Версiя для друку Обговорити в форумi

 Нещодавно в місті Житомирі вийшла друком книга «Космічні музеї України». Видання містить стислі характеристики 26 українських музеїв, експозиції яких висвітлюють шлях людства у космос. Такі музеї розташовані у Києві, Дніпрі, Житомирі, Полтаві, Харкові, Чернівцях, Ялті, Білій Церкві і Переяславі-Хмельницькому на Київщині, селі Висока Піч на Житомирщині, смт Вороновиці на Вінниччині, Єнакієвому на Донеччині, селах Клішківці і Реваківці на Буковині, смт Короп на Чернігівщині, Кременчуку на Полтавщині, Первомайську на Миколаївщині, смт Побузьке на Кіровоградщині, Почаєві на Тернопільщині.
 Підстави для такої кількості космічних музеїв в Україні – вагомі. Адже Україна і українці зробили великий вклад в справу освоєння космосу. Сім музеїв носять імена видатних українців – конструктора ракетно-космічної техніки Сергія Корольова, першого космонавта-українця Павла Поповича, першого космонавта Незалежної України Леоніда Каденюка, космонавта Георгія Берегового, аса Другої світової війни, тричі Героя Радянського Союзу Івана Кожедуба і засудженого до смерті революціонера Миколи Кибальчича, який у тюремній камері накреслив проект реактивного двигуна. Вихід СРСР у космос був би неможливий без розробок ДКБ «Південне», виробів, виготовлених ВО «Південний машинобудівний завод», систем керування ракетно-космічною технікою, які виробляв ПАТ «Хартрон», пускових ракетних установок і наземного технологічного обладнання для стартового комплексу, випущеного Краматорським машинобудівним заводом.
 В багатьох музеях історію освоєння космосу розпочинають від мрії людства про польоти. Саме в Україні контр-адмірал Олександр Можайський задумав збудувати в 1873 році літак. В низці музеїв велику увагу приділяють авіації, зокрема військовій.
 Музейні експозиції розповідають про теоретиків освоєння космічного простору, головних конструкторів ракетно-космічної техніки. Чимало експонатів перед тим, як потрапити в музей, побували в космосі. Також експонуються макети, особисті речі космонавтів, обладнання, спорядження, харчові продукти, медичні засоби, мистецькі твори (скульптура, картини тощо) космічної тематики. Значне місце відведено внеску українців у дослідження навколоземного простору – від теорії до практичних робіт, від людей, чиї імена знайомі багатьом до маловідомих інженерів, конструкторів, організаторів випробувань і запусків ракетно-космічної техніки та фахівців, відповідальних за підготовку космонавтів. Показано участь України в міжнародних космічних проектах. Представлено багато матеріалів про космічні програми США.
 Кожний музей має власне обличчя. Миролюбна Україна почала роззброюватись і музеєфікувати найстрашніше озброєння (а даремно!). В Миколаївській і Кіровоградській областях перетворили на музей бойову позицію і командний пункт ракетного полку ракетних військ стратегічного призначення. Офіцери-ракетники, які несли бойове чергування на зазначеному ракетному комплексі, тепер стали музейниками. Це єдиний в Європі та країнах СНД такий музей.
 У 2008 році у Харківському планетарії ім. Ю.О.Гагаріна відкрився перший в Україні Музей космонавтики та уфології.
 Київський колекціонер Юрій Шевела, зібравши величезну бібліотеку та збірку експонатів з історії астрономії і космонавтики, створив приватний Музей фантастики і космонавтики. Юрій Олексійович співпрацює з багатьма музеями, планетаріями та обсерваторіями України, проводить лекції і майстер-класи з астрономії, історії космонавтики та краєзнавства.
 Музеї різного підпорядкування - в мережі закладів культури, на підприємствах, при вищих навчальних закладах, загальноосвітніх школах і ПТУ.
 Проте музеї потребують захисту. Наприклад, школа в селі Висока Піч на Житомирщині в червні нинішнього року закривається. А що буде із шкільною музейною експозицією, присвяченою дослідженню космосу і частинам Ракетних Військ Стратегічного Призначення, що дислокувалися біля села Висока Піч?
 Адже наша Батьківщина – космічна держава.
 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 04.06.2021 > Тема "З потоку життя"