|
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2007 > Тема "Урок української"
#42 за 19.10.2007
"╥Х НАЗИВАЮТЬ У ЧИКАГО БАНЯКАМИ..."
З метою консол╕дац╕╖ укра╖нсько╖ громади 16 жовтня громадська орган╕зац╕я "Конгрес укра╖нц╕в Севастополя" провела загальн╕ збори представник╕в укра╖нських громадських орган╕зац╕й м╕ста. Порядок денний визначав два питання: п╕дписання Угоди м╕ж укра╖нськими громадськими орган╕зац╕ями про координац╕ю д╕й та обрання координац╕йно╖ ради. Перед з╕бранням виступив голова "Конгресу укра╖нц╕в Севастополя" Богдан Мороз:
- Нам треба узгодити д╕╖ громадських орган╕зац╕й укра╖нц╕в у Севастопол╕ з ключових питань, як╕ так чи ╕накше визначають укра╖нське життя у Севастопол╕: ╓ воно чи нема, буде чи не буде, та унормувати цю домовлен╕сть протоколом. Ми сп╕льно ма╓мо виробити план д╕й з ус╕х питань, як╕ нас торкаються. Кожна громадська орган╕зац╕я ма╓ св╕й Статут, сво╖ завдання, сво╖ ц╕л╕ ╕ на тому тл╕ досягла певних усп╕х╕в, як ╕ громадська орган╕зац╕я "Конгрес укра╖нц╕в Севастополя", але сьогодн╕ в╕дсутня координац╕я д╕й цих громадських орган╕зац╕й. Якщо ми, укра╖нц╕, хочемо заявити про себе у м╕ст╕, я пропоную створити координац╕йну раду. Сьогодн╕ громади ╕нших нац╕ональностей вагом╕ше представлен╕ у Севастопол╕, н╕ж ми, укра╖нц╕. Ми ма╓мо об’╓днати сво╖ зусилля. На жаль, до цього часу ми не знайшли сп╕льно╖ мови з "Просв╕тою", бо це чомусь розц╕ню╓ться як заз╕хання на суверен╕тет орган╕зац╕╖. ╢ й ╕нш╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ складно нав╕ть запросити на такий зах╕д, як сьогодн╕шн╕й.
У м╕ст╕ пройшли вибори ╕, як бачимо, укра╖нськ╕ парт╕╖ набрали надзвичайно мало голос╕в. Ситуац╕я невесела, зараз Севастополь готу╓ться в╕дзначати 225 рок╕в з дня заснування м╕ста. Русофобськ╕ настро╖ зростають. Готу╓ться в╕дкриття пам’ятника рос╕йськ╕й ╕мператриц╕ Катерин╕ II, точаться розмови про недоц╕льн╕сть побудови у м╕ст╕ укра╖нсько╖ школи-колег╕уму, проект побудови яко╖ за багато рок╕в усп╕шно "заговорено". Тому укра╖нська громада, а вона тут ╓, могла б бути б╕льше сконсол╕дованою, ан╕ж ╓ на сьогодн╕. Нема╓ прим╕щення для з╕брання? Так давайте ставити питання перед владою м╕ста про вид╕лення два рази на м╕сяць прим╕щення для укра╖нсько╖ громади, аби вона проводила сво╖ з╕брання. Адже надаються безкоштовно прим╕щення ╕ншим нац╕ональним товариствам. Якщо ми розпорошен╕, якщо одна громадська орган╕зац╕я зверта╓ться, а вс╕ решта мовчать, мовляв, подивимося, що з цього вийде, то жодно╖ справи ми не зрушимо з м╕сця. Звернення до владних структур поодиноких громадських орган╕зац╕й менш д╕╓ве, н╕ж звернення в╕д ус╕х разом, таким чином ми могли б посилити свою позиц╕ю. Може, не одразу все виходитиме, як задумано, але дорогу дола╓ лише той, хто йде. Треба виробити сп╕льну програму д╕й.
Правильно ставлять зараз питання журнал╕сти "Кримсько╖ св╕тлиц╕": укра╖нц╕ не сп╕лкуються м╕ж собою через газету. Там, скаж╕мо, з’явилася заява одн╕╓╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖, а ви про не╖ не зна╓те, бо не передплачу╓те газету. З одного боку ви залиша╓теся непо╕нформованими, з ╕ншого боку ╓диний у рег╕он╕ укра╖номовний часопис - не п╕дтриманий укра╖нською громадою. То для кого ж редакц╕йний колектив працю╓? Даруйте на слов╕, ми вс╕ так╕ загом╕нкован╕, у сво╖х клопотах...
На завершення хочу навести вам приклад ╕з життя. М╕й плем╕нник 9 м╕сяц╕в тому пере╖хав з родиною до Чикаго. З телефонно╖ розмови з ним я д╕знався про таке: ем╕грант╕в четверто╖ хвил╕, котр╕ не ходять до укра╖нсько╖ церкви, не передплачують укра╖нських газет, не з’являються хоч би раз на м╕сяць на з╕браннях укра╖нсько╖ громади, ем╕гранти друго╖ й третьо╖ хвил╕ називають у Чикаго баняками. Баняк - то таке галицьке слово (пан Мороз постукав по столу - дундук). Хоч серед тамтешн╕х так званих баняк╕в ╓ програм╕сти, л╕нгв╕сти тощо. Я прим╕ряю це на себе ╕ думаю: а хто ми у Севастопол╕, раз ми не сп╕лку╓мося, одне одного не п╕дтриму╓мо, не ц╕кавимося укра╖нським життям у м╕ст╕?
Обм╕нявшись ╕нформац╕╓ю, з╕брання вир╕шило:
1. Створити координац╕йну раду з представник╕в громадських орган╕зац╕й.
2. Звернутися до обох г╕лок влади з вимогою провести громадськ╕ слухання з приводу доц╕льност╕ встановлення у м╕ст╕ пам’ятника рос╕йськ╕й самодержиц╕ Катерин╕ II.
Отже, приклад ╕з життя чиказьких баняк╕в, наведений паном Морозом, виявився дошкульним для громади укра╖нц╕в Севастополя. Чи надовго?
Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2007 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5202
|
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
