Версiя для друку Обговорити в форумi

9 грудня одразу трьома виставками Центральний музей Тавриди відзначив своє 90-річчя. А перш ніж відвідувачі вирушили ознайомлюватися з експозицією, яка давала уявлення про діяльність музею за цей чималий термін, відбулася урочиста частина цього заходу – з виступами та перерізанням стрічки під пильним оком численних фотокамер та інших засобів увічнення святкових подій.
Першим мав слово директор музею Андрій Мальгін, який розповів про непросту долю музею, невід’ємну від долі усієї країни. Болючого удару по його керівництву завдали сталінські репресії, яких зазнали двоє директорів цієї установи. А самі експонати зазнали удару дещо пізніше – в роки Великої Вітчизняної війни. Та життя на цьому не зупинилося – сьогодні музей нараховує 120 тис. експонатів. Андрій Мальгін подякував кримській владі, яка сприяє розвиткові музею, а високопосадовці, в свою чергу, беручи участь в урочистій церемонії, знайшли теплі слова для музейних працівників та наголосили на особливій ролі, яку мають відігравати музеї у вихованні юних кримчан, як це і було завжди. А ще заступник голови ВР АРК Григорій Іоффе та міністр культури Альона Плакіда зробили «комплімент» музеєві стосовно його далеко не критичного віку, бо в Криму є й такий, що може похвалитися своєю 200-річною історією.
На святі, як і годиться, були й подарунки. Особливий – з рук генерального консула Російської Федерації в Криму В.Андрєєва. Це була картина із зображенням самого музею. Подарунком можна вважати і налагодження співробітництва з Росією в архівній сфері, яке збагатило музей копіями раніше недоступних документів. Сам же директор музею теж дістав заохочення. Йому було вручено диплом Асоціації музеїв і заповідників Криму, яку очолює В’ячеслав Пересунько, котрий розповів про попередні «місця дислокації» головного музею Тавриди та про плани на майбутнє, зокрема, створення меморіальної квартири Алемдара Караманова.
Свій внесок до свята зробили і будівельники, виконавши великі ремонтні та реставраційні роботи.
Цікавим виявилося і ознайомлення з музейними експозиціями. Щодо Центрального музею Тавриди (до 2006 р. – Кримський краєзнавчий музей), то тут можна було довідатися не лише про його історію, але й про структуру. До його складу входять літературно-меморіальний будинок-музей Іллі Сельвінського, Алуштинський історико-краєзнавчий музей, бібліотека «Таврика», яка містить унікальне зібрання літератури про Крим, виданої у XVII-XX століттях, і нараховує у своєму фонді 40 тис. томів.
Як розповіла музейний працівник Олена Вишневська, насправді історія музею, який мав тоді іншу назву, починається значно раніше і становить 127 років. Вона привернула увагу присутніх до старовинних книг із приватної колекції, жіночих прикрас, куточка, що характеризував радянську епоху в світлі трудових досягнень її громадян.
Далі гості попрямували в залу, присвячену історії Криму, де представлені епохи заліза, бронзи, каменю, античність, раннє Середньовіччя та подальші періоди нашої минувшини. Тут можна було ознайомитися з тисячами археологічних експонатів, серед яких — вироби із каменю, бронзи, заліза, шкіри, тканини. А ще це — кераміка, зброя, витвори мистецтва, які приходять на зміну примітивним речам. І ось уже чарує око половецька кам’яна скульптура, височіють античні амфори. Невже все це дійсно — осколки колись багатого на події і явища життя?
У третій залі можна досхочу надивитися на гроші, дорогоцінні матеріали та ювелірні прикраси. Виставка ця називається «Скарбниця кримської Готії». Цікаво спостерігати незвичні тенденції в одязі, різноманітні пряжки, діадеми, сережки, брошки, масивні, важкі, які не дуже гармонують із сучасним поняттям краси, тим більше – гламуру.
Подібним чином прикрашали і коней, на яких, окрім збруї, було чимало зайвого, зате красивого.
Тут можна порівняти сарматський жіночий костюм із готським. На такі та інші знахідки особливо багатими виявилися кримські села Лучисте, Мічуріне, Дружне.
Але все це, звичайно ж, зовсім не розповідь про Центральний музей Тавриди і навіть не загальний огляд його експонатів, а лише запрошення відвідати його затишні зали і більше дізнатися про маловідоме.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2011 > Тема "З потоку життя"