"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2003 > Тема "Смішного!"
#11 за 14.03.2003
гуморески та анекдоти
.
ІНВАЛІД Дідусь їде в автобусі, Нема місця діду. Бачить, вгорі написано: "Місце інваліду". Та старий там не сідає, Є на те причина. Під табличкою куняє Молодий мужчина. Голова вся у бинтах, Ледь-ледь видно носа. Помутнілими очима Поблимує скоса. Дід всміхається йому Та й питає тихо: - Де це з вами і як саме Трапилося лихо? Мо', пожежу де гасили, Чи рубали дрова? Мо', на фермі ненароком Дзизнула корова? Чи за дівчину кохану Ви устряли в бійку І за це вам, вибачайте, Наварили пику? А той кисло посміхнувся І говорить сухо: - Вчора в кума на весіллі Одкусили вухо.
ПЕРЕМОЖЕЦЬ Стадіон. Неділя. Спека. На доріжці - бігуни. Незабаром вже примчаться Всі до фінішу вони. На трибуні каже жінка: - Мчать, як вітер, хлопці ці. Мабуть, виграє змагання Той, що хустка на лиці. Чоловік знизав плечима І за руку жінку - смик: - Люба, ти не розібрала. То не хустка - то язик.
Микола СЛЮСАК.
ЗАПІЗНО Перед червоним світлом зупинилися трамвай і "легковушка". Тут господар останньої помітив у вікні трамваю сусіда і гукає: - Пересідай до мене! А то будеш цілу годину трястись цією тарантайкою. - Я б із задоволенням, - закивав той, - але вже талон закомпостував.
ТОЧНІ ДАНІ Серед невеликого міста височіє і ширіє знаменитий віковічний дуб. Хто дає йому двісті, хто більше років. А приїхав до міста аж із самої столиці високий начальник. Помилувався красенем і цікавиться у мера: - Скільки ж йому років, цьому красеню? Той тик-мик, зашарівся, щось промимрив. А вранці наступного дня телефонує в готель гостеві: - Даниле Гнатовичу, доповідаю: дубові чотириста сорок вісім років. - Ого! Як же ви узнали? - По кільцях. Цілу ніч мучилися, доки спиляли.
ЗАЛІЗНИЙ СПОСІБ - Алло! - телефонує підлеглий своєму начальнику, з яким учора поділився грибами, що назбирав. - То як гриби, Андрію Матвійовичу? - Прекрасні. Ми з дружиною пальчики пооблизували. А що? - Та це моя каже: зателефонуй, якщо Андрій Матвійович живі, та й я гриби готуватиму.
ОТО ТИША Хвалилися сусіди по купе порядками в своїх містах. - У нас після двадцять третьої години, - каже перший, - навіть столичні директори по радіо й телебаченню говорять пошепки. - А в нас, - підніс пальця другий, - після двадцять третьої така тиша, що всі автомобілі їздять по місту з вимкненими моторами. Кость ДЯЧЕНКО.
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2003 > Тема "Смішного!"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=649
|