Версiя для друку Обговорити в форумi

Московська область розпочинає фінансування програм допомоги російcьким співвітчизникам за кордоном. «Московська область підключається, й відповідні переговори уже відбулися», - повідомив на брифінгу директор Департаменту з роботи зі співвітчизниками за кордоном МЗС РФ Олександр Чепурін, відповідаючи на запитання власного кореспондента УКРІНФОРМу в РФ.
За словами дипломата, загальний обсяг фінансування Московською областю програм становитиме 15 млн. рублів (5 млн. рублів щорічно). «Вони беруть кілька організацій співвітчизників, наприклад, у Киргизії, й підтримують школу, допомагають національними костюмами, музичними інструментами. Звичайно, з такими коштами не можна поширитися на весь світ, але 1-2 країнам допомогти можна», - сказав Олександр Чепурін.
Крім Московської області, яка тільки розпочинає працювати у цьому напрямі, активно російських співвітчизників підтримує мерія Москви, яка «давно і плідно працює в цій сфері» і є другою після урядової комісії. «Мабуть, жоден регіон не виявляє такої активності», - зазначив директор департаменту з роботи зі співвітчизниками за кордоном.
Урядова комісія, до складу якої входять представники 10 міністерств, Державної Думи, Ради Федерації, ректор Московського державного університету та інші, займається обговоренням програм допомоги співвітчизникам та їх реалізації. Як приклад дипломат навів програму Міністерства освіти «Російська мова 2006-2010» та програми «Росзарубіжцентру».
За інформацією Олександра Чепуріна, в країнах близького зарубіжжя проживають майже 17 - 18 мільйонів російських співвітчизників.

ТИМ ЧАСОМ...

ПОМАТРОСИЛИ И БРОСИЛИ

Как российскому моряку, отслужившему свой срок на Черноморском флоте, пересечь границу Украины и вернуться домой целым и невредимым, в эти дни практически не знает никто. Для самих уволенных в запас отъезд с места службы стал неразрешимой правовой проблемой.
Ситуация, которая сложилась сегодня на Черноморском флоте, выглядит следующим образом. Наших ребят призвали на службу, когда им исполнилось 18 лет. А так как служить им пришлось за границей, то у всех на руках должны быть паспорта. Два года назад призывников организованно привезли в Севастополь. Теперь, когда служба завершена и можно отправляться домой, им исполнилось по 20 лет. По российскому законодательству в этом возрасте надо получать другой паспорт. Но его выдает милиция по месту жительства. А домой отслужившим солдатам еще надо добраться. Так что наш «дембель», сойдя с корабля, оказался в чужой стране с формально недействительным документом. И через украинскую границу он вынужден переезжать именно с ним.
Пользуются этим обстоятельством все, кто может дотянуться до наших моряков, - и пограничники, и таможенники соседней «незалежной» страны. Задержанные за «непорядок в документах» наши матросы с немалыми унижениями и вымогательствами пересекают границу уже без денег, без подарков родным и близким, а иногда и без собственной одежды. Спорить - себе дороже. Жаловаться - некому. Разве что родителям. А уж они адресуют свои вопросы редакции. Только за последнюю неделю подобных возмущенных
звонков было около десятка. Это при том, что основная масса отслуживших двинется на родину на следующей неделе, после 20 мая.
- Их же организованно увезли в Севастополь, когда нужно было призвать, а теперь они, выходит, отслужили и никому не нужны? - делится с редакцией своим возмущением мать солдата Татьяна Ивановна.
Первые вернувшиеся домой «дембеля» уже отзвонились на флот и предупредили друзей, что провезти через границу подарки и заработанное в армии они не смогут. Матросы пошли к командирам - к кому еще они могут пойти? Но те объяснили, что паспорта на кораблях не выдают, а с подобными заботами уволенным лучше обращаться в российское консульство. Что будет дальше со вчерашними подчиненными, отцов-командиров, похоже, мало волнует.
- А я проблем здесь вообще не вижу, - заявил корреспонденту «РГ» российский консул-советник в Симферополе Тамерлан Гукаев. - Обращений от солдат у нас нет. Но, насколько я знаю, это проблема не сегодняшнего дня. И она не наша, а армейская.
И переадресовал редакцию на Черноморский флот. Так круг замкнулся.
Призывниками и теми, кто только-только отслужил, у нас в армии занимается организационно-мобилизационное управление Генерального штаба. Там есть отдел правового обеспечения. Военные юристы объяснили корреспонденту «РГ», что решение этого вопроса не в законодательстве, а в организации доставки. Проще говоря, как завезли ребят в соседнее государство всех вместе, так и надо было вывозить.
А вообще-то, подтвердили нам, в ГОМУ эту проблему знают. И даже пообещали, что соответствующие указания по организованному вывозу наших ребят будут на Черноморский флот отданы. Причем в самое ближайшее время. Правда, когда конкретно и как это будет выглядеть, никто из больших начальников не ответил. Пока же выходит, что наших военнослужащих, честно отдавших долг родине, поматросили и бросили...
Наталья КОЗЛОВА.
«Российская газета» (федеральный выпуск), № 4369 от 22 мая 2007 г.

