Версiя для друку Обговорити в форумi

У Національному музеї історії України у Другій світові війні 22 липня, назустріч ХХХІІІ Літнім Олімпійським іграм в Парижі, презентовано виставку «Воля до перемоги. Воїни спорту».

 Від початку повномасштабного російського вторгнення загинуло майже 500 українських спортсменів і тренерів, серед яких чемпіони світу та Європи, багаторазові переможці національних змагань з олімпійських і неолімпійських видів спорту, ветеранів спорту та юніорів, які подавали великі надії у футболі, пейнтболі, гирьовому спорті, веслуванні, рукопашному бою та авторалі. За кожним ім’ям і прізвищем у скорботному списку втрат – історії їхніх досягнень як в Україні, так і на міжнародній арені. А також історії про обірване життя, про те, що вони могли б і надалі виборювати нагороди та прославляти нашу державу, але хтось замість форми українських збірних обрав камуфляж і поліг на фронті, хтось загинув під ракетними обстрілами в мирних містах, хтось – в окупації.

 Мартиролог вбитих російськими загарбниками українських спортсменів представлено на виставці.

 На виставці також експонуються промовисті докази (уламки, світлини руйнувань тощо), які свідчать, як російський агресор, не дотримуючись правил війни, нищить спортивну інфраструктуру, а саме олімпійські навчально-спортивні центри, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи, стадіони у Харкові, Чернігові та місті Ірпені на Київщині, де тренувались майбутні чемпіони. Загалом знищено 518 спортивних об’єктів, включно з 15 базами олімпійської підготовки.

 Окремий розділ виставки, що складається зі світлин Миколи Синельникова, свідчить про непереможний дух українських воїнів спорту: українські спортсмени тренуються на майданчиках, зруйнованих російськими обстрілами.

 На виставці згадано і незаслужено призабутих наших співвітчизників у спортивній галузі. Наприклад, генерал царської армії Олексій Бутовський. Він народився 1838 року на Полтавщині. Бутовський - один із ініціаторів відродження сучасного олімпійського руху наприкінці ХІХ століття, член першого Міжнародного олімпійського комітету, видатний фахівець у галузі теорії та методики фізкультурної освіти й системи підготовки спеціалістів із фізичного виховання та спорту. Олімпійську естафету генерала Бутовського підхопили кияни Микола Ріттер, лікарі Євген Гарнич-Гарницький, Валентин Крамаренко, Олександр Анохін, одеський художник Микола Кравченко та інші спортивні й громадські діячі.

 Експонуються і фрігійський ковпак, або Ковпак Свободи – талісман ХХХІІІ Літніх Олімпійських ігор – 2024, лелеченята – талісман національної олімпійської команди України авторства Вадима Яковенка з Полтави та інша олімпійська атрибутика.

 Серед експонатів виставки є карикатура французького художника Режиса Ектора «Ні російським спортсменам на Олімпіаді в Парижі».

 Україна – перша країна в світі, яка в умовах широкомасштабної війни відправила делегацію своїх спортсменів на Олімпіаду. Україну представляють 140 учасників, які змагатимуться у 23 видах спорту.

 Участь України в Іграх цього року – це не лише спортивні змагання, це ще й потужний меседж світовій спільноті, що наш народ є, бореться і здатен перемагати. Це історія про волю до перемоги – невід’ємну рису українського народу.

 Створення виставки «Воля до перемоги. Воїни спорту» - це також ушанування пам'яті загиблих спортсменів і подяка тим, хто став до лав захисників України.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 26.07.2024 > Тема "З потоку життя"