"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2023 > Тема "Душі криниця"
#21 за 26.05.2023
ВСТИГНУТИ ДО ВОЗНЕС╤ННЯ
На сороковий день п╕сля Великодня, Воскрес╕ння Христового ми в╕дзнача╓мо ще одне велике церковне свято – Вознес╕ння Господа нашого ╤суса Христа. У народн╕й традиц╕╖ – Вознес╕ння, Вшестя. Отож, воно належить до так званих «рухомих» свят, як╕ не мають у церковному календар╕ ч╕тко визначеного дня.
За аграрним календарем укра╖нц╕в, в основу якого покладено набутий нашими пращурами багатов╕ковий досв╕д роботи на земл╕, до дня Вознес╕ння вже мають бути посаджен╕ вс╕ найнеобх╕дн╕ш╕ для прожиття городньо-польов╕ культури, а деяк╕ з них уже можуть проростати, наприклад, цибуля, часник, кукурудза, подекуди ╕ картопля. Бо на Вознес╕ння земля найб╕льше сприя╓ росту вс╕╓╖ рослинност╕. ╤ не т╕льки в пол╕ чи на город╕, а й на луках, у л╕сах…
Доброю ознакою майбутнього врожаю було, коли озим╕ пос╕ви хл╕ба сягали господарю «по кол╕на». Тому в╕н виходив у поле перев╕ряти, чи «не доведеться щось заново зас╕вати…».
Народн╕ прикмети:
-На Вознес╕ння тепло – буде теплою Тр╕йця, яку в╕дзначають через десять дн╕в.
-Вознес╕ння з болотом, то ╕ л╕то буде з болотом, з дощами.
Як обрядов╕ страви, цього дня господин╕ пекли солодке печиво у вигляд╕ драбинок, «щоб ╤сусов╕ Христов╕ було легше п╕дн╕матися на Небо», ╕ пр╕сн╕ тонк╕ корж╕ (╕нколи з маком), як╕ називали «Божими онучами».
До реч╕, Вознес╕ння завжди в╕дзначають у четвер. Тому кажуть: «Н╕коли не бувати Вознес╕нню у середу». А от напередодн╕, у середу, у церквах в╕дправля╓ться окреме Богослуж╕ння, п╕сля якого християни вже не в╕таються словами: «Христос Воскрес! Во╕стину Воскрес!», а звичн╕шими: «Слава ╤сусу Христу! Слава нав╕ки Господу Богу нашому!».
ДЕ ╢ ГРЕЧКА…
26 травня – свято Лукер╕╖ (Ликер╕╖, Гликер╕╖, Лукери), яку у народ╕ називають «гречкос╕йкою» або «гречаницею». (Зрештою, еп╕тет «гречкос╕╖» з прадавн╕х час╕в стосу╓ться вс╕х укра╖нц╕в). Колись селяни цей день вважали найоптимальн╕шим для пос╕ву гречки…
Гречка в Укра╖н╕ – одна з найпоширен╕ших культур, мабуть, п╕сля пшениц╕ ╕ жита. З ╖╖ крупи вправн╕ господин╕ готують традиц╕йн╕, дел╕катесн╕ й д╕╓тичн╕ страви – супи, каш╕, гречаники, начинки тощо. В╕дваром гречаного цв╕ту ╕ зерна л╕кують цукровий д╕абет. Гречаний мед також вважа╓ться найб╕льш ц╕нним з-пом╕ж ╕нших сорт╕в меду за л╕кувальними властивостями та смаковими якостями. Гречана полова – незм╕нний кормовий продукт при в╕дгод╕вл╕ худоби. Отож, гречка ма╓ чимало переваг.
Народн╕ прикмети:
Повний м╕сяць у н╕ч на Лукер╕╖ – до врожаю гречки.
Якщо на Лукер╕╖ др╕бний дощ – добре вродить гречка.
П╕сля пос╕ву гречки у день Лукер╕╖ випад два дощики – врожай мусить бути!
…При╓мно прогулятися вл╕тку полями, вкритими рясним цв╕том гречки, помилуватися красою довк╕лля, поспостер╕гати, як невтомно л╕тають ╕ гудуть бджоли, збираючи ц╕нний нектар. Але, на жаль, така естетична насолода не для хворих на астму. Пилок гречаного цв╕ту, який вдиха╓мо, т╕льки посилить недугу, спричинить приступи, алерг╕ю…
А от гречана каша н╕кому не зашкодить!
╢ ЗАВ’ЯЗКИ – БУДУТЬ ПЛОДИ!
31 травня – день пам’ят╕ священомученика Теодота (Феодота). У народ╕ – Федота.
За фенолог╕чними спостереженнями, до Феодота ма╓ розвинутися останн╕й дубовий листок. А якщо на дуб╕ вже «мак╕вки з опушкою – будеш м╕ряти овес д╕жкою». З Феодота земля береться за св╕й р╕д.
Сад╕вники дивилися, чи багато зав’язк╕в на плодових деревах – яблунях, сливах, вишнях, грушах, абрикосах… Якщо багато, не попадали в╕д в╕тру, не зогнили в╕д надм╕рних дощ╕в, рясних злив, вологи, то буде добрий врожай садовини. Тепер, головне, щоб вони належно наливалися сонячним пром╕нням. Пом╕рний дощик також не завадить.
Пас╕чники заприм╕тили: якщо у черемхи був довгий цв╕т, то будуть добре ро╖тися бджоли.
Народн╕ прикмети:
-Ласт╕вки с╕ли у гн╕зда – весна промайнула.
-Погожий Федот – добрий перший с╕нок╕с.
-Дощ на Федота – може с╕но замокнути.
-Гроза на Федота – с╕но у болот╕.
-Роси випаде багато вранц╕ – буде спекотна погода ╕ ясна днина.
-С╕ль у с╕льничц╕ в╕дсир╕ла – до негоди.
-На Федота туман довго не спада╓ – початок календарного л╕та може видатися мокрим.
Водночас мокрий Федот об╕ця╓, що буде багато шамп╕ньйон╕в (печериць). Готуйте кошики!
ЖАБА КВАКА╢ В БОЛОТ╤
В останню декаду травня все част╕ше й част╕ше чути жаб’яч╕ концерти, особливо веч╕рньо╖ пори. Зв╕сно, це не сп╕ви соловейк╕в, тому в╕д таких виступ╕в земноводних насолоди не отрима╓ш, але вони важлив╕ для фенолог╕чного календаря, адже св╕дчать про перех╕д весни до л╕та.
Усе ж люди спостер╕гали за жабами, бо т╕, виявля╓ться, добр╕ синоптики.
Народн╕ прикмети:
-Жаби увечер╕ довго квакають – до погоди.
-Жаби вдень квакають – до дощу; дуже голосно – буде в╕тер; мовчать – перед похолоданням: ховаються у зат╕нках чи плавають по вод╕ (не хочуть вистрибувати на берег) – буде сильна спека.
-Багато жаб на вологих стежках – буде дощ.
-Жаби скачуть на берег ╕ вдень, а риби вискакують з води (вертять сальто над водою) – до негоди.
-Жаби квакають у дощ – дощ посилиться; мовчать - невдовз╕ припиниться.
-Жаби дружно ╕ голосно квакають – ог╕рк╕в наквакають…
З жабою пов’язано багато пов╕р’╖в та заборон. Наприклад:
-Заборонялося брати до рук жак жабу, бо т╕ло вкри╓ться бородавками. (Цим, насамперед, лякали д╕тей).
-Хто не постить у п’ятницю, того жаба задушить ув╕ сн╕.
-Щоб пов╕рити брехуну, йому радили проковтнути жабу.
«Чорн╕» знахар╕-чаклуни через наш╕птування привертали жабою увагу парубка до д╕вчини (але не навпаки). Цих «маг╕в» у народ╕ називали в╕дьмами, в╕дьмачками, а жабу – приворотнем, привороткою. Займатися такими д╕йствами могли т╕льки ж╕нки.
Чимало марнов╕р’я побутувало…
Використовували жабу ╕ з прагматичною метою. Хоч це жорстоко звучить, але вбиту, «затхлу» б╕долаху клали у пастку для ловл╕ рак╕в, а запечену на в╕дкритому вогн╕ ч╕пляли на гачок, як наживку для сома…
Безперечно, жаба не виклика╓ у когось особливо╖ симпат╕╖. Однак ╕ вона корисна у природ╕! Зокрема, по╖да╓ личинки багатьох комах-шк╕дник╕в, полю╓ ╕ на самих комах.
ТА╢МНИЦЯ ТРАВНЯ
Кажуть, що лише раз на с╕м рок╕в у травн╕ можуть бути р╕зк╕ похолодання, нав╕ть з морозами.
Але перший прогноз щодо наступного пер╕оду можна складати 13 травня, коли в╕дзначають свято Якова.
Народн╕ прикмети:
-Якщо на Якова теплий веч╕р ╕ тиха н╕ч, а н╕чне небо вкрите з╕рками – на погоже, сухе л╕то.
-Вранц╕ на Якова туман ╕ багровий сх╕д сонця, а пот╕м пада╓ дощ – л╕то об╕ця╓ бути мокрим, з частими грозами.
-Якщо сухий, чистий ╕ ясний день, то таким буде л╕то.
Починаючи з 13-15 травня, вже мають засп╕вати солов’╖. Засп╕вали вчасно – до добро╖ погоди.
Аж т╕льки п╕сля Якова народн╕ зц╕лител╕ збирають травнев╕ л╕карськ╕ рослини.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 26.05.2023 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25170
|