Про те, що захищає наш організм від шкідливих зовнішніх впливів, сьогодні знають навіть школярі - це імунна система людини. Але чи можуть досконало знати всі механізми її дії хоча би вчені мужі - питання дискусійне. Принаймні 15 років тому в СРСР відповідних спеціалістів ще не готували. Та й взагалі, здається, лише переможна хода континентами смертоносного СНІДу змусила розширити коло медичних пріоритетів. Але, на жаль, і сьогодні лікар-терапевт вас охоче пошле до будь-якого фахівця, а ось про імунолога згадають лише одиниці. Про це - наша розмова з Ділярою Шевкетівною Мевлюдовою, лікарем-імунологом Республіканської клінічної лікарні ім. Семашка. - До мене здебільшого потрапляють люди, які вже випробували всі методи лікування, витративши на нього чималі кошти, в той час, як цей шлях міг би бути значно простішим, - зазначає вона. - Тому я рада нагоді поінформувати читачів вашої газети про ті проблеми зі здоров'ям, вирішення яких залежить від лікаря-імунолога. Імунітет - це здатність організму противитися інфекціям, збудникам різноманітних хвороб, а також виявляти чужорідні речовини, нейтралізовувати їх або виводити з організму. Нормальне функціонування імунної системи забезпечується вилочковою залозою, селезінкою та лімфатичною тканиною. На перебої у функціонуванні імунної системи вказують підвищена стомлюваність, нездатність організму боротися з інфекціями, тривале підвищення температури, рецидиви герпесу, фурункульоз. Імунітет страждає від нераціонального застосування антибіотиків, які, діючи на вражені мікроорганізмами клітини, одночасно ушкоджують і здорові. На запитання, як же підвищити імунітет, відповідь неоднозначна. У разі, коли немає протипоказань, потрібно робити щеплення у вигляді вакцини. Хворому не слід зволікати з імунологічним обстеженням. Це можливо здійснити в РКЛ ім. Семашка, науково-дослідній лабораторії медичного університету та діагностичному центрі. Пацієнтів консультують також в Залізничній лікарні, а дітей - в Республіканській дитячій поліклініці. До речі, наша імунограма коштує найдешевше. Тільки з'ясувавши рівень порушених клітин, що відповідають за імунний захист організму, ми можемо призначити лікування. Хочу зауважити, що будь-який медичний препарат є імуностимулюючим або ж навпаки. Тому застосовувати їх самостійно, без призначення лікаря, не рекомендується. Шкідливо впливають на імунну систему і довгий перевантажений роботою день, і емоційна напруга, і нездоровий сон, зловживання стимуляторами, гіподинамія. Вчені доводять, що послабляють імунну систему та вкорочують життя будь-які різкі переміни: часті переїзди з місця на місце, особливо в контрастні кліматичні зони, зміна ритму життя, трудових колективів. Людині необхідне спілкування з природою, перебування в квартирі багатоповерхових будинків порушує почуття простору. До речі, хворобливішими за інших є люди інтелігентні, чутливі до хамства, несправедливості, непорядності, люди, незатребувані згідно зі своєю професією. - Діляро Шевкетівно, цікаво було б дізнатися, наскільки може бути ефективним лікування захворювань імунної системи? - Багато які віруси і мікроорганізми знаходяться всередині живої клітини. Вилучити їх звідти при усьому бажанні неможливо. Але завдяки лікуванню ці клітини запломбовуються, і носії хворобливих явищ вже не впливають на організм. Нинішня медицина має препарати для допомоги тим, хто цього потребує. Щоправда, певні труднощі виникають з трансплантацією органів, бо ж, як ми зазначили, імунна система відштовхує чужорідне. - Дякую за інформацію. Але хотілося б познайомити читачів з вами ближче і як з людиною... - Мене ще знають як позаштатного головного лікаря-геронтолога. Та це вже інша розмова. Закінчила я Ташкентський середньоазіатський медичний педіатричний інститут. Працювала лікарем-педіатром в душанбинській клінічній лікарні № 2. Переїхавши до Криму, з 1993 року почала працювати в РКЛ ім. Семашка. Пройшла спеціалізацію з клінічної імунології в Києві. Кілька разів підвищувала свою кваліфікацію на відповідних курсах. Маю І категорію як лікар-імунолог, є членом асоціації лікарів-імунологів. Постійно знайомлюсь з літературою, присвяченою моєму фаху. Але мушу зауважити: щоб підготувати висококваліфікованого імунолога, треба в цю справу вкладати кошти, бо самотужки усього не охопиш. І дійсно, замість того, щоб рекламувати на всі лади так званих екстрасенсів, що працюють лише на власну кишеню, та штовхати безпорадних людей в коштовні обійми торговців сумнівними харчовими добавками, чи не краще дати шанс організму хворого самому здолати недугу на науковій основі? Хай не обминають увагою кабінет лікаря-імунолога ні пацієнти, ні ті, від кого залежить не лише престижність роботи фахівця, але і її ефективність. Звичайно, якщо ми дбаємо про здоров'я населення, а не про чиїсь корпоративні інтереси.
