Версiя для друку Обговорити в форумi

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР

МІЖНАРОДНІ НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ УЗАКОНЕНО

 Верховна Рада прийняла закон, яким схвалила рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Його підтримали 363 народні депутати.
 Міністр оборони України Юрій Єхануров, виступаючи з парламентської трибуни, підкреслив, що мета багатонаціональних навчань, які мають проводитися у нинішньому році, - підвищення бойової і професійної підготовки українських військовослужбовців для набуття ними навичок участі у миротворчих операціях.
 За словами Юрія Єханурова, у нинішньому році заплановано проведення 9 навчань на території інших держав за участю українських військовослужбовців і 11 навчань на території України. Перші навчання відбудуться вже у квітні нинішнього року. Це двосторонні навчання українсько-російських повітряних сил. Вперше у цьому році відбудуться тренування з військовими силами Республіки Білорусь та Румунії. «Багатонаціональні навчання спрямовані на практичну реалізацію тих завдань, які поставлені Державною програмою розвитку Збройних Сил», - сказав міністр.
Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко повідомив, що Комітет підтримав цей закон і запропонував його ухвалити в цілому. «Армія, яка не воює, перетворюється на паперову структуру, а військові навчання - це єдина можливість покращити підготовку і стан війська», - сказав Анатолій Гриценко. Його підтримав і народний депутат, екс-міністр оборони Олександр Кузьмук, який наголосив, що «міжнародні навчання - це ефективна форма підвищення рівня підготовки військовослужбовців».

УКРАЇНА – НАТО В ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ
 Як розшифровується НАТО?
 Українського аналогу розшифрування абревіатури НАТО не існує. Повна назва цієї Організації українською мовою - Організація Північноатлантичного договору (від англійського NATO – North Atlantic Treaty Organization).
 
Які країни є членами НАТО?
 Сьогодні членами НАТО є 26 країн: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина і Словенія.
 
Які офіційні мови НАТО?
 Англійська та французька є офіційними мовами НАТО.
 
Яка роль НАТО?
 Організація Північноатлантичного договору (НАТО) є об’єднанням, яке було створено з метою досягнення цілей Північноатлантичного (інша назва – Вашингтонський) договору, підписаного 4 квітня 1949 року. Згідно з Договором, фундаментальною роллю НАТО є збереження свободи та безпеки країн-членів шляхом використання політичних та військових засобів. НАТО відіграє важливу роль, яка дедалі зростає, у сфері подолання кризових ситуацій та миротворчої діяльності.
 
Чи є вірним твердження про те, що НАТО - агресивний блок?
 Завданням НАТО є колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія, про що записано в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується статуту ООН і діє за її мандатом.
 Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У статті 5 йдеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів.
 Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканності кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.
 А риторика про „агресивний блок” – це цілком зрозумілий, доволі вдалий пропагандистський крок колишнього СРСР – держави, яка конкурувала з країнами Заходу за світове панування. І термін цей був уведений після 1954 року, коли СРСР подавав заявку на вступ до НАТО, але отримав відмову.
 
Які умови вступу до НАТО? Які країни мають на це право?
 НАТО проводить політику відкритих дверей з перспективою щодо розширення Альянсу. Будь-яка європейська країна, що поділяє принципи, закладені у Вашингтонському договорі, та робить внесок у безпеку євроатлантичного регіону, може стати членом Альянсу.
 Країни, що бажають набути членства в НАТО, мають також досягти відповідних політичних, економічних та військових стандартів, щоб довести свою здатність робити внесок у безпеку Альянсу та користуватися перевагами колективної безпеки.
 План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) має на меті допомогти країнам-претендентам у процесі їхньої підготовки до вступу в Альянс.
 
