|
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 27.05.2011 > Тема "Урок української"
#18 за 27.05.2011
ТАРАСОВ╤ ЗАПОВ╤ТИ В ТАВР╤╥
Незвичн╕сть цьогор╕чних Шевченк╕вських свят була зумовлена не ст╕льки 150-ю р╕чницею в╕дтод╕, коли Кобзар нав╕ки спочив у р╕дн╕й земл╕, ск╕льки м╕сцем проведення урочистостей. Адже цього разу зустр╕чати гостей з ус╕х куточк╕в Укра╖ни на М╕жнародному л╕тературно-мистецькому свят╕ «В с╕м’╖ вольн╕й, нов╕й...» випала честь Криму.
Тож ╕ще дорогою на п╕вденний п╕востр╕в чи не кожен ╕з численно╖ письменницько╖ делегац╕╖ ставив соб╕ запитання: «Як зустр╕не нас тавр╕йська земля?» Ут╕м, ус╕ побоювання вмить розв╕ялися, коли майстри слова ступили на перон с╕мферопольського вокзалу, де ╖х тепло й гостинно зустр╕ли представники Автономно╖ Республ╕ки.
Розпочалися урочистост╕ у кримськ╕й столиц╕ 20 травня з покладання кв╕т╕в до пам’ятника Тарасов╕ Шевченку, без чого не обходиться жодне свято «В с╕м’╖ вольн╕й, нов╕й...».
Схилитися в пошан╕ Кобзарев╕ при╖хали посланц╕ письменницьких орган╕зац╕й з ус╕╓╖ Укра╖ни, а також делегац╕я письменник╕в Польщ╕ у склад╕ Марека Вавжкевича та Петра Тоболапарткевича.
П╕сля покладання кв╕т╕в учасники д╕йства попрямували до Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ В.Вернадського, в актов╕й зал╕ якого в╕дбулося урочисте в╕дкриття Шевченк╕вських свят. Спершу лунало вступне слово ректора пров╕дного кримського вишу Миколи Багрова, згодом до гостей звернувся голова НСПУ, народний депутат Укра╖ни Володимир Явор╕вський: «Тарас Шевченко — людина, яка порятувала ц╕лу нац╕ю. Був пер╕од, коли Укра╖на зникла з карти св╕ту, здавалося, що настала Ру╖на — укра╖нську мову та л╕тературу заборонили, ╕з рук козацтва вибито шаблю ╕ булаву, ми приречен╕ на знищення та в╕дсунен╕ на узб╕ччя ╕стор╕╖. ╤ в той момент, коли над╕я на порятунок майже зникла, ╕з коренево╖ системи укра╖нського простолюду, ╕з кр╕пацтва нац╕я народила Тараса Шевченка, який зрозум╕в, що Слово може врятувати нац╕ю. Саме так ╕ сталося».
Перед студентами ф╕лолог╕чного факультету також виступили Василь Шкляр, Марек Вавжкевич, Петро Засенко, Степан Сапеляк, Петро Осадчук, Анатол╕й Кичинський, Михайло Пас╕чник, Леся Степовичка, Валентина Коваленко, Олена Гаран. В╕тальне слово в╕д В╕ктора Януковича зачитав перший заступник пост╕йного представника Президента Укра╖ни в Криму В╕ктор Плакида.
Пот╕м майстри слова в╕дв╕дали горд╕сть С╕мферополя — Укра╖нську школу-г╕мназ╕ю, де взяли участь у свят╕ «Ласт╕вка». Молод╕ таланти кримсько╖ земл╕ довели, що Укра╖на може ними пишатися.
Наступного дня — 21 травня — письменники понесли свято Кобзаря в ус╕ куточки Тавр╕йського п╕вострова. Так у Гурзуф╕ кримчани зустр╕лися з Миколою Рябим, Валентиною Коваленко та Ганною Арсенич, у ╢впатор╕╖ — ╕з Серг╕╓м Колесн╕ковим, Ольгою Ляснюк, Василем Довжиком, Неон╕лою Диб’як ╕ Н╕ною Гнатюк, у Бахчисара╖ — з Оленою Гаран, В╕рою Марущак, ╢вгеном Безкоровайним та Анатол╕╓м Кичинським, у Б╕лог╕рську — ╕з Петром Осадчуком, Михайлом Каменюком та Серг╕╓м Батур╕ним-Онищенком, у Феодос╕╖ — ╕з Василем Герасим’юком, Миколою Б╕локопитовим ╕ Степаном Сапеляком, у Севастопол╕ — ╕з ╤горем Павлюком, Петром Ходаничем, В╕лем Гримичем, Андр╕╓м Медведенком, Олексою Р╕зниченком, Стан╕славом Жуковським та ╤горем Гургулою, у Саках — ╕з Михайлом Пас╕чником, ╢вгеном Бараном та Ольгою Довгоп’ят, у С╕мферопол╕ — ╕з Володимиром Явор╕вським, Юр╕╓м Завгородн╕м та Петром Засенком.
