Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО
Науковц╕ з╕брали фактаж за понад 300 рок╕в про намагання знищити укра╖нську мову…


К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 04.09.2015
ПАМ’ЯТ╤ БОГДАН╤ВЦ╤В

Любов к Отчизн╕ де геро╖ть...

22 серпня на станц╕╖ П╕вденно-Зах╕дно╖ зал╕зниц╕ Ки╖в-Волинський (ран╕ше Пост-Волинський) було урочисто в╕дкрито мемор╕альну дошку на пам’ять про загиблих тут вояк╕в Першого укра╖нського козачого ╕мен╕ гетьмана Богдана Хмельницького полку. Це була перша укра╖нська в╕йськова частина, сформована на добров╕льних засадах 1 травня 1917 року у Ки╓в╕. Цим було покладено початок укра╖н╕зац╕╖ в╕йськових частин рос╕йсько╖ арм╕╖.
26 липня 1917 року на вимогу командування Ки╖вського в╕йськового округу Укра╖нська Центральна рада дала згоду на виведення полку на П╕вденно-Зах╕дний фронт. Полк ╖хав захищати Рос╕йську державу. Але ненависть рос╕йських шов╕н╕ст╕в до всього укра╖нського була наст╕льки великою, що вже при в╕д’╖зд╕ богдан╕вц╕в почали обстр╕лювати. На станц╕╖ Пост-Волинський рос╕йськ╕ солдати ╕ донськ╕ козаки в╕дкрили кулеметний ╕ рушничний вогонь по вагонах з укра╖нськими в╕йськовиками. Богдан╕вц╕ не мали чим в╕дпов╕сти. ╥хня зброя лежала в опломбованому вагон╕. Рос╕яни вс╕ляко збиткувалися над беззбройними укра╖нцями ╕ говорили, що це — в╕дплата ╖м за прагнення незалежно╖ Укра╖ни.
За п╕драхунками укра╖нського ╕сторика Дмитра Дорошенка, загинуло 16 богдан╕вц╕в, а 100 було поранено. За ╕ншими даними, загинуло майже 100 укра╖нц╕в, а вноч╕ рос╕яни розстр╕ляли ще близько 50 вояк╕в.
Укра╖нська Центральна рада порушила з приводу цього злочину справу, яка так ╕ не була завершена.
Пот╕м богдан╕вц╕ в╕дзначилися бойовим завзяттям у фронтових операц╕ях. Наприк╕нц╕ жовтня полк повернувся до Ки╓ва ╕ брав участь у збройн╕й боротьб╕ за Укра╖нську державу.
Президент ╤сторичного клубу «Холодний Яр» письменник ╕ ╕сторик Роман Коваль пров╕в урочисте в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки пам’ят╕ богдан╕вц╕в. В╕н наголосив, що под╕╖ 98-р╕чно╖ давнини перегукуються ╕з сучасн╕стю. ╤ тод╕, й тепер Укра╖на зазнала збройного нападу рос╕йських ╕мпер╕ал╕ст╕в.
На в╕дкритт╕ був присутн╕й Володимир Бражник, батько якого ╤ван Бражник командував взводом богдан╕вського полку ╕ розпов╕в сину про трагед╕ю на Посту-Волинському через 50 рок╕в.
Мемор╕альну дошку освятив настоятель Свято-Микола╖вського храму на Татарц╕ в Ки╓в╕ о. Тарас Мельник. В╕н зазначив, що к╕лька дн╕в перед тим освячував пам’ятник укра╖нським во╖нам, як╕ загинули на Донбас╕.
Зворушливим був виступ Уляни Гайдук, сестри ╤лл╕ Гайдука, десантника 25-╖ аеромоб╕льно╖ бригади, який загинув у л╕таку ╤л-76 минулого року. За тиждень до загибел╕ йому виповнився 21 р╕к.
— У нас було щасливе дитинство, — розпов╕дала пан╕ Уляна. — Мама вчила нас любити Бога й Укра╖ну.
╤лля Гайдук був на Майдан╕ сотником ╤нгульсько╖ паланки. Згодом чотири м╕сяц╕ брав участь у боях на сход╕ Укра╖ни, визволяв полонених. У перервах м╕ж боями юнак читав книгу «Чорний Ворон» Василя Шкляра ╕ взяв соб╕ псевдо Чучупака. Навесн╕ ╤лля збирався одружитися. Його кохана д╕вчина Юля овдов╕ла, не встигнувши стати дружиною.
Нин╕ проводиться зб╕р кошт╕в на видання книги про загиблих у л╕таку ╤л-76.
Про спадков╕сть визвольно╖ боротьби укра╖нсько╖ нац╕╖ говорили м╕н╕стр осв╕ти Серг╕й Кв╕т, голова ОУН Богдан Червак, учасник визволення Мар╕уполя у склад╕ полку «Азов», один ╕з жертводавц╕в кошт╕в на мемор╕альну дошку Дмитро Савченко, начальник в╕дд╕лу обл╕ку ╕ збереження м╕ст ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Павло Подоб╓д, який розшуку╓ ╕ в╕дроджу╓ могили вояк╕в Арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки та ╕нш╕.
Зворушливим був виступ Наст╕ Ярово╖ ╕ Маргарити Тимошенко, наречених Андр╕я Медведька ╕ Дениса Пол╕щука, яких звинувачують в убивств╕ Олеся Бузини. А хлопц╕ захищали пам’ятники Ки╓ва й Укра╖ну. З ними хочуть розправитися.
У числ╕ спонсор╕в мемор╕ально╖ дошки ╕нженер Андр╕й Жованик ╕ Наталя Зубенко, яка над╕слала 50 ╓вро ╕з Мюнхена.
Начальник станц╕╖ Ки╖в-Волинський Валер╕й Мельник подякував за встановлення мемор╕ально╖ дошки.
З укра╖нськими п╕снями виступили Данило Мельник (в╕н 14-р╕чним взяв участь у вшануванн╕ Михайла Тел╕ги, а пот╕м був учасником бо╖в п╕д ╤ловайськом), Володимир Самайда, кобзар Тарас Силенко ╕ учасник бойових д╕й на Донбас╕ бард Олекс╕й Бик.
— Я в╕рю в перемогу укра╖нського народу, — сказав Роман Коваль. В╕н прочитав в╕рш ╢вгена Маланюка «Вояки» ╕ зазначив, що на фронт╕ зараз народжуються поети, чи╖ п╕сн╕ сп╕ватимуть наступн╕ покол╕ння.
Урочисте з╕брання завершилося сп╕льним сп╕вом п╕сн╕ «Червона калина».

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15849

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков