"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Душі криниця"
#1 за 01.01.2016
"НЕ ЦУРАЙТЕСЯ НЕНЬКИ-ВКРА╥НИ, ГОРН╤ТЕСЯ СЕРЦЕМ ДО НЕ╥!"
Спочатку було Слово... "КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ" ЗВЕРТА╢ТЬСЯ ДО СП╤ВВ╤ТЧИЗНИК╤В ╤З ЗАКЛИКОМ ПРО ДОПОМОГУ У В╤ДРОДЖЕНН╤ Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ ДЛЯ ШКОЛЯР╤В "МИ - Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!" ╤ ПРИСВО╢ННЯ ЙОМУ ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
"Духовн╕ джерела кримських укра╖нц╕в н╕коли не замуляться, допоки ╓ у нас своя в╕тчизна, своя прекрасна мова, своя нац╕ональна горд╕сть. ╤ така чудова талановита молодь!" Данило КОНОНЕНКО, голова жур╕ першого л╕тературного конкурсу шк╕льно╖ молод╕ Криму, голова Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, поет, лауреат л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського м. С╕мферополь, 1998 р╕к
Такими словами Данило Андр╕йович Кононенко в╕тав переможц╕в першого л╕тературного конкурсу школяр╕в Криму п╕д гаслом: "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но", який був проведений у Криму, в С╕мферопол╕, напередодн╕ Великодн╕х свят у кв╕тн╕ 1998 року, а згодом в╕н щор╕чно проводився включно до 2007 року.
…О, братове мо╖! Не соромтесь, благаю вас мови сво╓╖, Не соромтесь п╕сень, що полонять увесь б╕лий св╕т! Не цурайтеся неньки-Вкра╖ни, горн╕теся серцем до не╖, Бо без не╖ зав'янем, загинем, як гине у непог╕дь цв╕т!
Автору цих рядк╕в "Слова до кримських укра╖нц╕в" Данилу Андр╕йовичу Кононенку сьогодн╕ виповнилося б 74 роки, а 15 с╕чня мина╓ р╕к, як не стало поета. ╤ мен╕ зда╓ться, що найкращим пам'ятником для Данила Андр╕йовича було б в╕дродження на Всеукра╖нському р╕вн╕ л╕тературного конкурсу "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!", т╕льки тепер - ╕мен╕ кримського поета Данила Кононенка, з оголошенням цього конкурсу для талановитих школяр╕в ус╕╓╖ Укра╖ни. Адже ус╕ 10 рок╕в, поки конкурс проводився в Криму, Данило Андр╕йович був його незм╕нним головою жур╕. В╕н багато сил та творчо╖ енерг╕╖ в╕ддав, щоб цей конкурс проходив на високому р╕вн╕ ╕ щоб юн╕ л╕тературн╕ "з╕рочки" в╕дкривались на кримському небосхил╕. За роки проведення конкурсу тисяч╕ школяр╕в Криму взяли в ньому участь, переможцями стали б╕льше ста учасник╕в, твори яких друкувались у часопис╕ "Кримська св╕тлиця" та виходили в окремих п╕дсумкових зб╕рочках. Спонсорувати цей творчий зах╕д в╕д Канадського товариства приятел╕в Укра╖ни у 1998 роц╕ виявила бажання пан╕ доктор Мар╕я Ф╕шер-Слиж, встановивши три грошових прем╕╖ за кращ╕ л╕тературн╕ твори, написан╕ укра╖нською мовою учнями кримських шк╕л. ╤, звичайно, перед першим конкурсом хвилювались ус╕, хто п╕дтримав цю нову на той час для Криму ╕дею. На Кримську республ╕канську орган╕зац╕ю Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, Кримське товариство укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Тараса Шевченка, Кримський ╕нститут п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ ╕ переп╕дготовки кадр╕в осв╕ти, Сусп╕льну службу Укра╖ни м. С╕мферополя та редакц╕ю газети "Кримська св╕тлиця" лягала велика в╕дпов╕дальн╕сть. Адже конкурс вир╕шили проводити не для нечисленних укра╖номовних клас╕в, як╕ т╕льки починали в╕дкриватися на п╕востров╕, а для ус╕х школяр╕в Криму. Поставало питання, чи зможуть кримськ╕ школяр╕ написати л╕тературний тв╕р укра╖нською мовою, адже викладання в школах велось переважно рос╕йською мовою? Непоко╖ло ╕ те - чи д╕йде ╕нформац╕я до школяр╕в про те, що оголошено л╕тературний укра╖номовний конкурс? Чи не заблокують цю ╕нформац╕ю на м╕сцевому р╕вн╕, адже яке ставлення до укра╖нсько╖ мови в Криму, ми добре знали… ╤ як же рад╕в Данило Андр╕йович, а з ним ╕ вс╕ члени жур╕ конкурсу, коли на адресу "Кримсько╖ св╕тлиц╕" почали надходити листи з пом╕ткою - на л╕тературний конкурс "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!". Одного разу, зайшовши в редакц╕ю газети до к╕мнати, де працював Данило Кононенко, я побачив на його робочому стол╕ ц╕лу купу великих конверт╕в. В╕н усм╕хався у сво╖ шевченк╕вськ╕ вуса ╕ рад╕сно промовляв: "Ти т╕льки подивись, ти подивись, роботи на конкурс надходять майже ╕з ус╕х рег╕он╕в Криму, ╕ головне - не т╕льки в╕д укра╖нц╕в за нац╕ональн╕стю, а й в╕д рос╕ян та кримських татар. Конкурс в╕дбудеться, я це вже бачу". Показав в╕н на в╕дкрит╕ конверти ╕ додав: "Хто сказав, що на кримськ╕й земл╕ не ростуть укра╖нськ╕ таланти?!". Мен╕ здалося, що Данило Андр╕йович ладен був станцювати гопака перед тими школярами, як╕ в╕дгукнулись на заклик ╕ над╕слали сво╖, можливо, перш╕ в житт╕ л╕тературн╕ твори, написан╕ укра╖нською. Адже ц╕ конверти з творчими доробками, як╕ д╕йшли до редакц╕╖, означали, що ми "об╕йшли" оф╕ц╕йну владу автоном╕╖, яка пост╕йно розповсюджувала м╕ф про те, що в Криму не хочуть вивчати укра╖нську, що кримська молодь прихильна т╕льки до "великого и могучего". Перший крок до нашо╖ мр╕╖ було зроблено. Дал╕ розпочали активну роботу члени жур╕ - Тамара ╢ф╕мова, Алла Петрова та Олександр Польченко. П╕сля того, як вс╕ роботи були прочитан╕, виставлен╕ бали ╕ зроблен╕ зам╕тки з побажаннями, - все знову поверталось до Данила Андр╕йовича, ╕ вже пот╕м ми колег╕ально визначали переможц╕в. Задумуючи цей конкурс у зрос╕йщеному Криму, ми не могли наперед прорахувати к╕нцевий результат, тод╕ ми взагал╕ н╕чого не могли прорахувати, адже до нас н╕хто не наважувався тут проводити конкурси укра╖нською мовою, ╕ тому для початку в умовах конкурсу була ╓дина ном╕нац╕я - "Проза". Х╕ба ми могли в далекому 1998 роц╕ уявити соб╕, що кримськ╕ школяр╕ ще й в╕рш╕ пишуть укра╖нською? Першими переможцями конкурсу стали Ольга Захарова, учениця 10 класу СШ № 29 м. С╕мферополя, Ольга Афон╕на, учениця 11 класу Красноперекопсько╖ СШ № 4, Олена Сайчук, учениця 9-Б класу Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя. Заохочувальн╕ прем╕╖ отримали: Назар╕й К╕ндрачук, учень 9 класу СШ № 10 м. Ялти, а також Тетяна Мороз та Галина Середа - учениц╕ 9 класу Старокримсько╖ середньо╖ школи. Також члени жур╕ одноголосно п╕дтримали пропозиц╕ю Данила Андр╕йовича, щоб в╕дзначити дев'ятир╕чного керченського г╕мназиста Павла Ольшанського, який за сво╖м в╕ком не повинен був змагатись ╕з старшокласниками, але написав ц╕кавий тв╕р про дружбу ╕з кримськотатарською д╕вчинкою Евел╕н. За свою працю Павло отримав заохочувальний приз та Великодн╕й подарунок. Нагородження переможц╕в проходило на ДТРК "Крим" в еф╕р╕ телепрограми "Р╕дна хата", куди були запрошен╕ вс╕ переможц╕ першого л╕тературного конкурсу для школяр╕в Криму "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!". До переможц╕в звернувся професор С╕мферопольського державного ун╕верситету ╕м. В. Вернадського, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Олександр ╤ванович Губар, який зазначив, що перший укра╖номовний л╕тературний конкурс засв╕дчив, що в АРК ╓ грамотн╕ ╕ талановит╕ учн╕, як╕ шанують укра╖нську мову. Олександр ╤ванович побажав творчого натхнення ус╕м конкурсантам ╕ тим, хто збира╓ться стати учасником под╕бного заходу в майбутньому. Конкурсанти отримали сво╖ нагороди в╕д голови жур╕ Данила Кононенка, який висловив сердечну вдячн╕сть тим, хто посприяв проведенню першого л╕тературного конкурсу в Криму ╕ звернувся до переможц╕в: "Ус╕, хто взявся за перо не з принуки, а за покликом серця, хто пише не в╕д конкурсу до конкурсу, аби з╕рвати нагороду, той мусить пам'ятати, що л╕тературна праця нелегка, ╕ слави досяга╓ той, хто викону╓ цю роботу добре, чесно, на сов╕сть. Ус╕х, у кого ╓ велике бажання сказати сво╓ нове слово в л╕тератур╕, я закликаю казати його, не стримуючи сво╖ почуття, але вже якщо беретеся казати, то каж╕ть ц╕каво, захоплююче, поетично!". Також Данило Андр╕йович пооб╕цяв, що наступного року, кр╕м ном╕нац╕╖ "Проза", з'являться - "Поез╕я" та "Публ╕цистика". ╤, д╕йсно, в наступн╕ роки поез╕╖ в╕д конкурсант╕в не бракувало, ╕ це було як бальзам на серце для поета Данила Кононенка. Наведу лише деяк╕ уривочки з поетичних твор╕в конкурсант╕в р╕зних рок╕в: Катерина Стасюк, смт. Гурзуф
…Одна у св╕т╕ волошка Посеред темно╖ хащ╕, ╥й би тепла хоч трошки, Вона почувалася б краще. ╥й би об╕йми дуба Або в╕терцю хитання. Тяжка для не╖ згуба Чекати сво╓ кохання… Учень ╕з Красноперекопська
Андр╕й Сливка ….О господи Боже, до тебе молю, Не дай над душею байдужост╕ влади, Серця захисти в╕д омани ╕ зради, Щоб землю не скривдили р╕дну мою… Ганна Ковальчук ╕з С╕мферополя
…Нестриман╕сть болю, беззахисн╕ в╕╖, Пожовкла тополя, з╕в'яла, як мр╕я, Чекання зл╕та╓ легким павутинням, Приходжу до гаю, де листя вуг╕ллям Згора... Розум╕ю оцю безнад╕ю... Знов в╕тер хита╓ тополю ╕ мр╕ю… Катруся Демакова, м. Феодос╕я
…Як нам жити без мови? Неможливо, н╕! ╥й нема╓ р╕вно╖ На ус╕й земл╕… Олена Брижаль, с. Кольчуг╕не
…Настала веч╕рня година ╤ м╕сяць завис над в╕кном. Вже н╕ч огорта Укра╖ну Спок╕йним ╕ лаг╕дним сном. Там десь у зеленому га╖ Доп╕зна не спить соловей, Ще п╕сню свою в╕н сп╕ва╓ Та раду╓ нею людей… …Я чула цю лаг╕дну п╕сню, Запала у душу мен╕, Бо п╕сня була - укра╖нська! Й звучала, неначе у сн╕… Ольга Сиротюк, смт. Нижньог╕рське
Що ж, незнайомець та╓мничий, Сьогодн╕ знову разом ми. Ти глянеш сумно в темн╕ в╕ч╕ Мо╖, як поглядом зими... Тво╓ життя, тяжке й незламне, Дов╕риш знову ти мен╕, Тв╕й сум ╕ б╕ль, тво╓ кохання, Яке ти бачив лиш у сн╕...
Катерина Осадца у 2002 роц╕ була ученицею 9 класу Чкал╕всько╖ загальноосв╕тньо╖ школи Нижньог╕рського району ╕ на п'ятий л╕тературний конкурс школяр╕в Криму "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!" над╕слала опов╕дання "Тополя" про зв'язкову УПА - Мар╕ю Штепу. Свою розпов╕дь Катерина зак╕нчувала так: "Важко склалася доля ц╕╓╖ ж╕нки. Сиб╕р, Челяб╕нськ, ГУЛАГи, в╕чний страх ╕ в╕чна крига в серцях та очах наглядач╕в, спецпоселення для пол╕тв'язн╕в б╕льшовицького тотал╕таризму… Мар╕я Штепа вижила... Ми зараз ма╓мо Незалежну Соборну Державу. Та чи така вона, якою марили геро╖-повстанц╕? Мар╕я Штепа, авторка в╕рш╕в до двох книг, зв'язкова УПА, живе у будинку благод╕йно╖ орган╕зац╕╖. Дехто з во╖н╕в УПА дотепер не може довести, що в╕н - учасник в╕йни. Я вважаю, що осуджувати людину за патр╕отизм ми не ма╓мо права. Нехай же в╕д Донбасу до Карпат луна╓ молитвою "Слава Укра╖н╕!", а у в╕дпов╕дь - "Героям Слава!" - писала кримська дев'ятикласниця ще в 2002 роц╕. З того часу й оцей ╖╖ в╕рш:
МОВЧИМО
В╕дмолились на р╕дний прапор. В╕дцв╕ли жовто-син╕ кв╕ти. Нам однаково чи не однако, Як ми будемо дал╕ жити? Нам однаково? Мо', то неправда? Може, ╓ в нас Держава ╕ воля? Що ж тод╕ нам сто╖ть на завад╕, На завад╕ до щастя ╕ дол╕? Ти покайся - й розпнуть. Це в╕домо. (Ма╓ ж правда принади ╕ вади!) Мовчимо! Не верта╓м додому. Мовчимо! Не дамо соб╕ ради. Вже забулися, люди, ви певно Ту Степанову силу ╕ славу… Що ж, виводьте чужинц╕в на сцену! Вибачай, Укра╖нська державо!
Для того, щоб в╕дродити л╕тературний конкурс, але вже з ╕менем кримського поета Данила Кононенка на всеукра╖нському р╕вн╕, треба бажання, а воно у прац╕вник╕в редакц╕╖ газети "Кримська св╕тлиця" ╓! Спод╕ва╓мося, що Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво та його "кримський" директор Андр╕й Щекун також п╕дтрима╓ цю ╕дею. Наступне: для того, щоб школяр╕ вс╕╓╖ Укра╖ни б╕льше д╕знались про поета, ╕менем якого буде названо конкурс, потр╕бн╕ публ╕кац╕╖ про Данила Кононенка, його житт╓вий шлях, спогади друз╕в, знайомих, учн╕в, колишн╕х учасник╕в конкурсу, як╕ живуть у р╕зних куточках Укра╖ни, можливо, хтось став профес╕йним письменником чи поетом. Про все це треба писати не т╕льки в "Кримськ╕й св╕тлиц╕", а й в ╕нших - як центральних, так ╕ рег╕ональних ЗМ╤. Треба об'╓днати навколо ╕де╖ в╕дродження конкурсу вс╕ кримськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖, як╕ на сьогодн╕ змушен╕ перебувати на материков╕й Укра╖н╕. Пам'ятаймо, що Данило Андр╕йович до останнього свого земного дня був на передов╕й "духовного фронту", не поривав творчих зв'язк╕в ╕з "Кримською св╕тлицею". Все життя в╕н жив для Укра╖ни ╕, помираючи, думав про не╖. "Б╕дна моя Укра╖на..." - сказав ╕ покинув цей св╕т. Ки╖вський поет Василь Марсюк у в╕рш╕ "На смерть друга" р╕к тому написав:
Ти правий: б╕дна Укра╖на, але не правий, що помер, вона без тебе вже повинна в Криму боротися тепер. А час настав такий тривожний - Крим потонув, горить Донбас - ╕ для В╕тчизни ц╕нний кожний, хто ма╓ мужност╕ запас. Козак за духом ╕ за д╕лом, життя поклав ти на в╕йн╕, щоб наше слово пломен╕ло в недружелюбн╕й сторон╕. Спи, друже, мирним сном могили. Ми п╕дем дал╕. З нами Бог! Тв╕й подвиг нам подво╖ть сили - тепер я битимусь за двох!
В╕рю в те, що п╕сля проведення Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!" ╕мен╕ кримського поета Данила Кононенка св╕т побачить зб╕рка кращих твор╕в школяр╕в з ус╕╓╖ Укра╖ни! А в передмов╕ до не╖ ми обов'язково надруку╓мо слово Данила Андр╕йовича до конкурсант╕в: "Мен╕, як голов╕ Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, як одному з тих представник╕в кримського письменства, хто все сво╓ св╕доме життя писав ╕ пише лише р╕дною укра╖нською мовою, рад╕сно, що нарешт╕ ╕ в Криму наста╓ справжн╓ нац╕ональне пробудження серед молодих людей, при╓мно усв╕домлювати, що на л╕тературному горизонт╕ з року в р╕к з'явля╓ться все б╕льше й б╕льше "з╕рочок", позначених справжн╕м л╕тературним обдаруванням. А справжн╓ обдарування, справжн╕й талант потр╕бно бережно плекати, ус╕ляко сприяти його розвитку, бо без морально╖ п╕дтримки, без дружньо╖ поради талант може наштовхнутися на байдуж╕сть, черств╕сть ╕, як н╕жна кв╕точка, злама╓ться, засохне, загине". Тож не дамо зачахнути ╕де╖ в╕дродження л╕тературного конкурсу, дослуха╓мось до сл╕в поета ╕ зробимо Божу справу для обдарованих д╕тей ╕ в пам'ять земляка!
Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ м. С╕мферополь
Данило КОНОНЕНКО ХТО СКАЗАВ, ЩО НА КРИМСЬК╤Й ЗЕМЛ╤ НЕ РОСТУТЬ УКРА╥НСЬК╤ ТАЛАНТИ?!
Друз╕ люб╕! Велик╕ й мал╕, Переможц╕ мо╖ й дипломанти! Хто сказав, що на кримськ╕й земл╕ Не ростуть укра╖нськ╕ таланти?! Хто сказав, що в нас мови нема, Що вона нами тут призабута? Подив╕ться, як крила зд╕йма Р╕дна мова, прекрасна, розкута. Молод╕ соколята ╖╖ У великий пол╕т п╕дн╕мають. Голосист╕ оц╕ солов'╖ Ск╕льки нам ще п╕сень просп╕вають! Юна зм╕на ╕де, р╕дне слово веде По кв╕тучому нашому Криму, Тут я радо вигукую в риму: - Як це плем'я люблю молоде! Друз╕ люб╕, батьки, вчител╕, Я звертаюсь до вас, Хай вс╕ знають, Молоденьк╕ таланти оц╕ В нас, на кримськ╕й земл╕, розкв╕тають! 2006 р.
1998 р╕к, початок! Голова жур╕ Данило Кононенко в╕та╓ перших кримських переможц╕в л╕тературного конкурсу для школяр╕в Криму "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!"
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16425
|