Версiя для друку Обговорити в форумi

Вперше відвідавши початкову сімферопольську школу № 33 років вісім тому, й гадки не мала, що вона стане з часом одним із центрів кримської україністики, а її директор Людмила Горб - керівником ради директорів двомовних загальноосвітніх навчальних закладів Криму та закладів з українською мовою навчання. Літописом поступових перетворень, що відбулися за цей період в школі, у тому числі щодо підвищення її статусу, цілком можна вважати "Кримську світлицю". Керівництво школи крокувало в потрібному напрямку обережно, без ура-патріотичних вигуків, адже авторитет школи будувався на іншому: стабільності, душевній атмосфері, що поширювалася як на учнів російських, так і українських класів, високому кадровому потенціалі, сучасних умовах навчання.
Не без врахування згаданого 33-ю школу, яка завжди гостинно розчиняє двері для будь-яких заходів, було обрано місцем проведення всекримської наради директорів загальноосвітніх україномовних та двомовних шкіл з теми "Українознавство як методологія сучасної школи".
На порядку денному після вступної частини - відкриті уроки, що проводяться кращими вчителями школи, серед яких кілька переможців освітянських змагань найвищого рівня - В. Починок, Г. Бригун, Є. Хазов та вчителі І. Білько, С. Стрельцова. Мета уроків - продемонструвати присутнім, як ненав'язливо і доречно українознавство може ставати складовою здобуття знань з будь-якого предмета - з географії, історії, мовознавства тощо.
Гості відкритих уроків були не просто задоволені, декого побачене і почуте зворушило до сліз. Ось лише відгук про урок, проведений кращим вчителем АРК минулого року Вірою Починок.
- Те, що ми бачили, зроблено не для цього випадку, це стиль роботи. Спостерігати дійство, що відбувалося, ще дореволюційні українські рушники, дітей в українському національному вбранні, слухати у їхньому виконанні "Пісню про рушничок" було неможливо без сліз.
Вразив і урок, проведений двічі республіканським призером Галиною Бригун, "Узагальнення і систематизація знань про складне речення". Здавалося б, не така вже виграшна тема. Яке тут народознавство? Але на те і майстер своєї справи, щоб виконувати її мистецьки.
З приємністю було зазначено й те, що учні російськомовних класів, де теж проводилися відкриті уроки, мають добрий словниковий запас, вільно спілкуються державною мовою.
Всі ці думки були висловлені учасниками "круглого столу", якому передувала літературно-мистецька композиція, присвячена Лесі Українці та її "Лісовій пісні", під час якої дітлахи продемонстрували свої різнобічні таланти, любов до українського слова. А завершився "круглий стіл" промовою господині - директора школи № 33 Людмили Горб. Вона роз'яснила походження терміну "українознавство" та його сутність. За дослідами педагога-вченого Петра Кононенка, цей термін поєднує все, пов'язане з Україною: знання про її народ, мову, культуру, релігію, філософію, літературу, державний устрій і таке інше. Тож українознавство здатне створити інтелектуальне середовище в контексті вивчення найрізноманітніших дисциплін. "Метою таких уроків є розвиток у школярів почуття національної гордості, поглиблення їхнього зв'язку зі своїм народом, історією, виховання небайдужого ставлення до своєї держави", - зазначила Людмила Іванівна. В 33-й школі вже з першого класу діти знайомляться з основами українознавства. Про це свідчать вже назви програмних тем: "Моя рідна мова", "Державні символи", "Народний календар" та інші. Традиційними для початкової школи стали свята рідної мови, виставки одягу, предметів народного вжитку, інсценування казок.
А одну із виставок, в організаціі якої були задіяні школярі усіх вікових груп, в тому числі й представники інших шкіл Сімферополя, можна було оглянути в рекреації навчального закладу.
Цей дивосвіт, створений дитячими руками, тематично був пов'язаний здебільшого з Великоднем, адже семінар відбувся наприкінці Великого посту, що передував такому важливому для серця кожного християнина святу. Особливо вражали роботи членів гуртка "Вмілі руки", який веде Світлана Федорівна Мамкина. Її турбота - і молодші гуртківці, об'єднані в колектив під назвою "Весела майстерня". А на уроках праці  до джерел української фольклористики долучаються й інші школярі.
А ось - ілюстрації дітей до їхніх улюблених творів, ось - зображення рослин, символів України. Тут і здобутки гуртка народної вишивки, і зразки шовкографії.
Гості виставки можуть ознайомитися і з напрацюваннями з українознавства вчителів українських класів, що допоможуть іншим природним чином поєднати будь-який навчальний матеріал з поглибленням знань про одну із сфер життя своєї країни.
Навіть обід, на який запросили учасників наради насамкінець цього максимально насиченого корисною інформацією заходу, був не просто обідом - гості скуштували дуже смачних пісних страв, а до пакета допоміжних матеріалів з досвіду школи, що був заготовлений для кожного, додали ще й святкову листівку з рецептами приготування деяких традиційних для посту страв із народної кухні.
Враховуючи, що серед приїжджих було немало представників сільських шкіл, важко переоцінити значення цієї наради - адже сільські вчителі мають досить обмежений доступ до сучасних напрацювань, у тому числі пов'язаних з народознавством.
Гідно оцінили ефективність наради і гості від закладів освіти більш високого рангу: завідувачка лабораторії моніторингу освіти державною та рідними мовами ЦПО Любов Пєшкова, завідувачка лабораторії української мови і літератури КРІППО Тетяна Чудова, директор Кримської філії науково-методичного центру середньої освіти МОН України Єлизавета Бикова, в. о. заступника Кримської філії НМЦ СО МОН України Людмила Утікас, представниця Міністерства освіти АРК Наталія Долгая, начальник Сімферопольського міського управління освіти Тетяна Єльцова.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2003 > Тема "Урок української"