Версiя для друку Обговорити в форумi

Багатьом ще пам'ятні часи, коли на кожного кримчанина припадало до 20 кілограмів риби на рік - це  відповідало фізіологічним нормам споживання. Зараз ці "норми" скоротилися до 2 кілограмів, люди тільки на свята бачать рибу на столі. І це за умови, що в основному риболовецькі та переробні підприємства України розташовані в Криму, на їхню частку припадає майже 90 відсотків усього видобутку риби. У їхньому розпорядженні величезні простори акваторій Чорного та Азовського морів з береговою лінією понад тисячу кілометрів, а також 15 озер площею 28 тисяч гектарів, 23 водоймища, 874 ставки.

На жаль, усі ці ресурси використовуються далеко не повністю. За останнє десятиліття видобуток риби та морепродуктів в Україні скоротився майже в 10 разів, а в Азово-Чорноморському басейні - у п'ять. Раніше тут добували 120 тисяч тонн риби, нині - майже 23 тисячі. І так поволі Україна за обсягами вилову риби відсунулася аж на 38-ме місце у світі...
Зрозуміло, з таким станом справ у цій галузі ніхто далі не хоче миритися. У березні 2000 року Президент України видав Указ "Про заходи щодо соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", у якому рибне господарство віднесене до пріоритетних галузей. Але як працюють ці пріоритети? Аналіз був зроблений на спеціальній нараді в Сімферополі за участю керівників усіх риболовецьких та рибопереробних підприємств і віце-прем'єра, голови Кримського відділення Аграрної партії Анатолія Корнійчука. З докладною інформацією виступив міністр АПК Криму Сергій Дроботов.
Виявляється, вилов риби скоротився в усіх причорноморських країнах. Дослідники почасти це пояснюють тим, що з 26 видів риб, які виловлювалися в 1960 році, нині підлягають промисловому лову тільки 6. До того ж, став масовим незаконний та неврахований вилов риби в прибережних водах. За даними учасників наради, розширюється мережа тіньових ловців та реалізаторів риби. "Чорний" бізнес на рибі став настільки могутнім, що з ним не в змозі конкурувати підприємства рибної промисловості Криму. Посередники з Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька й інших міст вивозять близько 80 відсотків риби, виловленої біля берегів республіки. Так що кримчанам залишаються, як кажуть, тільки риб'ячі хвости.
Через підвищення цін на пальне собівартість рибної продукції збільшилася на 50 відсотків. Чимало підприємств змушені були поставити судна на простій. У літній період з 25 суден працювали 5 - 6. Як наслідок, під час осінньо-зимової путини в минулому році було виловлено 71 відсоток хамси у порівнянні з попереднім уловом. Природно, скоротився випуск харчової рибної продукції з 18,5 до 12,6 тисячі тонн.
Конкуренти, відчувши слабинку кримських рибалок, не змусили себе довго чекати. На ринок півострова потекли потоки рибопродукції з Польщі, Словаччини (хоч вона й не має виходу до моря), країн Балтії, Данії та низки інших, до того ж, дешевшої. Економісти попереджають, що як тільки вітчизняний виробник остаточно втратить позиції, споживчі ціни на всі риботовари, немов дев'ятий вал, різко підскочать вгору. А населення півострова мимоволі стане підтримувати іноземного товаровиробника на шкоду собі. Хіба це по-господарському?
Але як врятувати "потопаючу" галузь? Учасники наради схвалили Програму розвитку рибного господарства республіки на 2003 - 2010 роки. За розрахунками, за цей період можна збільшити щорічний вилов риби до 55 тисяч тонн, що вдвічі перевищить показники 2001 року. Чимало уваги в ній приділено виробництву мідій. Відповідно до проекту, уже протягом перших п'яти років Крим може вирощувати по 1 150 тонн товарних мідій і виготовляти з них лікувально-профілактичний продукт БІПОЛАН - оксидант прямої дії, який вважається найсильнішим протипухлинним засобом і має багато інших корисних властивостей. Простори для вирощування мідій - від Керченської протоки на сході півострова до мису Тарханкут на заході. Підготовлено фінансово-економічне обґрунтування щодо створення спеціалізованих марігосподарств для вирощування 16 тисяч тонн мідій і 1 мільйона штук устриць.
Але особлива увага приділена використанню внутрішніх водойм для вирощування риби. У Криму є всі можливості збільшити виробництво ставкової риби в кілька разів. Адже, за даними Рескомводгоспу, з 874 водойм під риборозведення сьогодні використовуються лише 117. Якщо зайнятися цією справою всерйоз, то на столи кримчан щорічно може надходити 8 - 10 тисяч тонн товарної риби.
І автономія буде спроможна, як кажуть, утерти ніс ставковій Словаччині... Тим більше, що на півострові є досить потужні постачальники ставкової риби - ВАТ "Кримський рибокомбінат", господарства "Кримрибаколгоспспілки", дев'ять фермерських господарств, що взяли в оренду водойми. До того ж, на балансі органів місцевого самоврядування і господарств АПК теж є водойми загальною площею 2 500 гектарів. Плюс до них 23 водоймища з водяним дзеркалом понад 4,2 тисячі гектарів. Чому б до їхнього використання не залучити фермерів чи колективні цехи?
Звичайно, можна. Але потрібні кошти - на придбання кормів, малька, на утримання водоймищ. Що стосується розплідного матеріалу, то цим Крим не обділений - продовжують діяти Каркінітський міжрегіональний розплідник для відтворення коропових риб і Сиваський кефалево-глосовий завод. Великі можливості в того ж таки "Кримського рибокомбінату", ВАТ "Блакитна нива" у Білогірському районі. До речі, у риборозплідниках у 2001 році було вирощено та випущено в природні водоймища 1 860 тисяч екземплярів молоді риб, у тім числі коропа - 550 тисяч, камбали-калкана - 250 тисяч, камбали-глоси - 1 060 тисяч. Однак усе це становить лише 20 відсотків від плану на 2010 рік. Отже, все попереду.
І як отут не згадати про невичерпні можливості такої великої внутрішньої водойми, яким є Південний Сиваш. При мінімальних витратах з нього можна одержувати протягом року не менше 5 - 7 тисяч тонн кефалі, камбали, осетра, лосося. А якщо спорудити регульований канал через Арабатську стрілку, то можна не тільки дешево виловлювати рибу, але й випускати її на зимівлю в Азовське море. До речі, щодо цього розроблений бізнес-план, є інвестор. Чи варто затягувати реалізацію проекту?
Як відзначали учасники наради, Крим вже цього року має шанс призупинити спад у рибній галузі і почати її відновлення. Для цього небагато й потрібно - державна підтримка, розумна фінансово-кредитна та податкова політика. Скажімо, держбюджет міг би частково компенсувати ставку по кредитах, що направляються на розвиток галузі, на будівництво та модернізацію рибопромисловых суден.
Добре б повернутися до державного замовлення щодо забезпечення рибою та морепродуктами армії, підрозділів внутрішніх військ, інших структур. Автономія могла б включати в регіональне замовлення постачання риби установам, що перебувають у підпорядкуванні міністерств освіти, охорони здоров'я, праці та соціального захисту. Реалізацію риби і морепродуктів можна б налагодити через Кримську агробіржу.
Словом, пропозицій щодо відродження галузі - море. Потрібно лише швидше від слів переходити до діла - не тужити біля розбитого корита, а піднімати вітрила, братися за весла, закидати неводи. І тоді рибка стане для Криму справді золотою.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2003 > Тема "З потоку життя"