"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2008 > Тема "З потоку життя"
#16 за 18.04.2008
УКРА╥НА – НАТО В ЗАПИТАННЯХ ╤ В╤ДПОВ╤ДЯХ
╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР
М╤ЖНАРОДН╤ НАВЧАННЯ В УКРА╥Н╤ УЗАКОНЕНО
Верховна Рада прийняла закон, яким схвалила р╕шення Президента про допуск п╕дрозд╕л╕в збройних сил ╕нших держав на територ╕ю Укра╖ни у 2008 роц╕ для участ╕ у багатонац╕ональних в╕йськових навчаннях. Його п╕дтримали 363 народн╕ депутати. М╕н╕стр оборони Укра╖ни Юр╕й ╢хануров, виступаючи з парламентсько╖ трибуни, п╕дкреслив, що мета багатонац╕ональних навчань, як╕ мають проводитися у нин╕шньому роц╕, - п╕двищення бойово╖ ╕ профес╕йно╖ п╕дготовки укра╖нських в╕йськовослужбовц╕в для набуття ними навичок участ╕ у миротворчих операц╕ях. За словами Юр╕я ╢ханурова, у нин╕шньому роц╕ заплановано проведення 9 навчань на територ╕╖ ╕нших держав за участю укра╖нських в╕йськовослужбовц╕в ╕ 11 навчань на територ╕╖ Укра╖ни. Перш╕ навчання в╕дбудуться вже у кв╕тн╕ нин╕шнього року. Це двосторонн╕ навчання укра╖нсько-рос╕йських пов╕тряних сил. Вперше у цьому роц╕ в╕дбудуться тренування з в╕йськовими силами Республ╕ки Б╕лорусь та Румун╕╖. «Багатонац╕ональн╕ навчання спрямован╕ на практичну реал╕зац╕ю тих завдань, як╕ поставлен╕ Державною програмою розвитку Збройних Сил», - сказав м╕н╕стр. Голова Ком╕тету Верховно╖ Ради з питань нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Анатол╕й Гриценко пов╕домив, що Ком╕тет п╕дтримав цей закон ╕ запропонував його ухвалити в ц╕лому. «Арм╕я, яка не вою╓, перетворю╓ться на паперову структуру, а в╕йськов╕ навчання - це ╓дина можлив╕сть покращити п╕дготовку ╕ стан в╕йська», - сказав Анатол╕й Гриценко. Його п╕дтримав ╕ народний депутат, екс-м╕н╕стр оборони Олександр Кузьмук, який наголосив, що «м╕жнародн╕ навчання - це ефективна форма п╕двищення р╕вня п╕дготовки в╕йськовослужбовц╕в».
УКРА╥НА – НАТО В ЗАПИТАННЯХ ╤ В╤ДПОВ╤ДЯХ Як розшифрову╓ться НАТО? Укра╖нського аналогу розшифрування абрев╕атури НАТО не ╕сну╓. Повна назва ц╕╓╖ Орган╕зац╕╖ укра╖нською мовою - Орган╕зац╕я П╕вн╕чноатлантичного договору (в╕д англ╕йського NATO – North Atlantic Treaty Organization). Як╕ кра╖ни ╓ членами НАТО? Сьогодн╕ членами НАТО ╓ 26 кра╖н: Бельг╕я, Велика Британ╕я, Грец╕я, Дан╕я, ╤сланд╕я, ╤спан╕я, ╤тал╕я, Канада, Люксембург, Н╕дерланди, Н╕меччина, Норвег╕я, Польща, Португал╕я, Сполучен╕ Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франц╕я, Чех╕я, Литва, Латв╕я, Естон╕я, Румун╕я, Болгар╕я, Словаччина ╕ Словен╕я. Як╕ оф╕ц╕йн╕ мови НАТО? Англ╕йська та французька ╓ оф╕ц╕йними мовами НАТО. Яка роль НАТО? Орган╕зац╕я П╕вн╕чноатлантичного договору (НАТО) ╓ об’╓днанням, яке було створено з метою досягнення ц╕лей П╕вн╕чноатлантичного (╕нша назва – Вашингтонський) договору, п╕дписаного 4 кв╕тня 1949 року. Зг╕дно з Договором, фундаментальною роллю НАТО ╓ збереження свободи та безпеки кра╖н-член╕в шляхом використання пол╕тичних та в╕йськових засоб╕в. НАТО в╕д╕гра╓ важливу роль, яка дедал╕ зроста╓, у сфер╕ подолання кризових ситуац╕й та миротворчо╖ д╕яльност╕. Чи ╓ в╕рним твердження про те, що НАТО - агресивний блок? Завданням НАТО ╓ колективна безпека та оборона, а не напад чи агрес╕я, про що записано в основоположному документ╕ Орган╕зац╕╖ – Вашингтонському договор╕ 1949 року. НАТО у сво╖х принципах ╕ д╕яльност╕ дотриму╓ться статуту ООН ╕ д╕╓ за ╖╖ мандатом. В╕дпов╕дно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову в╕дпов╕дальн╕сть та користу╓ться перевагами в╕д участ╕ у систем╕ колективно╖ безпеки. У статт╕ 5 йдеться про те, що збройний напад на одного або на к╕лькох член╕в НАТО розглядатиметься як напад на вс╕х член╕в. Так╕ безпрецедентн╕ гарант╕╖ безпеки, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, недоторканност╕ кордон╕в та державного суверен╕тету не да╓ жодна з наявних на сьогодн╕ колективних систем безпеки. А риторика про „агресивний блок” – це ц╕лком зрозум╕лий, довол╕ вдалий пропагандистський крок колишнього СРСР – держави, яка конкурувала з кра╖нами Заходу за св╕тове панування. ╤ терм╕н цей був уведений п╕сля 1954 року, коли СРСР подавав заявку на вступ до НАТО, але отримав в╕дмову. Як╕ умови вступу до НАТО? Як╕ кра╖ни мають на це право? НАТО проводить пол╕тику в╕дкритих дверей з перспективою щодо розширення Альянсу. Будь-яка ╓вропейська кра╖на, що под╕ля╓ принципи, закладен╕ у Вашингтонському договор╕, та робить внесок у безпеку ╓вроатлантичного рег╕ону, може стати членом Альянсу. Кра╖ни, що бажають набути членства в НАТО, мають також досягти в╕дпов╕дних пол╕тичних, економ╕чних та в╕йськових стандарт╕в, щоб довести свою здатн╕сть робити внесок у безпеку Альянсу та користуватися перевагами колективно╖ безпеки. План д╕й щодо членства в НАТО (ПДЧ) ма╓ на мет╕ допомогти кра╖нам-претендентам у процес╕ ╖хньо╖ п╕дготовки до вступу в Альянс. Чи правда, що членство в НАТО зовс╕м необов’язкове для кра╖ни, та що можна залишитися нейтральними? Св╕товий досв╕д показу╓, що нейтрал╕тет сьогодн╕ економ╕чно, пол╕тично ╕ безпеково невиг╕дний. Нов╕ непередбачуван╕ загрози та виклики безпец╕ ставлять перед кожною цив╕л╕зованою кра╖ною проблему вибору: в╕йськовий нейтрал╕тет чи участь у систем╕ колективно╖ безпеки. Забезпечення нейтрал╕тету вимага╓ залучення значних ф╕нансових ресурс╕в. В нейтральних ╓вропейських кра╖нах все ч╕тк╕ше простежу╓ться тенденц╕я до перегляду свого статусу. Так, нейтральн╕ Австр╕я, Швец╕я, Швейцар╕я та Ф╕нлянд╕я, не будучи членами Альянсу, беруть активну участь, як ╕ Укра╖на, у програм╕ НАТО “Партнерство заради миру”. Ф╕нлянд╕я розпочала п╕дготовку до остаточного узгодження стандарт╕в сво╖х Збройних Сил та ╕нфраструктури з╕ стандартами НАТО, що фактично може означати початок процесу вступу. Швец╕я ма╓ св╕й в╕йськовий контингент у склад╕ триваючо╖ миротворчо╖ операц╕╖ НАТО з реконструкц╕╖ Афган╕стану. Швец╕я на оборону витрача╓ 4 млрд. ╓вро (Укра╖на – 32 млн. дол.). Окр╕м того, вс╕ ц╕ кра╖ни, окр╕м Швейцар╕╖, ╓ членами ╢С, який зд╕йсню╓ ╓дину зовн╕шню ╕ безпекову пол╕тику, в рамках яко╖ плану╓ться створення Сил ╢С швидкого реагування. Тому не варто спекулювати таким поняттям, як нейтрал╕тет. Чи насправд╕ тепер╕шня влада не дотриму╓ться положень Конституц╕╖, в як╕й записано, що Укра╖на ╓ нейтральною кра╖ною, яка не вступа╓ у в╕йськов╕ блоки та не допуска╓ розм╕щення ╕ноземних в╕йськ ╕ баз на сво╖й територ╕╖ (за виключенням Чорноморського флоту)? У Конституц╕╖ Укра╖ни нема╓ жодних положень про позаблоков╕сть або нейтральний статус Укра╖ни. У Декларац╕╖ про державний суверен╕тет Укра╖ни в╕д 16 липня 1990 р. йшлося лише про нам╕р стати нейтральною державою, досл╕вно: „Укра╖нська РСР урочисто проголошу╓ про св╕й нам╕р стати в майбутньому пост╕йно нейтральною державою, яка не