Чи правда, що членство в НАТО зовсім необов’язкове для країни, та що можна залишитися нейтральними?
 Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.
 Забезпечення нейтралітету вимагає залучення значних фінансових ресурсів. В нейтральних європейських країнах все чіткіше простежується тенденція до перегляду свого статусу. Так, нейтральні Австрія, Швеція, Швейцарія та Фінляндія, не будучи членами Альянсу, беруть активну участь, як і Україна, у програмі НАТО “Партнерство заради миру”. Фінляндія розпочала підготовку до остаточного узгодження стандартів своїх Збройних Сил та інфраструктури зі стандартами НАТО, що фактично може означати початок процесу вступу. Швеція має свій військовий контингент у складі триваючої миротворчої операції НАТО з реконструкції Афганістану. Швеція на оборону витрачає 4 млрд. євро (Україна – 32 млн. дол.). Окрім того, всі ці країни, окрім Швейцарії, є членами ЄС, який здійснює єдину зовнішню і безпекову політику, в рамках якої планується створення Сил ЄС швидкого реагування. Тому не варто спекулювати таким поняттям, як нейтралітет.
 
Чи насправді теперішня влада не дотримується положень Конституції, в якій записано, що Україна є нейтральною країною, яка не вступає у військові блоки та не допускає розміщення іноземних військ і баз на своїй території (за виключенням Чорноморського флоту)?
 У Конституції України немає жодних положень про позаблоковість або нейтральний статус України.
 У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. йшлося лише про намір стати нейтральною державою, дослівно: „Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї”. Метою проголошення саме такого наміру було засвідчити позицію України щодо Організації Варшавського Договору. А вже вийшовши з Варшавського договору, добровільно позбувшись такого стримуючого у військовому сенсі засобу, як ядерний щит, Україна, на основі аналізу тенденцій міжнародної безпеки, обрала курс на участь у колективних безпекових та оборонних системах, що закріплено у національному законодавстві.
 
Чи зможе Україна самотужки забезпечити власну безпеку?
 Звичайно, ні. Сьогодні, у разі збройного нападу на нашу державу, Україна не зможе захистити себе самотужки.
 Якщо подивитися на країни Європи, то жодна країна не є самодостатньою в контексті забезпечення власної безпеки й оборони. Починаючи від Німеччини, Британії і закінчуючи Францією, Іспанією. Яку б дискусію ми не вели з цього питання, факти очевидні - практично всі європейські країни колишнього соціалістичного табору обрали модель колективної безпеки. Тому на даному етапі для нашої держави єдиною дійсною гарантією безпеки є приєднання до НАТО. На сьогодні це єдина в світі організація колективної безпеки, яка може реально захистити нашу державу, наших громадян від будь-яких військових і невійськових загроз.
 
Може, Україні обмежитись вступом до ЄС, якщо НАТО викликає таку негативну реакцію в суспільстві?
 У зовнішній політиці України зближення з ЄС та НАТО - це наші основні пріоритети. Водночас, ці дві міжнародні структури не є конкуруючими, а взаємно доповнюють одна одну. Якщо НАТО – це, в першу чергу, безпека, а вже потім – зміцнення демократії, економіки, соціальної сфери держав-членів, то Європейський Союз – це, передусім, ринкова економіка, економічне зростання та стабільність, соціальне поліпшення життя. Нині ЄС тільки розпочинає створення елементів своєї власної оборонної складової, покладаючись повністю на надійний механізм НАТО, здатний підтримувати мир та боротися з сучасними викликами і загрозами безпеці. Шлях до НАТО для України може бути набагато коротший, ніж до ЄС. Опинившись в „клубі” НАТО за одним столом переговорів з переважною більшістю країн ЄС, ми зможемо на рівних спілкуватися, краще вивчимо одне одного, призвичаїмося до вимог і стандартів Євросоюзу, зможемо досягти такого рівня політичного, соціально-економічного та безпекового розвитку, коли Європейський Союз виявить не тільки готовність до інтеграції України, а й запропонує членство.
 
Чи є в сучасному світі об’єктивна необхідність в існуванні НАТО?
 Спочатку НАТО створювалася для протистояння загрозі з боку СРСР. Нині характер сучасних загроз змінився, необхідні для боротьби з ними засоби – теж, однак принцип залишився тим самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями. Можна сказати, що змінилося сучасне розуміння безпеки. Північноатлантичний альянс впродовж свого існування виявив здатність адаптуватися і гнучкість по відношенню до видозмін архітектури глобальної безпеки. Тепер вже абсолютно зрозуміло, що саме НАТО сьогодні є найбільш ефективною безпековою структурою, здатною надійно захищати своїх членів.
 За матеріалами МЗС України.
 (Продовження в наступному номері).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2008 > Тема "З потоку життя"