"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "З потоку життя"
#20 за 12.05.2006
ЯКОЮ МА╢ БУТИ ВЛАДА В КРИМУ, ЩОБ НАВЕСТИ ЛАД ╤З ЗЕМЛЕЮ?
В╕ктор ХОМЕНКО.
Земля ╕ люди
Земельна проблема в Укра╖н╕, особливо загострена в автоном╕╖, давно стала ч╕льною серед тих, як╕ вже волають про негайне державне урегулювання. Найширш╕ верстви людей спод╕ваються на радикальн╕ зм╕ни у охорон╕ й використанн╕ безц╕нних земель п╕вострова п╕сля планом╕рних д╕й Ком╕тету з питань боротьби з орган╕зованою злочинн╕стю й корупц╕╓ю Верховно╖ Ради Укра╖ни та розгляду ситуац╕╖ РНБУ. Адже урегулювання кримського земельного питання – це ключ до вир╕шення б╕льшост╕ ╕снуючих нин╕ проблем в соц╕ально-економ╕чному становищ╕ п╕вострова. А вс╕ попередн╕ кампан╕╖ й р╕шення, на жаль, виявилися неефективними, хоча й були задекларован╕ як адм╕н╕стративно-каральн╕. ╤деться ж про давно ╕снуючий масштабний «чорний» ринок земл╕ особливо╖ ц╕нност╕, яка виклика╓ ст╕йкий п╕двищений ╕нтерес у непевних любител╕в легко╖ наживи.
ОСТАННЯ ХРОН╤КА УЗБЕРЕЖНОГО РЕЙВАХУ ...Батьки в╕сьмох д╕тей Н╕на й В╕ктор Болдир╓ви оголосили безстрокове голодування у намет╕ напроти селищно╖ ради Форосу. Щоб не заважати д╕тям у т╕сн╕й квартир╕, живуть у мал╕й хатинц╕ дачно╖ д╕лянки, на 5 соток яко╖ селищна рада документи ╖м не оформля╓ вже... 17 рок╕в. Чиновники пропонують переселитися подружжю... на метеоролог╕чний майданчик у шк╕льному двор╕. Тим часом ╖х д╕лянку почали т╕снити нов╕ будинки заможних забудовник╕в ╕нших м╕ст. Голодуюч╕ вважають, що ╖х дачний мор╕жок в╕дмовляються оформити, бо цю землю теж вже приглед╕ли люди з╕ значним статком. Б╕ля голодуючих з ранку до вечора сол╕даризуються к╕лька десятк╕в форосц╕в з такими ж проблемами. ...╤нвал╕д першо╖ групи Любов Горд╓╓ва оголосила безстрокове голодування ╕ вимага╓ в╕дправити ув╕дставку чиновник╕в Нового Св╕ту, як╕ в╕ддали п╕д забудову паркову зону селища. Оформити сотку земл╕ у себе п╕д балконом ╕нвал╕д-колясочник безусп╕шно намага╓ться вже чотири роки. Доки вислухову╓ вс╕ляк╕ об╕цянки, запевнення й в╕дмови, нов╕ забудови ростуть... усього за к╕лька метр╕в в╕д ╖╖ в╕кон. Люди скаржаться, що новим грошовитим власникам без кримсько╖ прописки м╕сцев╕ кер╕вники д╕лянки знаходять митт╓во. Нин╕ вздовж узбережжя — суц╕льн╕ багатогектарн╕ самозахвати, як╕ благословили новосв╕тськ╕ чиновники. Тут з ╖х вол╕ передбачаються все нов╕ роздач╕ парково╖ зони для найр╕зноман╕тн╕ших споруд. На територ╕╖ дитсадка будують панс╕онат, в ун╕кальному запов╕дному ял╕вцевому гаю – приватн╕ ресторани. Безборонно закладати нов╕ фундаменти продовжують на в'╖зд╕ в парк санатор╕ю „Г╕рський”. Ц╕ роботи провадить санатор╕й „Мелас”, що належить московському л╕кувально-санаторному об'╓днанню. Попри статус парку-пам'ятки ╕стор╕╖ й культури м╕сцевого значення, став власн╕стю донецько╖ компан╕╖ красень „Новий Кучук-Кой”. Сюди охорона вже не впуска╓ не лише м╕сцевих жител╕в, як╕ л╕том парковими алеями звично прямували до моря, а нав╕ть прац╕вник╕в м╕сцевого панс╕онату. Масову забудову селища й „опарканення” його ун╕кальних зелених оаз супроводжу╓ методичне вирубування ун╕кальних рел╕ктових насаджень. А винн╕ у цих несанкц╕онованих д╕ях численн╕„забетонувальники” залишаються безкарними дос╕. ...Суц╕льний будмайданчик ел╕тного житла на околиц╕ Ялти – селище Восход залишилося без ╓дино╖ тут двок╕лометрово╖ дороги загального користування. ╥╖ всуц╕ль зруйнували вантаж╕вки з будматер╕алами: в╕д початку – санатор╕ю „Сосняк” й до к╕нця – на старому Масандр╕вському цвинтар╕. Зсуваються у пр╕рву не лише д╕лянки автошляху, а й скромн╕ приватн╕ будиночки м╕сцевих жител╕в обаб╕ч траси, яка веде до десятк╕в ел╕тних котедж╕в. У м╕сцевих органах влади на скарги людей не реагу╓ н╕хто. Частина будинк╕в у селищ╕ на баланс╕ санатор╕ю „Сосняк”, який ще недавно мав 27 га безц╕нно╖ земл╕ узбережжя. Нин╕ залишилося... ледь п’ять. Остання площа в╕д╕йшла селищн╕й рад╕ Масандри, кер╕вники яко╖ жодних пояснень ситуац╕╖ не дають. Як ╕ охорона, буд╕вельники та власники ел╕тних котедж╕в теж вперто не розголошують та╓мниць отримання дозвол╕в на спорудження сво╖х модерних цитаделей.
В╤ЙСЬКОВО-КУРОРТНИЙ РОМАН Хвил╕ м╕тинг╕в безусп╕шно розбиваються об загорож╕ колись ел╕тного Центрального в╕йськового санатор╕ю „Ялтинський” доки в╕дразу дв╕ прокуратури – автоном╕╖ й в╕йськова, розсл╕дують перипет╕╖ його лукаво╖ „приватизац╕╖”. Документи правоохоронних орган╕в п╕дтверджують: одну з кращих у кра╖н╕, оздоровницю з сол╕дною медичною базою, разом з ун╕кальним 30-гектарним парком в центр╕ Ялти, у держави мах╕натори зум╕ли вкрасти усього за к╕лька м╕сяц╕в, якраз перед президентськими виборами: роздр╕бнили й розпродали незаконно, з порушенням багатьох норм чинного законодавства. Санатор╕й не лише продали по шматках уп’ятеро нижче реально╖ вартост╕, а й забрали його старовинн╕ палаци – пам’ятки ╕стор╕╖ й арх╕тектури та сучасн╕ корпуси за безц╕нь – за р╕зн╕ ф╕ктивн╕ борги, у рахунок оплати „за послуги”, шляхом „вза╓мозал╕к╕в”. Тому нав╕ть т╕ грош╕ держав╕ так ╕ не над╕йшли. Ус╕ шматки оберегу здоров'я мах╕натори попередавали в оренду, п╕сля чого з╕брали знов, у власн╕сть одним ╕ тим же особам. Прокуратури порушили „генеалог╕чну” крим╕нальну справу: не лише за фактом нин╕шнього продажу корпус╕в ╕ парку, а й щодо в╕йськовослужбовц╕в, котр╕ допустили зловживання ще п╕д час буд╕вництва й реконструкц╕й. У результат╕ цього масштабного „дерибану” безроб╕тними стали майже тисяча ялтинц╕в, а „приватними” — близько к╕лометра ун╕кального морського узбережжя, розд╕леного на чотири д╕лянки пляжу й 20 га земл╕ з 59 кап╕тальними спорудами, що донедавна складали чудовий санатор╕й з потужною л╕кувально-проф╕лактичною ╕нфраструктурою, розташованою загалом на 31 гектар╕ територ╕╖. Колишн╕ фах╕вц╕ й персонал оздоровниц╕ з обуренням ╕ болем розпов╕дають про бездумн╕ масов╕ зв╕льнення, ц╕леспрямоване обанкрочування ун╕кально╖ л╕кувально-рекреац╕йно╖ перлини, загрозу виселення тих, хто здавна мешка╓ в гуртожитку на ╖╖ територ╕╖, зусиллями виконавця гучно╖ афери мах╕натор╕в – директора санатор╕ю Олександра Шаптали, який д╕яв не без вказ╕вок певних чиновник╕в одного з в╕йськових департамент╕в й мовчазно╖ згоди ялтинсько╖ влади, як вважають правоохоронц╕. Виявилося, що п╕дставою для „продажу” ЦВС „Ялтинський” стали не р╕шення М╕ноборони ╕ Фонду держмайна Укра╖ни, як належить за законом: казнокради зум╕ли використати на свою користь власного виготовлення певн╕ дозв╕льн╕ листи департаменту кап╕тального буд╕вництва й управл╕ння фондами М╕ноборони Укра╖ни. Посилаючись на них, директор санатор╕ю уклав договори куп╕вл╕-продажу майже на все майно „Ялтинського”в╕дразу з двома ф╕рмами. А п╕дпри╓мство „Крим-Експерт” (що не мало нав╕ть в╕дпов╕дних договор╕в з М╕ноборони й