бере участ╕ у в╕йськових блоках ╕ дотриму╓ться трьох неядерних принцип╕в: не приймати, не виробляти ╕ не набувати ядерно╖ збро╖”. Метою проголошення саме такого нам╕ру було засв╕дчити позиц╕ю Укра╖ни щодо Орган╕зац╕╖ Варшавського Договору. А вже вийшовши з Варшавського договору, добров╕льно позбувшись такого стримуючого у в╕йськовому сенс╕ засобу, як ядерний щит, Укра╖на, на основ╕ анал╕зу тенденц╕й м╕жнародно╖ безпеки, обрала курс на участь у колективних безпекових та оборонних системах, що закр╕плено у нац╕ональному законодавств╕. Чи зможе Укра╖на самотужки забезпечити власну безпеку? Звичайно, н╕. Сьогодн╕, у раз╕ збройного нападу на нашу державу, Укра╖на не зможе захистити себе самотужки. Якщо подивитися на кра╖ни ╢вропи, то жодна кра╖на не ╓ самодостатньою в контекст╕ забезпечення власно╖ безпеки й оборони. Починаючи в╕д Н╕меччини, Британ╕╖ ╕ зак╕нчуючи Франц╕╓ю, ╤спан╕╓ю. Яку б дискус╕ю ми не вели з цього питання, факти очевидн╕ - практично вс╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни колишнього соц╕ал╕стичного табору обрали модель колективно╖ безпеки. Тому на даному етап╕ для нашо╖ держави ╓диною д╕йсною гарант╕╓ю безпеки ╓ при╓днання до НАТО. На сьогодн╕ це ╓дина в св╕т╕ орган╕зац╕я колективно╖ безпеки, яка може реально захистити нашу державу, наших громадян в╕д будь-яких в╕йськових ╕ нев╕йськових загроз. Може, Укра╖н╕ обмежитись вступом до ╢С, якщо НАТО виклика╓ таку негативну реакц╕ю в сусп╕льств╕? У зовн╕шн╕й пол╕тиц╕ Укра╖ни зближення з ╢С та НАТО - це наш╕ основн╕ пр╕оритети. Водночас, ц╕ дв╕ м╕жнародн╕ структури не ╓ конкуруючими, а вза╓мно доповнюють одна одну. Якщо НАТО – це, в першу чергу, безпека, а вже пот╕м – зм╕цнення демократ╕╖, економ╕ки, соц╕ально╖ сфери держав-член╕в, то ╢вропейський Союз – це, передус╕м, ринкова економ╕ка, економ╕чне зростання та стаб╕льн╕сть, соц╕альне пол╕пшення життя. Нин╕ ╢С т╕льки розпочина╓ створення елемент╕в сво╓╖ власно╖ оборонно╖ складово╖, покладаючись повн╕стю на над╕йний механ╕зм НАТО, здатний п╕дтримувати мир та боротися з сучасними викликами ╕ загрозами безпец╕. Шлях до НАТО для Укра╖ни може бути набагато коротший, н╕ж до ╢С. Опинившись в „клуб╕” НАТО за одним столом переговор╕в з переважною б╕льш╕стю кра╖н ╢С, ми зможемо на р╕вних сп╕лкуватися, краще вивчимо одне одного, призвича╖мося до вимог ╕ стандарт╕в ╢вросоюзу, зможемо досягти такого р╕вня пол╕тичного, соц╕ально-економ╕чного та безпекового розвитку, коли ╢вропейський Союз виявить не т╕льки готовн╕сть до ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни, а й запропону╓ членство. Чи ╓ в сучасному св╕т╕ об’╓ктивна необх╕дн╕сть в ╕снуванн╕ НАТО? Спочатку НАТО створювалася для протистояння загроз╕ з боку СРСР. Нин╕ характер сучасних загроз зм╕нився, необх╕дн╕ для боротьби з ними засоби – теж, однак принцип залишився тим самим – колективна оборона кра╖н, об’╓днаних сп╕льними ц╕нностями. Можна сказати, що зм╕нилося сучасне розум╕ння безпеки. П╕вн╕чноатлантичний альянс впродовж свого ╕снування виявив здатн╕сть адаптуватися ╕ гнучк╕сть по в╕дношенню до видозм╕н арх╕тектури глобально╖ безпеки. Тепер вже абсолютно зрозум╕ло, що саме НАТО сьогодн╕ ╓ найб╕льш ефективною безпековою структурою, здатною над╕йно захищати сво╖х член╕в. За матер╕алами МЗС Укра╖ни. (Продовження в наступному номер╕).
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5790
|