Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2009
ОДА САЛУ, АБО УКРА╥НСЬКИЙ ТАЛ╤СМАН

╥ЖА МА╢ БУТИ Л╤КАМИ!

Звичайно ж здивувати когось салом у «кра╖н╕ сало╖д╕в» Укра╖н╕ справа майже безнад╕йна, та й тако╖ мети у мене нема╓. Просто хочеться зайвий раз п╕дкреслити наск╕льки ж воно важливе та багатозначне для укра╖нц╕в. Мен╕ зда╓ться, що на р╕вн╕ з укра╖нським борщем сало м╕стить в соб╕ певний сакральний зм╕ст. Але спочатку трохи ╕стор╕╖.
Як не дивно батьк╕вщиною сала ╓ зовс╕м не Укра╖на. ╤дея використання свинячого жиру як дешево╖ та калор╕йно╖ ╖ж╕ народилася ще понад 3000 рок╕в на територ╕╖ сучасно╖ ╤тал╕╖ (так-так, в Римськ╕й ╕мпер╕╖). Тод╕ сало входило в рац╕он раб╕в, як╕ працювали на важких роботах у мармурових копальнях. Як в╕домо, римляни славилися сибаритством та гурманством. Нав╕ть рабам вони не пропонували сире несмачне сало, а попередньо його готували – шпигували гострими спец╕ями, приправами та р╕зноман╕тними прянощами: базил╕ком, фенхелем, ан╕сом, часником, перцем тощо. Завдяки ╖м ця скромна страва набувала неймов╕рно чудового аромату та незвично неперевершеного смаку. Як св╕дчить ╕стор╕я, завдяки цим якостям надал╕ сало, приготовлене в такий спос╕б, з’явилося нав╕ть на стол╕ у примхливих, розбещених та вибагливих на р╕зносоли патриц╕╖в-римлян.
Тим, що сало з’явилося в нашому рац╕он╕, треба подякувати Золот╕й Орд╕. Як в╕домо, татаро-монголи для пров╕анту в╕йська забирали всю худобу, окр╕м свиней, яких вони не вживали з рел╕г╕йних настанов, вважаючи ╖хн╓ м’ясо – в╕д «нечисто╖ та нечестиво╖ тварини». Що ж, цю особлив╕сть п╕дкорен╕ слов’яни швидко «уловили» ╕ почали у великих к╕лькостях вирощувати свиней. Так сало допомогло пережити тяжке лихол╕ття, пов’язане з нашестям татаро-монгол╕в.
Треба сказати, що до сала ставилися з певною пошаною та терпимо ╕ в Середньов╕чн╕й ╢вроп╕. Так, сам святий Бенедикт, засновник в╕домого католицького ордену бенедиктинц╕в, дозволяв ченцям вживати цей продукт.
╢ св╕дчення, що в╕дкриття Америки теж певним чином пов’язане з салом. Адже якби в запасниках мореплавц╕в, як╕ вирушали до ╤нд╕╖ (така була задумка в╕дкриття нового шляху до не╖, рухаючись на Зах╕д), не було б цього продукту – поживно╖ ╕ калор╕йно╖ добавки до рац╕ону – навряд чи в╕дбулося б в╕дкриття Америки... Адже морякам було в╕домо, що на в╕дм╕ну в╕д ╕нших м’ясних продукт╕в, сало можна було зберегти св╕жим до п╕вроку, а в╕дпов╕дно законсервоване (засолене) ╕ того довше. Ну, а про чудод╕йн╕ властивост╕ сала та здатн╕сть його в╕дновлювати силу та енерг╕ю тих, хто «перекусив» ним, вже тод╕ ходили легенди.

В╤ТАМ╤Н «С» ТА БОРОТЬБА З ХОЛЕСТЕРИНОМ

Останн╕м часом на хвил╕ «антихолестериново╖ боротьби» сало несправедливо занесене деякими д╕╓тологами до «чорного списку» ╕ на нього наклали «табу». Безумовно, холестерин у сал╕ ╓, але його значно менше, н╕ж, наприклад, у вершковому масл╕. До того ж нов╕тн╕ досл╕дження довели, що к╕льк╕сть холестерину в кров╕ ╕ тканинах не залежить в╕д того, ск╕льки було з’╖дено продукту (певним чином в орган╕зм╕ людини до яко╖сь меж╕ автоматично п╕дтриму╓ться баланс). Адже холестерин чудово синтезу╓ться, нав╕ть якщо взагал╕ сала не вживати. Як не дивно, нормал╕зац╕╖ ж цього обм╕ну сприя╓ саме... сало та його складов╕ – жиров╕ кислоти. До реч╕, вони ще й «чистять» судини в╕д шлакових в╕дкладень, таким чином запоб╕гаючи атеросклерозу. Тому говорити, що сало – чистий холестерин, ╓ певне переб╕льшення. Медиками встановлено, що багатий на жиророзчинн╕ в╕там╕ни А, Д, Е ╕ каротин п╕дшк╕рний свинячий жир засвою╓ться з сала набагато легше, н╕ж, наприклад, з моркви. Отже, сало – це те, що потр╕бно орган╕зму для п╕дтримання житт╓вого тонусу. В╕домо, що найц╕нн╕ш╕ жири для людського орган╕зму це т╕, як╕ «плавляться» при температур╕ людського т╕ла (+37°С). Завдяки тому, що вони найшвидше всмоктуються ╕ перетравлюються в людському орган╕зм╕, свиняче сало й очолю╓ список цих речовин. Адже жири якраз ╕ м╕стяться в сал╕ у повному асортимент╕.
Окремо варто зазначити, що сало – найц╕нн╕ша закуска при вживанн╕ алкоголю, адже жир обвол╕ка╓ шлунок ╕ не да╓ напою швидко всмоктуватися в орган╕зм, тобто запоб╕га╓ швидкому сп’ян╕нню. Спиртне ж у свою чергу допомага╓ швидше розкласти жири на складов╕. Та й у нормальному орган╕зм╕ у людини з╕ здоровим шлунком свиняче сало дуже добре засвою╓ться, не перевантажуючи печ╕нку (певн╕ застереження т╕льки для хворих на не╖).
Безумовно, вищеозначен╕ «чесноти» свинячого сала доповнюють його л╕кувальн╕ властивост╕, як╕ сво╖м кор╕нням сягають у сиву давнину. На цих властивостях сала добре зналися наш╕ предки, тож ╕ зараз в народ╕ шанують ╖х. З метою л╕кування сало вживали як в╕д внутр╕шн╕х, так ╕ в╕д зовн╕шн╕х хвороб. З давн╕х-давен ним л╕кували артрити. Для цього др╕бно пор╕зане сало, перем╕шане з с╕ллю, втирали в д╕лянц╕ хворого суглоба, або ж тонкий шар просоленого (без спец╕й) сала примотували до нього. Наш╕ бабус╕ добре знали, як зняти зубний б╕ль. Щоб позбутися ц╕╓╖ напаст╕, потр╕бно невелику скибку сала без шк╕ри, очищену в╕д сол╕, прикласти до хворого м╕сця м╕ж щокою та щелепою. За 15-20 хвилин б╕ль зника╓.
Кожна нац╕я ма╓ сво╖ особливост╕. Вважа╓ться, що французи та китайц╕ добре знаються на кухн╕, ╕тал╕йц╕ на «паст╕-макаронах» та на п╕цц╕, б╕лоруси – на картопл╕, а укра╖нц╕ – визнан╕ у св╕т╕ сало╖ди – «специ по салу». Тож, певно, ск╕льки укра╖нц╕в, ст╕льки ж способ╕в його приготування (певно вже н╕хто й н╕коли у нас, хоч у цьому, не в╕дбере пальму першост╕). Але при всьому р╕зноман╕тт╕ способ╕в приготування сала ╕снують певн╕ застереження до цього процесу: кол╕р св╕жого сала, яке ви купу╓те на базар╕, повинен бути б╕лий або н╕жно-рожевий. Не допускаються прожилки кров╕ (кажуть, що це «злякане» сало, тобто п╕д час кол╕ння паця була вельми сполохана, або «зажалкована» господарем, бо, певно, дуже любив рохуху). А як же ╖╖ не любити?! Необх╕дно звернути увагу на кол╕р шк╕рки сала ╕ запах ╖╖ (вона буде жовтою, якщо щетину смалили житньою соломою та обсмажували з житн╕м борошном, а пот╕м «придушили» п╕д рядном). Безумовно, смачн╕ше сало в╕д свинки, бо сало кабана (а особливо кнур) ма╓ не дуже при╓мний запах, якого майже неможливо до к╕нця позбутися нав╕ть при засолюванн╕ (можна зменшити, витримавши у холодн╕й вод╕ з часником дек╕лька годин). Товщина сала ма╓ бути в╕д трьох до п’яти сантиметр╕в з товщиною шк╕ри ╕ не б╕льше двох м╕л╕метр╕в. Сало товст╕ше п’яти сантиметр╕в ╕ з товстою шк╕рою може бути немов жуйка. Гарно засолене сало ма╓ бути н╕жним ╕ м’яким, н╕ж у нього входить, мов у масло. Найпрост╕ший спос╕б приготування – засолювання: шматки сала просто натирають с╕ллю та перцем (можна й нашпигувати часником), пот╕м на 3-5 дн╕в кладуть у холодильник, а дал╕ – в морозильник. Приготоване таким чином сало може збер╕гатися до року.
Особливо хочеться зупинитися на р╕зновид╕ сала – п╕дчеревин╕ (сало з прошарками м’яса). Сама назва говорить про те, що ця частина свинки, знаходиться на черев╕ (п╕д черевом). Тут теж способ╕в приготування – безл╕ч. Я ж пропоную св╕й, яким користуюся вже багато рок╕в. Шмат п╕дчеревки р╕жу на куски розм╕ром 6 x 6 сантиметр╕в. Закладаю ╖х у каструлю з водою, додаю трохи сол╕, спец╕й ╕ варю до 30 хвилин. П╕сля цього зливаю воду. Холодн╕ шматки шпигую часником та обвалюю в спец╕ях ╕ сол╕ (к╕льк╕сть сол╕ ╕ спец╕й – за смаком). Готовий продукт закладаю в морозильник, де в╕н може збер╕гатися дуже довго.
Переконаний, як ми свого часу за допомогою сала пережили татаро-монгольську навалу, так за допомогою його переживемо ╕ сьогодн╕шню кризу. Бо, як сп╕ва╓ у п╕сн╕ про сало ректор КНУК╕М М. Поплавський – то «укра╖нський тал╕сман, в╕ков╕чний наш талан, буде сало – буде все в порядку...». Тож хочеться побажати: «Хай кабанчики ростуть, хай багатство нам дають!».
╤ наостанок. У кожно╖ кра╖ни ╓ щось таке, що ╖╖ об’╓дну╓. Якщо пол╕тика та пол╕тики роз’╓днують укра╖нц╕в, то, може, хоч сало нас об’╓дна╓?! Якби ж то ц╕ слова та у вуха Господу Богу.
Михайло ФАЛАГАШВ╤Л╤.
м. ╤рп╕нь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7377

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков