Версiя для друку Обговорити в форумi

22 квітня (за «старим» календарем – 5 травня) – у переддень свята Юрія дівчата ледь не по всій Україні святкували Красну гірку. Під час дійств величали Ладу – богиню розквітлої весни, любові, шлюбу, родинної злагоди і сімейного ладу. Для цього обирали з-поміж гурту вродливу юнку, плели для неї вінок, співали пісень, водили довкола неї танці, а потім частувалися нехитрими стравами. Це були суто дівочі обряди. І аж на світанок до них долучалися парубки, щоб разом зустріти схід сонця.

У деяких етнографічних регіонах України такі обрядові дійства мали дещо інший смисл, зокрема господарський, загадували на щедрий врожай.

Але існували й лихі повір’я. Дехто вважав (а це повелося з прадавніх язичницьких часів), що у цю ніч відьми збираються на Лисій горі (у Києві це могла бути Щекова, у Львові – Замкова) і справляють свій шабаш. На зборище вони звідусіль прилітають на мітлах, у ступах, веселяться, регочуть, замислюють недобрі вчинки проти людей. Усім балом править сам люцифер. Дійство триває аж до третіх півнів на світанку. Знову ж, за «віруваннями марновірних» відьми збираються на Лисій горі кілька разів протягом року. Зрештою, таких «відьомських Лисих гір» у нас чимало, але де їх шукати… Бо і тепер намарно вірять.

Простим людям не можна, радили чаклуни, не можна спостерігати за відьомськими розвагами, бо живим не вернешся додому, на тебе чекає люта смерть. А якщо вже натрапив на відьомське кубло, то потрібно мати при собі хрестик, свячену воду (бажано йорданську або стрітенську) та… полин і часник. Але при цьому необхідно надійно сховатися, сидіти тихо, не виявляти себе.

…Не переймайтеся намарно цими пересторогами!

У народі кажуть (жартома): «Якщо у ніч на Юра падає дощ, то відьми на Лисій горі масло бовтають…».

У ПОЛІ БАЮРА

23 квітня – свято Юрія Побідоносця, великомученика. Він походив з Малої Азії. Був страчений за Христову віру у 303 році.

У нашій традиції цей день називають святом Весняного Юрія (Юра). Колись за ним визначали погоду як на найближчий час, так і на тривалий період.

З народних спостережень та прогностичних прикмет:

-На Юра у полі баюра – вода стоятиме довго.

-На Юрія роса – добре для вівса.

-На Юрія рясні роси – виростуть огірочки.

-Прилетіли ластівки – принесли тепло.

-Масовий виліт бджіл – на тепле літо і добрий медозбір.

-На Юрія вдарив мороз (таке зрідка трапляється, але…) – не буде доброго врожаю, не буде медозбору.

- Холодний Юрій – рік похмурий. (Будуть часті похолодання, дощі).

На Юрія тепло і літають хрущі – ще не будуть падати дощі.

-Тепло на Юра – весна і далі буде теплою.

-Юрієве тепло зберігається аж до літа.

-Мокрий Юрій – мокрий травень.

-Після Юрія пізно жито колоситься – хліборобові не спиться. (Не сподівайся на хороший урожай хліба).

Святий Юрій в народній уяві – пастух і хлібороб. З цього дня починали випасати на луках корів. Постає він і в образі небесного покровителя доблесного воїнства, яке захищає рідну землю від ворога-супостата, загарбника. Побідоносець Юрій надихає на подвиги воїнів – захисників Вітчизни.

У народі кажуть…

НЕБА СИНЬОГО БЛАКИТЬ...

На другу половину квітня припадає розквіт весни. Бажано, щоб небо було чистим, голубим, адже «неба синього блакить» обіцяє хорошу погоду. Але якщо «повиснули» сині хмари і не дме вітер – на дощ. Утім, і він потрібний.

-Коли береза наперед запушиться, то чекай сухого літа, в як вільха – мокрого.

-У квітні з берези ще тече багато соку – на мокре літо.

-Птахи летять з вирію великими зграями – на дружну весну.

-Птахи лаштують гнізда на сонячному боці дерев, кущів, будівель… - на холодне літо.

-Холоднішим за березень, теплішим за травень квітень не буває.

-Перший грім у квітні – ознака наступної теплої погоди.

-Мокрий квітень – родюча нива.

-Бджоли вранці не летять на медозбір, а засіли у вулику і гудуть – на дощ.

-Зяблик рюмить (рюмсає) – на дощову погоду.

-Раннє тепло у квітні мало чого варте, проте пізнє вже не обдурить.

-Хмари швидко пливуть по небу – на ясну погоду, проте буде вітер.

-Тріскаються сережки берези – час сіяти хліб.

-Горобці зграйками перелітають з місця на місце, наче шукають прихистку – перед сильним вітром.

-Сильний вітер, а небо чисте – дощу не буде.

-Зоря на сході і заході сонця золотава або світло-рожева – на ясну погоду.

-Коли дощ почався з обіду, то затягнеться майже на добу.

-Сильний різкий запах квітів тільки перед дощем.

-Увечері не випала роса – чекай погіршення погоди.

-Ранкова роса швидко сохне (випаровується) – на дощ.

-Не хочеш дощу в квітні, то випаде влітку.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2024 > Тема "Душі криниця"