Версiя для друку Обговорити в форумi

Українознавчий мовно-комп`ютерний конкурс, який проводить на своїх сторінках "Кримська світлиця", вже давно переступив межі Криму: нещодавно редакція отримала листа із Запорізької області, куди після цьогорічного лютневого фіналу поїхав один із "аладдінівських" призів. Ми просто не можемо не поділитися таким добрим, теплим листом з нашими читачами...
Шановний Вікторе Володимировичу, дорога "Кримська світлице"!
Від усіх членів команди "Вікторія", їхніх батьків, учителів, спонсорів та від себе особисто хочу сердечно подякувати Вам за добре серце, за Вашу одержимість, щедрість.
Мабуть, Вашим рішенням керував сам Бог, бо саме модема у нашій школі і не було, хоча маємо 11 комп'ютерів. Бачили б Ви, які радісні, осяяні їхали ми до бази-готелю МДЦ "Артек", а заступника директора Української школи-гімназії на прощання розцілували. Ті пасажири, які їхали з нами у маршрутці, по-доброму заздрили нам і шкодували, що не всі сімферопольські школярі є "аладдінівцями". А про конкурс, виявляється, у Сімферополі знають багато.
Ми не поїхали додому в суботу. Вранці в неділю ми вирушили в Севастополь. По дорозі познайомилися з водієм - Михайлом Миколайовичем Джеляльчиком. Він порадив нам відвідати панораму "Оборона Севастополя 1854 - 1855 рр." і діораму "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року". Це було вражаюче і незабутньо, бо ніхто з нас ці пам'ятки не бачив. А по дорозі назад до Сімферополя ми попросили водія заїхати в Бахчисарай. На жаль, на той час був відсутній екскурсовод у Ханському палаці. Тож ми оглянули тільки здалеку ці місця. Тут діти придбали багато сувенірів, а я - книгу Омара Хайяма "Чаша мудрості" та карту Криму.
О 16.30 сіли на потяг. Додому приїхали збагачені чимось людяним і святим. Усі одноголосно вирішили провести у школі лінійку, розповісти про "Кримську світлицю", конкурс "Аладдін" та вручити школі модем.
Пройшло чотири дні. І раптом у п'ятницю по телевізору побачили новини про "Кримську світлицю", які шокували усіх! Були пригнічені і занепокоєні, бо полюбили вашу газету. Адже вона відкрила нам Крим, вона вселила віру в свої сили. Ми ще минулого літа за ідеєю Володимира Антоновича Карягіна і на пропозицію обласної станції юних туристів здійснили 10-денну поїздку в табір відпочинку у с. Малий Маяк, відвідали Ялту, Нікітський ботанічний сад, Партеніт, Алупкинський палац, Ластівчине гніздо, а також піднімалися на Аюдаг, на вершину гори Куш-Кая. Купалися всі 10 днів у морі.
А їхали ми туди на дружню зустріч
з "аладдінівцями" с. Благовіщенки, але вони не змогли приїхати. 50 чоловік з нашого села оздоровилися тоді на Чорному морі. Це все - завдяки "Кримській світлиці"!
І ось коли я отримала черговий номер "КС" за 15 березня, то радості не було меж! Перечитала до рядочка. Розгадала черговий кросворд і прочитала кілька разів Вашу замітку "Доборолась Україна...". Ми з дітьми захоплюємося мужністю, професійною чесністю, безкорисливістю журналістів і письменників, які працюють у "КС", особисто Вашою позицією. Віримо в Вас!
Страшно навіть подумати, що єдиний український промінчик у Криму згасне. Невже Ющенко зрадить національній ідеї і відступить від передвиборної програми? Ми не віримо, що Президент нічого не зробить для газети, яка для його перемоги зробила найбільше! Так! Я не побоюся цього слова. Саме з "КС" ми передрукували і розповсюдили в селі вірш Дмитра Павличка, де рефреном звучать слова:
Голосуйте за Україну,
Хоч отруєну, але живу!
12 березня у нашому районі замінено голову райдержадміністрації. Ним тепер став "ющенківець" Олег Валентинович Ткаченко - чудова, делікатна і чуйна людина, патріот України, член НРУ. Всі ми дуже раді такому призначенню і хочемо, щоб він швидше набрав свою команду. Його оточення - дуже порядні люди, розумні та інтелігентні: С. В. Коба, Л. М. Плахіна, С. Ф. Байнова та інші. Але їм треба ще вибороти посади, не все так просто...
Змін потребує і районна газета "Новини дня", яка здебільшого виходить російською, національно-патріотичних матеріалів у ній не знайдеш. Я порівнюю її з "Кримською світлицею", а ще з газетою "Галичина". Це порівняння не на користь нашої "районки". А з журналістом "Галичини" ми познайомилися під час повторного голосування 26 грудня. Тоді у наш район прибув автобус з галичанами для участі у виборах. Двоє з них жили у нас вдома, ми з ними близько познайомилися. Тепер пан Ярослав Орнат постійно пересилає нам свою обласну газету з Івано-Франківська. Не раз після виборів цей талановитий (уже літній чоловік) друкував у "Галичині" свої статті про вибори у нашому селі. Відверто скажу, що зустріли водянці галичан на дільницях насторожено, навіть вороже. В очі називали їх "бандерівцями". Але пан Ярослав, не зважаючи на це, написав чудову статтю, нітрохи не нарікаючи на "темних". Просто висловив жаль з того приводу, що на Запоріжжі не знають про Степана Бандеру. Невдовзі по тому він надіслав нам книгу "Лицар національної ідеї", присвячену цьому героєві.
Добру справу робить ваша газета, друкуючи книгу Г. Гордасевич "Степан Бандера: людина і міф", розкриваючи кримчанам очі на цю постать в нашій історії. Це зблизить нас, приведе до взаєморозуміння.
Мені б хотілося зблизити "Кримську світлицю" з "Галичиною". Та й сам пан Ярослав надає темі єднання сходу і заходу великого значення.
Я написала в редакцію газети "Галичина" про "Кримську світлицю" та її проблеми, відіслала фото.
Сердечний привіт і подяка усім членам журі, Українській школі-гімназії та адміністрації бази-готелю МДЦ "Артек". Палкий привіт всім від вічного Діогена у бочці - В. Карягіна. А наші "аладдінівці" уже одержали чергове запрошення в Крим, цього разу на Форос. Бажаючих - хоч греблю гати!

с. Водяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

P. S. Мовно-комп`ютерна команда "Запорізькі козачата" вперше побувала в гостях у "Кримської світлиці" ще в серпні 2002 р. Допоміг організувати ту поїздку і сам приїхав з дітьми до Криму саме Олег Ткаченко. Тепер він - районний голова!
Побільше б таких мудрих УКРАЇНСЬКИХ голів нам в Україні!

На фото: команда "аладдінівців" "Вікторія" із школи с. Водяного Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької обл. (У центрі - капітан Анна Буряк з виграним в Криму модемом; крайня праворуч - учителька української мови та літератури Водянської школи Таїсія Юріївна Петренко).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2005 > Тема "Урок української"