Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРО ДОПОМОГУ США: АМЕРИКАНЦ╤ БАЧАТЬ КОЖЕН СВ╤Й ДОЛАР, ЯКИЙ ЗАХОДИТЬ В УКРА╥НУ
«Усе йде на поле бою, п╕дтримуючи не лише укра╖нську арм╕ю, а й захищаючи демократ╕ю у...


У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2019 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 04.01.2019
Мустафа Джем╕л╓в, л╕дер кримських татар: НАША МЕТА - СТВОРЕННЯ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ НА БАЗ╤ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ

З Мустафою Джем╕л╓вим ми зустр╕лися в столиц╕ Туреччини, куди в╕н за╖хав по дороз╕ з Нью-Йорка до Ки╓ва. Йому потр╕бно було обговорити з турецькими дипломатами ╕ дружн╕ми парламентар╕ями п╕дсумки Генерально╖ асамбле╖ ООН, на як╕й були прийнят╕ ╕сторичн╕ резолюц╕╖ - про м╕л╕таризац╕ю Криму, Чорного ╕ Азовського мор╕в ╕ про порушення прав людини на окупованому Рос╕╓ю п╕востров╕. Л╕дер кримських татар переконаний, що р╕шення Генасамбле╖ наближають час визволення його батьк╕вщини, в╕н ма╓ нам╕р повернутися в Крим ще за життя.
Про по╖здку в Нью-Йорк, голосування на Генасамбле╖ ООН, закул╕сн╕ ╕нтриги Рос╕╖, про можливий в╕зит в Укра╖ну Ердогана ╕ подяки Вселенського патр╕арха за Томос л╕дер кримськотатарського народу, депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни, уповноважений Президента Укра╖ни у справах кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в розпов╕в в ексклюзивному ╕нтерв'ю «Укр╕нформу».

КРА╥НИ УТРИМУЮТЬСЯ В╤Д ГОЛОСУВАННЯ В ООН ЧЕРЕЗ ЗАЛЕЖН╤СТЬ В╤Д РОС╤╥
- Мустафа-ага, ви поверта╓теся до Ки╓ва з Нью-Йорка з перемогою - в ООН було прийнято дв╕ резолюц╕╖: про дем╕л╕таризац╕ю Криму та порушення прав людини на п╕востров╕. Розкаж╕ть, як проходило голосування. Як╕ настро╖ в зал╕ були, чи намагалася Рос╕я протид╕яти?
- Чесно кажучи, ми оч╕кували виступу рос╕ян ╕ тих, хто ╖х пост╕йно п╕дтриму╓, тому зм╕ст звернення посла Рос╕╖ нас не здивував. Можна сказати, що воно було б╕льш нахабне, б╕льш неаргументоване, в звичайному ключ╕: Крим - наша земля, що хочемо, те й робимо. Вони в╕дстоюють явн╕ порушення м╕жнародного права ╕ це, звичайно, виклика╓ у ╕нших делегац╕й в╕дпов╕дн╕ реакц╕╖ ╕ асоц╕ац╕╖.
Мене дещо насторожив ╕нший виступ - представника В╕рмен╕╖. Минулого разу В╕рмен╕я в╕дверто заявляла про те, що Крим - це рос╕йська територ╕я, а зараз б╕льш обт╕чно. Але тим не менш, вони проголосували проти резолюц╕╖. Тобто, поки вони ще в орб╕т╕ Рос╕╖, але як воно дал╕ буде, не в╕домо. В ц╕лому, те, що по резолюц╕╖ про дем╕л╕таризац╕ю проголосували на п╕дтримку Рос╕╖ всього 19 кра╖н, - обнад╕ю╓. Звичайно, виклика╓ подив, що багато кра╖н утрималися. Думаю, це наша слабка ланка, нам потр╕бно працювати з цими кра╖нами.
- Про як╕ кра╖ни ще йдеться?
- Цього разу, на жаль, утримався ╕ Катар, ╕ Сауд╕вська Арав╕я, як╕ взагал╕ нас п╕дтримують. Тобто у таких кра╖н в цьому питанн╕ переважають неправов╕ або моральн╕ пр╕оритети, а чисто пол╕тичн╕. Вони отримують озбро╓ння з Рос╕╖ або сп╕льно працюють в рамках ОПЕК з енергетичних питань.
П╕сля повернення до Ки╓ва хочу також поговорити з послом ╤ндонез╕╖. Ми в╕дв╕дували кра╖ну з в╕зитом, зустр╕чалися з в╕це-президентом, робили прес-конференц╕ю. У Джакарт╕ дотримуються ╕ озвучують справедливу позиц╕ю щодо окупац╕╖ Криму, але при голосуванн╕ утрималися знову. Об╕цяли нам, що п╕дключаться, будуть сп╕вавторами резолюц╕╖ з прав людини, використають св╕й вплив у мусульманському св╕т╕. Але як же так вийшло, що вони знову утрималися? Припускаю, що причина та сама. ╤ндонез╕я змушена купувати озбро╓ння у Рос╕╖ ╕ цього не прихову╓. Ми намагалися ╖х переор╕╓нтувати на Укроборонпром, але поки не вийшло через низку причин, в т. ч. бюрократичних. Те саме з Сауд╕вською Арав╕╓ю.

США СПРЯМОВАН╤ НА ПОЛ╤ПШЕННЯ В╤ДНОСИН З ТУРЕЧЧИНОЮ
- З ким ще зустр╕чалися в Нью-Йорку, про що йшла мова?
- У нас була досить тривала зустр╕ч з в.о. пост╕йного представника Сполучених Штат╕в в ООН Келл╕ Кюрр╕. Говорили про ситуац╕ю загалом, про наступн╕ кроки в р╕зних напрямках, а також про вза╓мини Сполучених Штат╕в з Турецькою Республ╕кою. Ми пояснили, що зараз нас, практично б╕льше за вс╕х, п╕дтриму╓ Туреччина ╕ те, що м╕ж США ╕ Туреччиною так╕ холодн╕ в╕дносини, створю╓ нам проблему. Ми ор╕╓нтован╕ на ╓вроатлантичну ╕нтеграц╕ю ╕, водночас, в╕д Туреччини теж в╕ддалятися не хочемо. Вона сказала, що ╓ зараз тенденц╕╖, що все ж покращуватимуться в╕дносини ╕, в╕дпов╕дно, Укра╖ну б╕льше п╕дтримуватимуть. Перспективи дуже добр╕.
У Держдепартамент╕ США ми зустр╕чалися з Джорджем Кентом, в╕н зараз ╓ заступником пом╕чника держсекретаря США з питань ╢вропи та ╢враз╕╖. З нами був ще адвокат Микола Полозов, який зараз координу╓ групу юрист╕в з╕ зв╕льнення в╕йськовополонених ╕ пол╕тв'язн╕в разом з МЗС та М╕ноборони Укра╖ни. В╕дбулося продуктивне сп╕лкування. Але дещо насторожило. Американська сторона заявила, що завжди намага╓ться допомогти Укра╖н╕, але, що з'явилася ╕нформац╕я про деяк╕ поставки рос╕йського ядерного палива, тобто з кра╖ни-агресора на укра╖нськ╕ атомн╕ п╕дпри╓мства, викликала ╖х стурбован╕сть ╕ занепоко╓ння. Позиц╕ю Укра╖ни з цього питання б╕льш детально пояснив Посол Укра╖ни в США Валер╕й Чалий. (Ред .: Ран╕ше ситуац╕ю роз'яснив Енергоатом)