Фондом держмайна Укра╖ни) „оц╕нило” розшматован╕ об’╓кти у 34 млн. грн. зам╕сть належних щонайменше 170. Дал╕ „скалки” санатор╕ю дивовижними стежками по р╕зних товариствах з обмеженою в╕дпов╕дальн╕стю м╕няють власник╕в ╕ знову повертаються до нових кримських „господар╕в” уже не державними. Усе це „прокручу╓” директор ЦВС з под╕льниками тихо: нав╕ть без звернення на дозв╕л продажу „Ялтинського” до м╕н╕стра оборони, без погодження з Фондом держмайна Укра╖ни, без дозволу Держком╕тету з охорони й використання пам’яток ╕стор╕╖ та культури, без аукц╕ону, який би р╕зко п╕дняв ц╕ну санатор╕ю, аби в╕н продавався ц╕л╕сним майновим комплексом. Диво та й год╕, але нав╕ть нин╕, знаючи, що ц╕╓ю резонансною оборудкою впритул зайнялися охоронц╕ Закону, кер╕вництво розтерзаного донедавна державного санатор╕ю намага╓ться продовжити вир╕шувати нову приватну долю його ще нерозпроданихзалишк╕в.
КУРОРТНА «МАЯЧНЯ» ...Ще важче доводиться правоохоронцям з'ясовувати, чи╖ ж то „хатинки” виросли обаб╕ч наших маяк╕в на тимчасово орендованому рос╕янами кримському узбережж╕ Укра╖ни та хто персонально зац╕кавлений у тому, щоб це питання й надал╕ переводити у пол╕тичну площину? Може, хоч п╕сля чергового зас╕дання укра╖нсько-рос╕йсько╖ групи м╕ждержавно╖ ком╕с╕╖ „Ющенко-Пут╕н” з питань тимчасового базування Чорноморського флоту наших фах╕вц╕в таки впустять на г╕дрограф╕чн╕ об’╓кти, щоб провести ╖х ╕нвентаризац╕ю? Тод╕, може, й д╕зна╓мося, кому належить ц╕лий в╕дпочинковий комплекс панс╕онат╕в навколо маяка Ай-Тодор, який пильно охороняють ╕ в╕ддано обслуговують аж 15 ос╕б? Чи╖ ж то насправд╕ два комфортних двоповерхових панс╕онати з дванадцятьма охоронцями ╕ численною обслугою обл╕пили маяк мису Тарханкут? Хто господар чотирик╕мнатно╖ „хатинки” п╕д ╢впатор╕йським маяком? Хто кожного курортного сезону по п╕вроку заробля╓ на курортниках не задекларован╕ грош╕ у двоповерховому панс╕онат╕ п╕д Херсонеським маяком? Кому течуть кошти в╕д курортного б╕знесу на маяку в Сандуново за в╕дпочинок турист╕в у двоповерховому котедж╕ на десяток номер╕в ╕ хто енерг╕йно буду╓ поруч ще одну ел╕тну триповерх╕вку? Як╕ розц╕нки для командування рос╕йського флоту й цив╕льних курортник╕в за комфортний в╕дпочинок у двох суперкотеджах на маяку мису Сарич? Чи не в╕д боязн╕ розсекретити ц╕ вта╓мничен╕ курортн╕ б╕знес-об’╓кти ╖хн╕ приватн╕ охоронц╕ й наряди рос╕йських моряк╕в так рясно обсипали матюччям ц╕кавих до теми „сп╕рних” маяк╕в актив╕ст╕в „Студентського братства”? Чи не забагато на охоронних територ╕ях г╕дрограф╕чних об’╓кт╕в „рекреац╕йних суперказарм” з саунами, кафе ╕ барами? Чи платять вони податки ╕ ск╕льки в╕драховують в бюджет Укра╖ни за оренду земл╕, яка вже не використову╓ться за ц╕льовим призначенням, а перетворена на отримання нелегального курортного зиску, що суперечить законодавству кра╖ни перебування? Чи законна поява тако╖ к╕лькост╕ суто курортних об’╓кт╕в на територ╕╖ маяк╕в, куди вперто не впускають укра╖нських фах╕вц╕в-╕нвентаризатор╕в? Що дума╓ з цього приводу Фонд майна автоном╕╖? Чи не надто стр╕мко нац╕ональне надбання народу Укра╖ни – дивно╖ краси кримське узбережжя безкарно переходить у власн╕сть до р╕зних ос╕б? Сотн╕ й тисяч╕ гектар╕в дорогоц╕нно╖ земл╕ з рел╕ктовими рослинами, що приглед╕в хтось один, обростають усе б╕льшою к╕льк╕стю височенних, глухих, кап╕тальних паркан╕в ╕ стають закритими для людей.
ЧАС НАВОДИТИ ЛАД Найвищ╕ кер╕вники кра╖ни п╕сля вже другого зас╕дання в С╕мферопол╕ в╕дзначають: у рег╕он╕ знову виявлен╕ масов╕ порушення законодавства в земельн╕й сфер╕ з боку орган╕в виконавчо╖ влади й м╕сцевого самоврядування, включно з економ╕чною ╕ соц╕альною складовими. За р╕к держав╕ було повернуто 17 тис. га незаконно вид╕лених кримських земель, ╕ нин╕ у стад╕╖ розгляду знаходиться ще 6,5 тисяч╕ гектар╕в. Готу╓ться низка подань як в судов╕, так ╕ в органи прокуратури з притягнення конкретних ос╕б до в╕дпов╕дальност╕. Фонд майна Криму не готовий в╕дпов╕дати на питання про власн╕сть на належному р╕вн╕. За темпами ╕нвентаризац╕╖ земл╕, ╖╖ оц╕нки, автоном╕я поступа╓ться середн╕м темпам в кра╖н╕ б╕льше н╕ж удв╕ч╕. Уже вдруге з╕рвано роботу з формування земельного кадастру Криму, вражають глибина ╕ масштабн╕сть зловживань в орендних в╕дносинах, у сфер╕ природоохоронного законодавства, зокрема, при визначенн╕ статусу запов╕дних територ╕й. На створення прозорого, реального земельного ринку з ус╕╓ю необх╕дною йому ╕нфраструктурою направлено вс╕ останн╕ зусилля нин╕шньо╖ влади. Включно з розробкою ╕ внесенням в╕дпов╕дних зм╕н в нормативно-правов╕ акти ╕ плани д╕й виконавчо╖ влади. Адже нин╕шня система упорядкування земельних в╕дносин складна й неефективна, а процедура оформлення д╕лянки затяжна, бо переобтяжена участю в н╕й р╕зного штибу не завжди безкорисних чиновник╕в. Тому дос╕ важко пояснити, чому в м╕сцев╕й Рад╕ комусь вид╕ляють земельну д╕лянку митт╓во, а ╕ншому роками. На п╕востров╕ нема╓ жодного органу представницько╖ влади, на який би не скаржилися. Знають й ╕нвестори: щоб почати св╕й б╕знес в Криму, треба витратити зазвичай майже два роки на отримання земельно╖ д╕лянки. Тому так назр╕ло створення ╓вропейсько╖ модел╕ обл╕ку земельних ресурс╕в ╕ створення умов для м╕н╕мального втручання чиновництва у ц╕ процеси. Влада повинна визначити ц╕льове призначення ус╕х в╕льних д╕лянок земл╕, що знаходяться в розпорядженн╕ територ╕ально╖ громади, виходячи з ╖╖ генеральних план╕в розвитку. Але ще в жодному з населених пункт╕в п╕вострова нема╓ затверджених актуал╕зованих генеральних план╕в розвитку сво╖х територ╕й. В╕дсутн╕ вони тому, що чотири останн╕ роки народн╕ обранц╕ с╕л, селищ ╕ м╕ст Криму займалися не ╖х створенням, а непрозорим розпод╕лом земл╕. Заблокувати цей „чорний ринок” ма╓ створення ╓дино╖ системи обл╕ку земельних д╕лянок. Нарешт╕ почалося з‘ясуваннягосподаря кожно╖ д╕лянки земл╕: кому, який шмат, з якими комун╕кац╕ями ╕ на п╕дстав╕ яких документ╕в належить чи знаходиться в користуванн╕. Бо ж у кожно╖ д╕лянки земл╕ вже давно ма╓ бути господар: держава, територ╕альна громада, п╕дпри╓мство, заклад, орган╕зац╕я, в╕йськова частина. Схоже, Крим таки д╕ждався з'ясування, на п╕дстав╕ яких документ╕в чи за якими такими особливими правами вс╕ земельн╕ д╕лянки опинилися в користуванн╕ чи власност╕. П╕сля чого плану╓ться вс╕ незаконн╕ права користування землею припинити раз ╕ назавжди незалежно в╕д нац╕ональност╕, рел╕г╕йно╖ приналежност╕, парт╕йност╕ чи будь-яко╖ ╕ншо╖ ознаки. Щоб знову не вийшло так, що вс╕ в наш╕й демократичн╕й кра╖н╕ р╕вн╕, але трапляються й „р╕вн╕ш╕ за ╕нших”. Дочекалися, нарешт╕, кримчани й зап╕зн╕лого початку встановлення реальних ринкових механ╕зм╕в визначення вартост╕ земл╕ задля встановлення максимально прозорого оподаткування землекористувач╕в, отже поповнення бюджет╕в ус╕х р╕вн╕в, а не аж н╕як не ╖╖ продажу направо й нал╕во. Хоча й не так швидко, як би належало, територ╕альн╕ громади починають отримувати точн╕ дан╕ про те, ск╕льки ж кошту╓ та чи ╕нша земельна д╕лянка, отже, й ╕нформац╕ю про потенц╕йн╕ можливост╕ ╖хнього бюджету. Крим, хоч ╕з нех╕ттю, але таки п╕дступа╓ до продажу земель на конкурентн╕й основ╕, до прозоро╖ ╕нформац╕╖: ск╕льки вид╕лено д╕лянок ц╕льовим чином певним особам ╕ яка, врешт╕, ринкова ц╕на земл╕ в кожному конкретному рег╕он╕ чи м╕сцин╕ краю. Люди все активн╕ше вимагають у сво╖х обранц╕в публ╕кувати дан╕ про вс╕ без винятку земельн╕ д╕лянки з пр╕звищами й назвами користувач╕в, вид╕лен╕ за останн╕ роки, щоб нав╕ч бачити пота╓мн╕ афери й законн╕ р╕шення, куди конкретно п╕шли ц╕ грош╕, яке реальне наповнення бюджет╕в ╖х населених пункт╕в. Наведення порядку тепер залежатиме в╕д нових склад╕в м╕сцевих Рад й виконавчих орган╕в, яким належить остаточно вивести земельну проблему в Криму з мороку й т╕н╕.
РИБАЧУК В╤ЗЬМЕ УЧАСТЬ У ПЕРШ╤Й СЕС╤╥ ВЕРХОВНО╥ РАДИ АРК НОВОГО СКЛИКАННЯ 5 травня в Секретар╕ат╕ Президента в╕дбулася зустр╕ч сп╕вгол╕в робочо╖ групи з розробки стратег╕╖ комплексного розвитку Криму - Глави Секретар╕ату Президента Олега Рибачука й Секретаря РНБО Анатол╕я К╕наха з представниками р╕зних пол╕тичних сил АРК. Про це Кримському агентству новин пов╕домили в прес-служб╕ Президента Укра╖ни. Як пов╕домили в прес-служб╕, кримчани прибули в Секретар╕ат Глави держави за запрошенням Олега Рибачука для проведення консультац╕й з пол╕тично╖ ситуац╕╖ в АРК й забезпечення стаб╕льного соц╕ально-економ╕чного розвитку рег╕ону. Про результати консультац╕й на зустр╕ч╕ був про╕нформований Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко. За дорученням Глави держави 12 травня Олег Рибачук ма╓ взяти участь у перш╕й сес╕╖ Верховно╖ Ради Криму нового скликання. На зустр╕ч╕ в Ки╓в╕ були присутн╕ сп╕вголови робочо╖ групи з питань розвитку АРК - Глава Секретар╕ату Президента Олег Рибачук ╕ Секретар РНБО Анатол╕й К╕нах; заступник Глави Секретар╕ату Анатол╕й Матв╕╓нко; Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в Криму Володимир Кул╕ш; Радник Президента, л╕дер «Блоку Куницина» Серг╕й Куницин; народний депутат, голова Меджл╕су кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в; голова КРУ в Криму ╤ван Бурей; народний депутат, секретар Кримського рескому КПУ Леон╕д Грач; л╕дер кримського БЮТ Андр╕й Сенченко.
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3847
|