Версiя для друку Обговорити в форумi

Сестри-співачки Галина і Леся Тельнюк заявляють, що бездарні талант-шоу на телебаченні — це не лише бізнесовий, а й політичний ідеологічний проект. Співачки стверджують, що в такий спосіб цілеспрямовано понижують рівень культури українців, які звикли сприймати весь сурогат, який їм показують з екранів телевізорів.
«Ці шоу — це перш за все політична річ. У Радянському Союзі було завдання лікбезу: навчити читати, але не вчитуватися. Що роблять ці шоу — вони закривають людям можливість і навіть притомну думку того, що щось можна шукати: вам все знайшли, ось полиця з книжками, які треба читати», — говорить Галина Тельнюк.
«Додайте великий набір нескінченно гастролюючих російських попсових музикантів. Українських музикантів просто ніде нема. Їх позаганяли в якісь клуби. Це їхнє місце, щонайбільше. А от до залів їм і дороги немає, — каже Леся Тельнюк. — До цього, як до випадкової речі, ставитись не можна. Це абсолютно свідоме культурне нищення населення, для того, щоб українців зазомбувати непотребом. Якщо люди почнуть слухати нормальну музику та свідомо ідентифікувати себе й інакше мислити, та вони ж розправлять плечі і будуть непридатними до того, щоб ними легко керувала та маніпулювала влада. Будуть знати, за що голосувати».
Галина розповідає, що в 1991 році їхній дует агітували переїхати і творити в Москві. Пояснювали: в Україні їм нічого не світить, тому що музичний ринок тут уже розподілений під сферами впливу московських продюсерів.
«Пропонували нам залишитися в Москві і казали: «Девочки, вас там съедят с вашим украинским языком. Вы ничего там не добьетесь. Там все уже поделено». Вони нам показували на карті, як поділена на музичні сектори Україна і який власник у Москві яким сектором керує. Я думала, що ця людина з об’єднання «Квінта» все вигадала і лякає мене в цій машині «Вольво». А вони дійсно вирішують, що кому робити на цій території — кого крутити, який канал закривати, який не закривати. Я дивувалася: «І Київ входить у цю систему?» — «Да, ваш Киев в первую очередь», — махав він рукою. Їм були цікаві не тільки ми. Вони тоді до багатьох підкочували лише з одним розрахунком, дивилися як на матеріал, куди можна припасувати цю шпульку: а раптом піде, і вони «слупят бабла».
Можливість стати зіркою на талант-шоу — лише ілюзія, — каже Галина Тельнюк:
«Це один із факторів обману населення — що може вийти будь-який фрік і стати зіркою. Насправді, це все не так. За цим сидить контора величезна професіоналів і звуку, і образу. До цього шлях зовсім виявляється інший. Не з корабля на бал. А навпаки — ти цей корабель збудувати ще повинен, і цей бал. Мій син з 4 років грає на скрипці. Зараз йому 16. Це людина, яка професійно цим займається. І поруч з ним його ровесники, які на три дні стають зіркою. А в них враження, що стають зіркою на все життя. Викривлюються дзеркала. Люди, коли споглядають історії Попелюшок, реально заливаються сльозами біля блакитних екранів. Вони реально в це вірять. Всі люди, які професійно займаються музикою й акторством, зараз нікому не потрібні фактично через появу цих шоу».
«Люди думають, що якщо великого артиста нема в телевізорі, значить, він помер. А він не помер. Він творити від цього не перестав. Просто спрацьовує дебільна залежність від телевізора. Село тільки цим і живе. Люди не мають замінника. Їхні справжні традиції підмінюють цим сурогатом. Вони думають, що спів бабусь — це не цікаво, і не розуміють, що це і є той базис, на якому вони можуть розвивати культуру свою і своїх дітей», — додає Леся.

Валерія РАДЗІЄВСЬКА (http://gazeta.ua)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "З потоку життя"