Версiя для друку Обговорити в форумi

Урок новітньої історії України в десятому класі. Тема: "Українська революція (1917 - початок 1918)". Розповідаю учням про те, як після краху Російської імперії мільйони українців, віками принижених, закутих у кайдани неволі і зневіри, нарешті пробудилися, усвідомивши себе народом, нацією. Почалася національно-демократична революція. Її очолила Центральна Рада, яка, як відомо, Четвертим універсалом проголосила самостійність України. Та недовго майоріли жовто-сині знамена. Російські червоні війська з допомогою місцевих більшовиків (не так тії вороги!) знову поставили нас на коліна. Не збулося полум'яне Шевченкове "в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля". Причина? Більшість українців у вирішальні дні революції, після стількох віків русифікації, не знайшли в собі сили стати на захист хай і недосконалої та все ж своєї молодої держави - Української Народної Республіки.
Мою розповідь перервали самі учні, "перекинувши", так би мовити, місток до сучасних подій, до теперішньої революції, що сталася в Україні в оці листопадові дні, і яку за її сонячний колір так влучно назвали помаранчевою. Слухаю - і душа радіє. Настільки поінформовані підлітки завдяки телебаченню і періодиці! Зрілі, хоча й суперечливі думки, свій погляд на події. Так, це покоління нових Крутів.
І слава Богу, що ці Крути змістилися у царину моралі, психології, честі.
Є велика відмінність, кажу, між тією і цією революціями. Але є і спільне: тоді, як і зараз, було і є пробудження народу, на наших очах населення (словечко ж яке принизливе, зачовгане до банальності!) стає нацією, готовою до (нарешті!) України української. Маємо політично зрілий народ. Як не згадати Тичинині слова про те, що на Майдані революція іде. Саме - на Майдані Незалежності, де вирішується доля наша. Про це буде багато написано. Стільки, що навіть якщо цілодобово читати, життя не вистачить. І якими ж захоплюючими будуть сторінки саме цієї новітньої історії України! Історії, котра вже стукає в наші двері і серця, і яку в нас ніхто ніколи не забере!

НАМ ІНШОЇ ВКРАЇНОНЬКИ НЕ ТРЕБА!

Наш досвід і печальний, і гіркий, -
Була неволя і були кайдани!..
Історії нової сторінки
Ми пишемо натхненно на Майдані!

У сяйві помаранчевих стрічок
Ясніють лиця, ніби зорі з неба!
На Ющенка рівняймо, друзі, крок, -
Нам іншої Вкраїноньки не треба.

Тут, на Майдані, за Вкраїну бій -
Зійшлися правда й кривда на бруківці.
З колін піднявся ти, народе мій!
Ніщо вже нас не спинить, українців!
Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
учитель історії України Прудівської ЗОШ Совєтського району, член НСПУ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 24.12.2004 > Тема "Урок української"