Версiя для друку Обговорити в форумi

Жовтень для кримських україномовних письменників видався досить таки багатим на зустрічі з читачами. Щоправда, не в Криму, де можливості для їхніх творчих звітів надто обмежені, а, як мовиться, в материковій Україні. Ініціатором таких заходів стала кримська поетеса, член НСПУ Галина Литовченко. Вона, уродженка Київщини, й запропонувала маршрут. Її колеги-письменники зацікавлено сприйняли таку пропозицію. До цього спонукали кілька обставин. Перш за все, україномовним авторам набридло перебувати в Криму у стані забуття та невизначеності. Російськомовне чи зросійщене населення півострова мало переймається українською літературою та культурою. Україномовні письменники все менше запрошуються на якісь заходи, навіть на ті, що присвячені українським майстрам слова. В Україні на кримчан теж нерідко дивляться як на відрізаний шмат. І ця тенденція, на жаль, поглиблюється. Кримські українські письменники перестали друкуватися у колись тримовному журналі «Крим» та тримовній газеті «Літературний Крим». Для них у Криму залишилося єдине місце для публікації – газета «Кримська світлиця», яка виходить лише в електронному варіанті.
Що в таких умовах робити україномовним літераторам, серед яких 20 членів НСПУ? Брати ініціативу в свої руки, аби не випасти з літературного процесу. І це їм поки що вдається. Щороку видають нові книги своїх творів Галина Литовченко, Єва Пономаренко, Анатолій Потієнко, Катерина Степчин, Віра Пальоха та автор цих нотатків. Практично у кожному новому числі інтернетної «Кримської світлиці» читач знайомиться з гострими публіцистичними статтями кримського журналіста і письменника Валентина Бута. Нещодавно кандидат філологічних наук, поет Михайло Вишняк опублікував книгу своїх наукових праць про творчість Тараса Шевченка. Завдяки старанням поета-пісняра Віктора Качули та Михайла Вишняка побачила світ книга спогадів про кримського поета Данила Кононенка з добіркою його ж творів. Варто зазначити, що редакція цієї газети та творчого об’єднання україномовних письменників Криму продовжує започатковану ним добру справу – Всеукраїнський літературний конкурс «Ми - діти твої, Україно!» Підсумки його з нагородженням юних переможців щовесни підбиваються в київському «Театрі на Подолі». Кримські письменники сподіваються, що цю ініціативу підтримають відповідні державні установи та письменницькі осередки у всій Україні. Адже мова йде по суті про підготовку нової творчої зміни із числа старшокласників загальноосвітніх шкіл всієї країни.
Тож саме з огляду на ці проблеми та з метою розширення кола читачів і вирішено було здійснити такий собі письменницький «десант» на материк. Зокрема, кримські письменники побували в Каневі, зустрілися з учасниками місцевої літературної студії «Зорянка», почитали свої твори та подарували власні книги, поклали букети квітів на могилу Тараса Шевченка, відвідали його музей. Творчі звіти відбулися в Києві у «Кримському домі», в бібліотеці міста Біла Церква перед бібліотечними працівниками та вчителями української мови і літератури. А Галина Литовченко з Євою Пономаренко зустрілися з бібліотекарями Володарського району Київщини, а також з учителями села Завадівка того ж району.
За відгуками, такі зустрічі корисні як для самих письменників, так і читачів на материку. Характерними і досить красномовними варто відзначити слова очільниці канівського літературного осередку Ліни Кучеренко. Вона сказала, що завдяки письменникам Криму у неї, як і в багатьох інших мешканців, змінилося ставлення до кримських українців, котрі залишилися на півострові і яких подекуди вважають відступниками.
А завершити ці замітки хочеться словами із вірша «Мости» дев’ятикласниці із села Сухоліси Білоцерківського району Ілони Котовщик, учасниці Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми - діти твої, Україно!» імені Данила Кононенка. Говорячи про Кримський міст, вона закликає:
«А ми тим часом також побудуємо,
Хай трохи інші, але теж мости.
Давайте словом склеїмо відносини
Вкраїни з Кримом вельми непрості –
Зі слів, із рим всі разом побудуємо
Міцніші, ніж з бетону, чар-мости»…
Якби лишень і у владі, і в численних громадських організаціях нарешті зрозуміли, що слід берегти і підтримувати українське слово в Криму – універсальний засіб єднання та згуртування українського народу. І будівничими його мають стати письменники по обидва боки Перекопу.

Віктор СТУС,
член НСПУ, заслужений журналіст України, заслужений журналіст АР Крим.
На фото: кримські письменники у Каневі біля пам'ятника Кобзарю
(Більше фото – на фейсбук-сторінці «КС»: https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia)

Про українські гастролі кримських письменників відгукнулося також столичне «Слово Просвіти»:

ЖУРАВЛИНИЙ СПІВ ПОБРАТИМІВ З КРИМУ

Нещодавно в центральну бібліотеку Білої Церкви завітали письменники з Криму Галина Литовченко, Віктор Стус, Єва Пономаренко, Анатолій Потієнко. Вони уродженці Київської, Запорізької, Житомирської та Чернігівської областей, але проживають і працюють у Криму. Членами НСПУ стали задовго до анексії півострова, кожен із них має великий творчий доробок: поетичні збірки, історичні романи, драматичні твори. Організатори зустрічі — голова Білоцерківської “Просвіти” Костянтин Климчук і головний редактор видавництва “Час Змін Інформ” Тетяна Виговська.
Присутні на зустрічі були вражені розповідями гостей про літературне життя Криму, переслідування української мови і книги. Тому кримці змушені друкувати свої твори в Україні й таємно перевозити їх на півострів, щоб подарувати знайомим і друзям, але й це не без ризиків. Так, Єва Пономаренко, яка кілька років тому отримала нагороду за патріотичне виховання молоді від командувача Військово-морських сил ЗС України, стоїть на обліку в ФСБ Росії, куди часто її запрошують на допити. Але це не лякає хоробру жінку, вона пише гарні вірші лише українською мовою і розповсюджує їх серед молоді.
Під час зустрічі презентували поетичну збірку Галини Литовченко “Зібрані розсипи”, яку нещодавно видали у Білоцерківському видавництві “Час Змін Інформ”. Вірші авторки пронизані любов’ю до України, вболіваннями за долю Криму і Донбасу, наших захисників.
Депутат міської ради Юрій Петрик і видавець, журналіст і волонтер Костянтин Климчук висловили думку, що кримські письменники роблять усе для того, щоб у Криму звучала українська мова й читали українську книгу. З ними погодилися і учасники заходу. Письменники з Криму щедро обдарували міську бібліотеку. Тепер кожен охочий може прийти в книгозбірню й отримати насолоду від творчості людей, доля яких пов’язана з півостровом.

Людмила ЧУПАК
01.11.2018
http://slovoprosvity.org/2018/11/01/zhuravlynyj-spiv-pobratymiv-z-krymu

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2018 > Тема "Душі криниця"