"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З потоку життя"
#1 за 28.01.2011
«В╤Д ЛУГАНСЬКА ╤ ДО ЛЬВОВА – ОДНЕ СЕРЦЕ, ОДНА МОВА…»
Карта Укра╖ни почина╓ться з Криму? Кримський «Фронт Зм╕н» 22 с╕чня пров╕в у С╕мферопол╕ акц╕ю «Ми - ╓диний народ», в рамках яко╖ з п╕нопластових пазл╕в було з╕брано карту Укра╖ни, що, на думку орган╕затор╕в (а так╕ д╕йства пройшли, практично, в ус╕х областях), символ╕зу╓ ╓дн╕сть держави. Схожа акц╕я в╕дбулася ╕ в Севастопол╕, щоправда, карта Укра╖ни там вийшла рос╕йськомовною. ╤ для якого такого «╓диного» народу?..
«В╤Д ЛУГАНСЬКА ╤ ДО ЛЬВОВА – ОДНЕ СЕРЦЕ, ОДНА МОВА…» Державн╕ свята у Севастопол╕ завжди проходять за планом. Заздалег╕дь цей план спускають згори, деякий час його адаптують до м╕сцевих умов й, нарешт╕, одним махом… ч╕тко й злагоджено… Так було й цього разу: в школах пройшли тематичн╕ уроки, в б╕бл╕отеках – «кругл╕ столи». У переддень свята юним громадянам вручили паспорти, а кер╕вництво м╕ста мовчки поклало кв╕ти до пам’ятника Тарасов╕ Шевченку. Того ж передсвяткового дня, 21 с╕чня, представники вс╕х г╕лок влади та запрошен╕ гост╕ з╕бралися у м╕ському Центр╕ культури й мистецтва. Там, з╕ сцени, ототожнюючи Соборн╕сть з сп╕впрацею рег╕он╕в держави, представники м╕ськради та держадм╕н╕страц╕╖ хвалилися досягненнями та розпов╕дали про плани на майбутн╓. П╕сля цього з╕бранню показали концерт м╕сцевих творчих колектив╕в. Так було й за попередньо╖ влади, й передпопередньо╖, й ще дал╕… Окремо День Соборност╕ в╕дм╕чала влада, а пот╕м наступного дня, саме 22 с╕чня, до пам’ятника тому ж таки Тарасу, в╕н у нас ╓диний, зранку починав сходитися народ: громадськ╕ орган╕зац╕╖, парт╕╖ (кр╕м правлячо╖), просто перес╕чн╕ громадяни. Вс╕ т╕, кому цей день позапланово гр╕╓ душу й серце. Пом╕ж собою ц╕ люди бувають посварен╕ до т╕╓╖ меж╕, що руки один одному не потиснуть, але тут стоятимуть поруч, бо то – святе. Так було й цього разу: збиралися довго, близько двох з половиною годин, кожна парт╕я й кожна громадська орган╕зац╕я окремо. Стояли поодаль одн╕ в╕д одних, поки вже журнал╕сти близько 11-╖ години не витримали: почали закликати з╕братися докупи, бо померзли та й зн╕мати незручно. Разом з ус╕ма весь цей час мерзла б ╕ я, якби не рухалася в╕д людини до людини з одним ╕ тим же запитанням: що значить для нього (не╖) цей святковий День? Ось цей чолов╕к у розк╕шн╕й вишиванц╕ прийшов одним ╕з перших та заходився ще з двома друзями прилаштовувати до декоративно╖ металево╖ огорож╕ перед пам’ятником Тарасов╕ Шевченку державний прапор. До нього й прямую з диктофоном. Бойко Василь Олександрович – полковник м╕жнародно╖ Асоц╕ац╕╖ козацтва: - День Соборност╕ – найвеличн╕ше свято укра╖нц╕в. Укра╖на Соборна - це значить, що ми вс╕ разом. На превеликий жаль, ми разом лише територ╕ально, духовно ж ми все-таки роз’╓днан╕. В Укра╖н╕ понад 300 рел╕г╕йних конфес╕й, 162 парт╕╖. Мен╕, козацькому генералу, достеменно в╕домо, що й осередк╕в козацтва у нас на сьогодн╕ аж 712. ╢ численн╕, а ╓ й так╕, що складаються з трьох ос╕б. - Як Ви вважа╓те, чому влада в╕дм╕тила День Соборност╕ учора, а народ сьогодн╕? - Мабуть через недов╕ру одне до одного чи може в╕д неповаги. Влада завжди красно мовить, а народ Укра╖ну б╕льше любить. До того ж, влада не ма╓ т╕сного зв’язку з громадськими орган╕зац╕ями. Ось 27 с╕чня при м╕ськ╕й держадм╕н╕страц╕╖ створюватиметься Рада громадських орган╕зац╕й. Може тод╕ цей вза╓мозв’язок стане т╕сн╕шим, а д╕╖ б╕льш скоординованими. Проте, якщо ми звернемося до ╕стор╕╖, то влада за вс╕х час╕в ╕ формац╕й н╕коли не була з народом. Голова севастопольського товариства «Просв╕та» Володимир Проценко: - Сьогодн╕ ми вшанову╓мо 92 р╕чницю Акту Злуки, або День Соборност╕ Укра╖ни. Вперше я в╕дм╕чав це свято у 1992 роц╕, стоячи в живому ланцюжку б╕ля села Дмитр╕вка (Ки╓во-Святошинський район), тримаючи за руки таких же, як я, укра╖нц╕в. Нас тод╕ було близько 3 м╕льйон╕в в╕д Львова до Ки╓ва. Тод╕ номенклатура злякалася нашо╖ ╓дност╕ й п╕шла на поступки. В результат╕ ми ма╓мо сьогодн╕ Незалежну Укра╖ну. Для мене це – святий день. Богдан Мороз – Голова севастопольського Конгресу укра╖нц╕в: - В╕таю вс╕х з Днем Соборност╕! Щоб ця держава не роз’╓дналася, а м╕цн╕ла, щоб громадянам у н╕й жилося все в╕льн╕ше й заможн╕ше! Я сам народився у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ й з дитинства чув в╕д старших, як мр╕яли вони за пансько╖ Польщ╕ побачити п’╓су Марка Кропивницького «Доки сонце з╕йде, роса оч╕ ви╖сть», але це було неможливо. Й лише п╕сля Злуки земель стало можливим не лише бачити п’╓си, а й читати твори письменник╕в з Велико╖ Укра╖ни, так тод╕ називали Укра╖нську Народу Республ╕ку. - Ви прийшли до пам’ятника Т. Шевченку сьогодн╕, а влада учора. У чому р╕ч? - Та ми просто вм╕╓мо читати, адже на календар╕ ч╕тко видно, що число 22 саме сьогодн╕. Тамара Мельник – декан ф╕лолог╕чного факультету Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету, зараз докторант Херсонського Нац╕онального ун╕верситету: - Для мене День Соборност╕ – знакове свято. 22 с╕чня 1919 року освячена небом Соф╕╖вська площа об’╓днала укра╖нц╕в л╕вого й правого берега Дн╕пра. Якщо говорити про сьогодення, то нам конче потр╕бно об’╓днуватися. Ми шука╓мо св╕й шлях розвитку, намага╓мося збудувати сусп╕льство ╓вропейського вз╕рця, та поки що не бачимо, де та з╕рка, що св╕тить у к╕нц╕ тунелю. Соборн╕сть – це вих╕д на сьогодн╕. Треба консол╕дуватися, завершити чвари й рухатися вперед разом. ╤ншого виходу нема╓. Ус╕м побажаю сьогодн╕ любов╕ до ближнього, м╕цного здоров’я та добробуту. Валентина Лопатюк – методист з укра╖нсько╖ мови й л╕тератури ╤нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету: - Цього дня я почуваюся громадянкою держави п╕д назвою Укра╖на, в╕дчуваю приналежн╕сть до нац╕╖ й в╕рю, що в мого народу ╓ майбутн╓. Ми р╕зн╕, але нас може об’╓днати Укра╖на. В╕таю вс╕х з цим найдорожчим серцю святом! Нехай здоровиться ╕ щастить ус╕м родинам! Нехай м╕цн╕╓ наша держава! Вадим Махно – кап╕тан 1 рангу запасу: - В╕д Луганська ╕ до Львова – одне серце, одна мова! Хоч, буду в╕двертим, я не дуже в╕дчуваю цю ╓дн╕сть. Мабуть, такий наш ментал╕тет: нас може об’╓днати лише сп╕льний ворог. А позаяк зараз у нас видимого зовн╕шнього ворога нема╓, то ╕ з ╓дн╕стю – проблема. Найб╕льше розтягують Укра╖ну р╕зн╕ парт╕╖, й так було завжди. Проте, дума╓ться, в╕дчуття нац╕╖, народу вже живе у наш╕й св╕домост╕. Ми дуже р╕зн╕, але сьогодн╕ донеччанин зах╕дняку, мабуть-таки, р╕дн╕ший за поляка. Та найголовн╕ше, що за роки незалежност╕ у нас виросло покол╕ння, в якого нема╓ сво╓╖ в╕йни. Бо в кожного покол╕ння до цього така в╕йна була. Наприклад, у мого покол╕ння була Афганська в╕йна. Що ж до ╓дност╕, то ми колись, нарешт╕, зрозум╕╓мо: щоб укра╖нц╕в перестали «взувати», треба мати ╓дину, самост╕йну, незалежну державу. А пом╕ж собою ми якось розберемося. Олександр Андр╕╓ць – доцент Севастопольського Нац╕онального техн╕чного ун╕верситету: - Я Соборн╕сть в╕дчуваю серцем. Учора не п╕шов на зах╕д, коли тут збиралася влада: знав, що сьогодн╕ до Тараса прийдуть т╕, для кого День Соборност╕ – не просто формальне свято. Я працюю з╕ студентами, знаю ╖х настро╖. Це покол╕ння, що виросло у незалежн╕й держав╕. Нав╕ть попри те, що у Севастопол╕ прийнято виховувати у молод╕ м╕сцевий патр╕отизм, зам╕сть любов╕ та поваги до держави, студенти все розум╕ють ╕ оц╕нюють правильно. Ми готу╓мо судномехан╕к╕в. П╕зн╕ше, працюючи за межами Укра╖ни, вони особливо гостро в╕дчувають тяж╕ння до р╕дно╖ земл╕. Корн╕йчук Михайло Максимович – голова ради громадських орган╕зац╕й Стр╕лецько╖ бухти: - Сегодня праздник, который может объединить всех граждан Украины. Севастопольцы, которые любят и ценят нашу страну, сегодня должны быть здесь, у этого красавца-памятника. Мать- Украину надо любить и уважать, как свою семью. Это неправильно, что здесь сегодня больше партийных флагов. Сегодня мы все должны встать под единый государственный флаг. Дмитро Б╕лоцерк╕вець – л╕дер громадського руху «За Укра╖ну»: - Ма╓мо пам’ятати значення Дня Соборност╕ для укра╖нського народу. У цей знаменний день Зах╕дно-Укра╖нська Народна Республ╕ка й Укра╖нська Народна республ╕ка об’╓дналися в одну державу, попри р╕зний соц╕альний статус населення, мову чи етн╕чну приналежн╕сть. Нехай Бог береже Укра╖ну, а укра╖нц╕ – свою долю. * * * Того дня Тарас почув полум’ян╕ промови парт╕йних л╕дер╕в, заклики до ╓дност╕, багатоголосий сп╕в Г╕мну Укра╖ни й нав╕ть побачив ╓днання пазлами. Не було лише об╕йм╕в, яких в╕н жадав за життя: «Обн╕м╕ться ж, брати мо╖, молю вас, благаю…» М╕сцевий парт╕йний осередок Фронту зм╕н виготовив мапу Укра╖ни з окремих областей та ╓днав ╖х по черз╕ пазлами, аж до повно╖ ╖╖ ц╕л╕сност╕. Якби ще й назви обласних центр╕в хтось додумався написати укра╖нською, було би зовс╕м добре. А так прозвучало зауваження в╕д координатора громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь» Миколи Владз╕м╕рського. Попросивши слова, в╕н назвав великою ман╕пуляц╕╓ю це ╓днання Укра╖ни рос╕йською мапою. П╕д сп╕в державного Г╕мну жовто-блакитн╕ кульки, в╕д╕рвавшись в╕д юних рук, стр╕мко полинули в небо. Свято ск╕нчилося. До наступного 22 с╕чня – ц╕лий р╕к. Чи об’╓дна╓ в╕н вс╕х укра╖нц╕в? Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8617
|