"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "З потоку життя"
#47 за 20.11.2009
У ХАРКОВ╤ ПРОГОЛОШЕНО ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОМОВНО╥ ПРЕСИ
12 листопада 2009 року в Харков╕ в╕дбулася академ╕я, на як╕й було проголошено та вперше в╕дзначено День укра╖нськомовно╖ преси. Саме 12 листопада 1905 року в Лубнах, попри майже сорокар╕чну заборону царату на укра╖нськомовний друк, вийшло перше число газети “Хл╕бороб” укра╖нською мовою. Головним редактором ╖╖ був Володимир Шемет — видатний громадсько-пол╕тичний д╕яч й укра╖нський державник. Роком п╕зн╕ше в Харков╕ вийшла друком газета “Слобожанщина”, головним редактором яко╖ став ╕деолог Укра╖нсько╖ державност╕ Микола М╕хновський, побратим ╕ соратник брат╕в Володимира, Миколи ╕ Серг╕я Шемет╕в. Ус╕ вони сприяли згуртуванню укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ навколо ╕де╖ Укра╖нсько╖ Самост╕йно╖ Держави. В╕дзначення розпочалося з виступу директора ╤нтенсивних курс╕в журнал╕стики Фонду нац╕онально-культурних ╕н╕ц╕атив ╕мен╕ Гната Хоткевича Владислава Проненка. В╕н зазначив, що ╕сторично справедливим ╓ в╕дзначати День укра╖нськомовно╖ преси 12 листопада та запропонував звернутися до Президента Укра╖ни щодо визнання такого Дня на державному р╕вн╕. Також промовляли журнал╕сти Юр╕й Хомайко, Микола Шемет (нащадок славнозв╕сного роду Шемет╕в, сп╕вголова громадського об’╓днання “Шемети”), Едуард Зуб. Вони окреслили початки розвитку укра╖нськомовно╖ преси на територ╕╖ п╕дрос╕йсько╖ Укра╖ни ╕, зокрема, у Харков╕. Була наголошена проблема, яка актуальна тепер як ╕ 100 рок╕в тому — брак укра╖нськомовно╖ преси на Харк╕вщин╕. Одночасно з цим орган╕заторами заходу було оголошено про заснування Музею-арх╕ву укра╖нськомовно╖ преси у Харков╕, мета якого — зберегти пер╕одичн╕ видання минулого для нащадк╕в. Насамк╕нець Владислав Проненко зачитав звернення до Президента Укра╖ни, яке було активно п╕дтримане присутн╕ми.
http://www.maidan.org.ua
«ОСТРОЗЬКА Б╤БЛ╤Я» ПОВЕРНУЛАСЯ
Ориг╕нал «Острозько╖ Б╕бл╕╖», надруковано╖ у 1581 роц╕ ╤ваном Федоровичем (Федоровим) в «Острозьк╕й Академ╕╖», став надбанням ╖╖ спадко╓мця — Нац╕онального ун╕верситету з однойменною назвою. Подарувало фол╕ант подружжя Олени та В╕тал╕я Гайдук╕в, викупивши його за кордоном, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. За словами ректора ун╕верситету, професора ╤горя Пас╕чника, таких книг укра╖нський та рос╕йський першодрукар випустив тут (за р╕зними оц╕нками) майже 1500 прим╕рник╕в. Нин╕ у приватних та музейних колекц╕ях Укра╖ни, Великобритан╕╖, Польщ╕, Литви, Рос╕╖, Б╕лорус╕, Болгар╕╖, Грец╕╖, ╤тал╕╖, Румун╕╖, Серб╕╖, США, Ф╕нлянд╕╖, Франц╕╖, Хорват╕╖, Швец╕╖, Ватикану, Угорщини, Чех╕╖, Естон╕╖, Голланд╕╖, Канади, Австр╕╖, Н╕меччини, Узбекистану, Киргиз╕╖ та ╕нших кра╖н ╖х нал╕чу╓ться близько 260 екземпляр╕в. Том п╕сля реставрац╕╖ ма╓ первозданний вигляд. Незабаром раритет буде пом╕щено у спец╕альний саркофаг ╕з заданим режимом вологост╕ ╕ температури збер╕гання. «Острозька Б╕бл╕я» — перше повне видання Б╕бл╕╖ у переклад╕ церковнослов’янською мовою. Це пл╕д зусиль член╕в наукового гуртка, орган╕зованого князем Василем-Костянтином Острозьким. Саме в╕н став ╕н╕ц╕атором створення ц╕╓╖ книги ╕ вид╕лив кошти для цього. Вона в╕д╕грала значну роль у боротьб╕ православ’я проти католицько╖ експанс╕╖. У цьому шедевр╕ пол╕граф╕чного мистецтва в назвах розд╕л╕в використано к╕новарну в’язь, ╓ багато заставок, дереворитних ╕н╕ц╕ал╕в. У художньому оздобленн╕ наявн╕ ознаки укра╖нського народного орнаменту.
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8100
|