Версiя для друку Обговорити в форумi

"Крымская правда" продовжує публікувати брудний наклеп Бузини на нашого національного генія, готуючи тим самим, певне, свій мерзенний "подарунок" до 9 березня, дня, коли все прогресивне людство відзначатиме 190-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. У своєму вступному слові до бузинівської публікації редактор "Крымской правды" Бахарєв закликав батьків і вчителів робити вирізки з газети, аби ознайомити з цим безсоромним "творінням" якомога більше школярів і студентів.
Що ж, господін Бахарєв, школярі Криму не просто знайомляться з писаниною Бузини, для якої так щедро надала свої сторінки ваша газета, а й мають свою думку з цього приводу. Сьогодні ми друкуємо відповіді-роздуми "Що б я сказав О. Бузині, якби зустрів його?", які написали учні 11-го класу Молочненської школи Сакського району.

***

Якби Бузина провів опитування, чи подобається нам, школярам, творчість Т. Г. Шевченка і чи примушують нас наші вчителі "молитися на нього", то переважна більшість дітей відповіла б, що самі хочуть читати і знати його твори, бо вони прекрасні. Таких, як Бузина, не треба слухати, бо за його теорією всі погані: і всі люди, і всі талановиті письменники. Якби я могла, то заборонила б друкувати бузинівську писанину. Якщо його не зупинити, він почне писати таку дурницю і про інших талановитих письменників.
Ольга ЗУБОВА.

***

Якби я зустріла Олеся Бузину, то я б не привіталась з ним. Він говорить, що "Кобзаря" нам читають насильно, заставляють вчити його. Але ми це робимо не з принуки, а по своїй волі. Бузина хоче, щоб ми забули великого Тараса Шевченка, який боровся за українську мову. Як писав В. Самійленко у своєму вірші  "Рідна мова", лежав діамант дорогий, тобто рідна мова, і ніхто його не бачив, не звертав уваги. Але з'явився той, хто помітив цей камінь і почав його відшліфовувати. І цей діамант засяяв. І той, хто це зробив, був Тарас Шевченко.
Ельвіра РАЇМОВА.

***

Невже  ви, пане Бузина, думаєте, що, паплюжачи ім'я Великого Кобзаря, ви станете авторитетним письменником, здобудете таку славу, яку має наш Геній? Якщо це так, то ви дуже високої думки про себе! Хоча деяку увагу українського читача ви здобули, але вони ніколи не повірять у вашу байку і відповідь їх буде така: "Чи може сказати так людина, будучи "вурдалаком свого народу?",
"І на оновленій землі
врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі!"
Звісно ні, бо такі слова могла сказати лише та людина, яка насправді безмежно любила свій край.
А щодо героїв в "Гайдамаках" сам Великий Геній пише: "Гонта і Залізняк... може, виведені в мене не так, як вони були, - за це не ручаюсь, бо хто як розповідав... Але, панове громадо! далебі, не брешу". Звісно, деякі події, що лягли в основу твору - історичні, а деякі були фантазією, але фантазія має право на існування в літературі.
А зараз я хочу звернутися до українців: "Українці, браття милі, відгукніться, де ви є, не будьте черню! Зробіть так, щоб Бузина ніколи не розвіяв "миф о Шевченко", бо Шевченко - це не міф - це Правда, Творець, Пророк України.
Лєнурє АБЛЯКІМОВА.

***

Якби я зустріла Олеся Бузину, я б спитала в нього, чому, з якої причини він так пише про Кобзаря? Таке писати може тільки та людина, яка не поважає, по-перше, самого себе, по-друге, свій український народ. Я гадаю, що треба пишатися Шевченковим талантом, бо він став всесвітньо відомою людиною. Його поважають, люблять, читають його "Кобзар" у всьому слов'янському світі. Його "Кобзар" перекладений на багато мов світу. І нас ніхто не примушує читати його, але кожна людина у своєму житті читала, читає і буде читати його твори, а ваш "твір", пане Бузина, ніхто і не згадає вже через рік.
Лєнара ВЕЛІШАЄВА.

***

Була дуже здивована і вражена писаниною Бузини. Мабуть, у нього багата фантазія, бо написати брехню розміром в цілу книгу зможе не кожний. Що ж поганого в тому, що ім'ям Тараса Григоровича Шевченка названі університет, сквер, музей, театр? В кожного народу є свої талановиті люди, якими він пишається. А з Шевченка Бога ніхто не робить, він подобається нам, ми його любимо і не забуваємо.
Ніяра ІБАДЛАЄВА.

***

У своїй статті Бузина використовує якісь слизькі нюанси, натяки, все, що може, лише для того, щоб заплямувати честь Т. Шевченка. Не знаю, чим може бути викликане таке ставлення до українського генія, пророка: може, ненависть, може, бажання "прославитись", а може, якась інша причина? Але, я вважаю, яка б причина не була, Бузина не мав права таке писати. Хто він такий? Суддя? Бузина звинуватив Шевченка в усіх можливих і неможливих гріхах. Я не заперечую, що, можливо, були недоліки і в Шевченка, але ніхто не має права, в тому числі й Бузина, ритися в брудній білизні. Та ми не звертаємо уваги на таку "писанину", ми віримо в нашого генія, великого митця - Тараса Шевченка.
Кристина КРЯЧКО.

***

Коли б я зустріла Бузину, то запитала, чому він назвав "вурдалаком" Шевченка. Ця людина посміла очорнити ім'я Великого Кобзаря, очорнила  історію українського народу. Я зневажаю тебе, писако! Ти написав, що нас примушують читати "Кобзаря". Ні, це - неправда, ми нині просто вивчаємо те, що нас змусили забути: українську культуру, мову, історію.
Ріана АБЛЯКІМОВА.

***

Якби я зустріла Олеся Бузину, я б запитала в нього: що ви за людина? Я хочу вам сказати, що для всіх ви нікчемний, нерозумний чоловік, бо людина, яка живе в Україні, не може так відкрито показувати свою неповагу до української мови, культури, духовності. Ви заплямовуєте чисте ім'я нашого національного поета Тараса Шевченка, а саме, друкуєте на сторінках газети "Крымская правда" книжку "Вурдалак Тарас Шевченко". Як ви можете писати, а ця газета публікувати такі бридкі речі про Кобзаря? Для мене ви бездарна людина. Чоловіче, одумайтесь і викиньте свою брехливу книгу на смітник історії, бо вона все одно там буде.
Анна РИБАК.

***

Бузина пише, що у 1939 році, коли святкували 125-річчя від дня народження Шевченка, його ім'я було присвоєно вулицям. Він не розуміє, що Шевченкові не потрібна слава. Він бажав лише одного: щоб Україна була незалежна, вільна,
рівноправна держава.
Мені здається, що Бузина заздрить Україні, що в ній жив такий великий поет, який був захисником своєї рідної землі.
Сіяре АБДУЛІНОВА.

P. S.
Що можна додати до цих щирих, може, інколи й надто емоційних висловлювань школярів щодо бридкої публікації Бузини в "Крымской правде"? Тільки те, що скільки б не силкувалися недоброзичливці очорнити нашого національного генія, скільки б не намагалися витравити його добре ім'я і його полум'яну поезію з наших душ, цього зробити їм не вдасться.
Молодь, котра нині не закомплексована жодною ідеологією, вільна і розкута у своїх думках і вчинках, уміє відрізнити брехню від правди. Її не треба переконувати в тому, в чому вона має своє тверде переконання, в чому може добре сама розібратися.
Тож намарні ваші потуги, господа, нав'язати свої брудні думки про нашого національного генія молоді, яка живе у вільній незалежній Україні. Пам'ятайте: допоки жива Україна, допоки житиме на землі хоч один українець, доти й житиме в наших серцях наш прекрасний поет-патріот Тарас Григорович Шевченко. А от хто і що живе у ваших серцях і душах, панове? Чи там лише чорна порожнеча?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2004 > Тема "Урок української"