Версiя для друку Обговорити в форумi

Маковія і першого Спаса (14).
Цей день - перше свято, з яким пов'язують закінчення літа. Відтак на Маковія - останній день колективних толок. На його честь у церквах відправляють пообідню службу, де святять мак, васильки й чорнобривці. З чорнобривців та васильків роблять навар і купають хворих дітей. Вважалося, що особливо помічні такі купелі з квітів чорнобривців при жовтяниці.
Якщо в дитини безсоння, то посвячені макові головки клали їй під подушку. Зерном обсипали корів, що отелилися, аби теляті "не було ніякої порчі".
З Маковія починається двотижневий успенський піст - Спасівка. Жінки пекли пісне печиво - "шулики". Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху густою медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду і товченого маку робили знамениті "маковики" - смаковиті українські коржики.
У цей час починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже "святий Спас приготував усього про запас: і дощу, і вітру, і холоду, і тепла".

Спасівка. Двотижневий піст, що припадає на кінець літа.
В цей час харчуються ситніше, ніж на Петрівку, оскільки є в достатній кількості зелень. Цей короткотривалий піст начебто є продовженням великого, оскільки святі упросили Бога, щоб він зробив перерву, бо селяни не витримають посту. Очевидно, це пов'язано з тим, що під цю пору припадають нагальні хліборобські роботи.

Спас другий (Великий), Преображення Господнє (19).
Одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб - щедрі дарунки природи.
Майже всі жінки, в котрих померли діти, не вживали до Спаса яблук. Існує повір'я, що в цей день Мати Божа роздає діткам на тому світі золоті яблука, а ті, чиї батьки порушили обітницю, стоять збоку і плачуть, на що Мати Божа відповідає: "Твоє яблуко свиня з'їла".
Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. "Діва Марія, - казали з цього приводу, - це зілля сіяла, а Спас поливав - нам на поміч давав". Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці навіть позичати його.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2003 > Тема "Порадниця"