КРИМ МОЖЕ БУТИ ДЕОКУПОВАНИЙ Ц╤НОЮ РОЗПАДУ РОС╤╥
- Як╕ наступн╕, на думку США, кроки сл╕д зробити для того, щоб п╕дготувати базу для повернення Криму правовим шляхом?
- Я вже це казав ╕ повторюся, що ц╕нн╕сть ц╕╓╖ резолюц╕╖ про дем╕л╕таризац╕ю, яка була прийнята ООН 17 грудня, поляга╓ в тому, що там вперше йде посилання на Будапештський меморандум. ╤ те, що в ООН проголосували, що це було порушення Будапештського меморандуму, дуже важливо. Наша наступна мета - створення платформи для повернення Криму на баз╕ Будапештського меморандуму. Продовжуватимемо роботу в цьому напрямку. До реч╕, на цю тему ми говорили з американськими конгресменами. Вони знаходять такий п╕дх╕д розумним ╕ запропонували направити ╖м наше звернення, а також ╕ншим кра╖нам - п╕дписантам Будапештського меморандуму, в т.ч. Китаю ╕ Франц╕╖, не дивлячись на те, що вони при╓дналися п╕зн╕ше. Адже в меморандум╕ ч╕тко говориться, що в обм╕н на в╕дмову в╕д ядерно╖ збро╖ нам гарантують територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ безпеку. Де ц╕ гарант╕╖? Рос╕я, як ╕ передбачалося, категорично в╕дкида╓ створення тако╖ платформи. Це не так важливо. Нехай спочатку вони в╕дмовляються, не беруть участ╕, але нехай така платформа ╕сну╓. ╤ якщо буде прийнято досить жорстк╕ санкц╕╖, думаю, Рос╕я поступиться.
Я не раз говорив, звертаючись до зах╕дних л╕дер╕в, якби на окупац╕ю територ╕╖ Груз╕╖ свого часу в╕дреагували хоча б так, як на окупац╕ю Криму, може, окупац╕╖ Криму ╕ не сталося б. Я не виключаю, що п╕востр╕в може бути деокуповано ц╕ною розпаду Рос╕╖. Так╕ дурниц╕, як робить Пут╕н, до цього ведуть.
- Чи порушували на цих зустр╕чах питання про ситуац╕ю в Азовському мор╕, про наших моряк╕в, як╕ перебувають в полон╕ у Рос╕╖, про сприяння ╖х зв╕льненню?
- Про тривожну ситуац╕ю, яка склалася п╕сля Азовсько╖ кризи, говорили на вс╕х майданчиках. ╢дине, що не зовс╕м вийшло, - до прийняття друго╖ резолюц╕╖ з прав людини у нас була п╕дготовлена ??досить потужна демонстрац╕я, з гаслами ╕ текстами: «Рос╕я - п╕ратська держава. П╕рати не можуть бути членами Ради Безпеки», «Поверн╕ть наших моряк╕в, наш╕ корабл╕». Але так вийшло, що вноч╕, 22-го грудня, п╕д самий к╕нець роботи, коли ми вже думали, що цю резолюц╕ю, не розглядатимуть, вилет╕ли додому. ╤нформац╕ю, про те, що резолюц╕ю все ж розглянули ╕ вона пройшла, ми отримали вже в дороз╕. В ц╕лому, до початку нового року це хорош╕ «подарунки» для нас.

ЕДРОГАН ДОРУЧИВ ПОРУШУВАТИ ПИТАННЯ ПРО В╤ЛЬНИЙ ПРОХ╤Д КЕРЧЕНСЬКО╥ ПРОТОКИ НА ВС╤Х ПЛАТФОРМАХ
- З Нью-Йорка до Ки╓ва ви попрямували через Анкару ╕ провели ряд зустр╕чей в парламент╕ ╕ в М╕н╕стерств╕ закордонних справ Туреччини. Розкаж╕ть детальн╕ше, як╕ теми порушували?
- На зустр╕ч╕ в м╕н╕стерств╕ закордонних справ Туреччини ми якраз говорили про те, що могла б зробити Туреччина в робот╕ з тими кра╖нами, як╕ п╕д час голосування в ООН утрималися. ╤ хоч це питання нас турбу╓, загалом зазначу, що в ц╕лому в╕дчува╓ться тенденц╕я зб╕льшення п╕дтримки Укра╖ни. Позиц╕я Туреччини цьому також сприя╓.
У МЗС також йшлося про можлив╕сть орган╕зац╕╖ по╖здки президента Туреччини Реджепа Та╖па Ердогана в Херсонську область для зустр╕ч╕ там з╕ сп╕вв╕тчизниками, демонстрац╕╖ п╕дтримки рег╕ону. Нам в╕дпов╕ли, що найближчим часом це непросто, оск╕льки в Туреччин╕ також, разом з нашими, в╕дбуватимуться м╕сцев╕ вибори ╕ навряд чи до 31-го березня вийде орган╕зувати в╕зит. Але в ц╕лому така можлив╕сть ╕сну╓. Не виключено, що в╕зит пройде не на р╕вн╕ президента, а на р╕вн╕ м╕н╕стра закордонних справ ╕ Укра╖ну в╕дв╕да╓ Мевлют Чавушоглу.
- Як Туреччина оц╕ню╓ ситуац╕ю в Азовському мор╕? Президент Ердоган ран╕ше заявляв про те, що готовий бути посередником. Чи йшлося про це?
- Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу сказав, що президент Едроган дав йому доручення на вс╕х платформах порушувати питання про в╕льний проход╕ через Керченську протоку ╕ необх╕дн╕сть повернення наших суд╕в, захоплених в полон. В╕н також сказав, що створю╓ться враження, що Пут╕н не хоче вир╕шувати це питання ╕ зв╕льняти моряк╕в до вибор╕в. В╕н розгляда╓ такий крок, як «подарунок» Порошенку до майбутн╕х вибор╕в. Тобто в╕н хоче використати ситуац╕ю, як ╕нструмент впливу на наш╕ вибори. Це цин╕чно, суперечить не лише праву, а й моральност╕. Використовувати людей для пол╕тичних ц╕лей - це система заручництва.
Говорили ╕ в Туреччин╕, ╕ ран╕ше в США, про необх╕дн╕сть пильно╖ уваги до Рос╕╖ напередодн╕ вибор╕в, тому що поза будь-яким сумн╕вом, Рос╕я докладатиме великих зусиль, щоб Порошенка не було переобрано. Вони п╕дтримають кого завгодно будь-якими способами, аби не пройшов Порошенко.
- Чи порушували ви питання незаконного морського сполучення, проходження турецьких суден до Криму?
- Так, порушували. Якраз передали перел╕к цих корабл╕в. Тор╕к, п╕д час нашого в╕зиту до Туреччини з генеральним прокурором, це питання також порушувалося. Я особисто говорив з Ердоганом ╕ передав йому список корабл╕в, як╕ заходять в порти. П╕сля цього в Туреччин╕ було ухвалено, що судна, що заходять до Криму, не обслуговуватимуться в портах Турецько╖ Республ╕ки. Але на практиц╕ це обходять: корабл╕ заходять не п╕д турецьким прапором, оформляють документи, н╕бито йдуть до Новорос╕йська, в╕дключають радари. Але це дуже легко виявити, оск╕льки ми спостер╕га╓мо за перем╕щенням через супутники. Наприклад, за кораблями, як╕ роблять поставки на завод «Титан». Зараз сл╕д провести перев╕рку, чи порушують вони турецьк╕ закони.

