Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

4 грудня відзначаємо велике церковне свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, яке у народі називають Третьою Пречистою і вважають «введенням» (вступом) до циклу зимово-різдвяних свят, які закінчуються Собором Івана Хрестителя, 20 січня.
У цей день також спостерігали за погодою, прогнозували:
- Третя Пречиста снігом покриває - хліба прибуває.
- Введення прийшло - справжню зиму привело.
- Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки - буде люта зима.
- Введенські морози зими ще не роблять, бо після них ще буде відлига.
- На Введення - товсте ледення.
- Лід на Введення тріщить - мороз буде до Миколи.
- Є на Введення вода - влітку буде молоко.
- Горобець нап'ється на Введення з кінського сліду води - на Юрія (6 травня) худоба напасеться трави. Чим глибший слід - тим вищою буде трава.
- Сніг, який випав на Введення, швидко розтане.
- У ніч на Введення мороз тріщить і зорі блимають - мороз протримається мінімум три дні.
- Сніги великі на Введення - літо буде багатим на плоди.
- На Введення сніг на полях - зерно в засіках.
- На Введення падає сніг лапатий - зерно будеш горнути лопатою.

КАТЕРИНА ВОРОЖИЛА...

У ніч на свято Катерини (7 грудня) дівчата ворожили, аби дізнатися, якою буде доля. Такі дійства інколи нагадували ворожіння у ніч на Андрія (13 грудня), але й мали свої особливості. Дівчата зверталися у молитвах до Святої Катерини. Ритуали відбувалися без участі хлопців. Ті навіть не мали права спостерігати.
Наприклад, дівчина брали жменю конопляного насіння, виходила опівночі на подвір'я, тричі обходила довкола хати і сіяла його, заволокуючи полом спідниці. Примовляла:
- Катерино, Катерино! Повідай долю! Звідки судженого чекати?..
Свята мала повідати долю вночі, коли дівчина спала.
Також ложку солі розчиняла у кухлику води і випивала на ніч. Мав приснитися суджений, що принесе води.
Могла дівчина взяти порівну по наперстку борошна, солі й води, замісити тісто і спекти коржик. Половину з'їдала на ніч, а половину клала під подушку. Вірила, що вночі прийде наречений і з'їсть свою половину.
Ворожили дівчата і так. Висмикували зі стріхи соломинку. Якщо попадалася з колосом, то дівчину свататиме багатий парубок, а якщо гола, то бідний. Коли ж соломинка потраплялася коротка, зігнута, то не слід чекати весілля протягом року.
Траплялося і таке дійство. Наливали у миску води, клали поверх вінець соломинку, ставили на ніч під ліжко і примовляли:
- Хай милий прийде, через кладку переведе!
Зранку напередодні Катерини натще перев'язувалися поясом і не знімали його до ночі. Увесь день постили і ревно молилися до Святої Катерини. На ніч складали пояс хрестом і клали під подушку. За цим поясом мав прийти уві сні наречений.

КЛИМЕНТ СЛЬОЗУ ГОНИТЬ...

8 грудня — день вшанування священомученика Климента.
Він був четвертим після апостола Петра єпископом Римської церкви. Від нього ж прийняв свячення. Згідно з переказом, за те, що Климент проповідував християнське вчення, його заслали до Криму. Але й тут він не зрадив Святій Вірі і продовжував проповідувати Христову науку серед поган. Робив це відкрито, а не потайки.
За наказом імператора Трояна у 101 році Святого Климента втопили у Чорному морі. Однак мертве тіло хвилі винесли на берег. Щойно навернути Климентом до християнства язичники поховали його.
У IX столітті частка мощей єпископа Климента була перенесена Святими Кирилом і Мефодієм до Риму, іншу частку князь Володимир Великий перевіз до Києва. Ці останки знаходилися у Десятинній церкві до монголо-татарського нашестя.
Святий Климент написав ряд творів, серед яких найбільш відомий - «Перше послання до Корінфян».
Про цей день у народі кажуть:
- Климент сльозу з мужика морозом гонить.
- На Климента зима клин клином вибива.
- На Климента морози стоять, зуби цокотять.
- Климент вуха морозом рве.
- На Климента хоч два кожухи одягай.

ІВАН-ПЕРЕДЗИМОК

26 листопада — свято Івана Золотоустого, одного з трьох Отців Церкви, видатного Богослова, проповідника, упорядника Святої Літургії.
У народі цей день називають “передзимком”, адже “будь-яка зяб у рості зупиняється”. Кімнатні рослини і ті “завмирають на зиму”. Тому кажуть: Іван-Передзимок іде - вже рослина не росте». А це ознака того, що прийшла фенологічна зима.
Є й інші спостереження:
- Іван Золотоустий солодко говорить, та все є снігом землю покриває, морозом припікає, зиму закликає.
- У цей день кружляє багато вороння - на щільні снігопади.
Після Івана Золотоустого теслі заготовляли деревину, адже «дерево вже заснуло, не відчуває болю». Її використовували для виготовлення поличок, лав, стільців, скринь... Перед тим уважно придивлялися та прислуховувалися, а чи не стукає по дереву дятел, який завжди підкаже - є там короїди чи ні. Були й інші методи перевірки, зокрема відколупували стару кору, зрізали й частину молодої, шукаючи шкідників. Така деревина не завжди годиться для ремісничої справи. Та навіть заготовлене якісне дерево могли використати для виготовлення предметів побуту через рік-два. Спочатку його «розпускали» пилкою на дошки, планки, клини, потім сушили біля печі, а влітку під палючим сонячним промінням, ще раз перевіряли на якість. Брак ішов на дрова, а добротний матеріал - у руки теслі, з якого він творив дива.
До речі, заготовляли деревину і після свята Поклоніння оковам апостола Петра (у народі - Петра Вериги, 29 січня). Але її використовували для будівництва хат, господарських приміщень.

ПОСТУВАННЯ

28 листопада розпочинається Різдвяний піст (Пилипівка), який завершується напередодні Різдва Христового, у Святий вечір, 6 січня.
Взагалі, у християнській традиції пости займають чільне місце у християнській традиції. Насамперед ідеться про дотримання духовних правил життя вірних. Важлива раціональність постування й у харчуванні, доцільність різноманітних обмежень.
Так що таке пости, скільки їх у році і що вони приписують?..
З часів прийняття християнства наші предки дотримувалися посту у дні, як були пов'язані зі Страстями Господніми. В сучасній церковній традиції: 7 тижнів Великого посту перед Великднем, від 3 до 6 тижнів триває Петрівський піст, 2 тижні Спасівський і 6 тижнів Пилипівський. Додамо окремі «пісні» дні - Усікновення Голови Івана Хрестителя, Воздвиження Чесного Хреста, Надвечір'я Різдва, Надвечір'я Водохреща... Крім того, навіть у М'ясниці передбачалося постувати у середу та п'ятницю, а подекуди і в понеділок. Відтак - на пости припадає більша половина календарного року (мінімум - 28 тижнів). Деякі ревні практикуючі християни навіть у скоромні дні, коли дозволяється вживати м'ясні страви, відмовляються й від риби, яку споживають у часі посту.
Як вважають лікарі, пости справді виконують розвантажувальну функцію, є нагода очистити організм. Але від посту (і за церковним звичаєм, і за порадою медиків) звільняються, зокрема на користь молочних страв, малі діти, вагітні жінки, матері-годувальниці, тяжкохворі люди.

БУЙНІ ВІТРИ

29 листопада християни східного обряду вшановують Святого апостола і євангеліста Матея.
Ісус Христос покликав його: “...Іди за мною!”, коли той збирав мито у Капернаумі. Матей (син Алфея, до того звався Леві) не завагався. І так митар (ця посада вважалася серед іудеїв ганебною, адже зібрані податки поповнювали скарбницю чужинця - Римської імперії), став апостолом.
Після Зішестя Святого Духа Матей проповідував Христове вчення у Палестині, Ефіопії, Персії, Македонії... Загинув мученицькою смертю від рук язичників.
Йому належить перше Євангеліє у переліку книг Нового Завіту, у якому автор на основі цитат зі Старого Завіту доводив, що Ісус Христос - саме той Месія-Спаситель, про якого говорили пророки і якого очікували патріархи.
Цей день пов'язаний і з прогностичними прикметами. У народі кажуть:
- На Матея зима потіє, а земля пріє. (Ідеться про те, що сніг, наче тепла біла ковдра вкриває землю).
- На Матея буйні вітри - бути завірюхам до Миколи (19 грудня).
- Північно-західний вітер віщує мокрий сніг з дощем; вітер - півдня або зі сходу - сніг вистелить намети.
- На Матея тихо і відносно тепло - Микола може бути без снігу або з відлигою.

У народі кажуть...
ЯКІЙ БУТИ ЗИМІ?

- Який перший день грудня — такою буде зима.
- У грудні перша пороша — зима буде хороша.
- Тільки у грудні приходить справжня зима.
- Якщо зима не прийшла у грудні та січні, то вона прийде 10 лютого.
- Зима холодна та зі снігом - благодать для господаря (віщує добрий врожай).
- Зима з дощами - літо з черв'яками.
- У грудні дорога санна - врожай на гречку.
- Заметілі зимою - літом негода.
- Ліс взимку шумить - на відлигу.
- Місяць у хресті чи в крузі - до морозу.
- Місяць взимку надутий - буде сніг.
- Небо взимку заволікується хмарами - до заметілі.
- Різке похолодання завжди настає перед покращенням погоди (потеплінням).
- Сильна тяга у печі - на мороз; слабка - на відлигу.
- Дрова горять, потріскуючи - на мороз.
- Кінь лягає на землю перед снігопадом.
- Птахи ховаються перед морозом.
- Корова сопе і невдоволено пиркає - буде мороз.
- Кури на одній нозі стоять - чекай морозу.
- Синиця до хати - зима надвір (буде холодно).
- Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася - буде хуртовина.
- Зима три роки визначається літом; літо три роки визначається зимою; на три роки само по собі. Не всі прикмети  збуваються...
Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2020 > Тема "Душі криниця"