"Кримська Свiтлиця" > #21 за 21.05.2004 > Тема "З потоку життя"
#21 за 21.05.2004
"ЦЕ БУЛА ВІЙНА ПРОТИ НАРОДУ..."
КС
Вечір-реквієм з нагоди 60-річчя депортації з Криму кримських татар та осіб інших національностей, відбувся 14 травня у Національному академічному театрі опери та балету ім. Т. Шевченка. У ньому взяли участь Президент України Леонід Кучма, народні депутати, члени уряду, представники громадськості. Виступаючи на вечорі, Леонід Кучма зазначив, що депортація 1944 року стала найбільшою трагедією кримськотатарського народу за усі сім століть його історії, яка призвела до незворотних наслідків. "60 літ тому, у травні 1944 року, - кримська земля раптово осиротіла. У неї було відібрано народ, який протягом століть любив і плекав її, будував і творив на ній, оспівував її у поезії і проливав за неї кров", - сказав глава держави. Він нагадав, що у ці трагічні дні 1944-го з півострова було виселено майже 200 тисяч чоловік, котрих 70-ма ешелонами відправили за тисячі кілометрів від рідної землі. На ній не залишилося жодної мечеті, жодної кримськотатарської школи, жодної книжки, написаної цією мовою. Знищено 25-мільйонний книжковий фонд, зруйновано цвинтарі, аби ніщо не пов'язувало цю землю "з затаврованим етносом". Крім цього, зауважив Президент, у 40-ві роки з Криму силоміць були вивезені також німці, греки, вірмени, болгари, турки, курди, перси. Усього - понад 300 тисяч чоловік. За його словами, трагедія депортованих - ще й у тому, що багато з них не вижило у місцях спецпоселень. Лише в Узбекистані в умовах так званого особливого режиму командного нагляду - тобто режиму голоду, епідемій, націо-нального і громадянського безправ'я та сваволі - у перші півтора року загинула майже половина депортованих. Смертність у таборах виселенців, зазначив Леонід Кучма, у півтора раза перевищувала показники загибелі людей на фронтах Великої Вітчизняної війни. "Утім, - сказав він, - це теж була війна. Жорстока і цинічна. Війна, що велася імперськими силами проти нечисленного, але гордого народу". Президент наголосив, що у ці скорботні дні Україна вшановує гнаних і принижених тогочасним режимом, тих, хто зазнав тортур та знущань, передчасно зустрів смерть, знайшовши вічний притулок у чужій землі, тих, хто проніс крізь морок поневірянь вогонь національної ідентичності, зберіг вірність батьківським традиціям. "Вони гідні високої поваги та співчуття", - підкреслив глава держави. Він зазначив, що українці в ці дні сумують разом з представниками депортованих етносів, ос-кільки відчули на собі злодіяння сталінського режиму. "Для кримського татарина слово "депортація", мабуть, таке ж страшне, як для українця "голодомор", які стали, по суті, проявами одного - прагнення комуністичного режиму поставити всі народи радянської імперії на коліна, тримати їх у страху і покорі", - сказав Президент. Пам'ятаючи ці страшні часи, зауважив він, незалежна Україна радо відкрила для депортованого народу шлях додому і, незважаючи на всі складнощі перехідного періоду, понесла весь тягар проблем, пов'язаних з облаштуванням переселенців на батьківській землі. За його словами, Україна завжди пишалася і сьогодні пишається "своїм етнокультурним капіталом", який забезпечує їй неповторність та унікальність. "В української нації, участь у формуванні якої взяли й кримські татари, немає старших та менших братів. Злагода та громадянський мир, вибудувані на мудрості народу, - найбільший, найцінніший здобуток. Саме він покликаний лягти в основу процвітання нашого спільного дому", - наголосив Президент. Вечір-реквієм завершився концертом, приуроченим до 60-ї річниці депортації кримських татар.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 21.05.2004 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2026
|