РОСІЯ ЗМІЦНЮВАТИМЕ ПОЗИЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ У СВІТІ

Російська Федерація нині має змогу зміцнити статус російської мови і популяризувати її у світі. На це спрямована федеральна цільова програма «Російська мова», заявив голова оргкомітету з проведення Року російської мови, перший віце-прем’єр РФ Дмитро Медведєв, виступаючи в Москві на конференції щодо статусу російської мови за кордоном, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу в РФ.
«Сьогодні у нас є всі можливості, щоб цю ситуацію виправити. Причому мова йде про практичні кроки, засновані на серйозних ресурсах - організаційному та фінансовому», - сказав Дмитро Медведєв.
За його словами, акцент робиться саме на практичних заходах, а «не на проведенні пафосних, урочистих заходів». Планується, зокрема, провести оснащення центрів віддаленого доступу та дистанційного навчання російської мови, а також опрацьовуються правові й організаційні питання створення Фонду російської мови.
У рамках Року російської мови передбачається зустріч випускників колишніх радянських ВНЗ, серед яких - учені зі світовими іменами, політики, викладачі з різних країн, «пов’язані ще студентською дружбою й спілкуванням російською мовою». Крім того, в країнах СНД триватиме відкриття філій провідних російських ВНЗ, «навіть коли для самих ВНЗ вигода не зовсім очевидна й потрібні додаткові фінансові ресурси», повідомив віце-прем’єр.
Помічник Президента Росії Джохан Поллиєва зазначила у цьому контексті, що преференції при вступі до російських ВНЗ, філії яких відкриваються за кордоном, матимуть саме російськомовні громадяни. Координуватимуть же цю роботу Міністерство освіти і науки та російські посольства за кордоном.
***
Заступник Київської міськдержадміністрації Віталій Журавський уточнив заяви, зроблені представником Партії регіонів Вадимом Колесниченком у Москві на конференції щодо статусу російської мови за кордоном про те, що в Україні спостерігається «груба і тотальна дерусифікація, порушуються права людей, які вважають російську мову своєю рідною».
За словами Журавського, насправді в школах з українською мовою навчання лише у Києві російську мову вивчають 45,3 тис. учнів, або ж 18% від загального їх числа. Крім того, у столиці діють 7 шкіл, де викладають виключно російською. В цілому виходить, що російську мову в Києві, з урахуванням факультативів, вивчає шоста частина всіх школярів.
Журавський повідомив, що число «російських» шкіл у столиці може змінитися вже в новому, 2007/2008 навчальному році, якщо того вимагатимуть результати запланованого опитування батьків школярів.
Нагадаємо, що депутат-регіонал Колесниченко в Москві заявив про щорічне закриття в Україні більш як 130 шкіл, де викладання велося російською мовою.
Депутат, посилаючись на те, що в Україні «не виконуються навіть найпростіші зобов’язання української сторони із захисту регіональних мов», звернувся до європейських інститутів за допомогою - «щоб знайти спосіб допомогти людям, які говорять російською мовою в Україні».

А У НАС?
 ШАНОВНА редакція! Вперше пишу українською, тому прошу вибачити мені за помилки. Мене дуже вразив лист вчительки-пенсіонерки О. Грицини з Львівської області. Дуже... Як добре, що є такі люди, які прагнуть більше дізнатися про кримських татар.
Наша родина навпаки хоче більше знати про українців. Це ж цілком можливо, - скажете ви, але в Криму на те треба велике бажання, бо недостатньо тої «живої» розмови українською, ніде не почуєш.
На жаль, не можу сказати, чому ніхто не відповів на листа шановної пенсіонерки, мабуть, за щоденними турботами забули. А може, тому, що і самі кримські татари не всі можуть вільно спілкуватися рідною мовою.
За всі роки, які були проведені десь, ніхто не навчався її. Це дуже гостре питання в нинішньому суспільстві.
Наприклад, я теж не дуже вмію розмовляти кримськотатарською, але хочу навчитись. Тому можемо разом спілкуватися, ми б того дуже хотіли.
Залишаємо в редакції адресу, сподіваємось, що ще поспілкуємось: багато є чого розповісти та дізнатися.
З повагою - АМЕТОВИ, м. Судак.

ІЗ СВОЄЇ ЧУЖИНИ
Біль материнки...
І сльози любистку.
Чорний барвінок -
 в ясі рушниковій.
Наче відлучена з лона колиски.
Хочеться плакати...
 рідною мовою.
Майво жар-птиці...
В столоченім житі.
Не половецькі гарцюють
 підкови.
Наче у власній колибі побита,
Хочу тужити рідною мовою.
Хто ти, якому ти Богові
 молишся?!
Промінь лукавий.
На хустку тернову.
Наче німа, що сподобилась
 голосу,
Хочу молитись рідною мовою.
Щемно зітхає зів’яла пелюстка.
Перше причастя. У дзвонах
 святкових!
Наче чарівно заглянула
 в люстро.
Хочу сміятись рідною мовою.
Сяйво калинове...
Зваба чи згуба?!
Галицький гребінь у косах
 шовкових.
Наче під вельоном стала
 до шлюбу,
Хочу любити рідною мовою.
Хочу співати...
І благословитись!
Де сиротині в тернах
 притулитись?!
Тяжко на світі без теплої хати.
Як немовля на морозі купати?!
...Звідки чекати дощу
 на Покрову?
П’ю на похмілля
 росу калинову...
Наче веселка, в сніги
 замурована
Вірити хочу
Рідною мовою.
Антоніна ЛИСТОПАД.
м. Краснодон,
Луганської області.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема "З потоку життя"