"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "Душі криниця"
#47 за 20.11.2009
«ХАЙ ЖЕ ТАЛАНТ Д╤АМАНТОМ ╤СКРИТЬСЯ!»
П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ
Вельмишановна «Кримська св╕тлице»! Рад╕сно усв╕домлювати, що завершений з великим усп╕хом п╕сенний конкурс «А в тебе ╓ п╕сня – до душ╕ стежинка» одержав сво╓ лог╕чне продовження у вигляд╕ нового проекту, в якому пропону╓ться визначити двадцятку найкращих, найталановит╕ших, найпопулярн╕ших укра╖нських виконавц╕в. Хочеться висловити глибоку шану ╕ щиру вдячн╕сть орган╕заторам ц╕╓╖ надзвичайно важливо╖ справи за те, що знову дають чудову можлив╕сть численним шанувальникам укра╖нсько╖ п╕сенно╖ творчост╕ долучитися до невичерпного джерела нац╕онально╖ духовност╕, поринути у св╕т чар╕вного музичного мистецтва, де:
╢ в п╕снях безкрайня широч╕нь, А в них ╕ слава, й велич Укра╖ни, ╤ спадко╓мн╕сть покол╕нь, Й чуття ╓дино╖ родини. Тож хай звучить п╕сенност╕ струна ╤ кв╕тне в п╕сн╕ калиновий цв╕т, А виконавц╕в наших славн╕ ╕мена Нехай лунають на увесь широкий св╕т!
А тепер, власне, про виконавц╕в, ген╕альних, самобутн╕х, талановитих наших сп╕вак╕в, що ╓ оздобою скарбниц╕ минуло╖ й сьогоденно╖ п╕сенно╖ культури. Почати хочу з оперного мистецтва. В ╕стор╕ю укра╖нсько╖ музично╖ культури, до ╖╖ золотого фонду ув╕йшла ц╕ла плеяда неперевершених виконавц╕в оперного сп╕ву, яскрав╕, самобутн╕, творч╕ особистост╕. Справжньою окрасою, перлиною музичного мистецтва вважаю Солом╕ю Крушельницьку (1), одну з найяскрав╕ших з╕рок оперно╖ сцени початку ХХ стол╕ття. Х╕ба можна залишитись байдужим до ╖╖ дивовижного за силою ╕ красою голосу широкого д╕апазону, до яскравого виконання не т╕льки оперних ар╕й, а й укра╖нських народних п╕сень, в як╕ сп╕вачка вкладала все розма╖ття почутт╕в! Саме виконанням народних п╕сень завжди зак╕нчувала вона сво╖ концертн╕ програми. Г╕дне м╕сце у скарбниц╕ укра╖нсько╖ музично╖ культури займають ╕ так╕ корифе╖ вокального мистецтва, як ╤ван Козловський (2), що мав надзвичайно красивий голос св╕тлого ср╕блястого тембру, в╕дзначався високою художньою ╕ техн╕чною майстерн╕стю; Дмитро Гнатюк (3), виконавська д╕яльн╕сть якого ╕ нин╕ виклика╓ захоплення у слухач╕в, а п╕сн╕ укра╖нських композитор╕в, як╕ сп╕вак охоче включа╓ до свого репертуару, так╕ як «П╕сня про рушник», «Ос╕нн╓ золото», «Чом, чом, земле моя», «Летять, н╕би чайки», «Оч╕ волошков╕» та ╕нш╕ – стали справжн╕ми народними шлягерами. На широке визнання заслугову╓ ╕ наш неперевершений укра╖нський соловейко Анатол╕й Солов’яненко (4), який, на жаль, так рано в╕д╕йшов за межу в╕чност╕. Окр╕м того, що в╕н був одним з найвизначн╕ших майстр╕в оперного сп╕ву, значну частину його репертуару складали укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕, в яких його справжн╕ корен╕. Особисто мен╕ дуже подобаються п╕сн╕ у виконанн╕ Солов’яненка: «Чорн╕╖ брови, кар╕╖ оч╕», «Н╕ч яка м╕сячна», «Дивлюсь я на небо», «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну». Вони звучать особливо душевно, просто й водночас витончено, л╕рично, натхненно. З цього приводу хочу навести красномовний факт. Вражений манерою виконання Солов’яненком укра╖нських народних п╕сень, видатний азербайджанський сп╕вак Рашид Бейбутов писав: «У концерт╕ сп╕вав дзв╕нкоголосий Анатол╕й Солов’яненко, у якого саме пр╕звище – знак дол╕. Справд╕, немов для солов’я, для цього артиста нема╓ меж д╕апазону. Неначе граючись, бере неймов╕рно висок╕ ноти, легко розсипа╓ звуки сл╕пучим каскадом. ╤ все це не просто для того, щоб переконати в щедрост╕ сво╖х вокальних можливостей, а щоб створити образ укра╖нсько╖ народно╖ п╕сн╕, такий ясний ╕ правдивий». Сказав сво╓ вагоме слово в галуз╕ вокального виконавства ╕ широко знаний Володимир Гришко (5), який належить до п’ят╕рки кращих тенор╕в св╕ту. Маестро, чий голос вже давно оц╕нили на ус╕х св╕тових сценах, не раз доводив, що укра╖нц╕ з г╕дн╕стю можуть стати в один ряд ╕з всесв╕тньо в╕домими оперними св╕тилами. Звичайно, у двадцятц╕ найкращих виконавц╕в г╕дне м╕сце мають пос╕сти наш╕ берегин╕ укра╖нсько╖ п╕сн╕ — Н╕на Матв╕╓нко (6) ╕ Ра╖са Кириченко (7). Неповторн╕ барви голосу кожно╖ з них, п╕сн╕ з яскравим нац╕ональним колоритом пробуджують в╕дчуття причетност╕ до народу на генетичному р╕вн╕, повертають до нетл╕нних духовних ц╕нностей, нос╕ями яких ╕ ╓ славетн╕ сп╕вачки. Коли сп╕ва╓ Н╕на Матв╕╓нко, ╖╖ голосом, ╖╖ душею ожива╓ не лише п╕сня, а й серця тих, хто слуха╓. Особливо зачаровують у ╖╖ виконанн╕ ун╕кальн╕ зразки глибинно╖ етноп╕сенно╖ спадщини: колядки, щедр╕вки, га╖вки. Н╕на Матв╕╓нко – во╕стину золотий голос Укра╖ни. А п╕сн╕ Ра╖си Кириченко витримано в сво╓р╕дному стил╕ з фольклорним забарвленням, сама ж вона, спок╕йна, величава, красива, була цар╕вною на сцен╕. ╥╖ називали Мадонною, символом нац╕╖, ╕ з цим важко не погодитись. У 70-80-х роках минулого стол╕ття на п╕сенному небосхил╕ спалахнуло ц╕ле суз╕р’я талановитих сп╕вак╕в. ╥хн╕ ╕мена говорять сам╕ за себе. Перш за все, це Назар╕й Яремчук (8) ╕ Василь З╕нкевич (9). Самобутню манеру виконання Назар╕я Яремчука, його голос не сплута╓ш н╕ з ким, голос великого таланту, що вража╓, полонить, бентежить. Сильне враження справляють ╕ п╕сн╕ Василя З╕нкевича. Слухаючи його, н╕би порина╓ш у нерозгадану п╕сенну стих╕ю. ╤ забува╓ш про все, окр╕м його п╕сень, ╕ почина╓ш в╕рити, що вони ╕ ╓ той св╕т, у якому житимеш завжди. На сп╕вуч╕й Буковин╕ з╕йшла зоря таланту Соф╕╖ Ротару (10). Дал╕ хочу назвати Оксану Б╕лоз╕р (11), ╕з задоволенням слухаю ╖╖ п╕сн╕, так╕ св╕тл╕, чист╕, одухотворен╕; ╤во Бобула (12), який зачарову╓ сво╖м оксамитовим тембром голосу, сво╖ми п╕снями про в╕чн╕ почуття – кохання, в╕рн╕сть, патр╕отизм; ╤вана Поповича (13), дзв╕нкоголосого, запального закарпатського соловейка. Також до числа талановитих ╕ популярних сп╕вак╕в при╓дную ╕м’я Валер╕я Маренича (14), останн╕м часом в╕н сп╕ва╓ не в склад╕ колись знаменитого тр╕о, а самост╕йно, тому й подаю його як окремого виконавця. Справжн╕й лицар укра╖нсько╖ п╕сн╕! Пише багато музики, запису╓ п╕сн╕ у власному авторському виконанн╕, особливо╖ привабливост╕ якому нада╓ супров╕д г╕тари. Одним з найкращих твор╕в Маренича, як на мо╓ уподобання, ╓ прекрасне укра╖нське танго «О солов╕ю». Сучасна хвиля естрадного мистецтва в╕дтворена ╕ в п╕сенн╕й творчост╕ Павла З╕брова (15), В╕тал╕я Б╕лоножка (16), Олександра Пономарьова (17), Руслани Лижичко (18), Олега Скрипки (19), Святослава Вакарчука (20). Вс╕ вони заслуговують на г╕дне м╕сце серед кращих виконавц╕в. Людська мудр╕сть говорить, що коли народ вшанову╓ талант, тод╕ на земл╕ торжеству╓ найвища духовна справедлив╕сть. Тож, шановн╕ св╕тличани, сприяймо цьому торжеству! Хай же талант д╕амантом ╕скриться, В п╕сн╕ розкв╕тне чудова пора. Хай наша р╕дна «Кримська св╕тлиця» Проекти нов╕ вида╓ на-гора! З пошаною ╕ найкращими побажаннями - Лариса Данилейченко. м. С╕мферополь.
В╕д редакц╕╖. Дяку╓мо Ларис╕ Васил╕вн╕ за те, що вона знову одн╕╓ю з перших в╕дгукнулася на наш черговий конкурс. Запрошу╓мо й ╕нших читач╕в до творчо╖ сп╕впрац╕!
КРИМСЬК╤ АВТОРИ УКРА╥НСЬКИХ П╤СЕНЬ — В╤ДГУКН╤ТЬСЯ!
Дорог╕ земляки! Наприк╕нц╕ року (ор╕╓нтовно — 25-26 грудня), на 17-р╕ччя «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ми плану╓мо провести у С╕мферопол╕ фестиваль-конкурс укра╖нсько╖ п╕сн╕ кримських автор╕в. Просимо в╕дгукнутися поет╕в, композитор╕в, як╕ мешкають у р╕зних куточках Криму ╕ пишуть п╕сн╕ укра╖нською мовою, сп╕вак╕в, як╕ виконують п╕сн╕ на слова ╕ музику кримських автор╕в! Надсилайте, приносьте ваш╕ п╕сн╕, кращ╕ з яких прозвучать на святковому концерт╕. До оргком╕тету ми запросили фах╕вц╕в ╕з С╕мферопольського музучилища, в╕домих кримських артист╕в, допомагатиме нам Кримська ф╕л╕я НТШ, Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр. Дуже спод╕ва╓мося на п╕дтримку доброзичливц╕в-меценат╕в! Давайте знову гуртом (а хто ж, як не ми?) орган╕зу╓мо сам╕ соб╕ свято — п╕сенне, кримське, укра╖нське! Заявки на участь у фестивал╕-конкурс╕ приймаються до 11 грудня.
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8104
|