"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З перших уст"
#26 за 26.06.2015
ПРЕЗИДЕНТ ВШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ В╤ЙНИ В УКРА╥Н╤
Уроки ╕стор╕╖
22 червня, у День скорботи ╕ вшанування пам’ят╕ жертв в╕йни в Укра╖н╕, президент Петро Порошенко разом з ветеранами та в╕йськовослужбовцями-учасниками АТО вшанував пам’ять во╖н╕в, як╕ захищали державу у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Учасники церемон╕╖ поклали кв╕ти до могили Нев╕домого солдата у Парку Слави та вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання. Рота почесно╖ варти в╕дсалютувала з особисто╖ збро╖ та пройшла урочистим маршем. Разом з Главою держави та ветеранами у церемон╕╖ також взяли участь Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Арсен╕й Яценюк, голова Ки╖всько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ В╕тал╕й Кличко, голова Ки╖всько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Шандра, Президенти Укра╖ни Леон╕д Кучма (1994-2005 рр.) та В╕ктор Ющенко (2005-2010 рр.), урядовц╕, народн╕ депутати, представники АПУ, громадськост╕. П╕сля завершення заходу президент коротко посп╕лкувався з ветеранами.
День Скорботи ╕ вшанування пам’ят╕ жертв в╕йни в Укра╖н╕ в╕дзнача╓ться зг╕дно з Указом Президента Укра╖ни (№ 1245/2000, в╕д 17 листопада 2000 року). День встановлено «...з метою всенародного вшанування пам’ят╕ син╕в ╕ дочок укра╖нського народу, полеглих п╕д час Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в, ╖хнього подвигу та жертовност╕... на п╕дтримку ╕н╕ц╕ативи громадських орган╕зац╕й ветеран╕в в╕йни, прац╕, Збройних Сил ╕ жертв нацистських пересл╕дувань...». 74 роки тому, попри та╓мн╕ угоди, сп╕впрацю та палк╕ запевнення у дружб╕, нацистська Н╕меччина та ╖╖ сател╕ти — Угорщина ╕ Румун╕я атакували радянськ╕ частини по вс╕й л╕н╕╖ кордону в╕д Балт╕йського до Чорного моря; перш╕ н╕мецьк╕ бомби цього дня впали ╕ на Ки╖в. Розпочалася н╕мецько-радянська в╕йна 1941-1945 рр. як складова, але основна частина Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Укра╖нський напрям, за планом «Барбаросса», був одним з найголовн╕ших. Попри геро╖зм ╕ мужн╕сть в╕йськових, на початок грудня 1941 року в╕йська вермахту окупували практично всю територ╕ю Укра╖ни. Дехто з укра╖нських нац╕онал╕ст╕в на╖вно спод╕вався, що, «зв╕льнившись з-п╕д московсько-б╕льшовицько╖ окупац╕╖... Укра╖на ув╕йде до складу ново╖ ╢вропи як великий ╕ в╕льний народ...» (так писала газета «Укра╖нське слово» у вересн╕ 1941 року), але досить скоро стало зрозум╕ло, що це не входить у плани Г╕тлера. Н╕мц╕ зовс╕м не збиралися орган╕зовувати не т╕льки формально незалежну (як то було у 1918 роц╕), а й нав╕ть ск╕льки-небудь автономну Укра╖ну. Метою нацистського режиму були п╕дкорення та колон╕зац╕я Укра╖ни, винищення ╖╖ людност╕ (укра╖нц╕в, зг╕дно з «расовою теор╕╓ю», вважали «неповноц╕нним народом», який не може мати власно╖ держави, натом╕сть мусить працювати на ╕нших). Майже одразу територ╕я тод╕шньо╖ УРСР була под╕лена й вкрилася мережею табор╕в смерт╕. Десятки тисяч людей р╕зних нац╕ональностей було розстр╕ляно в Ки╓в╕, Харков╕, Дн╕пропетровську, Р╕вному та ╕н. Страшною трагед╕╓ю час╕в окупац╕╖ стало винищення мирного населення в Бабиному Яру в Ки╓в╕, де т╕льки за перш╕ п’ять дн╕в, починаючи з 29 вересня 1941 року, розстр╕ляли 150-160 тис. мирного населення, в основному ╓вре╖в. А всього там за роки окупац╕╖ загинуло понад 220 тис. ос╕б р╕зних нац╕ональностей, у тому числ╕ — в╕йськовополонених. Усього за роки окупац╕╖ в Укра╖н╕ загинуло 3,9 млн. цив╕льних людей. До Н╕меччини з нашо╖ держави було вивезено близько 2,4 млн. ос╕б. Сотн╕ тисяч з них загинули. Протягом Друго╖ св╕тово╖ в╕йни бойов╕ д╕╖ дв╕ч╕ прокотилися ус╕╓ю територ╕╓ю Укра╖ни. Харк╕в, одне з найб╕льших м╕ст Укра╖ни, переходив з рук у руки чотири рази. Про втрати, яких завдали Укра╖н╕ загарбники, можна судити з того, що лише прям╕ збитки становили близько 285 млрд. крб., або 42% загальних втрат республ╕ки в╕д окупац╕╖. На територ╕╖ Укра╖ни було зруйновано й спалено 714 м╕ст ╕ селищ м╕ського типу, понад 28 тис. с╕л, 16 150 промислових п╕дпри╓мств, 1916 зал╕зничних станц╕й, 27 725 колгосп╕в, 1227 МТС, 873 радгоспи, 18 тисяч л╕кувальних заклад╕в, 32 930 шк╕л, техн╕кум╕в, виш╕в ╕ науково-досл╕дних ╕нститут╕в, 19 200 б╕бл╕отек. Понад 10 млн. ос╕б лишилися без житла. Втрати с╕льського господарства становили до третини загально╖ суми втрат республ╕ки. Укра╖на була перетворена на суц╕льне попелище. У Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ укра╖нц╕ зазнали людських втрат б╕льше, н╕ж Велика Британ╕я, Канада, США та Франц╕я разом узят╕. Загальн╕ втрати Укра╖ни у ц╕й в╕йн╕ оц╕нюються у 8-10 м╕льйон╕в житт╕в як серед в╕йськових, так ╕ серед цив╕льного населення. Таким насл╕дком виявилось з╕ткнення двох тотал╕тарних режим╕в.
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15470
|