Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4521)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4213)
Українці мої... (1696)
Резонанс (2231)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1859)
Крим - наш дім (1243)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (251)
Бути чи не бути? (419)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (245)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОКОВИ
Наш╕ традиц╕╖


ПОД╤ЛИЛА ЗИМУ НАВП╤Л
Наш╕ традиц╕╖


ДВА ВОДОСВЯТТЯ
Наш╕ традиц╕╖


БУРШТИНОВЕ СЕРЦЕ УКРА╥НИ
Бурштинове серце Укра╖ни стало символом незнищенност╕ укра╖нсько╖ нац╕╖…


НОВИЙ Р╤К З ВАСИЛЕМ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 19.04.2024
НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…

22 кв╕тня (за «старим» календарем – 5 травня) – у переддень свята Юр╕я д╕вчата ледь не по вс╕й Укра╖н╕ святкували Красну г╕рку. П╕д час д╕йств величали Ладу – богиню розкв╕тло╖ весни, любов╕, шлюбу, родинно╖ злагоди ╕ с╕мейного ладу. Для цього обирали з-пом╕ж гурту вродливу юнку, плели для не╖ в╕нок, сп╕вали п╕сень, водили довкола не╖ танц╕, а пот╕м частувалися нехитрими стравами. Це були суто д╕воч╕ обряди. ╤ аж на св╕танок до них долучалися парубки, щоб разом зустр╕ти сх╕д сонця.

У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни так╕ обрядов╕ д╕йства мали дещо ╕нший смисл, зокрема господарський, загадували на щедрий врожай.

Але ╕снували й лих╕ пов╕р’я. Дехто вважав (а це повелося з прадавн╕х язичницьких час╕в), що у цю н╕ч в╕дьми збираються на Лис╕й гор╕ (у Ки╓в╕ це могла бути Щекова, у Львов╕ – Замкова) ╕ справляють св╕й шабаш. На зборище вони зв╕дус╕ль прил╕тають на м╕тлах, у ступах, веселяться, регочуть, замислюють недобр╕ вчинки проти людей. Ус╕м балом править сам люцифер. Д╕йство трива╓ аж до трет╕х п╕вн╕в на св╕танку. Знову ж, за «в╕руваннями марнов╕рних» в╕дьми збираються на Лис╕й гор╕ к╕лька раз╕в протягом року. Зрештою, таких «в╕дьомських Лисих г╕р» у нас чимало, але де ╖х шукати… Бо ╕ тепер намарно в╕рять.

Простим людям не можна, радили чаклуни, не можна спостер╕гати за в╕дьомськими розвагами, бо живим не вернешся додому, на тебе чека╓ люта смерть. А якщо вже натрапив на в╕дьомське кубло, то потр╕бно мати при соб╕ хрестик, свячену воду (бажано йорданську або стр╕тенську) та… полин ╕ часник. Але при цьому необх╕дно над╕йно сховатися, сид╕ти тихо, не виявляти себе.

…Не переймайтеся намарно цими пересторогами!

У народ╕ кажуть (жартома): «Якщо у н╕ч на Юра пада╓ дощ, то в╕дьми на Лис╕й гор╕ масло бовтають…».

 

У ПОЛ╤ БАЮРА

23 кв╕тня – свято Юр╕я Поб╕доносця, великомученика. В╕н походив з Мало╖ Аз╕╖. Був страчений за Христову в╕ру у 303 роц╕.

У наш╕й традиц╕╖ цей день називають святом Весняного Юр╕я (Юра). Колись за ним визначали погоду як на найближчий час, так ╕ на тривалий пер╕од.

З народних спостережень та прогностичних прикмет:

-На Юра у пол╕ баюра – вода стоятиме довго.

-На Юр╕я роса – добре для в╕вса.

-На Юр╕я рясн╕ роси – виростуть ог╕рочки.

-Прилет╕ли ласт╕вки – принесли тепло.

-Масовий вил╕т бдж╕л – на тепле л╕то ╕ добрий медозб╕р.

-На Юр╕я вдарив мороз (таке зр╕дка трапля╓ться, але…) – не буде доброго врожаю, не буде медозбору.

- Холодний Юр╕й – р╕к похмурий. (Будуть част╕ похолодання, дощ╕).

На Юр╕я тепло ╕ л╕тають хрущ╕ – ще не будуть падати дощ╕.

-Тепло на Юра – весна ╕ дал╕ буде теплою.

-Юр╕╓ве тепло збер╕га╓ться аж до л╕та.

-Мокрий Юр╕й – мокрий травень.

-П╕сля Юр╕я п╕зно жито колоситься – хл╕боробов╕ не спиться. (Не спод╕вайся на хороший урожай хл╕ба).

Святий Юр╕й в народн╕й уяв╕ – пастух ╕ хл╕бороб. З цього дня починали випасати на луках кор╕в. Поста╓ в╕н ╕ в образ╕ небесного покровителя доблесного во╖нства, яке захища╓ р╕дну землю в╕д ворога-супостата, загарбника. Поб╕доносець Юр╕й надиха╓ на подвиги во╖н╕в – захисник╕в В╕тчизни.

 

У народ╕ кажуть…

НЕБА СИНЬОГО БЛАКИТЬ...

На другу половину кв╕тня припада╓ розкв╕т весни. Бажано, щоб небо було чистим, голубим, адже «неба синього блакить» об╕ця╓ хорошу погоду. Але якщо «повиснули» син╕ хмари ╕ не дме в╕тер – на дощ. Ут╕м, ╕ в╕н потр╕бний.

-Коли береза наперед запушиться, то чекай сухого л╕та, в як в╕льха – мокрого.

-У кв╕тн╕ з берези ще тече багато соку – на мокре л╕то.

-Птахи летять з вир╕ю великими зграями – на дружну весну.

-Птахи лаштують гн╕зда на сонячному боц╕ дерев, кущ╕в, буд╕вель… - на холодне л╕то.

-Холодн╕шим за березень, тепл╕шим за травень кв╕тень не бува╓.

-Перший гр╕м у кв╕тн╕ – ознака наступно╖ тепло╖ погоди.

-Мокрий кв╕тень – родюча нива.

-Бджоли вранц╕ не летять на медозб╕р, а зас╕ли у вулику ╕ гудуть – на дощ.

-Зяблик рюмить (рюмса╓) – на дощову погоду.

-Ранн╓ тепло у кв╕тн╕ мало чого варте, проте п╕зн╓ вже не обдурить.

-Хмари швидко пливуть по небу – на ясну погоду, проте буде в╕тер.

-Тр╕скаються сережки берези – час с╕яти хл╕б.

-Горобц╕ зграйками перел╕тають з м╕сця на м╕сце, наче шукають прихистку – перед сильним в╕тром.

-Сильний в╕тер, а небо чисте – дощу не буде.

-Зоря на сход╕ ╕ заход╕ сонця золотава або св╕тло-рожева – на ясну погоду.

-Коли дощ почався з об╕ду, то затягнеться майже на добу.

-Сильний р╕зкий запах кв╕т╕в т╕льки перед дощем.

-Увечер╕ не випала роса – чекай пог╕ршення погоди.

-Ранкова роса швидко сохне (випарову╓ться) – на дощ.

-Не хочеш дощу в кв╕тн╕, то випаде вл╕тку.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25995

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков