Версiя для друку Обговорити в форумi

Херсонський священник Ігор Петренко, клірик Кафедрального собору Стрітення Господнього Української православної церкви Київського патріархату, повернувся до Херсона з Донецька після 52-денного перебування у заручниках в бойовиків угруповання «ДНР». Священик розповів, що за неповні два місяці полону «зробив подорож машиною часу».
«Коли я потрапив у полон, усе, що мене оточувало, нагадувало те, що я читав про Радянський Союз зразка 1937 року. У «Службі безпеки «ДНР» ми, полонені, сиділи в ямі, в антисанітарних умовах, поводилися з нами вкрай жорстоко. Згодом нас перевезли до «ізбушки» – так вони називали будівлю Донецького обласного управління СБУ, де тримали військовополонених. Там умови були трохи кращими, був, так би мовити, Радянський Союз зразка десь 1951 року. «ДНР» – дуже своєрідне середовище, де час іде дуже швидко».
За словами священика, серед полонених були і військові, і цивільні громадяни. Зустрів він і кількох захисників Донецького аеропорту — «кіборгів». Дехто з полонених у неволі вже сім місяців. Ігор Петренко розповідає, що під час перебування у полоні став духовним наставником інших полонених.
«Спочатку бойовики заявили мені: «Молитися за Україну не будеш!». Але згодом була низка випадків, про які я можу сказати тільки одне: там, у полоні, Господь дарував мені стільки див! Зовсім дивним чином я отримав майже все, щоб відправляти служби. Коли стало зрозуміло, що зможу звільнитися, швидко навчив відправляти служби іншу віруючу людину з полонених. Зараз він там замість мене. Також вважаю дивом те, що всі мої кістки та зуби залишилися цілими, незважаючи на те, що били дуже сильно».
За словами священика, найбільш жорстоко поводилися з полоненими українцями так звані російські «добровольці». «Це були якути. Вони дуже пиячили і знущалися з полонених. Але Господь їх покарав. Хтось з них необережно поводився зі зброєю і випадково вистрелив у ногу комусь з командування. ДНРівці тих якутів заарештували, але, щоб не розголошувати історію про непрофесійних найманців і не виносити сміття з хати, вони згадали про знущання і заарештували якутів під цим приводом».
Розповідає священик і про «економічну базу» бойовиків «ДНР». Каже, що возили полонених збирати металобрухт, який бойовики кудись реалізовували. «Було й таке: поклали вони око на якусь оптову базу чи на іншу будівлю, де є якесь цінне майно; спочатку по цій будівлі «працював» міномет так, щоб не завдати значної шкоди, а потів приїжджали бойовики «розбиратися», лаяли «укропів» і під шумок виносили те, що їм сподобалося».
Священик спілкувався не тільки з полоненими, а й з бойовиками. «Я питав цих людей: «Ви бачили багатьох українських воїнів. Ви зараз бачите мене, людину, яка присвятила життя служінню Богу. Ми – фашисти? Невже ви бачили хоча б одного карателя, як ви про нас кажете? Ви й досі вірите вашій пропаганді?». На жаль, вони уникали розмов на цю тему».
Довідково. 14 лютого 2015 року на трасі Маріуполь-Донецьк у 30 кілометрах від Донецька зник клірик Стрітенського кафедрального собору міста Херсона, військовий священик, протоієрей Ігор Петренко, який їхав відвідати, посповідати та причастити українських вояків на передовій. Разом зі священиком у цьому автомобілі перебував і його помічник херсонський волонтер Вадим Перепада. В машині везли гуманітарну допомогу для українських військовослужбовців. Як з’ясувалося пізніше, автомобіль був зупинений ДНРівцями. Петренко та його помічник потрапили у полон до сепаратистів. 6 квітня 2015 року протоієрей Ігор Петренко був звільнений у групі 16 українських полонених. За словами радника голови СБУ Маркіяна Лубківського, у полоні та в заручниках у бойовиків залишаються ще близько 400 громадян України.
* * *
Українські «кіборги», які боронили від сепаратистів та російських військових Донецький аеропорт, є тією закваскою, яка підніме «тісто» Української держави.
Про це заявив військовий священик, протоієрей Ігор Петренко у середу в Херсоні у виступі в кафедральному соборі Стрітення Господнього (УПЦ КП) після подячного молебню з нагоди визволення його та інших українських громадян з полону сепаратистів, передає кореспондент «Укрінформу».
«Я сидів (у в’язниці ДНР. — ред.) разом з «кіборгами», які потрапили у полон в останній момент, коли був вибух в аеропорту. Я їм говорив, що найголовніше те, що вони залишилися живими, що Господь дарував їм життя. Ви, кажу, — закваска, та закваска, від якої підніметься усе тісто», — розповів священик.
Разом з тим, І. Петренко зазначив, що, на його думку, багато хто з «кіборгів» загинув або потрапив у полон сепаратистів через «чиюсь злочинну дурість, бездарність, халатність, некомпетентність — не знаю як назвати».
А у спілкуванні із журналістами Ігор Петренко підтвердив, що він разом з іншими полоненими, які працювали на руїнах Донецького аеропорту, знайшов там тіло командира «кіборгів». «Тіло Бориса знайшли там. Це було останнє тіло, яке ми знайшли», — заявив капелан.

Радіо «Свобода»

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "З потоку життя"