"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З потоку життя"
#42 за 16.10.2009
ЗА ЧИЙ РАХУНОК ДОБРОСУС╤ДСТВО?
Зг╕дно з програмою експертного обговорення „Нац╕ональна безпека: укра╖нський погляд” у Центр╕ нац╕онального в╕дродження в Ки╓в╕ в╕дбувся «круглий ст╕л» на тему: „Проблеми базування Чорноморського флоту Рос╕╖ в Укра╖н╕”. В обговоренн╕ взяли участь: директор ╤нституту нац╕онального державознавства Михайло Ратушний, во╓нний експерт, президент Атлантично╖ ради Укра╖ни Вадим Гречан╕нов, експерт ╤нституту нац╕онального державознавства, екс-секретар парламентського ком╕тету з питань нац╕онально╖ безпеки та оборони Григор╕й Манчуленко, директор Агентства стратег╕чних досл╕джень Дмитро Панько, перший командуючий В╕йськово-Морськими Силами Укра╖ни, в╕це-адм╕рал, голова Конгресу громадянського сусп╕льства Укра╖ни Борис Кожин, заступник голови Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, народний депутат другого скликання ╢вген Лупаков, наглядач маяка „Сарич” Юр╕й Лещенко, пол╕толог Володимир Цибулько, кандидат ф╕лософських наук, доцент Нац╕онального ун╕верситету „Ки╓во-Могилянська академ╕я” ╤гор Лос╓в, кер╕вник Укра╖нсько╖ ╕нформац╕йно╖ служби Андр╕й Левус. Розглядалися проблемн╕ в╕йськово-правов╕, економ╕чн╕ та гуман╕тарн╕ питання. Була оголошена експертна оц╕нка ймов╕рних кандидат╕в на посаду Президента Укра╖ни стосовно проблем базування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Укра╖н╕. Учасники бес╕ди, в╕дзначивши позитивн╕ досягнення у сп╕впрац╕ в╕йськових та пол╕тик╕в обох держав, основну увагу зосередили на невир╕шених проблемах, як╕ заважають зм╕цненню дружн╕х добросус╕дських в╕дносин м╕ж обома державами, створюють певну напругу. Причинами цього, як зазначив Б. Кожин, ╓ ряд невизначеностей, недомовок ╕ недомовленостей з ряду важливих питань, що часто зводить нан╕вець зусилля з налагодження нормальних цив╕л╕зованих в╕дносин. Дос╕ в╕дсутн╕й план-граф╕к виведення Чорноморського флоту Рос╕╖, який ма╓ залишити нашу територ╕ю до 2017 року. ╤ це, як св╕дчить приклад виведення в╕йськових баз Рос╕╖ ╕з Груз╕╖, може стати причиною утримання в нас рос╕йського в╕йська на невизначено тривалий строк. Тим б╕льше, якщо врахувати заяви окремих в╕домих рос╕йських флотоводц╕в, як╕ стверджують, що Чорноморський флот ╕з Севастополя не п╕де н╕коли. У Груз╕╖ рос╕йська сторона свого часу заявила, що ╖й треба виводити сво╖ корабл╕ не менше десяти рок╕в п╕сля визначеного строку. Не на користь справ╕ несправедлив╕сть ╕ в╕ртуальн╕сть орендних розрахунк╕в за перебування Чорноморського флоту на територ╕╖ Укра╖ни. Ц╕на ц╕╓╖ оренди пор╕вняно з ц╕ною, яку платять ╕нш╕ держави за перебування на чуж╕й територ╕╖, м╕зерна, склада╓ 97 м╕льйон╕в долар╕в. Чорноморський флот займа╓ реальних 25 тисяч гектар╕в земл╕, р╕чна оренда яких зг╕дно ╕з св╕товою практикою оц╕ню╓ться в 2,5 м╕льярда долар╕в; 4500 об’╓кт╕в ╕ 2000 взагал╕ не врахованих, оренда яких кошту╓ 4,5 м╕льярда долар╕в, майно, обладнання та техн╕ку, що були вид╕лен╕ Укра╖н╕ при розпод╕л╕, але не в╕ддан╕, теж коштують 3,5 м╕льярда долар╕в. Отже, в результат╕ Рос╕йська Федерац╕я мала б перераховувати у держбюджет Укра╖ни щор╕чно не менше 10 м╕льярд╕в. Але нав╕ть м╕зерна сума фактично не платиться, а зарахову╓ться як компенсац╕я Укра╖ни за як╕сь борги, що в╕ртуально виникли п╕д час розпаду Радянського Союзу ╕ перед╕лу сп╕льного майна. ╤ сума цього боргу, ╕ сам факт його утворення сумн╕вн╕, що св╕дчить чи про невм╕ння, чи про небажання, чи про неможлив╕сть укра╖нських чиновник╕в захистити ╕нтереси сво╓╖ держави ще за час╕в ╖╖ становлення. Можливо, до реч╕, й останн╓. Як стверджував ╢. Лупаков, першо╖ пори п╕сля розвалу Радянського Союзу весь Чорноморський флот був укра╖нським. На це був виданий в╕дпов╕дний наказ рос╕йського в╕йськового кер╕вництва. Однак п╕зн╕ше почався його