УДАРОМ ПО РОС╤╥ НАР╤ВН╤ З ТОМОСОМ СТАНЕ ДЕОКУПАЦ╤Я КРИМУ
- Найважлив╕ша под╕я, яка в╕дбудеться на початку нового року в Туреччин╕ - вручення Томосу. Щоб цього не сталося, Москва використовувала вс╕ можлив╕ вар╕анти, в т. ч. намагалася чинити тиск на Туреччину. Чи збира╓теся ви брати участь у ц╕й под╕╖ в Стамбул╕?
- Вважаю, що це найпотужн╕ший удар на даному етап╕ по Рос╕╖. Ще одним, тотожним, стане деокупац╕я Криму. П╕д час в╕зиту ╕ зустр╕чей в МЗС Туреччини, ми вчергове наголосили, наск╕льки створення незалежно╖ церкви, отримання Томосу, важлива под╕я для Укра╖ни. Пам'ятаю, коли ми при╖жджали в останн╕й раз з Президентом Порошенком (3-4 листопада цього року - ред.), на зустр╕ч╕ з╕ Вселенським патр╕архом Варфолом╕╓м, в╕н по черз╕ представив вс╕х член╕в нашо╖ делегац╕╖. Коли д╕йшла черга до мене, то Варфолом╕й уточнив, чи знаю турецьку ╕ звернувся до мене ц╕╓ю мовою. А коли ми прощалися, я сказав йому, що я не християнин, а мусульманин, але його мудрий ╕ мужн╕й вчинок, - надання незалежност╕ укра╖нськ╕й церкв╕, - це на користь вс╕м громадянам Укра╖ни, незалежно в╕д нац╕ональност╕ ╕ в╕роспов╕дання. «Дай Аллах вам довгих рок╕в життя», - сказав я йому. В╕н розчулився ╕ теж в╕дпов╕в: «Дай Аллах вам довгих рок╕в життя. Дай Аллах, щоб ви скоро повернулися на свою батьк╕вщину». Безсумн╕вно, ми в с╕чн╕ збира╓мося на вручення Томосу, щоб показати, що ця под╕я також для нас дуже важлива.
- Телеканал «Аль-Джаз╕ра» 23 грудня показав документальний ф╕льм «Крим: темна та╓мниця Рос╕╖», створений колишн╕м продюсером Б╕-Б╕-С╕, володарем двох прем╕й Emmy Award Джейм╕ Дораном. Картина демонстру╓ хрон╕ку под╕й анекс╕╖, а також розпов╕да╓ про те, що в╕дбува╓ться на п╕востров╕ зараз. Ви в цьому ф╕льм╕ один з ключових коментатор╕в. Розкаж╕ть, як в╕дбувалася робота? Який ефект мала картина?
- Д╕йсно, я брав активну участь у створенн╕ цього ф╕льму. Коли зн╕мальна група планувала ви╖хати до Криму, то звернулися до мене за роз'ясненням ситуац╕╖, попросили под╕литися контактами тих, хто м╕г би розпов╕сти про под╕╖. Я пояснив, що якщо просто питати у людей на вулиц╕, вони не скажуть правду, оск╕льки боятимуться реакц╕╖ ╕ розпов╕датимуть, як добре живеться, як вони вдячн╕. У ф╕льм╕ беруть участь реальн╕ очевидц╕ под╕й. Доран ╕ його команда дуже добре попрацювали.
Звичайно ж, реакц╕я з боку Рос╕╖ на цей ф╕льм була оч╕куваною, негативною. З╕ свого боку, ми рад╕, що величезна англомовна аудитор╕я Аль Джаз╕ри по всьому св╕ту побачила цей ф╕льм.
В╕дв╕дуючи недавно Доху, також зустр╕чався з генеральним директором Аль Джаз╕ри, просив його перекласти цей ф╕льм арабською мовою, оск╕льки для нас дуже важливо, щоб в арабському св╕т╕ знали про проблему Криму. Пооб╕цяли розглянути таку можлив╕сть.

У КРИМУ НАМАГАЮТЬСЯ ЗМ╤НИТИ СВ╤ТОГЛЯД ЛЮДЕЙ ЯК У СРСР
- У цьому ф╕льм╕ ми побачили деяких представник╕в кримськотатарського народу, як╕ в╕дкрито розпов╕дають про под╕╖ пер╕оду анекс╕╖, розпов╕дають про злочини проти кримських татар, укра╖нц╕в в Криму. Вони не побоялися це зробити, так само, як багато актив╕ст╕в не побоялися прийти 23 грудня в суд, щоб п╕дтримати чотирьох бахчисарайц╕в, яких обвинуватили в тероризм╕ ╕ засудили до тривалих терм╕н╕в позбавлення вол╕. Що скажете про те, що в╕дбува╓ться на п╕востров╕ зараз? Як╕ тенденц╕╖ ╕ прогнози?
- Ситуац╕я пог╕ршу╓ться ╕ пог╕ршуватиметься. Такий м╕й прогноз. Яко╖сь л╕берал╕зац╕╖ окупац╕йного режиму навряд чи варто оч╕кувати. Зараз нас найб╕льше турбу╓ зомбуюча пропаганда, спрямована на д╕тей. Вона ма╓ великий вплив. Хоча, можемо згадати, що за час╕в СРСР 70 рок╕в тривало зомбування, але ми не здавалися ╕ за першо╖ нагоди в╕д нього очистилися. За радянських час╕в намагалися зм╕нити св╕тогляд людей, роблять це ╕ зараз. Але я не думаю, що окупац╕я триватиме наст╕льки довго. Я маю нам╕р повернутися до Криму ще за життя.
Ольга Будник, Анкара

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2019 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20729

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков