"Кримська Свiтлиця" > #31 за 03.08.2018 > Тема "З потоку життя"
#31 за 03.08.2018
Олександр Пал╕й, ╕сторик, експерт ╕з рел╕г╕йних питань: НА Ф╤Н╤ШН╤Й ПРЯМ╤Й ДО ТОМОСУ МА╢МО БУТИ МУДР╤, АКИ ЗМ╤╥
Це ╕нтерв'ю могло б мати п╕дзаголовок: «П'ять тост╕в п╕д час розмови про укра╖нську автокефал╕ю». Бо цей час – передавтокефальний та благодатний, чи точн╕ше – запов╕тний, коли все хочеться запам'ятати, ╕ бувають дн╕, коли все хочеться прожити та пережити знову. В╕н особливий ще й тому, що гурту╓ дуже р╕зних людей. Я нав╕ть не знала, що у мо╓му сусп╕льств╕ ст╕льки в╕руючих ╕нтелектуал╕в, як╕ думають про одне й те саме з╕ мною. Але час та оч╕кування Томосу оприявнили ╖х та якось пов'язали. Часом думаю, що наш╕ розмови п╕д час кава-брейк╕в, залаштункових зустр╕чей значно ц╕кав╕ш╕ за оф╕ц╕йн╕ тексти й ╕нтерв'ю, вони см╕шн╕ш╕ та показов╕ш╕. Неоприлюднен╕ дотепн╕ ремарки до роз'яснювальних жанр╕в, в╕дверт╕ оц╕нки, еп╕тети були б справжн╕с╕нькою передавтокефальною комед╕╓ю, якщо б це колись видати. Але з Олександром Пал╕╓м я могла не дотримуватися класики розмовного жанру. У наш╕й бес╕д╕ оф╕ц╕оз та жарти переплелися занадто т╕сно. ╤сторика та експерта Олександра Пал╕я я знаю дуже давно. Власне була на презентац╕╖ вс╕х його видань «╤стор╕╖ Укра╖ни» (весело╖ та мудро╖ книги, яка спира╓ться на л╕тописи). В якийсь ╕з пер╕од╕в в╕н як публ╕цист над╕слав на наш ресурс статтю, у котр╕й я вп╕знала православного Ки╖вського патр╕архату – прихильника ╢дино╖ Пом╕сно╖. В╕дтод╕ ми з ним перебува╓мо у вза╓мних орб╕тах. Я давно збиралася з ним поговорити про Томос. Зрештою, з кв╕тня я посвяткувала доходження до Синоду Вселенського патр╕архату укра╖нського питання ╕з дуже багатьма людьми, окр╕м Олександра. А тут ст╕льки всього трапилося, ще й свято... З╕бралося занадто багато тем для розмови, тож у день святкування Хрещення Руси-Укра╖ни, по завершенн╕ Ходи Ки╖вського патр╕архату я зустр╕чаю Олександра б╕ля телеканалу Прямий, де в╕н давав коментар, ╕ ми заходимо у маленький ресторанчик на Бессарабц╕. Замовля╓мо вино ╕ розмова повол╕ оформлю╓ться тостами. ЗА ЗМ╤НИ НА КРАЩЕ… - Сашку, ╓ п╕дозри, що ти прозорливий, хоч ╕ не монах... - Та ти що? Чого ти так подумала? - А пам'ята╓ш, ти у 2015 роц╕ презентував свою «╤стор╕ю Укра╖ни» у б╕бл╕отец╕ запов╕дника Ки╓во-Печерсько╖ Лаври й сказав: в Укра╖н╕ вже розпочався демонтаж Московського патр╕архату. Минуло три роки, сьогодн╕ на Володимирськ╕й г╕рц╕ – делегац╕я Вселенського ╕ вс╕ об╕цяють вир╕шення проблеми, надання Томосу. То ти знав про демонтаж? - Я розум╕в, що коли ╓ моральна д╕рка, тод╕ т╕ло ста╓ лише обкладинкою, за ним не сто╖ть зм╕ст. Залиша╓ться форма. Я бачив – як деформована та деградована церковна ╕╓рарх╕я та л╕дери РПЦ, наск╕льки вона прогнила всередин╕, що вона суне до свого ф╕налу. Ткачов, Охлобист╕н, Фролов – це не марг╕нес, не виняток, це мейнстр╕м РПЦ. Тож як я можу в╕рити у майбутн╓ ц╕╓╖ церкви? Така церква не може ╕снувати довго, вона або вироджу╓ться, або розпада╓ться. - Ми зможемо збудувати щось нове, нерадянське, те, що не повторить РПЦ ╕з найг╕ршими ╖╖ рисами? - Я бачу в Ки╖вському патр╕архат╕ багато мудрих та щиро в╕руючих людей, ╕ я в╕рю, що нова пом╕сна церква стане потужним моральним авторитетом у сусп╕льств╕. Варт╕сть остаточно╖ конструкц╕╖ залежить в╕д ц╕ни кожно╖ людини, яку вона вклада╓ у це буд╕вництво. Зрештою, те, що Константинополь перебира╓ на себе статус матер╕-церкви, да╓ можлив╕сть ╕ нам отримати утвердження церкви, як серйозного морального авторитету. Сьогодн╕ церква нав╕ть в умовах розд╕лення ╓ поряд з арм╕╓ю та волонтерами одн╕╓ю з трьох ╕нституц╕й, яким сусп╕льство дов╕ря╓ найб╕льше, тож уяв╕мо, як покращиться ╖╖ статус, якщо вона ставатиме сильн╕шою. Тод╕ ╖╖ голос у вс╕х питаннях, не лише в питанн╕ ╕дентичност╕, а й у соц╕альних питаннях, буде ставати сильн╕шим. Вона буде сильн╕шою у питаннях, пов'язаних ╕з щоденним життям людей, ╕з л╕куванням соц╕альних хвороб: дев╕ац╕й, гр╕х╕в. А для Константинополя – це можлив╕сть абсолютно по-новому заявити себе в тому св╕т╕, який дехто назвав постхристиянським св╕том, де церква ослаблена р╕зноман╕тними л╕берал╕змами. Я сам л╕берал, л╕берал╕зм – це ключ в╕д поняття свобода, але не те, що п╕д нього заводять зараз. Те, що нам зараз нав'язують – це не л╕берал╕зм Х╤Х стол╕ття, це просто моральне розкладення. Якби батькам л╕берал╕зму Х╤Х стол╕ття розказали, що таке зараз л╕берал╕зм, вони мабуть у шоц╕ були б, тому що л╕берал╕зм – це економ╕чн╕, пол╕тичн╕ та соц╕альн╕ свободи, коли людина сама соб╕ господар тощо, а те, що зараз – це зовс╕м ╕накше назива╓ться. У нас ╓ якесь ядро, наше сусп╕льство здатне слухати ╕ покращуватися. Оця ╕╓рарх╕я ц╕нностей у нас остаточно не порушена, хоча людей багато ненавчених, недалеких, як╕ не мали доступу до нормально╖ ╕нформац╕╖, яким у дитячому садочку розпов╕дали, що вся Земля почина╓ться з Кремля. - В ц╕лому так, у нас здорове сусп╕льство ... - У нас така кра╖на, що нав╕ть пов╕ям на роботу виходити соромно. Вони стоять десь там, а ╖м – соромно (см╕╓ться). - Тож, – за перем╕ни до кращого? – роблю я ковток б╕лого. - За перем╕ни. БОЖЕ, БЛАГОСЛОВИ АМЕРИКУ?.. - Як ти у кв╕тн╕ сприйняв новину про Томос, чи був ти «посвячений»? - Не був. Сприйняв дуже добре, це ╓ св╕дченням того, що кер╕вництво достатньо компетентне, що воно розум╕╓ важлив╕сть цих речей. У нас маса людей, як╕ просто можуть побалаболити, а н╕чого для цього не напружуються зробити, а Петро Олекс╕йович все-таки взявся всерйоз, це було дуже потужне завдання. - Про московський спротив. На якомусь етап╕, коли на кра╖ни полився дощ ╕з рос╕йських нафтодолар╕в проти Томосу, ми нав╕ть втратили над╕ю, що все в╕дбудеться. Але мене обнад╕ювала Америка, в╕зити ╖╖ посл╕в, чиновник╕в до пом╕сних церков. - Не знаю. Я думаю, що важлив╕ше було, щоб турки не опиралися, вони справд╕ мають певн╕ адм╕н╕стративн╕ впливи на Фанар. Можливо, американц╕ попросили турк╕в трохи стриматися, а можливо – турки й сам╕ розум╕ють, що не треба влазити в цю справу. - У будь-якому раз╕: Боже, бережи Америку, якщо ти вибрав ╖╖ нашою пом╕чницею у так╕й епохальн╕й справ╕, – п╕дн╕маю келих. - Америка в цьому випадку може бути ╕нструментом у Промисл╕ Божому. Головне – Промисел та наш╕ виконавц╕. А ╕нструментар╕й московсько╖ протид╕╖ традиц╕йний: через спецслужби, через лобб╕, через доступ ╕ вплив на р╕зноман╕тних ╕╓рарх╕в православних церков. А коли це вже почало втрачати значення, то застосовували р╕зноман╕тн╕ спецслужб╕стськ╕ методи – в╕д п╕дкупу, до залякування та шантажу тощо, грош╕, мед╕йний вплив. ЗА ТЕ, ЩОБ ПЕРЕКРИТИ КАНАЛИ П╤ДКУПУ... - У тебе на Фейсбуц╕ з'явилася новина про телеканал «Ки╖вська Русь», що в╕н пропону╓ себе Рос╕╖ – як майданчики спротиву Томосу. Про яку суму йшлося? - М╕льйон долар╕в, 27 м╕льйон╕в гривень на р╕к просив телеканал – це т╕льки для початку, для розкрутки. Там 48 прац╕вник╕в. Мен╕ що «сподобалося»: що вони спочатку говорили про духовн╕ ╕нтереси в презентац╕╖, яку вони надсилали рос╕йським спецслужбам, а пот╕м у к╕нц╕ пишуть – «монетизац╕я каналу». Розпов╕дали, розпов╕дали, а в к╕нц╕ – проговорилися. - Рос╕йськ╕ грош╕ – воюють. А якщо серйозно, ти чув про цю цифру – 90 м╕льйон╕в долар╕в США, як╕ видали на спротив Томосу? - Лише на спробу оц╕╓╖ хресно╖ ходи Моспатр╕арх╕╖ було витрачено сотн╕ м╕льйон╕в гривень, тобто десятки м╕льйон╕в долар╕в – на один м╕тинг ╕ аж╕отаж довкола нього. Витрати, насправд╕, – колосальн╕. А про вс╕ суми, як╕ можуть проходити по статтях рос╕йських спецслужб, ми н╕коли не д╕зна╓мося, тому що вони засекречен╕. Може колись д╕знаються як╕сь сл╕дч╕ м╕жнародн╕. - А от що робити, чи ╓ якийсь ╕нструментар╕й впливу на телеканали? Бо ж, наприклад, у П╕ховшека практично поставлена на пот╕к дискредитац╕я автокефал╕╖. 112 канал – ╕з то╖ само╖ сер╕╖. ╢ якийсь ╕нструментар╕й впливу? - Просто забрати л╕ценз╕ю у зв'язку з тим, що вони порушують умови, а вони регулярно порушували, були вже попередження, до реч╕, щодо ╤нтера, – ╓ така можлив╕сть. Але найкраще було б просто усусп╕льнити у нас все сусп╕льно-пол╕тичне мовлення ╕ зв╕льнити журнал╕ст╕в в╕д рабства ол╕гарх╕╖, дати ╖м можлив╕сть разом з╕ сво╓ю командою подаватися, наприклад, на 30 державних канал╕в, вс╕ сусп╕льно-пол╕тичн╕. Про рибалку, мультики ╕ ще щось – то залиша╓ться приватним, а тут ц╕ 30 канал╕в – ╕ на них журнал╕сти з╕ сво╖ми командами можуть подавати проект: якась наглядова рада – суперчиста ╕ з суперморальних авторитет╕в – бере ╕ признача╓ тих чи ╕нших людей. Тобто – деол╕гарх╕зац╕я телебачення. Журнал╕стику сл╕д вирвати з отруйних зуб╕в ол╕гарх╕╖. ╤ це було б дуже добре, але, звичайно ж, – це мають робити чесн╕ люди. Оц╕ канали будуть жити за рахунок т╕╓╖ ж реклами, тобто – в кожн╕й програм╕ прорекламувалися ╕ живуть ╕ за рахунок податк╕в у тому числ╕. - А взагал╕, як припинити надходження п╕дкупу для священства, бо разом ╕з грошима сюди експортують ╕деолог╕ю. Був такий непоганий священик – кандидат богослов'я, укра╖номовний, наче патр╕отичний у одному сел╕. Аж раптом – за як╕йсь р╕к – «мама церква» у нього стала Москва. За один р╕к – кардинальна зм╕на. На м╕й погляд, справа в грошах. - Так, зм╕на вектора не обходиться без грошей та кар'╓рних посул╕в. Але заблокувати в сучасному св╕т╕ перет╕к грошей важко. Американцям вда╓ться в╕дстежувати все п╕сля 2001 року, п╕сля атак на «близнюк╕в». Але у нас нема таких можливостей. Вони вже сформували угоди з низкою кра╖н, щоб в╕дстежувати таку активн╕сть. З американцями сп╕впрацю╓ п╕втори сотн╕ кра╖н. У нас – можливост╕ не т╕. Але можна спробувати ╕ у нас в╕дстежувати це все. Особливо, якщо зробити крим╕нально-процесуальний кодекс б╕льш р╕шучим. - Ну, давай за те, щоб припинити експорт рос╕йських спокус, як╕ розбещують священство... …Як ти оц╕ню╓ш ц╕ хресн╕ ходи Московського та Ки╖вського патр╕архат╕в? - Це така нац╕онально-рел╕г╕йна ман╕фестац╕я. - Вона, взагал╕, потр╕бна? Мен╕ зда╓ться, що хресн╕ ходи мають бути б╕льш камерн╕. Де тут здобудеш молитовний стан у натовп╕? Де тут почути взагал╕ молитву? - Я думаю, що це було добре з точки зору п╕ару, ╕ це можлив╕сть взагал╕ зустр╕тися там ╕з людьми, посп╕лкуватися, це дуже при╓мно для багатьох, це да╓ в╕дчуття плеча, розум╕ння того, що ми живемо не в мегапол╕с╕ якомусь в╕д╕рваному, а де вс╕ одне одного розум╕ють. ╤ це в╕дчуття було присутн╓. - Слава Богу, що воно мирно зак╕нчилося; я завжди боялася, що Москва може зробити диверс╕ю п╕д час ходи УПЦ МП та щось п╕д╕рвати. - Вони бояться цього, тому що вс╕ зразу на них подумають, вони розум╕ють, що перший винуватий буде той, хто отру╖в Скрипаля. - У п’ятницю по ╤нтеру бачила хресну ходу, Новинський на чол╕. По тому Опоблок виступа╓: мовляв, тут люди, як╕ хочуть миру. А я дивлюся ╕ думаю: так, ця церква велика, але до того, як ╖╖ очолив Новинський, окр╕м чисельност╕, вона мала ще й повагу. В╕н усе знищив за три роки... А спочатку попередники перетворили життя спочилого митрополита на муку. - Це взагал╕ дивна ╕стор╕я – той Новинський. В╕н при╖хав ╕з Новгорода. Новгород у 16 стол╕тт╕ був в╕дгеноцидлений москов╕тами. Те, що там робили з людьми п╕д час погрому опричники ╤вана Грозного, не наснилося б нав╕ть Дракул╕. Там людей винищили майже до останнього кол╕на, людей потопили, церкви попалили, що робили з митрополитом – не хочу згадувати. ╤ пот╕м завезли туди москов╕т╕в. ╤ при╖жджа╓ до нас зв╕дти отакий новгородець. Зам╕сть в╕дбудовувати те, що зробили його пращури, та навколо кожного утопленого ставити пам'ятник ╕ поминати, то воно преться сюди – показати нам руск╕й м╕р, який нищив нас 100 рок╕в. Пастир╕, як╕ ведуть паству туди, де вбивають – недобр╕ люди. ЗА ╤МПЕРАТИВ, ЯКИЙ ДОЗВОЛЯ╢ ЛЮДЯМ ЗАЛИШАТИСЯ ТАКИМИ, ЯКИМИ ╥Х ЗАДУМАВ БОГ... - Процес надання Томосу не вигляда╓ прозорим. Але мен╕ зда╓ться, що правильно – обговорювати вс╕ етапи, у тому числ╕ грошов╕. Ми внесемо якусь пожертву до Вселенського патр╕архату? Це було б правильно. - Мен╕ зда╓ться, що так питання не ставиться. Н╕хто не дума╓ про банальний п╕дкуп, як би ти тут його не вуалювала. Константинополь дума╓ значно б╕льшими речами. В╕н вважа╓, що ╖хня роль ╕ роль християнства значно посиляться ╕з входженням Укра╖ни. Подив╕ться на ситуац╕ю. Оф╕ц╕йна Рос╕я звикла використовувати церкву для сво╖х ц╕лей, на Заход╕ псевдол╕берал╕зм наступа╓ на традиц╕йн╕ ц╕нност╕. Сх╕дне християнство затиснене м╕ж рос╕йськими шпигунами в╕д РПЦ та деградантами. ╤ тут з'явля╓ться щось молоде, щире, християнське. Це зовс╕м ╕нший в╕тер. ╤ вони прораховують ╕ чують цей в╕тер, вони в╕дчувають, як по-новому може зазвучати Константинополь. От ми говорили: чому розпада╓ться рос╕йська церква та рос╕йська держава... Там мертв╕ душ╕, тобто душа втрачена. - Ну давай не будемо так╕ категоричн╕. Там ╓ ╕ хорош╕ священики. - Я не сперечаюся, що ╓ низов╕ священики, яким нема куди йти ╕ як╕ просто п╕дтримують там л╕тург╕ю. Але сама ╕╓рарх╕я РПЦ – ну, давно ж ╕нструмент спецслужб. Свого часу помирала В╕зант╕я, але в╕д не╖ залишилася душа, Константинопольський патр╕архат, який демонстру╓, що дух сильн╕ший в╕д матер╕╖, ╕ що дух може пережити нав╕ть 1000 рок╕в. ╤ в╕н може знайти нов╕ м'язи, в╕дродитися у християнському св╕т╕. ╤ це буде щось дуже несхоже на християнськ╕ кра╖ни старо╖ ╢вропи. ╢вропа, ╖╖ досл╕дники шукали дитячу, щиру в╕ру в Латинськ╕й Америц╕ й в Африц╕, але не подивилися всередину самих себе. У нас все лише почина╓ться. ╤ наука й культурн╕ вибухи у ╢вроп╕ були часто пов'язан╕ з церквою. - Це ти про Кембридж та Оксфорд, як╕ починалися з монах╕в? - А також про В╕дродження та Ренесанс... Св╕тов╕ еталони мистецтва стоять на християнськ╕й основ╕. Не лише в культур╕, а й узагал╕ – творити ╕ в пол╕тиц╕, й у сусп╕льств╕ можуть т╕льки люди, як╕ щось люблять. Я думаю, ну як антикорупц╕онер може бути нев╕руючий? Якщо в╕н нев╕руючий, то його принцип часто впира╓ться в ц╕ну. - Я теж без категоричного ╕мперативу не можу пов╕рити у чистоту ╖хн╕х нам╕р╕в. Вони тод╕ обожнюють донора, громадянську рел╕г╕ю... - Шукають момону. Шукати серед нев╕руючих людей антикорупц╕онер╕в – марна справа. Не зм╕нивши людину всередин╕, ви позитивного результату не отрима╓те. Повертаючись до християнського св╕ту: та кра╖на, яка демонструватиме щось нове у традиц╕ях та п╕дходах, – вона як д╕амант, хай ╕ в реп'яхах. - Реп'яхи ╓. Потр╕бна церковна реформа, може не зразу, бо РПЦ почне стог╕н: о, вони – в╕дступники, вони реформуються. - Я думаю, якщо нова структура буде насичена щирими, в╕дданими людьми, то все п╕де, то буде поступ. Давайте поп╕дн╕ма╓мо ╖х нагору, включимо в структуру. Що робило перших християн непереможними? - Готовн╕сть померти кожного вечора. - ╥м було головне – аби була церква. Тому так, нов╕й церкв╕ потр╕бн╕ й щир╕ священики, й щир╕ ╕╓рархи – аби вони не ганялися за новими авто, аби читали класик╕в. Я люблю жит╕╓ Антон╕я та Феодос╕я Печерських. Останн╕й любив ходити по кел╕ях та, побачивши щось зайве в кел╕ях, викидав. Його тод╕ плутали нав╕ть ╕з роб╕тником та насм╕халися ╕з нього. А священик на мерседес╕ – нонсенс. ЗА ТЕ, ЩО НАМ ВДАЛОСЯ ЗБЕРЕГТИ СВОБОДУ СВЯЩЕНИКА… - Сашку, у мене тост. Ми багато чого не зробили, коли готували ╢дину Пом╕сну. Нема телев╕з╕йних програм про ╢дину Церкву, нема як╕сного контенту, брошур. Нема у сусп╕льства глибини розум╕ння, нема як╕сного п╕дготовчого законодавства, яке полегшить певн╕ моменти. Але М╕н╕стерство культури ╕ конкретно Держкомрел╕г╕й ходили у суди, потерпали, але не дали заре╓струвати в Укра╖н╕ статути (установч╕ документи) параф╕й, як╕ церковне кер╕вництво хот╕ло ре╓струвати за рос╕йським зразком. Це реальна перемога Юраша (Андр╕й Юраш, директор департаменту у справах рел╕г╕й та нац╕ональностей М╕н╕стерства культури Укра╖ни)... ╤накше купа священик╕в була б закр╕пачена, вс╕ споруди стали б власн╕стю арх╕╓рея. - Я сьогодн╕ його бачив. Давай. - Статус УПЦ МП буде зм╕нюватися. ╢ нам╕тки? - Треба зм╕нювати законодавство. Потр╕бний закон, що право на назву «Укра╖нська церква» матиме лише ╢дина Пом╕сна Православна Церква. Це ╖х трошки п╕дштовхне. Але все зробить час. Сьогодн╕ люди будуть йти в ╢дину Пом╕сну в район╕ А, завтра в район╕ В, п╕слязавтра в район╕ С. Потр╕бний час. ╤ потр╕бно показувати людям – як переходять ╓парх╕╖. Скажу б╕льше: я за те, щоб прийняти закон про м╕сцевий референдум, ╕ щоб християни протягом певного часу на свято зголошувалися та ре╓струвалися, як православн╕. Щоб на цьому референдум╕ не голосували вс╕ п╕дряд. А пот╕м через р╕к для цих людей провести референдум: за яку вони церкву. Якщо за результатами референдуму залиша╓ться в м╕стечку 200 людей Московського патр╕архату, то ╖м в╕дпов╕дно в╕дводять щось. Я в╕рю в соц╕олог╕ю. 20% у Московського, 42% у Ки╖вського – це опитування загальне. Хоча на початку 2000-х Московський патр╕архат переважав за соц╕олог╕╓ю. Все зм╕нилося за останн╕ часи. - Ми на ф╕н╕шн╕й прям╕й. Що треба зробити, щоб допомогти ц╕й под╕╖? - Молитися. Застосувати розум та бути мудрими, аки зм╕╖. - Ам╕нь. Лана Самохвалова (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 03.08.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20231
|