка, цитати Корнілова на зразок "Боже, спаси Россию" та інше. Інколи на посту ще й співають. Репертуар - різноманітний. Від "Варяга" до "...подлетай, буржуй, глазик выколю..." (далі по тексту Булгакова). У ролі диригента - головний постовий, Геній Круглов з мегафоном. Минулої суботи, у День знань, серед численних вже знайомих постових гасел з'явилося нове: "Наших детей лишают родного языка и культуры". Саме напроти нього кругловські правдолюбці продавали московську газету "Лимонка", яка й була, мабуть, покликана компенсувати те, чого севастопольських дітей "лишают". Для довідки: "Лимонка" - часопис націонал-більшовицької партії Росії, очолюваної Едуардом Лимоновим. Він закликає до повалення тамтешньої чинної влади та понад усе не любить Путіна. І, схоже, ця нелюбов - взаємна, бо вже майже два роки партійний лідер перебуває за ґратами. Про це й мовиться у часописі, посмаченому добірним російським матюком. Едічка й на свободі сповідував лінгвістичний натуралізм. Зараз же в його "великом и могучем " змін не зазнали хіба що прийменники. Все решта - матюк. Підносячи ближче до очей бабусі-реалізатора той мас-медійний продукт, нагадую їй про сором, але дарма. Доброзичлива жінка каже, що треба допомагати грошима, адже людина - в тюрмі. Я також, каюсь, віддала свої 40 копійок на підтримку московського в'язня, сподіваючись здивувати працівників управління внутрішньої політики міської держадміністрації придбаним взірцем культури і мови, бо ж, подумалось, якщо ті "гейзери" духовності не перекрити негайно, то присмак цього "лимонаду" з часом стане ще відчутнішим. Та в тій установі дивуватися, як видно, не звикли. "Це все нам відомо, - каже начальник управління Сергій Кулик, - але ми не маємо правової бази. Тому, аби не робити їм рекламу, краще не звертати увагу". ...Може, посадова особа й не лукавить, а каже правду. Хто знає... Але ж фахівці мовлять, що в природі зустрічається і такий її різновид, як "своя"... Оздобити написане фотознімками, напевне, не можна, бо й портрети вождів пролетаріату, колишніх і сучасних, і поновлена радянська символіка у центрі міста, як і московська газета - це все буде реклама. Хіба що в кінці сюжету зобразити страуса з зануреною в морський пісок голівкою далеко вище шиї. Але то вже буде гірка правда. І ще й до того ж - гола...
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2002 > Тема "Писав писака"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=40
|