"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
#30 за 25.07.2008
РАЗОМ НАС БАГАТО?
УКРА╥НСЬКИЙ ПОСТУП
Зустр╕ч укра╖нсько╖ громади з кер╕вництвом представництва Президента Укра╖ни в Криму, що в╕дбулася 17 липня, стала не першою ╕, як можна було зрозум╕ти, не останньою в процес╕ сп╕впрац╕ тих, хто ма╓ владн╕ важел╕, ╕ тих, хто здеб╕льшого лише - бажання ╕ потреби. До порядку денного ув╕йшло к╕лька питань, одне з яких – вид╕лення прим╕щення для кримського центру д╕лового ╕ культурного сп╕вроб╕тництва «Укра╖нський д╕м». Це питання вже узгоджене з найвищими ешелонами влади, ╕ Центр ма╓ ф╕нансуватися на р╕вн╕ держави чи автоном╕╖, тобто щодо задуму – йдеться про серйозну установу. На стад╕╖ остаточного вир╕шення ╕ перех╕д в нове прим╕щення Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, який зараз очолю╓ Владислав ╢рмаков. В╕дстежувала становлення цього центру з дня народження ╕де╖ – 1998 року. Можливо, через в╕дсутн╕сть належно╖ бази чи ефективного кер╕вництва, довг╕ роки в ньому не панувала укра╖нська ╕дея, а якийсь час в╕н був просто вотчиною окремих родин. Центр не став н╕ всеукра╖нським, н╕ всекримським, може, з появою нового кер╕вництва тут будуть просто працювати, а не користуватися певними можливостями. Було у нас колись ╕ Всекримське товариство «Просв╕та». Мало залу на другому поверс╕ Будинку оф╕цер╕в у центр╕ С╕мферополя, де можна було ознайомитися з п╕дшивками укра╖номовно╖ преси, поговорити сво╓ю р╕дною мовою, провести збори, а гостинний Павло Романович Власенко ще й чаю пропонував тим, хто при╖хав здалека, аби д╕знатися про м╕сцев╕ новини. Пот╕м прим╕щення не стало (в усякому раз╕ для в╕дв╕дувач╕в), а нин╕шн╕й багатор╕чний голова Серг╕й Савченко не ма╓ нав╕ть контактного телефону. Так, в╕н людина на сво╓му м╕сц╕, в╕н працю╓, уособлюючи собою усю всекримську орган╕зац╕ю. Але чи означа╓ це, що Всекримське товариство «Просв╕та» можна м╕м╕кризувати до одн╕╓╖ особи? Згодом з’явиться ще один центр «для укра╖нсько╖ громади» (якщо з’явиться). Виборювати його до представництва прийшло аж десятеро укра╖нц╕в, враховуючи представник╕в В╤КЦу. Заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму Валер╕й Пробий-Голова був дещо здивований такою пасивн╕стю. А хтось ╕з присутн╕х, як завжди, закликав нас навчатись у татар. Тож виника╓ питання, як актив╕зувати укра╖нську громаду, а заплановану установу наповнити реальною житт╓д╕яльн╕стю? Як зазначив у сво╓му виступ╕ Владислав Хмеловський, з допомогою майбутнього Центру можна було б спробувати не лише об’╓днати рег╕они, але й вир╕шувати земельн╕ питання: - Сьогодн╕ п╕втори сотн╕ укра╖нц╕в хочуть одержати землю п╕д ╕ндив╕дуальне буд╕вництво, - зауважив в╕н. Звичайно, це вже конкретика. А було б ще краще, аби там працювали небайдуж╕ люди, що могли б поп╕клуватися про св╕й народ, надати юридичну допомогу, п╕дказати, з якими питаннями куди краще звернутися. А водночас, спираючись на авторитет Представництва Президента, ненав’язливо пропагували б ту пол╕тичну л╕н╕ю, яку проводить у життя оф╕ц╕йна Укра╖на. Не знаю, чи потягнуться туди б╕знесмени ╕ винах╕дники, але, в╕дштовхнувши хоча б одного рядового укра╖нця, новостворений Центр теж може перетворитися на м╕сце працевлаштування к╕лькох везунчик╕в, що з часом обростуть бегемотячою шк╕рою бюрократизму. «Св╕й до свого по сво╓», - таке гасло звучало, коли нещодавно було виголошено ще одну укра╖нську орган╕зац╕ю. Але, зда╓ться, св╕й до свого так ╕ не звертався, бо зна╓, що сво╓ – це лише те, що лежить у власн╕й кишен╕. Наша розпорошен╕сть, в╕дсутн╕сть в╕дчуття громади (досить уже ч╕пати татар, у «кодекс╕ чест╕» ╓вре╖в зазнача╓ться: «╢врею, ти несеш в╕дпов╕дальн╕сть за долю кожного ╓врея!») ╕ гетьманщина «у кожн╕й голов╕» не дають можливост╕ створити хоча б одну реальну потужну орган╕зац╕ю, де б кожен укра╖нець був бажаним гостем ╕ кожен бажаний г╕сть був або став би справжн╕м патр╕отом сво╓╖ держави. Дуже важливим моментом зустр╕ч╕ було пов╕домлення ╖╖ голови, заступника Пост╕йного Представника Президента в Криму Валер╕я Пробий-Голови про урядов╕ заходи, пов’язан╕ з╕ збереженням нац╕онально╖ безпеки в Криму. Один ╕з них – це ки╖вська ком╕с╕я, яка зараз ретельно вивча╓ д╕яльн╕сть кримських м╕н╕стерств з можливими кадровими висновками. Валер╕й Борисович закликав укра╖нц╕в шукати контакт╕в з перев╕ряючими (напевне, через Представництво?) ╕ привертати ╖хню увагу до тих момент╕в, що хвилюють громаду. Звичайно, щодо питань осв╕ти тут тема для розмови невичерпна. Але ж ╓ й ╕нша ╕нформац╕я, якою ми волод╕╓мо на р╕вн╕ чуток. Скаж╕мо, руйнування мереж╕ протитуберкульозних установ, що заборонено законом, дерибан земл╕ та рейдерство щодо установ р╕зних форм власност╕. До тако╖ розмови сл╕д готуватися ╜рунтовно. ╤ завчасно. Факти можна «злизувати» з ╕нформац╕йних програм всеукра╖нського р╕вня. Щоправда, ц╕ програми, ймов╕рно, переглядали ╕ шановн╕ перев╕ряюч╕. Можливо, бачив дещо нав╕ть Президент. Звичайно, якщо шановна ком╕с╕я з Ки╓ва хот╕ла б знати ще б╕льше, вона б запропонувала нам сп╕лкування, скаж╕мо, з допомогою телефону дов╕ри, ╕ тих, хто пов╕домляв би д╕йсно ц╕кав╕ факти, запрошувала б на прийом. Це зовс╕м не те, що ловити столичних чиновник╕в на п╕дступах до Радм╕ну. Але к╕лька ентуз╕аст╕в ц╕╓╖ справи п╕сля зустр╕ч╕ все ж таки знайшлося. Поговорили також про кримський ╕нформац╕йний прост╕р, «окупований» пророс╕йськими силами. Це передач╕ депутата ╤оффе, регулярн╕ виступи Леон╕да Грача, антидержавн╕ газети «Крымская правда» ╕ «Крымское время» та ╕нш╕ джерела антиукра╖нсько╖ аг╕тац╕╖. Запам’яталися слова Владислава Хмеловського, який наголосив на в╕рност╕ ╕деалам помаранчевих сил. А ще назавжди запам’яталася Помаранчева революц╕я. «Ми не бидло ╕ не козли», - це гасло лунало ╕ в С╕мферопол╕. Для мене воно в╕дпов╕ло на ус╕ запитання: люди п╕дуть за тими, хто гаранту╓, що вони вже н╕коли не будуть почуватися н╕ бидлом, н╕ козлами. Бо б╕льш╕сть укра╖нц╕в р╕зного походження хочуть щиро любити свою державу ╕ працювати на ╖╖ благо, т╕льки не показуйте ╖м, чиновники з надм╕рним достатком, чим вмотивову╓ться ваша до не╖ любов. Та поверн╕мося до питання про прим╕щення. Щойно спостер╕гала, в якому стан╕ перебува╓ колишня горд╕сть арх╕тектор╕в – палац профсп╕лок. Частина його вже перетворилася на пральню, а що буде дал╕ – неважко спрогнозувати. Прикро за наших людей, яким тепер «не потр╕бн╕» н╕ к╕нотеатри, н╕ палаци, н╕ як╕сь ╕нш╕ м╕сця, де можна в╕дчути, що «разом нас багато». Звичайно, розташуватися тут укра╖нським патр╕отичним орган╕зац╕ям було б якнайдоречн╕ше. Але я б поставила умову, аби там були не лише вив╕ски, а й просто люди. Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6157
|