Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 26.05.2023
ВСТИГНУТИ ДО ВОЗНЕС╤ННЯ

На сороковий день п╕сля Великодня, Воскрес╕ння Христового ми в╕дзнача╓мо ще одне велике церковне свято – Вознес╕ння Господа нашого ╤суса Христа. У народн╕й традиц╕╖ – Вознес╕ння, Вшестя. Отож, воно належить до так званих «рухомих» свят, як╕ не мають у церковному календар╕ ч╕тко визначеного дня.

За аграрним календарем укра╖нц╕в, в основу якого покладено набутий нашими пращурами багатов╕ковий досв╕д роботи на земл╕, до дня Вознес╕ння вже мають бути посаджен╕ вс╕ найнеобх╕дн╕ш╕ для прожиття городньо-польов╕ культури, а деяк╕ з них уже можуть проростати, наприклад, цибуля, часник, кукурудза, подекуди ╕ картопля. Бо на Вознес╕ння земля найб╕льше сприя╓ росту вс╕╓╖ рослинност╕. ╤ не т╕льки в пол╕ чи на город╕, а й на луках, у л╕сах…

Доброю ознакою майбутнього врожаю було, коли озим╕ пос╕ви хл╕ба сягали господарю «по кол╕на». Тому в╕н виходив у поле перев╕ряти, чи «не доведеться щось заново зас╕вати…».

Народн╕ прикмети:

-На Вознес╕ння тепло – буде теплою Тр╕йця, яку в╕дзначають через десять дн╕в.

-Вознес╕ння з болотом, то ╕ л╕то буде з болотом, з дощами.

Як обрядов╕ страви, цього дня господин╕ пекли солодке печиво у вигляд╕ драбинок, «щоб ╤сусов╕ Христов╕ було легше п╕дн╕матися на Небо», ╕ пр╕сн╕ тонк╕ корж╕ (╕нколи з маком), як╕ називали «Божими онучами».

До реч╕, Вознес╕ння завжди в╕дзначають у четвер. Тому кажуть: «Н╕коли не бувати Вознес╕нню у середу». А от напередодн╕, у середу, у церквах в╕дправля╓ться окреме Богослуж╕ння, п╕сля якого християни вже не в╕таються словами: «Христос Воскрес! Во╕стину Воскрес!», а звичн╕шими: «Слава ╤сусу Христу! Слава нав╕ки Господу Богу нашому!».

 

ДЕ ╢ ГРЕЧКА…

26 травня – свято Лукер╕╖ (Ликер╕╖, Гликер╕╖, Лукери), яку у народ╕ називають «гречкос╕йкою» або «гречаницею». (Зрештою, еп╕тет «гречкос╕╖» з прадавн╕х час╕в стосу╓ться вс╕х укра╖нц╕в). Колись селяни цей день вважали найоптимальн╕шим для пос╕ву гречки…

Гречка в Укра╖н╕ – одна з найпоширен╕ших культур, мабуть, п╕сля пшениц╕ ╕ жита. З ╖╖ крупи вправн╕ господин╕ готують традиц╕йн╕, дел╕катесн╕ й д╕╓тичн╕ страви – супи, каш╕, гречаники, начинки тощо. В╕дваром гречаного цв╕ту ╕ зерна л╕кують цукровий д╕абет. Гречаний мед також вважа╓ться найб╕льш ц╕нним з-пом╕ж ╕нших сорт╕в меду за л╕кувальними властивостями та смаковими якостями. Гречана полова – незм╕нний кормовий продукт при в╕дгод╕вл╕ худоби. Отож, гречка ма╓ чимало переваг.

Народн╕ прикмети:

Повний м╕сяць у н╕ч на Лукер╕╖ – до врожаю гречки.

Якщо на Лукер╕╖ др╕бний дощ – добре вродить гречка.

П╕сля пос╕ву гречки у день Лукер╕╖ випад два дощики – врожай мусить бути!

…При╓мно прогулятися вл╕тку полями, вкритими рясним цв╕том гречки, помилуватися красою довк╕лля, поспостер╕гати, як невтомно л╕тають ╕ гудуть бджоли, збираючи ц╕нний нектар. Але, на жаль, така естетична насолода не для хворих на астму. Пилок гречаного цв╕ту, який вдиха╓мо, т╕льки посилить недугу, спричинить приступи, алерг╕ю…

А от гречана каша н╕кому не зашкодить!

 

╢ ЗАВ’ЯЗКИ – БУДУТЬ ПЛОДИ!

31 травня – день пам’ят╕ священомученика Теодота (Феодота). У народ╕ – Федота.

За фенолог╕чними спостереженнями, до Феодота ма╓ розвинутися останн╕й дубовий листок. А якщо на дуб╕ вже «мак╕вки з опушкою – будеш м╕ряти овес д╕жкою». З Феодота земля береться за св╕й р╕д.

Сад╕вники дивилися, чи багато зав’язк╕в на плодових деревах – яблунях, сливах, вишнях, грушах, абрикосах… Якщо багато, не попадали в╕д в╕тру, не зогнили в╕д надм╕рних дощ╕в, рясних злив, вологи, то буде добрий врожай садовини. Тепер, головне, щоб вони належно наливалися сонячним пром╕нням. Пом╕рний дощик також не завадить.

Пас╕чники заприм╕тили: якщо у черемхи був довгий цв╕т, то будуть добре ро╖тися бджоли.

Народн╕ прикмети:

-Ласт╕вки с╕ли у гн╕зда – весна промайнула.

-Погожий Федот – добрий перший с╕нок╕с.

-Дощ на Федота – може с╕но замокнути.

-Гроза на Федота – с╕но у болот╕.

-Роси випаде багато вранц╕ – буде спекотна погода ╕ ясна днина.

-С╕ль у с╕льничц╕ в╕дсир╕ла – до негоди.

-На Федота туман довго не спада╓ – початок календарного л╕та може видатися мокрим.

Водночас мокрий Федот об╕ця╓, що буде багато шамп╕ньйон╕в (печериць). Готуйте кошики!

 

ЖАБА КВАКА╢ В БОЛОТ╤

В останню декаду травня все част╕ше й част╕ше чути жаб’яч╕ концерти, особливо веч╕рньо╖ пори. Зв╕сно, це не сп╕ви соловейк╕в, тому в╕д таких виступ╕в земноводних насолоди не отрима╓ш, але вони важлив╕ для фенолог╕чного календаря, адже св╕дчать про перех╕д весни до л╕та.

Усе ж люди спостер╕гали за жабами, бо т╕, виявля╓ться, добр╕ синоптики.

Народн╕ прикмети:

-Жаби увечер╕ довго квакають – до погоди.

-Жаби вдень квакають – до дощу; дуже голосно – буде в╕тер; мовчать – перед похолоданням: ховаються у зат╕нках чи плавають по вод╕ (не хочуть вистрибувати на берег) – буде сильна спека.

-Багато жаб на вологих стежках – буде дощ.

-Жаби скачуть на берег ╕ вдень, а риби вискакують з води (вертять сальто над водою) – до негоди.

-Жаби квакають у дощ – дощ посилиться; мовчать  - невдовз╕ припиниться.

-Жаби дружно ╕ голосно квакають – ог╕рк╕в наквакають…

З жабою пов’язано багато пов╕р’╖в та заборон. Наприклад:

-Заборонялося брати до рук жак жабу, бо т╕ло вкри╓ться бородавками. (Цим, насамперед, лякали д╕тей).

-Хто не постить у п’ятницю, того жаба задушить ув╕ сн╕.

-Щоб пов╕рити брехуну, йому радили проковтнути жабу.

«Чорн╕» знахар╕-чаклуни через наш╕птування привертали жабою увагу парубка до д╕вчини (але не навпаки). Цих «маг╕в» у народ╕ називали в╕дьмами, в╕дьмачками, а жабу – приворотнем, привороткою. Займатися такими д╕йствами могли т╕льки ж╕нки.

Чимало марнов╕р’я побутувало…

Використовували жабу ╕ з прагматичною метою. Хоч це жорстоко звучить, але вбиту, «затхлу» б╕долаху клали у пастку для ловл╕ рак╕в, а запечену на в╕дкритому вогн╕ ч╕пляли на гачок, як наживку для сома…

Безперечно, жаба не виклика╓ у когось особливо╖ симпат╕╖. Однак ╕ вона корисна у природ╕! Зокрема, по╖да╓ личинки багатьох комах-шк╕дник╕в, полю╓ ╕ на самих комах.

 

ТА╢МНИЦЯ ТРАВНЯ

Кажуть, що лише раз на с╕м рок╕в у травн╕ можуть бути р╕зк╕ похолодання, нав╕ть з морозами.

Але перший прогноз щодо наступного пер╕оду можна складати 13 травня, коли в╕дзначають свято Якова.

Народн╕ прикмети:

-Якщо на Якова теплий веч╕р ╕ тиха н╕ч, а н╕чне небо вкрите з╕рками – на погоже, сухе л╕то.

-Вранц╕ на Якова туман ╕ багровий сх╕д сонця, а пот╕м пада╓ дощ – л╕то об╕ця╓ бути мокрим, з частими грозами.

-Якщо сухий, чистий ╕ ясний день, то таким буде л╕то.

Починаючи з 13-15 травня, вже мають засп╕вати солов’╖. Засп╕вали вчасно – до добро╖ погоди.

Аж т╕льки п╕сля Якова народн╕ зц╕лител╕ збирають травнев╕ л╕карськ╕ рослини.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25170

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков