"Кримська Свiтлиця" > #11 за 02.09.2011 > Тема "З потоку життя"
#11 за 02.09.2011
«ПРАВИЛЬН╤ШЕ ЦЕ НАЗИВАТИ ПЛАВАННЯМ ╤З ДЕЛЬФ╤НАМИ...»
Сьогодн╕ дельф╕нар╕й у наш╕й кра╖н╕ таке ж звичне розважальне явище, як, скаж╕мо, цирк. Одеса, Ки╖в, Донецьк, Харк╕в, Бердянськ, Севастополь, ╢впатор╕я та ╕нш╕ м╕ста (у Криму нав╕ть маленьк╕ селища) останн╕ми роками обзавелися басейнами ╕ воль╓рами для морських ссавц╕в. Там афал╕ни – зад╕яний переважно цей вид дельф╕н╕в - досхочу т╕шать ╕ малого, ╕ старого сво╓ю вправн╕стю та км╕тлив╕стю. А ще ц╕ розумн╕ тварини, як в╕домо, над╕лен╕ хистом ц╕лительства. Тому дельф╕нотерап╕я з кожним роком набира╓ популярност╕ ╕ пос╕да╓ ч╕льне м╕сце серед поширених методик медико-психолог╕чно╖ реаб╕л╕тац╕╖ ╕ корекц╕╖. Ут╕м, не вс╕ фах╕вц╕ близьк╕ до ╖╖ беззаперечного визнання як тако╖ соб╕ панаце╖. Серед них, прим╕ром, - пров╕дний в╕тчизняний дельф╕нолог, голова наукового ком╕тету ACCOBAMS (м╕жнародно╖ угоди з╕ збереження китопод╕бних Чорного та Середземного мор╕в ╕ прилегло╖ акватор╕╖ Антлантичного океану), кандидат медичних наук ╕з С╕мферополя Олекс╕й Б╕ркун. - Правильн╕ше це називати плаванням ╕з дельф╕нами, - каже Олекс╕й Олекс╕йович, уникаючи при цьому самого слова терап╕я. - Тому що це парамедичний метод. Наукових досл╕джень з цього приводу не так уже багато. Але вони св╕дчать про те, що користь, яку хтось отриму╓ в╕д сп╕лкування з дельф╕нами, на тому ж р╕вн╕ метод╕в психотерап╕╖, коли використову╓ться сп╕лкування з ╕ншими тваринами, скаж╕мо, к╕ньми, к╕шками, собаками. Ут╕м, я не збираюсь займатися критикою цього методу. Просто констатую, що це сфера комерц╕йно╖ д╕яльност╕, яка ма╓ право на ╕снування, бо не суперечить закону. Одначе, перш н╕ж в╕дважитись на таке л╕кувальне плавання, потр╕бно добре розум╕ти ус╕ очевидн╕ виклики. За словами медика, «п╕льна» вода значною м╕рою ╕нф╕ку╓ться кишковою м╕крофлорою дельф╕н╕в. Мовляв, памперс╕в вони не мають. Окр╕м того, афал╕на - сильна ╕ досить масивна тварина, понад два центнери вагою. Ударом хвоста може запросто покал╕чити. Можуть бути й укуси. Зрозум╕ло, що до дельф╕нар╕╖в п╕дбирають тварин спок╕йних, проте вони, як ╕ люди, мають р╕зн╕ темпераменти. Якийсь зовн╕шн╕й фактор може викликати у них непередбачуваний за насл╕дками стрес. В╕дом╕ випадки, коли «добр╕» тварини кидались на сво╖х тренер╕в ╕ серйозно травмували ╖х. Особливо це вкрай важливо враховувати, коли справа стосу╓ться д╕тей, надто тих, як╕ мають серйозн╕ розлади розвитку. Для деяких д╕ток сп╕лкування з дельф╕ном справд╕ ц╕каве, може викликати в╕дчутне покращення здоров’я, хоча трапля╓ться й зворотний ефект. Дек╕лька рок╕в тому на одн╕й м╕жнародн╕й науков╕й конференц╕╖ Олекс╕й Б╕ркун був св╕дком показу документального ф╕льму про так звану дельф╕нотерап╕ю. Неприпустиме видовище: аутичну дитину проти ╖╖ вол╕ кинули у басейн ╕з дельф╕нами. М╕й сп╕врозмовник на знак протесту змушений був покинути залу, незважаючи на те, що виступав модератором того сол╕дного форуму. Олекс╕й Б╕ркун, до слова, медик у третьому покол╕нн╕ (його батьки – в╕дом╕ професори Кримського медун╕верситету), оп╕ку╓ться чорноморськими дельф╕нами, що занесен╕ до м╕жнародно╖ та нац╕онально╖ Червоно╖ книг, вже майже три десятир╕ччя. Ц╕каво, що певною м╕рою спонукали його переквал╕ф╕куватись ╕з патологоанатома у дельф╕нологи... в╕йськов╕. - Тод╕, наприк╕нц╕ 1981 року, я працював у цив╕льному науково-досл╕дному ╕нститут╕, - згаду╓ Олекс╕й Олекс╕йович. – Так склалося, що залишився без роботи. Натом╕сть мен╕ запропонували перейти до Кримського мед╕нституту, де якраз отримали ц╕каве прикладне замовлення. Це була так звана закрита НДР – науково-досл╕дна робота. ╥╖ замовником було в╕йськове в╕домство. На ту пору досл╕дження в╕йськових з дельф╕нами океанар╕уму у Козач╕й бухт╕ виявились досить ефективними – вони навчали тварин виконувати спец╕альн╕ завдання. При╖жджали фах╕вц╕ з Лен╕нграда, Москви, генштабу, сам командувач ВМФ СРСР адм╕рал Горшков неодноразово нав╕дувався. Коротше кажучи, ун╕кальних дельф╕н╕в потр╕бно було представляти державним ком╕с╕ям, а вони раптом почали масово гинути. До групи в╕дпов╕дальних виконавц╕в включили й мене. ╤з завданням ми впоралися. З’ясувалось, що причиною смерт╕ службових дельф╕н╕в були ╕нфекц╕йн╕ хвороби. Вони ж виникали через умови утримання, а саме – забруднення акватор╕╖. Тому були запропонован╕ схеми медикаментозно╖ проф╕лактики, зокрема, антиб╕отиками та ╕муномодуляторами. Смертн╕сть серед тварин згодом зменшилась з 70% до 2%. В╕дтод╕ Олекс╕й Б╕ркун предметно сконцентрувався на житт╓вих проблемах морських ╕стот у природних умовах. Причому, не лише р╕дного, чорноморського, а й середземноморського рег╕он╕в. Побував у багатьох м╕жнародних морських експедиц╕ях. З╕браний багатий матер╕ал став основою найвичерпн╕шого на сьогодн╕ наукового досл╕дження «Збереження кит╕в, дельф╕н╕в ╕ морських свиней у Середземному ╕ Чорному морях». Тор╕к у сп╕вавторств╕ з ╕тал╕йським колегою це досл╕дження вийшло окремою книгою, передмову до яко╖ особисто написав принц Монако Альбер ╤╤. Василь САДОВСЬКИЙ
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 02.09.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9291
|