Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 01.06.2007
МОСКВА ОБ╤ЦЯ╢...

Московська область розпочина╓ ф╕нансування програм допомоги рос╕йcьким сп╕вв╕тчизникам за кордоном. «Московська область п╕дключа╓ться, й в╕дпов╕дн╕ переговори уже в╕дбулися», - пов╕домив на бриф╕нгу директор Департаменту з роботи з╕ сп╕вв╕тчизниками за кордоном МЗС РФ Олександр Чепур╕н, в╕дпов╕даючи на запитання власного кореспондента УКР╤НФОРМу в РФ.
За словами дипломата, загальний обсяг ф╕нансування Московською областю програм становитиме 15 млн. рубл╕в (5 млн. рубл╕в щор╕чно). «Вони беруть к╕лька орган╕зац╕й сп╕вв╕тчизник╕в, наприклад, у Киргиз╕╖, й п╕дтримують школу, допомагають нац╕ональними костюмами, музичними ╕нструментами. Звичайно, з такими коштами не можна поширитися на весь св╕т, але 1-2 кра╖нам допомогти можна», - сказав Олександр Чепур╕н.
Кр╕м Московсько╖ област╕, яка т╕льки розпочина╓ працювати у цьому напрям╕, активно рос╕йських сп╕вв╕тчизник╕в п╕дтриму╓ мер╕я Москви, яка «давно ╕ пл╕дно працю╓ в ц╕й сфер╕» ╕ ╓ другою п╕сля урядово╖ ком╕с╕╖. «Мабуть, жоден рег╕он не виявля╓ тако╖ активност╕», - зазначив директор департаменту з роботи з╕ сп╕вв╕тчизниками за кордоном.
Урядова ком╕с╕я, до складу яко╖ входять представники 10 м╕н╕стерств, Державно╖ Думи, Ради Федерац╕╖, ректор Московського державного ун╕верситету та ╕нш╕, займа╓ться обговоренням програм допомоги сп╕вв╕тчизникам та ╖х реал╕зац╕╖. Як приклад дипломат нав╕в програму М╕н╕стерства осв╕ти «Рос╕йська мова 2006-2010» та програми «Росзаруб╕жцентру».
За ╕нформац╕╓ю Олександра Чепур╕на, в кра╖нах близького заруб╕жжя проживають майже 17 - 18 м╕льйон╕в рос╕йських сп╕вв╕тчизник╕в.

ТИМ ЧАСОМ...

ПОМАТРОСИЛИ И БРОСИЛИ

Как российскому моряку, отслужившему свой срок на Черноморском флоте, пересечь границу Украины и вернуться домой целым и невредимым, в эти дни практически не знает никто. Для самих уволенных в запас отъезд с места службы стал неразрешимой правовой проблемой.
Ситуация, которая сложилась сегодня на Черноморском флоте, выглядит следующим образом. Наших ребят призвали на службу, когда им исполнилось 18 лет. А так как служить им пришлось за границей, то у всех на руках должны быть паспорта. Два года назад призывников организованно привезли в Севастополь. Теперь, когда служба завершена и можно отправляться домой, им исполнилось по 20 лет. По российскому законодательству в этом возрасте надо получать другой паспорт. Но его выдает милиция по месту жительства. А домой отслужившим солдатам еще надо добраться. Так что наш «дембель», сойдя с корабля, оказался в чужой стране с формально недействительным документом. И через украинскую границу он вынужден переезжать именно с ним.
Пользуются этим обстоятельством все, кто может дотянуться до наших моряков, - и пограничники, и таможенники соседней «незалежной» страны. Задержанные за «непорядок в документах» наши матросы с немалыми унижениями и вымогательствами пересекают границу уже без денег, без подарков родным и близким, а иногда и без собственной одежды. Спорить - себе дороже. Жаловаться - некому. Разве что родителям. А уж они адресуют свои вопросы редакции. Только за последнюю неделю подобных возмущенных
звонков было около десятка. Это при том, что основная масса отслуживших двинется на родину на следующей неделе, после 20 мая.
- Их же организованно увезли в Севастополь, когда нужно было призвать, а теперь они, выходит, отслужили и никому не нужны? - делится с редакцией своим возмущением мать солдата Татьяна Ивановна.
Первые вернувшиеся домой «дембеля» уже отзвонились на флот и предупредили друзей, что провезти через границу подарки и заработанное в армии они не смогут. Матросы пошли к командирам - к кому еще они могут пойти? Но те объяснили, что паспорта на кораблях не выдают, а с подобными заботами уволенным лучше обращаться в российское консульство. Что будет дальше со вчерашними подчиненными, отцов-командиров, похоже, мало волнует.
- А я проблем здесь вообще не вижу, - заявил корреспонденту «РГ» российский консул-советник в Симферополе Тамерлан Гукаев. - Обращений от солдат у нас нет. Но, насколько я знаю, это проблема не сегодняшнего дня. И она не наша, а армейская.
И переадресовал редакцию на Черноморский флот. Так круг замкнулся.
Призывниками и теми, кто только-только отслужил, у нас в армии занимается организационно-мобилизационное управление Генерального штаба. Там есть отдел правового обеспечения. Военные юристы объяснили корреспонденту «РГ», что решение этого вопроса не в законодательстве, а в организации доставки. Проще говоря, как завезли ребят в соседнее государство всех вместе, так и надо было вывозить.
А вообще-то, подтвердили нам, в ГОМУ эту проблему знают. И даже пообещали, что соответствующие указания по организованному вывозу наших ребят будут на Черноморский флот отданы. Причем в самое ближайшее время. Правда, когда конкретно и как это будет выглядеть, никто из больших начальников не ответил. Пока же выходит, что наших военнослужащих, честно отдавших долг родине, поматросили и бросили...
Наталья КОЗЛОВА.
«Российская газета» (федеральный выпуск), № 4369 от 22 мая 2007 г.

РОС╤Я ЗМ╤ЦНЮВАТИМЕ ПОЗИЦ╤╥ РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ У СВ╤Т╤

Рос╕йська Федерац╕я нин╕ ма╓ змогу зм╕цнити статус рос╕йсько╖ мови ╕ популяризувати ╖╖ у св╕т╕. На це спрямована федеральна ц╕льова програма «Рос╕йська мова», заявив голова оргком╕тету з проведення Року рос╕йсько╖ мови, перший в╕це-прем’╓р РФ Дмитро Медвед╓в, виступаючи в Москв╕ на конференц╕╖ щодо статусу рос╕йсько╖ мови за кордоном, пов╕домля╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в РФ.
«Сьогодн╕ у нас ╓ вс╕ можливост╕, щоб цю ситуац╕ю виправити. Причому мова йде про практичн╕ кроки, заснован╕ на серйозних ресурсах - орган╕зац╕йному та ф╕нансовому», - сказав Дмитро Медвед╓в.
За його словами, акцент робиться саме на практичних заходах, а «не на проведенн╕ пафосних, урочистих заход╕в». Плану╓ться, зокрема, провести оснащення центр╕в в╕ддаленого доступу та дистанц╕йного навчання рос╕йсько╖ мови, а також опрацьовуються правов╕ й орган╕зац╕йн╕ питання створення Фонду рос╕йсько╖ мови.
У рамках Року рос╕йсько╖ мови передбача╓ться зустр╕ч випускник╕в колишн╕х радянських ВНЗ, серед яких - учен╕ з╕ св╕товими ╕менами, пол╕тики, викладач╕ з р╕зних кра╖н, «пов’язан╕ ще студентською дружбою й сп╕лкуванням рос╕йською мовою». Кр╕м того, в кра╖нах СНД триватиме в╕дкриття ф╕л╕й пров╕дних рос╕йських ВНЗ, «нав╕ть коли для самих ВНЗ вигода не зовс╕м очевидна й потр╕бн╕ додатков╕ ф╕нансов╕ ресурси», пов╕домив в╕це-прем’╓р.
Пом╕чник Президента Рос╕╖ Джохан Полли╓ва зазначила у цьому контекст╕, що преференц╕╖ при вступ╕ до рос╕йських ВНЗ, ф╕л╕╖ яких в╕дкриваються за кордоном, матимуть саме рос╕йськомовн╕ громадяни. Координуватимуть же цю роботу М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки та рос╕йськ╕ посольства за кордоном.
***
Заступник Ки╖всько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ В╕тал╕й Журавський уточнив заяви, зроблен╕ представником Парт╕╖ рег╕он╕в Вадимом Колесниченком у Москв╕ на конференц╕╖ щодо статусу рос╕йсько╖ мови за кордоном про те, що в Укра╖н╕ спостер╕га╓ться «груба ╕ тотальна дерусиф╕кац╕я, порушуються права людей, як╕ вважають рос╕йську мову сво╓ю р╕дною».
За словами Журавського, насправд╕ в школах з укра╖нською мовою навчання лише у Ки╓в╕ рос╕йську мову вивчають 45,3 тис. учн╕в, або ж 18% в╕д загального ╖х числа. Кр╕м того, у столиц╕ д╕ють 7 шк╕л, де викладають виключно рос╕йською. В ц╕лому виходить, що рос╕йську мову в Ки╓в╕, з урахуванням факультатив╕в, вивча╓ шоста частина вс╕х школяр╕в.
Журавський пов╕домив, що число «рос╕йських» шк╕л у столиц╕ може зм╕нитися вже в новому, 2007/2008 навчальному роц╕, якщо того вимагатимуть результати запланованого опитування батьк╕в школяр╕в.
Нагада╓мо, що депутат-рег╕онал Колесниченко в Москв╕ заявив про щор╕чне закриття в Укра╖н╕ б╕льш як 130 шк╕л, де викладання велося рос╕йською мовою.
Депутат, посилаючись на те, що в Укра╖н╕ «не виконуються нав╕ть найпрост╕ш╕ зобов’язання укра╖нсько╖ сторони ╕з захисту рег╕ональних мов», звернувся до ╓вропейських ╕нститут╕в за допомогою - «щоб знайти спос╕б допомогти людям, як╕ говорять рос╕йською мовою в Укра╖н╕».

А У НАС?
 ШАНОВНА редакц╕я! Вперше пишу укра╖нською, тому прошу вибачити мен╕ за помилки. Мене дуже вразив лист вчительки-пенс╕онерки О. Грицини з Льв╕всько╖ област╕. Дуже... Як добре, що ╓ так╕ люди, як╕ прагнуть б╕льше д╕знатися про кримських татар.
Наша родина навпаки хоче б╕льше знати про укра╖нц╕в. Це ж ц╕лком можливо, - скажете ви, але в Криму на те треба велике бажання, бо недостатньо то╖ «живо╖» розмови укра╖нською, н╕де не почу╓ш.
На жаль, не можу сказати, чому н╕хто не в╕дпов╕в на листа шановно╖ пенс╕онерки, мабуть, за щоденними турботами забули. А може, тому, що ╕ сам╕ кримськ╕ татари не вс╕ можуть в╕льно сп╕лкуватися р╕дною мовою.
За вс╕ роки, як╕ були проведен╕ десь, н╕хто не навчався ╖╖. Це дуже гостре питання в нин╕шньому сусп╕льств╕.
Наприклад, я теж не дуже вм╕ю розмовляти кримськотатарською, але хочу навчитись. Тому можемо разом сп╕лкуватися, ми б того дуже хот╕ли.
Залиша╓мо в редакц╕╖ адресу, спод╕ва╓мось, що ще посп╕лку╓мось: багато ╓ чого розпов╕сти та д╕знатися.
З повагою - АМЕТОВИ, м. Судак.

╤З СВО╢╥ ЧУЖИНИ
Б╕ль материнки...
╤ сльози любистку.
Чорний барв╕нок -
 в яс╕ рушников╕й.
Наче в╕длучена з лона колиски.
Хочеться плакати...
 р╕дною мовою.
Майво жар-птиц╕...
В столочен╕м жит╕.
Не половецьк╕ гарцюють
 п╕дкови.
Наче у власн╕й колиб╕ побита,
Хочу тужити р╕дною мовою.
Хто ти, якому ти Богов╕
 молишся?!
Пром╕нь лукавий.
На хустку тернову.
Наче н╕ма, що сподобилась
 голосу,
Хочу молитись р╕дною мовою.
Щемно з╕тха╓ з╕в’яла пелюстка.
Перше причастя. У дзвонах
 святкових!
Наче чар╕вно заглянула
 в люстро.
Хочу см╕ятись р╕дною мовою.
Сяйво калинове...
Зваба чи згуба?!
Галицький греб╕нь у косах
 шовкових.
Наче п╕д вельоном стала
 до шлюбу,
Хочу любити р╕дною мовою.
Хочу сп╕вати...
╤ благословитись!
Де сиротин╕ в тернах
 притулитись?!
Тяжко на св╕т╕ без тепло╖ хати.
Як немовля на мороз╕ купати?!
...Зв╕дки чекати дощу
 на Покрову?
П’ю на похм╕лля
 росу калинову...
Наче веселка, в сн╕ги
 замурована
В╕рити хочу
Р╕дною мовою.
Антон╕на ЛИСТОПАД.
м. Краснодон,
Лугансько╖ област╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4806

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков