Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент України Петро Порошенко заявляє, що українська влада не могла не посилити роль української мови в освіті і немає про що дискутувати. Як передає кореспондент УНІАН, про це Порошенко повідомив під час зустрічі з працівниками освіти в Києві.
«Хотів би окремо зупинитися на сьомій статті закону, яка викликала не лише внутрішній, але й дуже широкий міжнародний резонанс», - сказав він. За його словами, протягом останніх років в Україні обережно, але впевнено впроваджується курс на наповнення реальним змістом державного статусу української мови. «Ми не могли не посилити роль української мови в освіті. Про що тут дискутувати? Дитина, яка закінчує українську школу має володіти українською мовою. І звичайно, важливо, щоби ви, шановні вчителі, престиж мови підвищували не лише на уроках, але й у спілкуванні з дітьми на перервах і у виховному процесі. Щоб діти бачили, що українська для вас це не суха норма закону, а живий засіб повсякденного спілкування», - заявив президент.
Як повідомляв УНІАН раніше, в Україні набув чинності закон "Про освіту", підписаний президентом Петром Порошенком 25 вересня. Верховна Рада ухвалила цей закон 5 вересня. Зокрема законом запроваджується 12-річна середня освіта. Крім того, документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська. Відповідно до закону, особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних установах для отримання освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою. Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою. Встановлено, що особи, які належать до корінних народів, нацменшин України, які почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 продовжують отримувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України. Своєю чергою, в Міністерстві освіти і науки України запевнили, що мовні положення нового закону про освіту в Україні не порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив про намір його країни блокувати зближення України і ЄС через мовні положення закону про освіту.
www.unian.ua

КЛІМКІН ПРОПОНУЄ НЕЗАДОВОЛЕНИМ КРАЇНАМ СІСТИ ЗА СТІЛ ПЕРЕГОВОРІВ

Через мовну статтю закону про освіту міністр закордонних справ України Павло Клімкін пропонує країнам-партнерам сісти за стіл переговорів. Про це глава українського зовнішньополітичного відомства повідомив у Twitter. "Вважаю, що стейтментів (заяв) щодо нового закону про освіту пролунало достатньо. Причому з обох сторін", - сказав Клімкін. "Всі заяви – це про політику, а не про людей. Маємо сісти разом і зробити так, щоб людям було краще. Щоб кожен почував себе вдома", - додав він.
 
ЄС ЗАКЛИКАВ КИЇВ «ЯКОМОГА ШВИДШЕ» ЗАПРОСИТИ ОЦІНКУ РАДИ ЄВРОПИ ЩОДО ЗАКОНУ «ПРО ОСВІТУ»

В Європейському Союзі вітають намір української влади звернутися до Ради Європи за експертною оцінкою закону "Про освіту" і закликають зробити це якнайшвидше. Про це йдеться в коментарі речника Зовнішньої дипломатичної служби ЄС Майї Косьянчич власному кореспонденту УНІАН в Брюсселі. Вона наголосила, що під час спілкування представників ЄС з українською владою європейська сторона завжди підкреслює, що відповідне законодавство повинно відповідати міжнародним зобов'язанням, які Україна взяла на себе в рамках, зокрема, Рамкової Конвенції про захист національних меншин Ради Європи та Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов. "Як зазначалося у попередній думці Венеціанської комісії, роль української мови, як державної мови, і захист меншин та регіональних мов повинні бути ретельно збалансовані. Ми вітаємо намір української влади запросити експертний висновок Ради Європи і закликаємо зробити це якомога швидше. Ця думка має бути належним чином взята до уваги, як з точки зору її позиції, так і з точки зору впровадження у законодавство", - наголосила Косьянчич.

ЕКСПЕРТИЗА РАДИ ЄВРОПИ «МОВНОЇ» СТАТТІ МАЄ ПРИПИНИТИ МАНІПУЛЯЦІЇ

Аналіз Радою Європи мовної статті закону про освіту і надані Україною пояснення стосовно механізмів його імплементації має зняти маніпуляції навколо нього.
Про заявила віце-прем'єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе на зустрічі з регіональними та центральними ЗМІ у вівторок, 26 вересня, повідомляє кореспондент «Укрінформу».
«Я дуже рада, що Президент підписав закон про освіту. Я би хотіла бачити набагато менше емоцій з боку наших партнерів і колег з різних країн, насамперед прикордонних, і маніпуляцій з їхнім поданням інформації стосовно того, що нібито в нас порушуються права нацменшин», - сказала Климпуш-Цинцадзе.
Вона додала, що наших сусідів турбує виключно одна стаття цього закону - 7 стаття, яка стосується мови викладання. На переконання Климпуш-Цинцадзе, виконання цієї мовної статті насправді розширює можливості представників нацменшин, адже якщо вони закінчують школу в Україні без знання державної мови, то в них дуже обмежені можливості пошуку роботи, яка пов'язана із взаємодією з державою.«Це додаткові можливості для представників нацменшин реалізувати себе в Україні», - підкреслила віце-прем'єр міністр.
Вона нагадала, що закон про освіту надає можливість здобувати дошкільну і початкову освіту мовами нацменшин і не заперечує можливості і після закінчення початкової школи вивчати деякі предмети мовами нацменшин.
«Я переконана, що аналіз Радою Європи цієї мовної статті і надана нами інформація щодо того, як ми бачимо імплементацію цього закону в реальних механізмах, мали б зняти ті претензії, які, як на мене, абсолютно штучно і занадто емоційно створюються нашими партнерами в Угорщині та інших країнах»,- резюмувала Климпуш-Цинцадце.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2017 > Тема "З перших уст"