Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 29.09.2017
ТИСЯЧА ╤ ОДНА КНИЖКА, АБО В╤ДЛУННЯ ФОРУМУ ВИДАВЦ╤В

Ось так завжди – все л╕то чека╓ш, коли настане золотий вересень, розкуйовдить в╕трами волосся, розпорошить кольорове листя… ╤ запросить на традиц╕йний Форум видавц╕в до славного м╕ста Лева. Море читач╕в – ╕ це при╓мний сюрприз, що т╕шить письменницьке серце. Отже, попри песим╕стичн╕ прогнози, читають ╕ старш╕, ╕ малеча. Приск╕плив╕ експерти п╕драхували ╕ оприлюднили вражаючу цифру: понад 100 тонн книжок представили видавц╕ на Форум╕. За п’ять дн╕в його роботи у 60 р╕зних м╕сцях було влаштовано понад тисячу культурних та осв╕тн╕х заход╕в. Зв╕сно, що л╕тературн╕ гурмани прагнули в╕дв╕дати ус╕ ц╕кав╕ акц╕╖ та презентац╕╖. Цього року з’явилося ноу-хау – потужно представлено тематичний блок «Осв╕та». Б╕льш╕сть його под╕й в╕дбулися на нов╕й територ╕╖ (не лише для Форуму, а й для Львова загалом). Йдеться про Центр Митрополита Андрея Шептицького – нещодавно в╕дкриту б╕бл╕отеку. ╤нтерес до реформування укра╖нсько╖ осв╕ти в сусп╕льств╕ неабиякий, тому з таким ╕нтересом читач╕ сприймали ус╕ новинки, пов’язан╕ з ц╕╓ю тематикою. Бо, як кажуть, год╕ знайти укра╖нську родину, в як╕й би хтось не навчався або не вчив. Тож не дивно, що чималий ╕нтерес викликали в╕дразу дв╕ книжки на тему ф╕нсько╖ системи осв╕ти, яку нин╕ активно ставлять у приклад укра╖нськ╕й. Йдеться про «Ф╕нськ╕ уроки: Чого може навчитися св╕т ╕з досв╕ду реформування системи осв╕ти Ф╕нлянд╕╖» Пас╕ Сальберга та «Вищий клас. Шк╕льне кер╕вництво та управл╕ння по-ф╕нськи» Ар╕ Покки. Зац╕кавили також в╕дв╕дувач╕в ╕нтерактивна сес╕я: «Як у школ╕ створити середовище, що сприя╓ св╕домому вибору профес╕╖?»; дискус╕я «Як допомогти молодим людям на пороз╕ дорослост╕ обрати власну житт╓ву тра╓ктор╕ю?»; «Осв╕та у кра╖н╕ майбутнього – стратег╕чн╕ ор╕╓нтири»; «Дилема для батьк╕в: альтернативна школа тепер чи Нова укра╖нська школа за к╕лька рок╕в?» (д╕алог практик╕в). Очевидно, що осв╕тянський блок, що з’явився цього р╕ч, матиме сво╖х шанувальник╕в ╕ впродовж наступних рок╕в. ╤ це очевидно, адже осв╕та – то не приватна справа одн╕╓╖ родини, а стратег╕я, що визнача╓ майбутн╓ сусп╕льства. ╤ все ж, пропри бажання в╕дв╕дати ус╕ заходи, це навряд чи можливо, адже м╕сця проведення були розташован╕ у ц╕лковито протилежних м╕сцях Львова. Зрозум╕ло, що у Палац╕ мистецтв неможливо з╕брати ус╕х письменник╕в та ╖хн╕х шанувальник╕в, але ж ╕ величезна «розпорошен╕сть» заход╕в унеможливлю╓ в╕дв╕дати ус╕ ц╕кав╕ заходи. А от видавець Аннетта Антоненко взагал╕ вважа╓, що укра╖нськ╕ видавц╕ мають шукати ╕нший формат сп╕лкування з читачами. За ╖╖ словами, книжков╕ виставки у Франкфурт╕ та у Лондон╕ передус╕м ор╕╓нтован╕ на продаж авторських прав, пошук нових партнер╕в. Численн╕ книжков╕ форуми на Заход╕ акцентують увагу на фестивалях та авторських зустр╕чах. «Хот╕лося б, щоб в Укра╖н╕ з’явилися фестивал╕ ф╕лософсько╖ прози, детективно╖ л╕тератури, поез╕╖», - пропону╓ пан╕ Антоненко. Зв╕сно, що р╕зноман╕ття заход╕в св╕дчить про потужний творчий потенц╕ал, але часто ц╕кав╕ заходи зб╕галися у час╕…Як насл╕док – хочеш скр╕зь встигнути, а у п╕дсумку не встига╓ш н╕куди. Ц╕кавлюся у льв╕в’янки пан╕ Лес╕, чи встигла вона в╕дв╕дати бодай к╕лька ╕з запланованих заход╕в. Та лише повторю╓ озвучену мною проблему. «Непоко╖ть також ф╕нансова складова, - з╕зна╓ться пан╕ Леся. – Квиток кошту╓ 40 грн., книжков╕ новинки пропонують за ц╕ною 100 грн. ╕ вище. Можливо, якби були кращ╕ часи, ф╕нансов╕ витрати не були б такими обтяжливими. Та нин╕ мусимо економити кожну