Версiя для друку Обговорити в форумi

РЕПЛІКА

"Его фамилия Вернер, но он - русский"...
М. Лермонтов. "Герой нашего времени".

Кажуть, що за психічним складом Адольф Гітлер був великим мазохістом. Врешті-решт він отримав те, чого прагнув, - гнів і помсту народів всієї Європи. Давно це було. І газет "Фьолькішер беобахтер", що сіяли зуби дракона - майбутню світову різню, вже немає.
Та бій точиться - на екранах телевізорів та сторінках газет. І редактори-командувачі рот, не зраджуючи своїй шовіністичній традиції, кидають в атаку вже і "великих" філологів сучасності М. Драгунова та А. Семенова із Судака, які намагаються образити всі слов'янські мови, окрім, зрозуміло, російської. Так і кажуть: в своєму розвитку всі ті мови зупинились недалеко від порога печери - це про польську, болгарську, українську та всі інші! Хто захоче впевнитись в автентичності цих не дуже долугих квазі-історичних мудрувань і спробі розпалити міжнаціональну ворожнечу, може прочитати про це в газеті "Крымская правда" від 4 грудня ц. р. Хоча з огляду на вимоги елементарної духовної гігієни я цього робити не радив би.
Відомо, що українська мова, як і російська, належать до індо-європейської групи. Знаючи про те, що російська мова містила у 1885 році, вже після тієї реформи, про яку пишуть провінційні філологи, 115 тисяч слів іноземного походження, називати її рафіновано слов'янською (у С. Ожегова - справжнього філолога, в його праці "Словарь русского языка" (М., "Русский язык", 1988) власне російських налічується не більше 57 тисяч слів) якось недоречно. Слова ті угро-фінського, половецького, німецького, французького, українського і татарського походження  (ну так вже історично склалося). А упродовж довгого часу в Росії царювала чистокровна німкеня Катерина ІІ (а біронівщина перед нею?), потім війна 1812 року дала свої наслідки. Ванна, горизонт, лозунг, офицер, траур, шахта, шкатулка і десятки тисяч інших - то німецькі слова. Азарт, анонс, аплодисменты, армия, бокал, бутылка  (!), квартира, команда, костюм, марш, результат, тираж - то французькі, які щоденно вживають росіяни, навіть не задумуючись над тим. А ось про походження слів диван, карандаш краще за інших мусить знати Бахарєв, судячи з прізвища - рафінований росіянин і слов'янин.
Причому, слід зауважити, що в українській мові є свої, питомі, рідні слова, які відображають явище чи предмет, а не запозичені (порівняйте хоча б назви місяців в українській та російській мовах). Більше того, у кожного рідномовного слова є велика група синонімів.
Той факт, що до XVIII ст. всі москвини вчилися з української граматики Мелетія Смотрицького, - визнає навіть М. Трубецькой. Але це не заважає містечковим філологам твердити про те, що українська мова - то діалект російської. От що буває, коли звільняти учнів та студентів від вивчення державної мови та української історії за станом здоров'я!
Ставлення до української мови - це взагалі тест на порядність. Адже, як писав Панас Мирний: "Найбiльше i найдорожче добро в кожного народу - це його мова, бо вона не що iнше, як жива схованка людського духу". І це стосується будь-якої мови! Вивчайте мови та багатійте!
Ні, "Крымская правда" й далі продовжує засівати свої сторінки великоруськими рудиментами і імперськими атавізмами. І ще й дивується, що такі публікації, в яких  принижується національна гідність інших народів, викликають осуд. "Так почему они ненавидят нас?" - патетично вигукує газета після численних чергових образ "руховских, бандеровских и всяких других организаций" і представників меджлісу кримськотатарського народу, які "посміли" повернути редактора "Крымской правды" через судовий процес на шлях поваги до інших людей і народів, мирного співіснування в багатонаціональному Криму.

Нещодавно увесь світ облетіла звістка про те, що понад 200 людей загинули в Нігерії під час заворушень, спричинених, на перший погляд, невинною статтею в нігерійській газеті, в якій було сказано, що пророк Мохаммед радо одружився б з якоюсь учасницею конкурсу "Міс світу". 200 життів - ціна необережного газетного слова!
Дякуймо Богові, п. Бахарєв, що ми живемо не в Нігерії і що у вашій газеті ще, здається, не піддавали сумніву право нігерійців мати власну мову, історію та віру...

КРИГА СКРЕСЛА?
Триває розгляд позовів дев'яти кримських українців до редакції газети "Крымская правда" та її головного редактора Михайла Бахарєва про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди за образливі для України і її народу публікації. Клопотання про об'єднання всіх дев'яти справ в одну справу місцевий суд Центрального району м. Сімферополя відхилив і кожен позов розглядається окремо.
Позивачі звертались до Апеляційного суду АРК зі своїми зауваженнями стосовно ведення судочинства в місцевому суді. У відповіді на звернення одного з позивачів - Георгія Хижняка, зокрема, говориться: "За результатами розгляду Вашого звернення визнано, що воно сприятиме поліпшенню роботи по реалізації закріплених в Конституції України прав та інтересів громадян при здійсненні правосуддя".
Напевно тому 9 грудня цього року під час повторного засідання з розгляду позову Г. Хижняка суддя А. П. Руснак розмовляла українською мовою і не заперечувала присутності журналістів в залі засідань. Шкода, що представники відповідача і вдруге не з'явились. Розгляд справи перенесений на 24 грудня.  (Інф. "КС").

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2002 > Тема "З потоку життя"