Версiя для друку Обговорити в форумi

Про давню традиційну тісну співпрацю «Кримської світлиці» з українським військом у Криму свідчать не лише численні «армійські» публікації на сторінках газети, в яких розповідається про солдатську службу, армійські свята і традиції, кращих представників з когорти захисників Вітчизни. Бо, скажімо, знак «Відмінний прикордонник», яким кілька років тому було нагороджено редакцію, хіба не доказ такої співпраці і «оборонних» заслуг «форпосту українського слова в Криму» - «Кримської світлиці»?
Тож не випадково, як тільки цього літа після майже півторарічної вимушеної перерви відновився випуск газети, армійська тематика також почала повертатися на її шпальти, а «Світлиця» - до флотського та солдатського читача. Бо служать у Криму (хоч наша газетна рубрика й стверджує, що «Кримська служба - не курорт!») земляки мало не з усієї України, а рідне українське друковане слово у цьому краї, так уже склалося, не тільки на службі, але й «на гражданці» знайти непросто.
Тому й було прийняте рішення - передати частину віддрукованого тиражу «Кримської світлиці» як гуманітарну шефську допомогу нашим кримським воякам. Тим більше, що слово «Світлиця» з деяких пір стало зовсім рідним для українських Збройних Сил: саме так - солдатськими, матроськими «Народознавчими світлицями» тепер називають у військових частинах кімнати-вітальні, де є стенди з державною символікою, матеріали з історії нашої держави, де можна послухати лекцію, почитати книгу, погортати підшивки газет (де тепер буде і «Кримська світлиця»), написати, зрештою, листа додому. Так що наш заклик, винесений у заголовок, - «Давайте дружити «Світлицями!» - зовсім не випадковий!
Залишилося тільки наповнити цю дружбу конкретним змістом і справами. І не потрібно тут винаходити велосипед! Для початку слід хоча б відродити, повернути до життя те, що напрацювала газета за попередні роки - один «Світличний» мовно-комп’ютерний конкурс чого вартий! Навряд чи хтось із нинішніх строковиків сьогодні знає, що участь у цьому конкурсі разом із кримськими школярами брала й солдатська команда і, між іншим, дуже близька була до того, щоб виграти головний приз - от би прикрасив він якусь солдатську «Світлицю»! А були ж іще літературні і пісенні конкурси, «Армія має талант!», а з яким ентузіазмом вояки допомагали газеті вибирати переможниць у конкурсі духовної краси «Кримчаночка»!
Сподіваємося, що з допомогою наших колег - армійських журналістів, які завітали цього тижня до редакції, ми спільними зусиллями відродимо і примножимо всі ті добрі починання, якими славилася колись «Кримська світлиця». Користуючись нагодою, від імені редакції висловлюю щиру подяку гостям - офіцерам Владиславу Селезньову, Руслану Семенюку, Віктору Грому, Василю Садовському, Леоніду Матюхіну, іншим армійським авторам і загалом усьому Регіональному медіа-центру Міністерства оборони України за підтримку, за надійну і перспективну дружбу-співпрацю між нашими «Світлицями»!

Віктор КАЧУЛА,
головний редактор «Кримської світлиці»

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 23.09.2011 > Тема "Урок української"