"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема "З потоку життя"
#33 за 17.08.2007
НЕЗАК╤НЧЕНИЙ РОМАН В ЕП╤СТОЛЯРНОМУ ЖАНР╤
ПРОБЛЕМА
Пост╕йному Представнику Президента Укра╖ни в АРК ХОМЕНКУ В. П. Шановний Володимире Петровичу! Просимо сприяння Представництва Президента Укра╖ни в Криму у ситуац╕╖, пов’язан╕й з траг╕чними долями хворих на туберкульоз людей. С╕м’я, що не мала належно╖ житлово╖ площ╕ (аби ╕золювати хворих), практично вимерла (у в╕ц╕ 40, 30, 27 рок╕в). Залишилася бабуся ╕ дво╓ ╕нф╕кованих на туберкульоз д╕тей. Здавалося б, м╕сцева влада (зокрема, С╕мферопольський м╕ськвиконком), мала б реагувати на цю проблему митт╓во, але редакц╕я не знаходить там бажаючих нав╕ть коментувати те, що в╕дбува╓ться. Нашим читачам дуже важлива точка зору на ц╕ под╕╖ Представництва Президента Укра╖ни в Криму - як державно╖ установи, покликано╖ сл╕дкувати за дотриманням в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Закон╕в Укра╖ни, зокрема, декларованого Конституц╕╓ю права на достойне життя для укра╖нських громадян - тим б╕льше, за умови, коли з ними сталося таке лихо. Лист редактора в╕дд╕лу лист╕в ╕ соц╕альних проблем "Кримсько╖ св╕тлиц╕" Т. Ф. Соловей з викладом сут╕ проблеми дода╓ться. З повагою - головний редактор КАЧУЛА В. В.
* * * НАПЕРЕДОДН╤ минулих парламентських вибор╕в до с╕м’╖ Погребенк╕в знайшли дорогу ╕ журнал╕сти, ╕ пол╕тики. Щоправда, т╕ й ╕нш╕ виявилися тимчасовими, а отже - ╕ без належних повноважень. Але депутат райради Наталя Ташк╕нова, хоча ╖╖ повноваження ╕ не було подовжено, не забула, що довелося ╖й побачити ╕ почути. ╤ ось ми разом з нею в гостях у Погребенк╕в за адресою: м. С╕мферополь, вул. Училищна, 9. Щоправда, господиня, З╕на╖да Петр╕вна, як╕й я скромно дала 55 рок╕в ╕ яка насправд╕ виявилася 50-р╕чною, прописана за ╕ншою адресою, але в╕д колишнього житла залишилася т╕льки домова книга та т╕, хто мав би зватися ╖╖ сус╕дами, - сама ж хата вже розсунулася ╕ б╕льше не ╕сну╓. "Баба" З╕на - так мен╕ ╖╖ чомусь в╕дрекомендували ("баба" це, певне, тому, що живе з двома внуками, на яких оформила оп╕ку та й в╕дчува╓ себе в╕дпов╕дно. А З╕на - ну не м╕н╕стерша ж вона - тяга╓ на горбу овоч╕ з привозу ╕ торгу╓ б╕ля ринку, щоб хлоп’ята не були голодними). А 11-р╕чному Серг╕ю та 6-р╕чному Ван╕ треба харчуватись добре, адже вони ╕нф╕кован╕ на туберкульоз. А в╕н прича╖ться до пори, до часу, а пот╕м може вибухнути бомбою, ╕ вже н╕якого порятунку. Так було з ╖хньою матусею Олександрою. Д╕дуся Олександра Петровича поховали першим, ще в 1996 роц╕. Прохвор╕в в╕н 10 рок╕в, активна форма переходила в пасивну, л╕кувався в Б╕лог╕рську (в П╕онерському м╕сця для нього чомусь не знайшлось) ╕ продовжував кашляти. А коли на 12 кв. м живе шестеро, один з яких туберкульозник, а по волог╕й чорн╕й ст╕н╕ пост╕йно ст╕ка╓ вода, то ╕ сталося так, що залишив Олександр Петрович, померши в 40-р╕чному в╕ц╕, про себе на спомин одну лише паличку Коха. Вона к╕лька рок╕в не подавала голосу, н╕бито давала можлив╕сть с╕м’╖ отямитись п╕сля поховання бабус╕ та Олександра Петровича, а пот╕м взялася за молодше покол╕ння. Олександра, старшенька, ╕ Серг╕й захвор╕ли майже водночас. 3 - 4 роки по л╕карнях (а власне, той самий Б╕лог╕рськ майже тюремного закритого типу, де, як на словах, утримували лише асоц╕альний елемент) - ╕ ось вже лишилися д╕ти - Серг╕йко та Ваня сиротами. Так ╕ не попрощалася Саша ╕ з чолов╕ком, який згор╕в за м╕сяць до ╖╖ смерт╕ в сво╖й квартир╕ разом з меблями ╕ ус╕м, що так потр╕бно в господарств╕. В╕н був майже на 20 рок╕в старший за Сашу, але харчами перебирати не доводиться, коли н╕де притулитися ╕ на майбутн╓ н╕яких над╕й. Коли народився у них ╤васик, Саша була ц╕лком здоровою ╕ спод╕валася, що горе пройшло стороною. А ось тепер, в╕дчуваючи швидкий к╕нець, не могла зрозум╕ти, чому не пров╕ду╓ ╖╖ чолов╕к, аби хоч попрощатися. Саша була четвертою, з якою прощалися в цьому комунальному стислому дворику за останн╕ 10 рок╕в. ╥й було 30 рок╕в. Особливо горював ╖╖ 27-р╕чний брат Серг╕й, який також щойно повернувся з Б╕лог╕рська. ╤ ск╕льки не просила "баба" З╕на покласти д╕тей в П╕онерському, куди привезти можна ╕ молочка з╕ сметаною, та й до онук╕в ближче, так ╕ не допросилася. Сус╕дка чула, як вигукнув Серг╕йко у в╕дча╖, коли ховали сестру: "Татусю, що ж ти наробив! ╤ сам п╕шов туди, ╕ нас з собою забира╓ш!" Жити хлопцю на той час залишалося чотири м╕сяц╕. В╕д чого помирав - н╕хто в те не вникав - з ознаками ╕нсульту, що не виключа╓ться як поб╕чна д╕я в╕д дуже токсичних протитуберкульозних препарат╕в, а можливо, в╕д туберкульозного мен╕нг╕ту. Ось ╕ залишилося дво╓ малих "пташеняток" та ╖хня оп╕кунша - "баба" З╕на, що живе за не╕снуючою адресою. Коли захвор╕в ╖╖ чолов╕к, "баба" З╕на стала на квартирну чергу (саме тод╕ активно розбудовувався район вулиц╕ Балаклавсько╖). Не раз ╕ не два запрошувала ╖╖ пан╕ Ольга Бород╕на з м╕ськвиконкому, що зав╕ду╓ розпод╕лом житла. "Ну, це вже квартира ваша!" - об╕цяла вона. А наступного разу: "Н╕, не вийшло, незабаром здаватимемо новий будинок, то вже можете бути впевненими!" ╤ так, зда╓ться, трич╕. 10 рок╕в хвор╕в господар Олександр Погребенко ╕ щедро д╕лився смертоносними паличками Коха з найближчими людьми. Не м╕г же в╕н замотатися в простирадло ╕ чекати смерт╕ на Абдал╕! А ось чиновники могли ╕ мусили врятувати цю с╕м’ю. Вт╕м, квартира-вбивця, зда╓ться, вгамовуватися не збира╓ться. П╕д час нашо╖ розмови у житл╕ навпроти були зав╕шен╕ в╕кна. "Там сьогодн╕ померла бабуся", - пояснила З╕на╖да Петр╕вна. Ми не розпитували, в╕д чого. Хот╕лося одного - швидше втекти туди, на волю, де не чату╓ на людей безсмертна смертельна хвороба. Дуже б хот╕лося дов╕датися, як╕ житлов╕ умови передбача╓ сьогодн╕ закон для хворих на туберкульоз ╕ чи несуть (хоча б моральну!) в╕дпов╕дальн╕сть т╕ чиновники, з чи╓╖ вини поширю╓ться невблаганна еп╕дем╕я. Тамара СОЛОВЕЙ, редактор в╕дд╕лу лист╕в ╕ соц╕альних проблем "Кримсько╖ св╕тлиц╕".
Голов╕ Ради м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим ПЛАК╤Д╤ В. Т. Коп╕я: С╕мферопольському м╕ському голов╕ БАБЕНКУ О. Г. Головному редактору Всеукра╖нсько╖ громадсько-пол╕тично╖ та л╕тературно╖ газети "Кримська св╕тлиця" КАЧУЛ╤ В. В.
Шановний В╕кторе Тарасовичу! До Представництва Президента Укра╖ни в АР Крим звернувся головний редактор всеукра╖нсько╖ громадсько-пол╕тично╖ та л╕тературно╖ газети "Кримська св╕тлиця" щодо дол╕ мешканц╕в вул. Училищна, 9 у м. С╕мферопол╕, як╕ хвор╕ на туберкульоз, у зв’язку з грубим порушенням ╖хн╕х житлових прав. У зв’язку з викладеним, в╕дпов╕дно до ст. ст. 6, 7 Закону Укра╖ни "Про Представництво Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим", направляю за належн╕стю зазначене звернення. Прошу вас орган╕зувати ретельну перев╕рку викладених факт╕в та по╕нформувати про результати Представництво Президента та редакц╕ю газети "Кримська св╕тлиця". Додаток: на 2 арк. першому адресату. Заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АР Крим В. Пробий-Голова
В╤Д РЕДАКЦ╤╥. М╕сяць - терм╕н розгляду лист╕в в державних установах (у кожн╕й!). А життя ╕де соб╕... Як вам зда╓ться, шановн╕ читач╕, де ц╕ м╕сяц╕ оч╕кування видаються довшими ╕ нестерпн╕шими - у затишному чиновницькому каб╕нет╕ чи в туберкульозному закутку? ╤ де гарант╕я, що "ретельна перев╕рка викладених факт╕в" не ув╕нча╓ться черговою переадресац╕╓ю проблеми до ще яко╖сь установи, де теж м╕сяць треба чекати? Ось ╕ вимира╓мо потихеньку... Дуже спод╕ва╓мося, що влада, нарешт╕, д╕╓во втрутиться ╕ спроможеться зупинити цей траг╕чний конве╓р. Хоча б на цьому етап╕...
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5031
|