перерозпод╕л, який ╕ завершився на користь Рос╕╖. Переговори, що велися з цього приводу з Рос╕╓ю, В. Гречан╕нов вважа╓ щодо Укра╖ни некоректними ╕ нер╕вноправними, особливо коли ╖х в╕в тод╕шн╕й м╕н╕стр оборони Рос╕╖ П. Грачов. Г. Манчуленко звернув увагу на те, що Укра╖н╕ доводиться власноруч покривати збитки, утворен╕ в результат╕ перебування Чорноморського флоту на наш╕й територ╕╖. Свого часу ц╕ витрати нав╕ть закладалися окремим рядком у держбюджет╕, як зазначалося, на субвенц╕╖ територ╕альним громадам для покриття збитк╕в, завданих д╕яльн╕стю Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Укра╖на ╓ м╕жнародним в╕дпов╕дачем за користування г╕дрогеограф╕чним устаткуванням на сво╖й територ╕╖, але забезпечити виконання ц╕╓╖ функц╕╖ не може, оск╕льки маяки дос╕ не передан╕ ╖й Рос╕╓ю. Не проводилася ╕нвентаризац╕я зайнято╖ рос╕янами земл╕, в╕дсутня ╕нформац╕я про об’╓кти. Тут д╕╓ рос╕йська розв╕дка, розташован╕ п╕дрозд╕ли ФСБ, функц╕онують рос╕йськ╕ суди та прокуратура. Громадянам Укра╖ни роздають рос╕йськ╕ паспорти. На рос╕йських аеродромах у Криму почали дислокуватися л╕таки, що можуть нести ядерну зброю. ╤ чи можемо ми гарантувати св╕тов╕, як заявили, що на наш╕й територ╕╖ ц╕╓╖ ядерно╖ збро╖ нема╓? Дода╓ напруги ╕ ухвалення рос╕йською Думою закону про використання в╕йськ для захисту сво╖х ╕нтерес╕в на чуж╕й територ╕╖, особливо тому, що надто багато ╖╖ ╕нтерес╕в, ╕ до того ж суперечливих, нац╕лен╕ на Укра╖ну. Не може не викликати тривоги ╕ неконтрольоване з боку Укра╖ни вивезення ╕ завезення рос╕йськими кораблями вантаж╕в поза ╖╖ митним контролем, що робиться регулярно ╕ у великих масштабах. Це створю╓ наш╕й держав╕ не лише во╓нн╕, а й економ╕чн╕ проблеми. Нев╕домо лише, в яких масштабах. ╤гор Лос╓в охарактеризував Чорноморський флот Рос╕╖ як потужну аг╕тац╕йну пропагандистську структуру, яка випуска╓ не менше десятка сво╖х пер╕одичних видань, ма╓ сво╖ телев╕з╕йн╕ канали. Зокрема, зазначалося, тут д╕╓ три телеканали, що працюють на Рос╕ю ╕ Чорноморський флот. У ц╕й тр╕йц╕, в тому числ╕, ╕ Севастопольська м╕ська державна телекомпан╕я, яка входить до складу Держкомтелерад╕о Укра╖ни, ф╕нансу╓ться з бюджету Укра╖ни, але працю╓ проти Укра╖ни. У той же час державою тут н╕чого не робиться для утвердження патр╕отично╖ ор╕╓нтац╕╖, а навпаки, в╕домим сво╓ю антидержавною ор╕╓нтац╕╓ю присвоюють звання заслужених журнал╕ст╕в Укра╖ни, на що т╕ цин╕чно заявляють, що „хахли” ╖х не куплять. У Лазаревських казармах, фактично на територ╕╖ рос╕йсько╖ в╕йськово╖ частини, розм╕щено ф╕л╕ю Московського державного ун╕верситету, оф╕цери рос╕йського флоту проводять уроки мужност╕ в севастопольських школах. Представники Чорноморського флоту представлен╕, по сут╕, в кожн╕й державн╕й установ╕ м╕ста. Споруджено так званий „будинок Москви”, який став центром публ╕чних звинувачень пророс╕йськими пол╕тологами укра╖нсько╖ влади, котр╕ пост╕йно стараються довести, що ця влада варта не управляти державою, а лише сид╕ти за ╜ратами. У той же час укра╖нськ╕ пол╕тологи та журнал╕сти в╕д сво╓╖ держави п╕дтримки не мають. Нав╕ть навпаки, ╓дин╕й укра╖номовн╕й ╕ ╓дин╕й у В╕йськово-Морських Силах нашо╖ держави газет╕ „Флот Укра╖ни” загрожу╓ закриття. ╤ ця загроза йде в╕д уряду Укра╖ни. Учасники бес╕ди зазначили, що проблеми, як╕ виникають на кримських просторах, ╓ в першу чергу проблемами Ки╓ва як столиц╕ Укра╖ни. У центр╕ браку╓ патр╕отично╖ в╕дпов╕дальност╕ ╕ патр╕отично╖ влади. ╤ поки не в╕дбудеться у Ки╓в╕ позитивних зм╕н, то жодних зрушень ╕ у Криму не буде. Пропозиц╕╖, що були висловлен╕ у ход╕ бес╕ди, вир╕шено передати в Адм╕н╕страц╕ю Президента, Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни, ╕нш╕ органи центрально╖ влади для вивчення ╕ вир╕шення набол╕лих питань.
Анатол╕й Ковальчук. м. Ки╖в.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7924
|