гривню, тож по сутн╕ кожна витрата – додатковий ф╕нансовий тягар». Попри р╕зноман╕ття представлених заход╕в ╕ презентованих книжок, читач╕ зауважили: на Форум╕ «не дорахувалися» багатьох видавництв. Якщо в минул╕ роки участь у форум╕ брали 600-700 видавництв, то цього р╕ч ╖х…168. Як кажуть, без коментар╕в. Як з╕знавалися знайом╕ видавц╕, цьогор╕чн╕ ф╕нансово╖ витрати виявилися ╖м не по кишен╕. ╤ хоча про ф╕нанси видавц╕ не дуже хот╕ли говорити, проте все ж таки з╕знавалися: «З кожним роком все складн╕ше «тягнути» ф╕нансовий тягар». Прим╕ром, за те, щоб торгувати у намет╕ на подв╕р’╖ перед Палацом мистецтв, треба було заплати 4 тис. грн. за чотири дн╕. Всередин╕ прим╕щення, в залежност╕ в╕д поверху ╕ м╕сця розташування – в╕д 13 тис. грн. за квадратний метр (стартова ц╕на). Зрозум╕ло, що далеко не вс╕м так╕ «розкош╕» не по кишен╕. ╤ все ж таки Форум видавц╕в – це, насамперед, свято книги ╕ зустр╕ч╕ з читачами. ╤ в╕дбуваються ц╕ зустр╕ч╕ не лише у Палац╕ мистецтв, а й у б╕бл╕отеках. Так – так, саме б╕бл╕отеки п╕д час проведення Форуму перетворюються на м╕сця зустр╕ч╕ з читачами ╕ письменниками. ╤ тут головне – в╕дв╕дати не лише центральн╕ книгозб╕рн╕, а й встигнути д╕статися до в╕ддалених район╕в м╕ста. Про важлив╕сть таких зустр╕чей ми й говорили з б╕бл╕отеками. Вже традиц╕йною в╕дбулася моя зустр╕ч з читачами Дитячого центру розвитку й дозв╕лля «П╕д сп╕льним дахом», що на вулиц╕ Симоненка, 10. Тут завжди активн╕ читач╕, як╕ люблять подорож╕, пригоди, розваги. Тому нову пригодницьку пов╕сть «Нас чекають у Щасливому» про неймов╕рн╕ пригоди школяр╕в Дани ╕ Данка – сприйняли з ╕нтересом. На згадку про зустр╕ч у ц╕й незвичайн╕й б╕бл╕отец╕ д╕ти подарували нал╕пку – смайлик, що примушу╓ посм╕хнутися нав╕ть у дощовий похмурий день. Ц╕каво, що цей популярний сьогодн╕ знак з’явився ще у XIX стол╕тт╕. 35 рок╕в тому професор американського ун╕верситету Скотт Фалман запропонував використовувати смайлик як вияв емоц╕й у сп╕лкуванн╕ в мереж╕. Проте ╕стор╕я цього знаку сяга╓ аж 1881 року, коли один з американських гумористичних журнал╕в надрукував ╖х на сво╖х стор╕нках. Це були чорно-б╕л╕ знаки, як╕ складалися з крапок, дужок ╕ тире, що зображали людськ╕ емоц╕╖: сум, рад╕сть, байдуж╕сть чи здивування. А придумав смайлик всесв╕тньо в╕домий американський художник Гарв╕ Белл. Чималу роль у популяризац╕ю смайла в╕д╕грали дво╓ брат╕в-╕спанц╕в, як╕ в 1970-т╕ роки створили слоган «Щасливий день». Сьогодн╕ смайлики дарують на знак дружби, тим самим виявляючи сво╖ товариськ╕ прояви. З╕знаюся: цей знак ╕з симпатичним личком – посм╕шкою – найкращий подарунок для мене. ╤ нагадування про незабутн╕ зустр╕ч╕ з допитливими школяриками, що зав╕тали до б╕бл╕отеки-ф╕л╕╖ №24 та 3. Д╕тлахи читали уривки з пригодницько╖ пов╕ст╕ «Нас чекають у Щасливому», в╕дгадували загадки, брали участь у мовно-л╕тературн╕й гр╕. А пот╕м з╕зналися: «Виявля╓ться, можна ц╕каво провести дозв╕лля не лише граючись у комп’ютерн╕ гри та бавлячись моб╕льним телефоном». До реч╕, одним з «домашн╕х завдань», що залишила я сво╖м читачам, виявилося незвичним. Необх╕дно було… п╕дготувати фокуси, як╕ придумали наш╕ книжков╕ геро╖. ╤ найактивн╕ш╕ читач╕ вже над╕слали мен╕ «зв╕т». З╕знаюся: фокусниками мо╖ читач╕ виявилися спритними. А знайомство з пригодами наших л╕тературних геро╖в трива╓. Тож на запитання: «Чи ╕сну╓ «життя» п╕сля Форуму видавц╕в?» в╕дпов╕дь буде оптим╕стичною: «Все т╕льки почина╓ться!»

Натал╕я ОСИПЧУК,
письменниця, член НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19090

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков