Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«К╤ЛЬКА ДН╤В, ЯКЩО НЕ РАН╤ШЕ»:
У Пентагон╕ сказали, коли Укра╖на отрима╓ перш╕ парт╕╖ озбро╓нь…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ - ПРО ДОПОМОГУ США: АМЕРИКАНЦ╤ БАЧАТЬ КОЖЕН СВ╤Й ДОЛАР, ЯКИЙ ЗАХОДИТЬ В УКРА╥НУ
«Усе йде на поле бою, п╕дтримуючи не лише укра╖нську арм╕ю, а й захищаючи демократ╕ю у...


У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 26.06.2015
ПРЕЗИДЕНТ ВШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ В╤ЙНИ В УКРА╥Н╤

Уроки ╕стор╕╖

22 червня, у День скорботи ╕ вшанування пам’ят╕ жертв в╕йни в Укра╖н╕, президент Петро Порошенко разом з ветеранами та в╕йськовослужбовцями-учасниками АТО вшанував пам’ять во╖н╕в, як╕ захищали державу у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Учасники церемон╕╖ поклали кв╕ти до могили Нев╕домого солдата у Парку Слави та вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання. Рота почесно╖ варти в╕дсалютувала з особисто╖ збро╖ та пройшла урочистим маршем.
Разом з Главою держави та ветеранами у церемон╕╖ також взяли участь Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Арсен╕й Яценюк, голова Ки╖всько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ В╕тал╕й Кличко, голова Ки╖всько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Володимир Шандра, Президенти Укра╖ни Леон╕д Кучма (1994-2005 рр.) та В╕ктор Ющенко (2005-2010 рр.), урядовц╕, народн╕ депутати, представники АПУ, громадськост╕.
П╕сля завершення заходу президент коротко посп╕лкувався з ветеранами.

День Скорботи ╕ вшанування пам’ят╕ жертв в╕йни в Укра╖н╕ в╕дзнача╓ться зг╕дно з Указом Президента Укра╖ни (№ 1245/2000, в╕д 17 листопада 2000 року).
День встановлено «...з метою всенародного вшанування пам’ят╕ син╕в ╕ дочок укра╖нського народу, полеглих п╕д час Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в, ╖хнього подвигу та жертовност╕... на п╕дтримку ╕н╕ц╕ативи громадських орган╕зац╕й ветеран╕в в╕йни, прац╕, Збройних Сил ╕ жертв нацистських пересл╕дувань...».
74 роки тому, попри та╓мн╕ угоди, сп╕впрацю та палк╕ запевнення у дружб╕, нацистська Н╕меччина та ╖╖ сател╕ти — Угорщина ╕ Румун╕я атакували радянськ╕ частини по вс╕й л╕н╕╖ кордону в╕д Балт╕йського до Чорного моря; перш╕ н╕мецьк╕ бомби цього дня впали ╕ на Ки╖в. Розпочалася н╕мецько-радянська в╕йна 1941-1945 рр. як складова, але основна частина Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Укра╖нський напрям, за планом «Барбаросса», був одним з найголовн╕ших. Попри геро╖зм ╕ мужн╕сть в╕йськових, на початок грудня 1941 року в╕йська вермахту окупували практично всю територ╕ю Укра╖ни. Дехто з укра╖нських нац╕онал╕ст╕в на╖вно спод╕вався, що, «зв╕льнившись з-п╕д московсько-б╕льшовицько╖ окупац╕╖... Укра╖на ув╕йде до складу ново╖ ╢вропи як великий ╕ в╕льний народ...» (так писала газета «Укра╖нське слово» у вересн╕ 1941 року), але досить скоро стало зрозум╕ло, що це не входить у плани Г╕тлера. Н╕мц╕ зовс╕м не збиралися орган╕зовувати не т╕льки формально незалежну (як то було у 1918 роц╕), а й нав╕ть ск╕льки-небудь автономну Укра╖ну.
Метою нацистського режиму були п╕дкорення та колон╕зац╕я Укра╖ни, винищення ╖╖ людност╕ (укра╖нц╕в, зг╕дно з «расовою теор╕╓ю», вважали «неповноц╕нним народом», який не може мати власно╖ держави, натом╕сть мусить працювати на ╕нших). Майже одразу територ╕я тод╕шньо╖ УРСР була под╕лена й вкрилася мережею табор╕в смерт╕. Десятки тисяч людей р╕зних нац╕ональностей було розстр╕ляно в Ки╓в╕, Харков╕, Дн╕пропетровську, Р╕вному та ╕н.
Страшною трагед╕╓ю час╕в окупац╕╖ стало винищення мирного населення в Бабиному Яру в Ки╓в╕, де т╕льки за перш╕ п’ять дн╕в, починаючи з 29 вересня 1941 року, розстр╕ляли 150-160 тис. мирного населення, в основному ╓вре╖в. А всього там за роки окупац╕╖ загинуло понад 220 тис. ос╕б р╕зних нац╕ональностей, у тому числ╕ — в╕йськовополонених. Усього за роки окупац╕╖ в Укра╖н╕ загинуло 3,9 млн. цив╕льних людей. До Н╕меччини з нашо╖ держави було вивезено близько 2,4 млн. ос╕б. Сотн╕ тисяч з них загинули.
Протягом Друго╖ св╕тово╖ в╕йни бойов╕ д╕╖ дв╕ч╕ прокотилися ус╕╓ю територ╕╓ю Укра╖ни. Харк╕в, одне з найб╕льших м╕ст Укра╖ни, переходив з рук у руки чотири рази.
Про втрати, яких завдали Укра╖н╕ загарбники, можна судити з того, що лише прям╕ збитки становили близько 285 млрд. крб., або 42% загальних втрат республ╕ки в╕д окупац╕╖. На територ╕╖ Укра╖ни було зруйновано й спалено 714 м╕ст ╕ селищ м╕ського типу, понад 28 тис. с╕л, 16 150 промислових п╕дпри╓мств, 1916 зал╕зничних станц╕й, 27 725 колгосп╕в, 1227 МТС, 873 радгоспи, 18 тисяч л╕кувальних заклад╕в, 32 930 шк╕л, техн╕кум╕в, виш╕в ╕ науково-досл╕дних ╕нститут╕в, 19 200 б╕бл╕отек. Понад 10 млн. ос╕б лишилися без житла. Втрати с╕льського господарства становили до третини загально╖ суми втрат республ╕ки. Укра╖на була перетворена на суц╕льне попелище.
У Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ укра╖нц╕ зазнали людських втрат б╕льше, н╕ж Велика Британ╕я, Канада, США та Франц╕я разом узят╕. Загальн╕ втрати Укра╖ни у ц╕й в╕йн╕ оц╕нюються у 8-10 м╕льйон╕в житт╕в як серед в╕йськових, так ╕ серед цив╕льного населення. Таким насл╕дком виявилось з╕ткнення двох тотал╕тарних режим╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15470

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков