Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТА Й СНИ Ж ПРИВИД╤ЛИСЯ САТИРИКУ!
Останн╕ дв╕ «св╕жоспечен╕» книги, подарован╕ ╖╖ автором, запор╕зьким поетом Миколою...


– ОСЬ ТАКУ ╤ ВЛАДУ МА╢М, – ВУСА Д╤Д ЖУ╢, – З РОКУ В Р╤К ПЕРЕБИРА╢М, А ВОНА – ГНИ╢!..
До сьогодн╕шнього М╕жнародного свята см╕ху пропону╓мо читачам «КС» доб╕рку гуморесок...


СМ╤Х – СПРАВА СЕРЙОЗНА
Микола Дм╕трух, митець ╕з Тернополя, – член Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни, лауреат...


«РЕВОЛЮЦ╤ЙН╤ ВИЛА» ЗАПОР╤ЗЬКОГО САТИРИКА
В╕домий запор╕зький гуморист ╕ сатирик, письменник ╕ журнал╕ст Микола Б╕локопитов нещодавно...


В╤Д «КОМЕД╤АДИ» — ДО ВСЕСВ╤ТНЬОГО ДНЯ КЛОУНА
День гумору, см╕ху ╕ веселих розваг 1 кв╕тня в Одес╕ н╕хто й н╕коли не називав днем дурня.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2003 > Тема "Смішного!"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 29.08.2003
Козацькі жарти
Петро РЕБРО

Мало проголошувати гасла про цілющу силу сміху - треба, щоб цей сміх ще й був у людей. От саме для цього все життя невтомно трудиться поет із славного Запоріжжя Петро РЕБРО. Скільки ним написано й видано! Самих тільки збірок із назвою "Козацькі жарти" вийшло близько десяти! Пропонуємо шанувальникам смішні та веселі козацькі жарти Петра Ребра.

КОЗАЦЬКА МОЛИТВА

До церкви причвалав старий козак.
В поклоні ледь не до землі зігнувся:
- Зроби, о Боже милосердний, так,
Щоб я сьогодні ж в турка обернувся!
Почув слова ці випадково піп,
Що і походи знав в житті, і битви:
- Ти, батьку, збожеволів?
Чи осліп?
Що за безглузді просьби і молитви?
Хіба не турок напада на Січ?
Хіба не він чига на нас край шляху?
Козак зітхнув:
- Не в тому, отче, річ!
Я зроду не молився ще аллаху.
Конини навіть в рот я не беру,
А навпаки - люблю вминати сало.
Я просто хочу, щоб, коли помру,
Хоч на одного турка менше стало!

ПАСТУХ

Просвіща хлопчину
Мудрий дід Явтух:
- Будь-який мужчина 
Перш за все - пастух.
Хлопець смика вуса:       
- Це не зовсім так.
Є ще швець, є слюсар,
Стельмах і бортняк.
Той он сіті в'яже,   
Той струга човни...
- Все одно, - дід каже, -
Пастухи вони.
Бо якщо в мужчини            
У порядку все,
Він жінок очима
Все життя пасе!

ЩО ТРЕБА ДЛЯ ЩАСТЯ

Казав це часто Козак Загреба:
- Хіба для щастя багацько треба?
Аби на волі, аби від серця
І пучка солі, і трішки перцю.
Та свіжа риба, та юшка вдала,
Та кусень хліба, та чвертка сала.
Та для утруски сивухи чарка,
Та для закуски - кума Одарка.

БОЛЯЧКИ

У дворі, усівшись на дрючки
Й дражнячи собачку,
Дідугани раз про болячки
Завели балачку.
Перший мовив:
- Ломить поперек.
Другий: - В мене грижа.
Третій свиснув:
- Цур вам всім та пек,
Це не дивовижа!
Он мені говорить костоправ,
Що у мене жаба!
Тут четвертий плюнув і сказав:
- А у мене - баба!

ДОЖЕНИХАВСЯ...

За народними мотивами,
Дід прогнав свою бабулю
(показав їй дулю),
А привів додому іншу - молоду дівулю.
От баби його зустріли й заспівали хором:
- Чи сказився ти на старість?
Як тобі не сором?
Ти диви, роздонжуанивсь!
Заіржав, мов коник!
Та поглянь лишень на себе,
чортів ополоник!
Вже із хати не виходиш, бо впадеш од вітру!
Вже сліпий, беззубий, лисий, схожий на макітру!
Вже три чисниці до смерті,
а він - шури-мури!
Ти ж такий годишся
тільки на макулатури!
З трухляком таким возиться -
краще утопиться!
А та краля!
Вона ж тобі в донечки годиться!
- Ет! - махнув жених рукою.
- Хай хоч і у внучки!
Бо із вашою старою я дійшов до ручки.
Так охляв, що вже чарчину
взять не міг руками.
А все тому, що й хвилини я не спав ночами.
Бо на старість ота баба стала якась дика:
Цілу ніч товчеться збоку, кашляє, бухика.
Та все оха, та все стогне, наче з перепою, -
Скільки мучитися можна з такою каргою?
А тепер, нівроку, спати можу досхочу я:
Моя жінка молоденька дома не ночує!

ВЕНЕРА

Віддаленів весільних тостів дзвін.
Привів у дім обранку серця Гера.
І раптом жінка чує - каже він:
- Нівроку, ти у мене, як Венера!
- Яка Венера? - та зчинила крик.
- Вже дев'ятнадцять років, як я Фроська! -
Зненацька розгубився чоловік:
- Гм, це ж красуня є така -
Мілоська...
- Красуня?
 О, то лестиш ти мені!
Хоч тут і збожеволіти не шутка -
Цей стан, цей бюст, ці рученьки міцні...
А втім, стривай,
Венера ж та безрука!
Тут Гера кулаком об столик - грюк:
- Хіба ж я про красу і габарити?
Та я про те, що ти немов без рук -
Ні шить, ні прать не вмієш, ні варити!

ГОТОВНІСТЬ №1

У кіно якось Данило
Із знайомою сидів.
- Щодо загсу як ти, мила? -
В вухо їй зашепотів.
- Я готова, - каже Катря, -
Але є один нюанс:
Може, треба почекати,
Доки скінчиться сеанс?

ЕПІЛОГ

В крові у нас козацькі гени.
В душі у нас весела Січ.
Вона дарує нам натхнення,
Вона співає день і ніч.
Її імення на скрижалі
Удячне людство занесло,
Бо запорожець і на палі
Жартує, ворогу на зло.
Зубами недруги скрегочуть
І їх хапають дрижаки,
Коли сміються і регочуть
На Запоріжжі козаки.
Складають зброю супостати
І їх терзає каяття,
Бо сміх - це дух, що не зламати,
Бо сміх - це воля до життя.
Цей сміх - найбільша сила нині,
Це горді крила поколінь.
На них новітній Україні
В майбутнє линути.
Амінь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2003 > Тема "Смішного!"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1197

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков