"Кримська Свiтлиця" > #38 за 24.09.2021 > Тема "З потоку життя"
#38 за 24.09.2021
КРИМСЬК╤ ТАТАРИ: «КАТУЮТЬ НЕ ОДНОГО ТАМ, А КОЖНОГО ╤З НАС...»
Хто вони, ф╕гуранти справи про диверс╕ю, сфабриковано╖ у ФСБ? В╕дтод╕ як в Криму викрали, а пот╕м заарештували п'ятьох кримських татар, минуло близько 20-ти дн╕в. Зараз зв╕льнили ╕з С╤ЗО двох – Шевкета Усе╖нова та Ельдара Одаманова. Трьом, що залишилися, – Нар╕ману Джелялову, Асану Ахтемову та Аз╕зу Ахтемову, яких заарештували до 4 листопада, посилили звинувачення. Сьогодн╕ ми розпов╕мо про те, що з ними в╕дбува╓ться в умовах С╤ЗО ╕ як реагують в Криму ╕ за його межами на арешт ╕ тортури окупантами кримських татар.
У РОС╤╥, ЯК ╤ РАН╤ШЕ, РОЗВ'ЯЗАН╤ РУКИ В КРИМУ
Отже, за останн╕ майже 20 дн╕в Укра╖на ╕ св╕т вивчили нов╕ ╕мена кримських татар, яких безглуздо ╕ абсурдно звинувачують у диверс╕╖ на газопровод╕ в сел╕ Перевальному ╕ як╕ платять сво╓ю свободою ╕ здоров'ям за рос╕йську окупац╕ю Криму: хто позбавленням вол╕ на 15 д╕б, а комусь, можливо, ╕ 20-р╕чний вирок загрожу╓. Однак ╕ Укра╖на, ╕ ц╕лий св╕т, як ╕ ран╕ше, безсил╕ протистояти Рос╕╖ в ╖╖ в╕дверто агресивн╕й ╕ цин╕чн╕й демонстрац╕╖ нехтування елементарних житт╓вих прав ╕ свобод у Криму. «Так Рос╕я реагу╓ на початок роботи "Кримсько╖ платформи"», – прокоментував президент Укра╖ни тривожн╕ под╕╖ в Криму, зажадавши зв╕льнення затриманих. «Ми стежимо за ситуац╕╓ю з Нар╕маном Джеляловим», – заявило МЗС Туреччини. «Ми заклика╓мо рос╕йську окупац╕йну владу негайно зв╕льнити заступника глави Меджл╕су Нар╕мана Джелялова та ╕нших заарештованих кримських татар», - в╕дреагували у Держдеп╕ США в перш╕ дн╕ п╕сля под╕й 3-4 вересня в Криму. П╕зн╕ше деяк╕ члени Сенату Чех╕╖ ╕ депутати нижньо╖ палати парламенту кра╖ни засудили арешти кримськотатарських актив╕ст╕в ╕ зажадали зв╕льнити ╖х, вказавши на «безп╕дставн╕ спроби Рос╕╖ представити Джелялова екстрем╕стом». ╤ хоча заяви окремих кра╖н не можуть не впливати на сценар╕й, який пишуть для Криму в Кремл╕, сл╕д визнати, що у Рос╕╖, як ╕ ран╕ше, повн╕стю розв'язан╕ руки в Криму. Ситуац╕я з викраденнями, арештами ╕ вибиванням тортурами св╕дчень – лише посилю╓ться. Ми не зна╓мо, як би розвивалася "справа Джелялова" дал╕, якби пропозиц╕я глави Меджл╕су Чубарова була почута кра╖нами, як╕ брали участь у сам╕т╕ Кримсько╖ платформи, ╕ вони провели б терм╕нов╕ м╕ждержавн╕ консультац╕╖ у зв'язку "з новим витком репрес╕й в окупованому Криму". Нам також нев╕домо, як би розвивалися под╕╖, якби пров╕дн╕ кра╖ни св╕ту в╕дгукнулися на заклик Меджл╕су в╕дмовитися в╕д зустр╕чей ╕ д╕алог╕в з Пут╕ним до початку обговорення з ним кримсько╖ теми. Поки ж ми бачимо, що у справ╕ про «кримськотатарських диверсант╕в» додаються нов╕ ╕ нов╕ звинувачення. Так, 10 вересня сл╕дчий ФСБ С╓рг╓й Власов переквал╕ф╕кував Джелялову звинувачення з «пособництва у диверс╕╖» на «вчинення диверс╕╖» (ч.1 статт╕ 281 КК РФ). Нар╕мана перем╕стили до спецблоку с╕мферопольського С╤ЗО, де нема╓ жодного зв'язку не лише ╕з зовн╕шн╕м св╕том, а й з ╕ншими ув'язненими. Також його поставили на проф╕лактичний обл╕к як «особу, схильну до вчинення терористичних ╕ екстрем╕стських д╕й». Сьогодн╕, у зв'язку з об'╓днанням його "справи" з╕ "справою" Ахтемових Асана ╕ Аз╕за, а також у зв'язку з тим, що п╕сля затримання, коли в╕н сид╕в у п╕двал╕ в стресовому стан╕ п╕д психолог╕чним тиском ╕ в оч╕куванн╕ ф╕зично╖ розправи з м╕шком на голов╕, до нього не пропускали адвоката, в╕н в╕дмовився в╕д сво╖х св╕дчень, як╕ надав ╖м у статус╕ св╕дка. Вт╕м, в╕д св╕дчень як п╕дозрюваний в╕н також в╕дмовився. Можливо, посилення санкц╕й до представника Меджл╕су пов'язано з тим, що в╕н через свого адвоката зробив к╕лька заяв, зокрема, про те, що в╕н «продовжуватиме боротьбу доступними йому методами в умовах С╤ЗО», заявив, що його зброя – слово – завжди з ним.
ЯК ╤З ДЖЕЛЯЛОВА-╤НТЕЛ╤ГЕНТА ЗРОБИЛИ ДИВЕРСАНТА
Щоб зрозум╕ти, хто такий Нар╕ман Джелялов, варто ознайомитися з думками р╕зних людей про нього. Ось що говорить про актив╕ста шанована серед кримських татар громадська д╕ячка, яка очолю╓ близько 30-ти рок╕в Асоц╕ац╕ю кримськотатарських прац╕вник╕в осв╕ти «Маар╕фч╕» (Просв╕титель) Сафуре Коджаметова. Вона познайомилася з майбутн╕м пол╕тиком, коли в╕н був ще школярем, на уроц╕ кримськотатарсько╖ мови в школ╕ села Азовське Джанкойського району. "В╕н запам'ятався читанням монологу ╕ чудовим волод╕нням р╕дною мовою – св╕тловолосий хлопчик ╕нтел╕гентного вигляду – Нар╕ман Джелялов. В╕дтод╕ минуло багато рок╕в, за ц╕ роки Нар╕ман перевершив сво╖х вчител╕в у багатьох сферах життя, ╕ це мене радувало як педагога. У 2009 роц╕ в╕н вперше був обраний делегатом Курултаю кримськотатарського народу ╕ ув╕йшов до складу Меджл╕су, в якому я тод╕ керувала управл╕нням осв╕ти. Пот╕м Нар╕ман працював журнал╕стом у газет╕ "Авдет", – написала у Фейсбуц╕ Коджаметова. За ╖╖ словами, виховане у Нар╕мана ставлення до Криму як до об╕товано╖ земл╕, абсолютно не сум╕сне з╕ звинуваченням його у диверс╕╖. "Нав╕ть у зр╕лому в╕ц╕ в╕н такий самий, як ╕ в шк╕льн╕ роки – спок╕йний, вр╕вноважений, вихований, без т╕н╕ пихи, шанована в народ╕ людина. ╤... диверсант?! Це абсурдне звинувачення не сприйма╓ розум! Нар╕ман Джелялов ╕ пособництво у п╕дрив╕ газопров╕дно╖ труби – це два несум╕сних поняття. Нар╕ман ╕ четверо ╕нших затриманих сп╕вв╕тчизник╕в не можуть запод╕яти зла р╕дному краю, Крим для кожного кримського татарина – об╕тована земля. Так нас виховували в м╕сцях депортац╕╖ наш╕ батьки, так ми продовжу╓мо виховувати наших д╕тей, онук╕в, учн╕в – ╕ це святе", – написала кер╕вниця «Маар╕фч╕». Укра╖нський журнал╕ст Осман Паша╓в вважа╓ Нар╕мана Джелялова "ун╕кальним явищем вс╕х семи рок╕в окупац╕╖ Криму". «Пол╕толог за осв╕тою, в╕н став першим заступником голови Меджл╕су в 2014-му. Адвокатам окупац╕╖ нема у чому його звинуватити. В╕н не об╕ймав посад, не мав доступу до бюджет╕в або призначень за укра╖нських час╕в. Окупантам н╕чого йому пред'явити. Його публ╕чн╕ висловлювання наст╕льки бездоганн╕ – що жодна окупац╕йна експертиза не змогла углед╕ти "заклики ╕ екстрем╕зм"» - написав журнал╕ст у сво╓му пост╕ на Фейсбуц╕. Арешт Нар╕мана Джелялова ╕ пов'язан╕ з цим под╕╖ у Криму схвилювали ╕ не дають спокою не лише його однодумцям, а й опонентам. Адвокат Джем╕ль Тем╕шев, який представляв сторону захисту на судовому процес╕ в Криму щодо незаконно╖ та абсурдно╖ заборони Меджл╕су кримськотатарського народу, написав у Фейсбуц╕, що постать Джелялова викликала повагу нав╕ть у судд╕в окупац╕йного суду. "В╕д самого початку сп╕лкування в╕н справив на мене враження, яке я можу описати словом «захват». Розумна, ╕нтел╕гентна, дуже ерудована ╕ патр╕отична людина. Його виступи в суд╕ у цьому процес╕ викликали повагу нав╕ть у судд╕в. Хтось думав, що перед судом буде хамовитий ╕ недалекий пол╕тгопник, а зам╕сть цього сторону в╕дпов╕дача представляв той, хто об'╓ктивно був на голову вище сво╖х процесуальних опонент╕в. Я розум╕в, що нав╕ть прац╕вники суду, пристави з мимов╕льною повагою слухали його виступи ╕ пояснення", - д╕литься сво╖ми думками Тем╕шев. Юрист з╕знався, що вони могли сперечатися, не погоджуватися ╕ нав╕ть дор╕кати один одному в чомусь, але це не вносило розкол в роботу. «У деяких справах ╕ по низц╕ под╕й ми були швидше опонентами ╕ в╕дстоювали р╕зн╕ точки зору. ╤нод╕ доходило до конфл╕кт╕в ╕ суперечок. В основному це в╕дбувалося у вузькому кол╕ знайомих, але ╕нод╕ виходило ╕ в публ╕чну площину… Але для мене Нар╕ман - один з тих, хто г╕дний поваги ╕ сол╕дарност╕. Нехай в якихось питаннях ми ╕ розходимося у поглядах ╕ публ╕чно спереча╓мося, але зараз я сол╕дарний з ним», – написав в╕н. Ус╕ ц╕ та схож╕ до них висловлювання, що наповнили соцмереж╕ п╕сля звинувачень Джелялова у пособництв╕ диверс╕╖ на газопровод╕ в сел╕ Перевальному, були слабкою спробою протистояти тому урагану пропаганди, який насувався з рос╕йських засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖.
«ДЕРЖИСЬ, АСАН, ДЕРЖИСЬ, ДЕРЖИСЬ…»
Найб╕льше ф╕зичних ╕ моральних страждань п╕сля викрадення силовиками мучител╕ з ФСБ нанесли Асану Ахтемову. До останн╕х под╕й про нього мало хто знав у Криму. ╤ якщо арешт першого заступника Меджл╕су кримськотатарського народу вс╕ укра╖нськ╕ пол╕тики та експерти пов'язують з його участю в сам╕т╕ Кримсько╖ платформи, то п╕дб╕р ╕нших ф╕гурант╕в сфабриковано╖ в ФСБ "справи про диверс╕ю" можна вважати абсолютно випадковим. Вт╕м, Асан Ахтемов виявився родичем Ем╕не Джапарово╖ - активно╖ орган╕заторки сам╕ту Кримсько╖ платформи на етап╕ його п╕дготовки. Те, що в╕н ╓ добрим знайомим ╕ товаришем Джелялова, а також чолов╕ком троюр╕дно╖ сестри першого заступника голови МЗС Укра╖ни, можливо, зробило його одним з найб╕льш вразливих у ц╕й п'ят╕рц╕ обвинувачених. В╕дмовившись згодом в╕д адвоката за призначенням Олега Глушка, в╕н уклав догов╕р з адвокатом за угодою Айдером Азаматовим ╕ заявив, що його з╕знання про причетн╕сть до диверс╕╖ на газопровод╕ було зроблено п╕д тортурами. В╕дразу п╕сля цього Асана знову почали возити на «сл╕дч╕ заходи». Адвокат Айдер Азаматов заявив, що в╕дразу п╕сля розмови з Асаном Ахтемовим його п╕д конво╓м «посадили в б╕лу газель, яка зазвичай возить арештант╕в для ФСБ» ╕ повезли на сл╕дч╕ д╕╖. Через п'ять дн╕в стало в╕домо, що Ахтемову, як написав у Фейсбуц╕ Микола Полозов, посилили звинувачення – до ран╕ше заявленого звинувачення у «ско╓нн╕ диверс╕╖» додали «орган╕зовану групу ос╕б ╕ придбання, збер╕гання вибухових речовин групою ос╕б». Кр╕м того, до Асана не пускають л╕кар╕в ╕ не передають л╕ки. "Санкц╕я за цими статтями - в╕д 12 до 20 ╕ в╕д 10 до 15. Св╕дчення були вибит╕ нелюдськими тортурами", - зазначив Полозов. Це те, про що попереджали у ФСБ Ахтемова – в╕дмовишся в╕д нашого адвоката, буде погано. Кримськотатарська поетеса, переможниця укра╖нсько-кримськотатарського л╕тературного конкурсу "╤нжир" Ал╕╓ Кенжал╕╓ва присвятила Асану Ахтемову в╕рш, який вона опубл╕кувала у сво╓му Фейсбуц╕.
«Мой друг срывается на всхлип. И мой язык во рту прилип. Мой брат в подвалах был избит. И тело всё моё горит.
Пытают там не одного, А каждого из нас. Чтобы вышли – расстрелять и всё. Чтобы легче дать приказ.
Но мы в отчаяньи молчим, Зажав руками рот. Держись, Асан. Держись. Держись. Ты – бедный мой народ».
Двоюр╕дний брат Асана, Аз╕з, також був п╕дданий ф╕зичним тортурам рос╕йських окупант╕в. За задумом ФСБ, з╕знання брат╕в Ахтемових у не╕снуючому злочин╕ - було лише питанням часу. Знаюч╕ люди кажуть, що "досв╕д ╕ майстерн╕сть" костолом╕в у кат╕внях ФСБ, як╕ досконало оволод╕ли навичками отримання св╕дчень в╕д невинних (згада╓мо програм╕ста Р╕ната Параламова, журнал╕ста Влада ╢сипенка), не завжди, але дають результати. Не вс╕, нав╕ть дуже сильн╕, можуть витримати специф╕чн╕ "методи д╕знання" силовик╕в, не вс╕ можуть пережити б╕ль, приниження ╕ тяжк╕сть тортур. Зазвичай п╕сля першо╖ ударно╖ дози знущань садисти вселяють жертв╕, що якщо вона опинилася у рол╕ п╕дозрюваного, в ╖╖ ж ╕нтересах припинити оп╕р ╕ скоротити, таким чином, ╕ сво╖ муки, ╕ шлях до неминучого визнання провини. Тому в╕дмова в╕д адвокат╕в за угодою ╕ застереження - це перш╕ ознаки того, що людину п╕ддають тортурам. Вида╓ться неймов╕рним ╕ неможливим, що у сучасному св╕т╕ це ганебне явище дос╕ ╕сну╓. Що адвокати за призначенням називають тортури п╕дсл╕дних "стандартною ситуац╕╓ю". Що люди, як╕ п╕дключають дроти до людських орган╕в, дос╕ в Рос╕╖ в пошан╕, ╖хня праця високо ц╕ну╓ться ╕ добре оплачу╓ться ╕ нав╕ть в╕дзнача╓ться «з╕рками» на погонах ╕ п╕двищеннями по служб╕. Справа кримськотатарських "диверсант╕в" п╕дтверджу╓, що тортури – ╓диний ╕нструмент, на якому трима╓ться так звана "могутн╕сть" ФСБ.
«МЫ СТОИМ НА ОБОЧИНЕ…»
П╕сля того, як 3-4 вересня п'ятьох кримських татар – Ельдара Одаманова, Асана та Аз╕за Ахтемових, Шевкета Усе╖нова ╕ Нар╕мана Джелялова – вивезли на машинах без номерних знак╕в з ╖хн╕х будинк╕в, а по сут╕ – викрали, тому що п╕сля неодноразових звернень до пол╕ц╕╖ та ФСБ у цих в╕домствах в╕дпов╕дали, що ╖х там нема╓, – родич╕ написали заяву про зникнення людей. П╕сля цього вони разом з адвокатами, журнал╕стами ╕ просто небайдужими людьми прийшли до ФСБ, на вулицю Франка, 13. У С╕мферопол╕ - це одна з найкрасив╕ших вулиць, на ╖╖ початку сто╖ть бюст укра╖нському письменнику ╤вану Франку. Ран╕ше там завжди було людно: кримчани гуляли з д╕тьми, сид╕ли на лавках. Тепер же т╕нистим бульваром, на якому за вказаною адресою зам╕сть СБУ знаходиться ФСБ, небезпечно ходити. Так, 4 вересня там почали хапати ╕ заштовхувати в автобус ус╕х, хто наважився прийти до ц╕╓╖ буд╕вл╕. Силовики не розбиралися, у масц╕ ти чи н╕, родич викраденого кримського татарина чи журнал╕ст, адвокат, а може, просто перехожий або небайдужий спостер╕гач. Редактор газети "Авдет" разом ╕з актив╕стом ╤бра╖мом Чегертмою перебували у машин╕, неподал╕к в╕д Франка, 13. ╥х теж заштовхали в автобус. В╕двезли до в╕дд╕лку пол╕ц╕╖ ╕ актив╕ста Руслана Меметова, який взагал╕ був у 300 метрах в╕д м╕сця под╕╖ - на вулиц╕ Мендел╓╓ва. Маму Асана Ахтемова, чи╓ серце розривалося в╕д болю ╕ страху за зниклого сина, теж кинули в цей автобус ╕ вже встигли оштрафувати на 10 тисяч рубл╕в. Про те, що в╕дчували люди, як╕ стояли б╕ля узб╕ч дороги на бульвар╕ Франка, написала поетеса Ельв╕ра Ем╕рал╕-Капн╕ст.
«Мы живём на обочине. Долго так мы живём. Мы друг в друга вколочены Каждым прожитым днём.
Мы живём на обочине, От всего, что внутри, Вроде ходим по Родине, Только всё – вне игры.
Мы живём на обочине, И очерчен нам круг. Выход с круга заточенный, И наводит испуг.
Мы стоим на обочине, Впереди – сто дорог. Двери все заколочены, Выживает, кто смог».
Загалом ФСБ схопила близько 60 ос╕б, ╖х понад 7 годин тримали в пол╕ц╕╖, на 58 ос╕б склали адм╕н╕стративн╕ протоколи за статтею 20.6.1 КоАП РФ (невиконання правил повед╕нки при НС). Варто зазначити, що серед затриманих ╕ оштрафованих зустр╕чаються не лише кримськотатарськ╕ пр╕звища. Актив╕сти В╕тал╕й Мехоношин та ╤рина Копилова теж були серед затриманих на бульвар╕ Франка. П╕сля того як людей в╕дпустили, до них додому почали приходити так зван╕ правоохоронц╕, вручати ╖м «застереження про неприпустим╕сть злочин╕в» ╕ пов╕стки про явку до «суду», де ╖м вже почали призначати адм╕н╕стративн╕ штрафи в╕д 5 до 30 тисяч рубл╕в. На сьогодн╕ р╕шення про штраф отримали близько 20 ос╕б. Процеси в╕дбуваються з грубими порушеннями. Так, актив╕ст Сервер Ал╕╓в розпов╕в, що до "справи" щодо нього долучили фотограф╕╖, на яких його взагал╕ нема╓, а показання св╕дк╕в в його адм╕н╕стративн╕й "справ╕" датуються часом з 13.00 до 14.40, коли в╕н був в╕дсутн╕й у С╕мферопол╕ ╕ знаходився в ╕ншому м╕ст╕. «На м╕й погляд, це просто наказ покарати тих, у кого ╓ якась позиц╕я, хто дума╓ про св╕й народ ╕ хвилю╓ться за нього», - прокоментував Сервер Ал╕╓в р╕шення суду про штраф «Кримськ╕й сол╕дарност╕». За словами адвоката Сабр╕ Талипова, ус╕ протоколи затримань людей писалися "п╕д коп╕рку", зм╕нювалися лише пр╕звища. При цьому не вказувалася назва з╕брання ╕ причина, з яко╖ люди прийшли на Франка, 13. Адм╕н╕стративн╕ справи за порушення карантинних заход╕в ╕, зокрема, масочного режиму заводилися на людей, як╕ на фотограф╕ях, що ф╕гурували в матер╕алах «справи», були якраз у масках. Суддя монотонно виносила р╕шення, не звертаючи жодно╖ уваги н╕ на клопотання адвокат╕в, н╕ на заперечення обвинувачених. Це була нав╕ть не зл╕сть ╕ не патолог╕чне бажання вс╕х засудити, а смертельна байдуж╕сть до трагед╕╖ ╕ болю людей.
СВЯЩЕННА КОРОВА, АБО ЧОМУ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ НЕ МОЖНА СТОЯТИ Б╤ЛЯ ФСБ
Але у господар╕в буд╕вл╕ на Франка,13 з кримськими татарами зовс╕м ╕нш╕ асоц╕ац╕╖. Наприклад, обурення з приводу того, що вони посм╕ли п╕д╕йти до само╖ «святин╕», вселя╓ простим людям страх, шанування ╕ пок╕рне смирення. Тому зачистка на Франка, 13 в╕дбувалася жорстко, грубо, сп╕шно. Щось прац╕вникам ц╕╓╖ установи нагадувало, що не можна нав╕ть близько п╕дпускати до буд╕вл╕ ФСБ цей народ. Можливо, в управл╕нн╕ ФСБ в Криму, де сьогодн╕ працю╓ найб╕льше тих, хто зм╕нив укра╖нськ╕ погони на рос╕йськ╕, ╓ сп╕вроб╕тники, як╕ пам'ятають, чим зак╕нчилися тут под╕╖ 29-р╕чно╖ давност╕. Тод╕ у жовтн╕ 1992 року, п╕сля погрому кримськотатарського наметового м╕стечка в селищ╕ Червоний Рай п╕д Алуштою, були побит╕ ╕ викраден╕ 28 кримських татар. П'ять дн╕в родич╕ намагалися з'ясувати, де переховують заручник╕в. А згодом - 5 жовтня - у С╕мферопол╕ почалися масов╕ акц╕╖ перекриття дор╕г з вимогою зв╕льнити викрадених. Коли ж ╕ це не принесло результату, к╕лька десятк╕в тисяч кримських татар з╕бралися перед тод╕шньою Верховною Радою Криму ╕, прорвавши м╕л╕цейський кордон, штурмували буд╕влю кримсько╖ влади. Пот╕м вони попрямували до буд╕вл╕ Радм╕ну ╕ лише п╕сля цього викраден╕ були зв╕льнен╕ – ╖х привезли на площу перед буд╕влею уряду, де проходив масовий м╕тинг за в╕дновлення права народу жити в╕льно на сво╖й земл╕. На питання, що робити в Криму, щоб зм╕нити ситуац╕ю, сьогодн╕ кожен в╕дпов╕да╓ по-сво╓му. Хтось приходить на судилища п╕дтримати пересл╕дуваних, хтось назива╓ пр╕звища "судд╕в", "прокурор╕в" ╕ адвокат╕в за призначенням, як╕ працюють на окупац╕йну систему (вс╕м ╖м це, до реч╕, дуже не подоба╓ться), хтось пише в╕рш╕, хтось оплачу╓ з доходу свого б╕знесу посм╕шку дитини пол╕тв'язня. Способ╕в насправд╕ багато, але головне, що люди в╕рять - все, що в держав╕ побудовано на брехн╕, обман╕ ╕ нажив╕, буде рано чи п╕зно звернено проти не╖ само╖. Л╕ля Тем╕рова www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 24.09.2021 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23580
|