"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2003 > Тема "З потоку життя"
#21 за 23.05.2003
ПРОКОТИЛИ ВВІЧЛИВО...
Лідія Степко, власкор "КС".
Монументальний привид російської імператриці Катерини ІІ, що так довго витав над Севастополем, нарешті зник. Тимчасово чи назовсім - час покаже. А зараз маємо-таки втішні результати: для прийняття рішення міськради про встановлення пам'ятника одіозній імператриці не вистачило 8 голосів. Думається, що питання про таке увічнення могло б і не вноситись до порядку денного, але ж ми тепер граємо в демократію. Коли в грудні минулого року голова міської держадміністрації вніс на розгляд міськради питання про присвоєння Президентові Л. Кучмі звання Почесного громадянина міста за особистий внесок у його розбудову та розвиток, фракції комуністів та "Русский блок" були категорично проти. Зчинивши неабиякий лемент у сесійній залі, евфемізмами себе не переобтяжуючи, вони дійшли до образливих дефініцій на адресу міського керівництва та прихильників вищезгаданої пропозиції. Ображених, що емоційно вимагали вибачень, вгамував, втрутившись в суперечку, заступник голови міськради, комуніст В. Пархоменко, прийнявши просто "соломонове" рішення. Мовляв, раз слово "холуи" є в словниках російської мови, то й застосування його не є образою. На диво, ніхто не заперечив. Противники "Почесного громадянина" того дня виторговували внесення на розгляд майбутніх сесійних засідань питання про встановлення пам'ятників Сталіну (пропозиція комуністів) та Катерині ІІ ("Русский блок"). "Батькові народів" одразу не поталанило. У Катерини ІІ ж в сесійній залі виявилось достатньо симпатиків, аби питання про її увіковічення увійшло до розгляду. З того часу часописи "Русский Севастополь" та "Российская община" чи не в кожному номері аж захлиналися від задоволення: "Фантастика стала явью!", "Неоспоримые заслуги, признанные мировой цивилизацией", і невпинно мріяли... "К этому монументу будут возлагать цветы будущие поколения севастопольцев" ... Та, як мовлять песимісти, мрії на те й мрії, аби не збуватися. Місяць травень, щедрий на свята, прорідив щільний стрій місцевих нардепів і на момент голосування у сесійній залі були присутні лише 46 із 75. Та, попри все, "Русский блок" святкував перемогу. Кожному депутату на стіл було покладено фракційний часопис "Русский Севастополь". (До речі, жодна із фракцій не приносить у сесійну залу свою агітаційну пресу. Така привілея лише в "Русского блока"). Ю. Кравцов запевнив присутніх, що пам'ятник зведуть на пожертви городян та уряду Москви. А його соратниця по фракції Л. Миронова почала виступ просто захмарною патетикою: "Революция, о которой так долго мечтали большевики, наконец свершилась! И мы обсуждаем вопрос возведения памятника". Коли ж настала черга голосувати, то "за" було 30 депутатів, "проти" - лише один - депутат Мельниченко. Решта 15 - утримались. Останні пізніше пояснювали: "Это наш вежливий отказ". Депутати - народ ввічливий...
м. Севастополь
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2003 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=909
|