А Василь Шкляр, Леся Степовичка, Марек Вавжкевич, Петро Тоболапарткевич ╕ Михайло Вишняк зав╕тали до Ялти. По-родинному тепло зустр╕в делегац╕ю Музей Лес╕ Укра╖нки, який збер╕г атмосферу перебування поетеси на ц╕й земл╕. П╕сля екскурс╕╖ гост╕ випили чаю на Лесиному балкон╕, а пот╕м св╕тлиця музею наповнилася чар╕вною музикою Шопена. Рояль — ровесник поетеси — оживив кримський поет, член НСПУ Олександр Серб╕н.
Та найб╕льше враження справив на гостей почутий уперше ╓диний запис живого голосу Лес╕ Укра╖нки, зроблений нею саме п╕д час перебування в Ялт╕. Незважаючи на те що поетеса навмисно пошкодила запис, в╕н дозволив в╕дчути ╖╖ присутн╕сть у цих ст╕нах ╕ наснажив гостей полум’ям любов╕ до Укра╖ни.
Зм╕стовною була зустр╕ч л╕тератор╕в ╕ з╕ студентами Кримського гуман╕тарного ун╕верситету.
Письменники також в╕дв╕дали могилу Степана Руданського. Вони поклали кв╕ти до пам’ятника й засп╕вали «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну…», в╕ддавши шану авторов╕ цих незабутн╕х рядк╕в.
«…╢диномисл╕╓ подай ╕ братолюб╕╓ пошли…» — просив у Бога для свого народу Тарас у «Молитв╕». Можна з упевнен╕стю заявити, що цей його запов╕т на кримськ╕й земл╕ виконано в повн╕й м╕р╕. Кожна делегац╕я в╕дзначила зац╕кавлен╕сть ╕ доброзичлив╕сть тавр╕йсько╖ публ╕ки, яка зламала вс╕ стереотипи про ворож╕сть Криму до укра╖нського духу.
22 травня, у день 150-╖ р╕чниц╕ в╕д дня перепоховання Тараса Шевченка в Укра╖н╕ в Ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ ╤.Франка в╕дбулося урочисте закриття свята «В с╕м’╖ вольн╕й нов╕й…». Окрасою д╕йства став виступ кримськотатарського ансамблю «Сонат». Музичн╕ композиц╕╖ в його виконанн╕ наст╕льки запали в душу письменникам, що вони влаштували вуличн╕ танц╕ на подв╕р’╖ книгозб╕рн╕.
П╕д час урочистостей естафету Шевченк╕вських дн╕в було передано Запор╕жжю, яке стане ╖х господарем наступного року.
╢диною ложкою дьогтю в бочц╕ меду Шевченк╕вських свят у Криму стало ╕гнорування м╕сцевою владою ╖х закриття, що природньо обурило письменник╕в, адже М╕жнародне л╕тературно-мистецьке свято «В с╕м’╖ вольн╕й, нов╕й…» в╕дзнача╓ться на державному р╕вн╕, ╕ така реакц╕я чиновник╕в ╓ просто неприпустимою.
По сут╕, уся орган╕зац╕я урочистого д╕йства в Криму лягла на плеч╕ ентуз╕аст╕в ╕з Кримсько╖ ОО НСПУ Володимира Казар╕на, В’ячеслава Килеси, Михайла Вишняка, Ольги Голуб╓во╖, Л╕д╕╖ Огурцово╖ та Ольги ╤ваново╖, як╕ зробили все можливе, щоб свято на Тавр╕йськ╕й земл╕ в╕дбулося на славу.
Найтепл╕ш╕ спогади в серцях укра╖нських письменник╕в лишилися й в╕д сп╕лкування з представниками Кримськотатарсько╖ автономно╖ орган╕зац╕╖ НСПУ Ризою Фазилом, Делявером Османом та багатьма ╕ншими, як╕ за сх╕дним звича╓м гостинно прийняли гостей ╕ подарували ╖м незабутн╕ емоц╕╖ та враження.
Майстри слова поверталися додому з почуттям, що ╖м вдалося п╕дкорити Крим. Але й п╕востр╕в п╕дкорив письменник╕в, адже дов╕в, що в╕н ╓ такою самою нев╕д’╓мною частиною Укра╖ни, як Пол╕сся, Под╕лля, Подн╕пров’я чи будь-який ╕нший куточок нашо╖ держави, де пану╓ дух Великого Тараса та виконуються його запов╕ти.
Стан╕слава БОЛЬБАТ.
(«Л╕тературнa Укра╖нa»).
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 27.05.2011 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8972
|
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
