Версiя для друку Обговорити в форумi

Місто — єдність несхожих, — говорив Арістотель. Однак люди, які зібралися в Кримській республіканській універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка на творчу зустріч з письменником-гумористом Юрієм Портовим, були настільки подібні в своїх почуттях до Сімферополя, що хотілося назвати його не світом, яким місто стає, за словами Лоренса Даурелла, коли ти любиш хоч одного з тих, що живуть у ньому, а всесвітом. І приводом для такого публічного освідчення в любові стала презентація двох його нових книг — «Среда обитания» та «Симферополь. Город, который я люблю».
Юрій Портов, справжнє прізвище якого — Рапопорт, живе тут все життя, за винятком перших двох років після народження в м. Гродному Білорусі та півтора року, коли служив в армії недалеко від Криму — в Чаплинці Херсонської області.
— Час — це така категорія, з якою не можна розлучатися, з нею потрібно жити, — говорить він. — Саме тому він і є головним героєм усіх моїх книг.
І як кожен новий день доповнює подіями та справами попередній, так і в його житті траплялися різні кумедні випадки, які він, школярем зачитуючись книгою І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців», у студентські роки та після закінчення Сімферопольського філіалу Севастопольського приладобудівного інституту майстерно використовував у складі команди Клубу веселих і кмітливих. Вони їздили з друзями на змагання КВК, розповідали один одному веселі історії, які й дали йому основу для створення гумористичних мініатюр, що зазвучали в теле- і радіопередачах «С добрым утром!», «Кабачок 12 стульев», виконувалися на естраді Євгеном Петросяном, Юхимом Шифріним та іншими артистами розмовного жанру, друкувалися в журналах «Огонек», «Работница», під рубрикою «12 стульев» у «Литературной газете», вийшли п’ятьма власними збірниками.
Матеріал для двох нових презентованих книг також нагромаджувався роками в роботі Ю. Портова керівником студентського театру мініатюр, у редакціях газет «Крымский комсомолец», «Республика», «Южный курьер», державній телерадіокомпанії «Крим». Продемонстровані на екрані фрагменти його телевізійного проекту про вулиці міста, в рамках якого вийшло майже п’ятдесят передач, де він у легкій формі прогулянки з гумором та усмішкою досліджував історичне походження їхніх назв і відповідність їм внутрішнього змісту людей, які проживають на них, віртуально оживили опубліковані сторінки, а присутні в залі герої сюжетів, виходячи на сцену, доповнювали їх своїми розповідями та коментарями, що залишилися за кадром ефіру та друку.
Про що б не говорив письменник: з гордістю і гідністю про кращі пам’ятки архітектури, острівці культури і духовності, які потрібно зберегти, чи в’їдливо та ущипливо, лукаво примруживши очі, про символи помилок минулих керівників міста на зразок залишків стіни колишнього ресторану «Асторія», яку лише недавно було знесено і облаштовано на цьому місці сквер Республіки, — завжди у нього це виходить з гумором, по-доброму, бо і сам, за словами виступаючих, добра людина. На нестандартні ситуації в громадському транспорті чи інші казуси на вулиці реагує фразою: «Це моє місто! Район не мій...».
Нові книги Ю. Портова багато в чому присвячені минулій епосі в біографії Сімферополя, атмосферу якої допомогли відчути на презентації пісні у виконанні групи «Калейдоскоп». І виступаючі, в числі яких були як офіційні особи — заступник голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Григорій Іоффе, Постійний Представник Президента України в АРК Віктор Плакіда, міністр культури АРК Альона Плакіда, так і давні та нові друзі — голова Кримської республіканської організації Національної спілки письменників України Борис Фінкельштейн, телеведучий Борис Левін, письменник і видавець Валерій Басиров, поет-бард Володимир Грачов та інші, дякували музі автора за це звернення до вуличок і будинків улюбленого міста, які рясніють іменами відомих людей. Це надихає, хочеться ні в чому не уступати колишнім знаменитостям, робити добрі справи незалежно від крісла, яке займаєш, не бути в себе вдома чужинцями, впорядковувати середовище проживання і зростати професійно.
У східних народів є вислів: сказане слово вилітає, а написане — залишається. Саїд Енвер Йилдиз, генеральний директор фірми «Нові технології в освіті», під патронатом якої створена Сімферопольська міжнародна школа, у своєму виступі висловив вдячність Ю. Портову за те, що включив розповідь про неї та деякі інші турецькі компанії, зокрема ті, що працюють у сфері туризму, в свою книгу поряд із матеріалами про відомий за межами Криму завод «Фіолент», дитячий оздоровчий табір «Дельфін», що знаходиться в с. Піщаному Бахчисарайського району, до якого від Сімферополя — п’ятдесят кілометрів. При їх допомозі, а також почесного громадянина Сімферополя, його недавнього міського голови Геннадія Бабенка і випущена у видавництві «Доля» накладом п’ятсот примірників ця чудова книга.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2013 > Тема "Душі криниця"