Версiя для друку Обговорити в форумi

Уроки історії

22 червня, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, президент Петро Порошенко разом з ветеранами та військовослужбовцями-учасниками АТО вшанував пам’ять воїнів, які захищали державу у роки Другої світової війни.
Учасники церемонії поклали квіти до могили Невідомого солдата у Парку Слави та вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання. Рота почесної варти відсалютувала з особистої зброї та пройшла урочистим маршем.
Разом з Главою держави та ветеранами у церемонії також взяли участь Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра, Президенти України Леонід Кучма (1994-2005 рр.) та Віктор Ющенко (2005-2010 рр.), урядовці, народні депутати, представники АПУ, громадськості.
Після завершення заходу президент коротко поспілкувався з ветеранами.

День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні відзначається згідно з Указом Президента України (№ 1245/2000, від 17 листопада 2000 року).
День встановлено «...з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їхнього подвигу та жертовності... на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань...».
74 роки тому, попри таємні угоди, співпрацю та палкі запевнення у дружбі, нацистська Німеччина та її сателіти — Угорщина і Румунія атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря; перші німецькі бомби цього дня впали і на Київ. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 рр. як складова, але основна частина Другої світової війни.
Український напрям, за планом «Барбаросса», був одним з найголовніших. Попри героїзм і мужність військових, на початок грудня 1941 року війська вермахту окупували практично всю територію України. Дехто з українських націоналістів наївно сподівався, що, «звільнившись з-під московсько-більшовицької окупації... Україна увійде до складу нової Європи як великий і вільний народ...» (так писала газета «Українське слово» у вересні 1941 року), але досить скоро стало зрозуміло, що це не входить у плани Гітлера. Німці зовсім не збиралися організовувати не тільки формально незалежну (як то було у 1918 році), а й навіть скільки-небудь автономну Україну.
Метою нацистського режиму були підкорення та колонізація України, винищення її людності (українців, згідно з «расовою теорією», вважали «неповноцінним народом», який не може мати власної держави, натомість мусить працювати на інших). Майже одразу територія тодішньої УРСР була поділена й вкрилася мережею таборів смерті. Десятки тисяч людей різних національностей було розстріляно в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Рівному та ін.
Страшною трагедією часів окупації стало винищення мирного населення в Бабиному Яру в Києві, де тільки за перші п’ять днів, починаючи з 29 вересня 1941 року, розстріляли 150-160 тис. мирного населення, в основному євреїв. А всього там за роки окупації загинуло понад 220 тис. осіб різних національностей, у тому числі — військовополонених. Усього за роки окупації в Україні загинуло 3,9 млн. цивільних людей. До Німеччини з нашої держави було вивезено близько 2,4 млн. осіб. Сотні тисяч з них загинули.
Протягом Другої світової війни бойові дії двічі прокотилися усією територією України. Харків, одне з найбільших міст України, переходив з рук у руки чотири рази.
Про втрати, яких завдали Україні загарбники, можна судити з того, що лише прямі збитки становили близько 285 млрд. крб., або 42% загальних втрат республіки від окупації. На території України було зруйновано й спалено 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 1916 залізничних станцій, 27 725 колгоспів, 1227 МТС, 873 радгоспи, 18 тисяч лікувальних закладів, 32 930 шкіл, технікумів, вишів і науково-дослідних інститутів, 19 200 бібліотек. Понад 10 млн. осіб лишилися без житла. Втрати сільського господарства становили до третини загальної суми втрат республіки. Україна була перетворена на суцільне попелище.
У Другій світовій війні українці зазнали людських втрат більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів як серед військових, так і серед цивільного населення. Таким наслідком виявилось зіткнення двох тоталітарних режимів.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З перших уст"