"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "З потоку життя"
#39 за 26.09.2008
ДИТЯЧА КНИГА – НЕВМИРУЩА
«Т╕льки книги дитяч╕ читати, т╕льки душ╕ дитяч╕ плекати…» - ц╕ слова Йосипа Мандельштама точно визначають м╕с╕ю дитячо╖ б╕бл╕отеки. З того часу, як люди навчилися писати, всю свою мудр╕сть вони дов╕рили книгам. У добу в╕део, комп’ютера та ╕нтернету дитяч╕ б╕бл╕отеки, витримуючи конкуренц╕ю, квал╕ф╕ковано, з╕ знанням в╕ково╖ дитячо╖ психолог╕╖, поповнюють лакуни в духовному ╕ культурному розвитку дитини, що утворилися за останн╓ десятир╕ччя, стають центрами ╕нформац╕╖, дитячого читання. Дитяча б╕бл╕отека в╕дсуне зав╕су нев╕домого, дозволить ознайомитися з шедеврами св╕тово╖ культури. Саме таким м╕сцем для юних читач╕в стала Кримська республ╕канська дитяча б╕бл╕отека ╕м. В. Н. Орлова, що вже п╕встор╕ччя гостинно в╕дчиня╓ двер╕ перед в╕дв╕дувачами. В арх╕в╕ б╕бл╕отеки збер╕гаються матер╕али, що розпов╕дають про ╖╖ ╕стор╕ю в датах. Утворена вона була у 50-х роках минулого стол╕ття ╕ мала назву Кримсько╖ обласно╖ б╕бл╕отеки для д╕тей ╕ юнацтва, виконуючи, зокрема, функц╕╖ науково-методичного ╕ досл╕дного центру з питань орган╕зац╕╖ обслуговування д╕тей ╕ п╕дл╕тк╕в, узагальнення та поширення передового б╕бл╕отечного досв╕ду тощо. На той час в Ялт╕ вже функц╕онувала б╕бл╕отека-читальня, заснована у 1899 роц╕. П╕зн╕ше з’явилися б╕бл╕отеки в ╢впатор╕╖ (1919 р.), у С╕мферопол╕ (1935 р.), у Феодос╕╖ (1945 р.), в Бахчисара╖ (1947 р.). Б╕ля виток╕в створення Кримсько╖ обласно╖ б╕бл╕отеки стояла ╤ра╖да Петр╕вна Петлюк, перший директор, яка керувала б╕бл╕отекою чверть стор╕ччя. ╤ра╖да Петр╕вна була учасницею Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, нагороджена 9 орденами ╕ медалями. Тод╕ в штат╕ б╕бл╕отеки було всього п’ять прац╕вник╕в, ╕ до 1961 року вона не мала свого прим╕щення. Лише 21 березня 1961 року р╕шенням виконкому С╕мферопольсько╖ м╕ськради б╕бл╕отека одержала прим╕щення по вулиц╕ Турген╓ва, 16, де перебува╓ й понин╕. Ця споруда ╓ пам’яткою ╕стор╕╖ та арх╕тектури. Колись щор╕чно в б╕бл╕отеку надходило до 10 тисяч нових книг, понад 140 р╕зноман╕тних пер╕одичних видань, грамплат╕вки, д╕аф╕льми, д╕апозитиви. З 1962 року б╕бл╕отеку було реорган╕зовано ╕ перетворено на суто дитячу. Учн╕ 9-11 клас╕в почали в╕дв╕дувати б╕бл╕отеки для дорослих. Для тих, хто молодше, у б╕бл╕отец╕ проводилися огляди л╕тератури, книжков╕ виставки, бес╕ди, л╕тературн╕ ранки, читацьк╕ конференц╕╖, вечори, зустр╕ч╕ з ц╕кавими людьми. У 70-т╕ роки почав функц╕онувати ╓диний в област╕ в╕дд╕л мистецтв: д╕ти могли взяти додому книги про музику та живопис, грамплат╕вки тощо. Обласна б╕бл╕отека вс╕ляко сприяла розширенню у Кримськ╕й област╕ мереж╕ б╕бл╕отек для д╕тей – з 1960 по 2002 р╕к було в╕дкрито 20 спец╕ал╕зованих б╕бл╕отек по рег╕онах. Методисти надавали методичну допомогу цим закладам, навчали б╕бл╕отекар╕в новим формам роботи, виявляючи при цьому ╕ впроваджуючи передовий досв╕д. «Колектив б╕бл╕отеки, удосконалюючи роботу з читачами-д╕тьми, водночас формувався сам, - писала ╤. П. Петлюк, - затверджувалися певн╕ традиц╕╖… ╕ основне – сумл╕нне, небайдуже, профес╕йне ставлення до прац╕». З першого дня створення б╕бл╕отеки ╕ до виходу на пенс╕ю тут працювала Б. Ю. Цибулевська, яка пройшла шлях в╕д рядового б╕бл╕отекаря до заступника директора. Е. К. Кальн╕на, нагороджена в╕дзнакою «За в╕дм╕нну працю», пропрацювала тут понад 20 рок╕в. У 1991 роц╕ б╕бл╕отека була перейменована в Республ╕канську дитячу б╕бл╕отеку Криму. У зв’язку з п╕двищенням статусу, в╕дбулося оновлення ус╕х сфер д╕яльност╕, зокрема анал╕тично╖, прогнозово╖, консультац╕йно╖ роботи в галуз╕ б╕бл╕отечного обслуговування д╕тей, розвитку б╕бл╕отечно╖ педагог╕ки. Законом╕рно було створено психолог╕чну службу. З метою ув╕чнення пам’ят╕ в╕домого кримського письменника ╕ поета Володимира Орлова, на книгах якого виховувалось к╕лька покол╕нь маленьких кримчан, 2000 року б╕бл╕отец╕ було присво╓но його ╕м’я. Сьогодн╕ б╕бл╕отека ╕м. В. Н. Орлова – це справжня скарбниця дитячо╖ л╕тератури. Щороку ╖╖ в╕дв╕ду╓ понад 10 тисяч читач╕в, найменш╕ з них – двор╕чного в╕ку. Б╕бл╕отека передплачу╓ близько ста найменувань пер╕одичних видань. Тут функц╕онують в╕дд╕л обслуговування дошколят та учн╕в 1-4-х клас╕в, в╕дд╕л обслуговування 5-9-класник╕в, книгосховище, в╕дд╕ли мистецтв, ╕нформац╕╖, реклами, дов╕дково-б╕бл╕ограф╕чно╖ роботи, удосконалення методолог╕╖ б╕бл╕отечно╖ справи ╕ маркетингу. Серед користувач╕в б╕бл╕отеки – обдарован╕ д╕ти, д╕тлахи з обмеженими ф╕зичними можливостями, учн╕ спец╕ал╕зованих заклад╕в, д╕ти з малозабезпечених родин. До б╕бл╕отечно╖ мереж╕ для д╕тей входить нин╕ 49 заклад╕в. Але КРДБ ╕м. В. Н. Орлова ╓ ╓диним науково-методичним, досл╕дним ╕ координац╕йним центром. Тут народилися найц╕кав╕ш╕ конкурси, фестивал╕, глядацьк╕ заходи, спрямован╕ на популяризац╕ю дитячо╖ книги. Ось деяк╕ з них: «Найкращий читач Укра╖ни», «Моя мала Батьк╕вщина», «Нащадки пам’ять бережуть», «Ми не забули н╕ живих, н╕ мертвих», «Проба пера», «Под╕лися теплом душ╕ сво╓╖», «Подаруй дитяч╕й б╕бл╕отец╕ книгу» та багато ╕нших. Пост╕йно виявля╓ться попит читач╕в на р╕зноман╕тну л╕тературу в дитячих б╕бл╕отеках. Нав╕ть було проведено соц╕олог╕чне досл╕дження з цього питання. У КРДБ розробляються документи, що регламентують д╕яльн╕сть ╕нших дитячих б╕бл╕отек у рег╕онах. Особливо популярними з них стали: «Юн╕ за в╕дродження Криму», «Права дитини – права на майбутн╓», «Читаймо разом», «Досв╕д кращих – кожному!», а також рекомендац╕╖ психолога: «Розвиток читацько╖ особистост╕ дитини» та б╕бл╕отерапевтичн╕ пам’ятки: «В╕дкрий в соб╕ св╕т дивовижних «Я», «Навчи сво╓ серце добру» й ╕нш╕. Творч╕сть обдарованих д╕тей представлена у зб╕рках: «В╕дкрива╓мо нов╕ ╕мена», «Дитинство на к╕нчику пера», «Дар слова» тощо. Не секрет, що профес╕йна майстерн╕сть – запорука усп╕шно╖ прац╕. Тому ╕ зд╕йсню╓ться в КРДБ система пост╕йних заход╕в з п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖: сем╕нари-трен╕нги, ╕нформац╕йно-методичн╕, консультативн╕, психолого-педагог╕чн╕ сем╕нари, - всього не перерахувати. Великий ф╕лософ Д. Д╕дро сказав, що найщаслив╕ша людина та, яка ма╓ змогу дарувати щастя велик╕й к╕лькост╕ людей. Таку можлив╕сть нада╓ профес╕я б╕бл╕отекаря. Окр╕м того, дитячий б╕бл╕отекар - це ще й педагог, який може знайти сп╕льну мову з кожною дитиною, допомогти ╖й адаптуватися в соц╕ум╕, ор╕╓нтуватися у св╕т╕ духовних ц╕нностей. Сьогодн╕ в КРДБ працю╓ вже трет╓ покол╕ння б╕бл╕отекар╕в, колектив однодумц╕в, висококвал╕ф╕кованих фах╕вц╕в. Це В. В. Губа, О. С. Кондратюк, О. В. Карась, О. В. Чернецька, А. ╤. Олейникова, О. К. Оск╕на, Л. В. Стрелець, ╤. В. Веселова, О. О. Волошко, А. Е. Абля╓ва та ╕нш╕. (На жаль, нема╓ серед них лише само╖ Св╕тлани Дмитр╕вни Н╓л╓пово╖, директора, яка ц╕╓ю статтею-зв╕том н╕би п╕двела риску не лише п╕д багатор╕чною роботою, але ╕ п╕д улюбленою справою. Вона втомилася воювати за виживання сво╓╖ б╕бл╕отеки, про що розпов╕да╓ досить скупими словами. - Ред.). Проблеми, що ╕снують в орган╕зац╕╖ б╕бл╕отечно-б╕бл╕ограф╕чного обслуговування д╕тей, вказують на складн╕сть ╕ суперечлив╕сть, хоча дитяч╕ б╕бл╕отеки демонструють разючу житт╓здатн╕сть. Браку╓ кошт╕в на укомплектування, а то ╕ взагал╕ ╖х не дають. Нер╕дко до фонд╕в надходить низькопробна л╕тература. ╢ проблеми з прим╕щенням. А матер╕ально-техн╕чна база не в╕дпов╕да╓ сан╕тарно-техн╕чним вимогам, не вистача╓ м╕сць для роботи д╕тей у читальних залах, для розм╕щення прац╕вник╕в б╕бл╕отеки. Обладнання, мебл╕ - стар╕, в╕дсутн╓ електронне устаткування. Платн╕ послуги, передбачен╕ одн╕╓ю з постанов 1997 року, у 2007 роц╕ склали 15 тис. грн. Але вони не вир╕шують наших задавнених матер╕альних проблем. (╤ хоча стаття завершу╓ться на оптим╕стичн╕й нот╕, г╕рко усв╕домлювати, що подальший шлях б╕бл╕отеки вже пов’язаний з ╕менем ╕ншо╖ людини, бо так╕, як Св╕тлана Дмитр╕вна, – це щаслива випадков╕сть, а ╕стор╕я, як ╕ ф╕лософ╕я, все ж таки в╕дда╓ перевагу законом╕рному. Хоча в под╕бн╕й б╕бл╕отец╕ ╕ в такий час с╕реньк╕й людин╕ не прижитися. Тож будемо спод╕ватися, що доля знов подарувала ╖й особист╕сть. - Ред.).
СВ╤ТЛАНА Н╢Л╢ПОВА
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6357
|